Провадження № 22-ц/803/6015/21 Справа № 185/8209/19 Суддя у 1-й інстанції - Зінченко А. С. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М.
13 вересня 2021 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Деркач Н.М.,
суддів: Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю.,
за участю секретаря: Усик А.Д.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення осіб апеляційну скаргу Комунального підприємства “Павлограджитлосервіс” на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства “Павлограджитлосервіс” Павлоградської міської ради, Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Комунального підприємства “Павлограджитлосервіс” Павлоградської міської ради, Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що через незадовільний технічний стан даху будинку, наявність дефектів кровельних матеріалів, відсутність проведення ремонту даху, продовжується залиття та псування квартири позивача АДРЕСА_1 , яка знаходиться на останньому п'ятому поверсі будинку, в результаті чого позивачу було завдано матеріальних та моральних збитків. Позивач звертався до обслуговуючих організацій, балансоутримувача, міського голови з приводу ремонту даху, на що отримував відповідь, що не вистачає коштів. Останній раз 14, 25, 29 липня 2018 року (уточнений позов) під час грозових дощів знову затопило опадами, дощем квартиру позивача. Внаслідок затоплення пошкоджені стелі у ванній кімнаті, туалеті, вітальні, житлових кімнатах. У зв'язку з тим, що відповідачі відмовляються проводити ремонт кровлі, даху будинку, акт про затоплення не надають, позивач був вимушений самотужки відновити кровлю, вартість робіт по даху будинку з матеріалами становить 14 937,59 грн., вартість ремонтно-будівельних робіт разом з будівельними матеріалами в квартирі внаслідок залиття становить 19581,30 грн. Позивач вважає, що саме через невиконанні ремонтні роботи для усунення пошкоджень даху будинку, відсутності ремонту кровельного покриття, йому завдана матеріальна шкода, він вимушений був самостійно проводити ремонт кровельного покриття над своєю квартирою, було залито його квартиру, пошкоджене його майно, внаслідок чого йому була завдана і моральна шкода, яку він оцінює в 50000,00 грн..
Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів майнову шкоду, завдану внаслідок залиття квартири та ремонту даху, а саме вартість ремонтно - будівельних робіт разом з будівельними матеріалами в розмірі 19581,30 грн., вартість ремонтно-будівельних робіт кровлі в розмірі 14 937,59 грн., моральну шкоду 50000,00 грн., завдані внаслідок затоплення квартири в 2018 році через незадовільній стан покрівлі (даху будинку) та ремонту даху, та судові витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 4249,44 грн..
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто з КП «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради матеріальну шкоду в розмірі 19581,30 грн., моральну шкоду в розмірі 1 000,00 грн., та судові витрати в розмірі 1204,28 грн.. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Комунальне підприємство “Павлограджитлосервіс” посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права просило рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення по суті позовних вимог.
Апеляційна скарга Комунального підприємства “Павлограджитлосервіс” обґрунтована тим, що суд першої інстанції не повідомив його про розгляд справи. Крім того, апелянт вказує, що роботи з поточного ремонту покрівлі були виконані в 2011 та 2015 роках в межах діючого тарифу на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Апелянт зазначає, що позивачем було порушено ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” за яким, для здійснення взаємозарахунку було рекомендовано мешканцям надати необхідні документи, а саме: написати заяву у двох примірниках та зареєструвати їх з викликом представника виконавця для складання та підписання акту-претензії не пізніше ніж протягом двох робочих днів.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.
Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України).
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга Комунального підприємства “Павлограджитлосервіс” на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2021 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Так, матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до договору №1079 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій 29 квітня 2008 року ОСОБА_1 уклав договір з КП «УЖКГ» Павлоградської міської ради, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій буд. АДРЕСА_2 , а споживачем кв. АДРЕСА_3 своєчасної оплати цих послуг за встановленим тарифом у строки та на умовах передбачених договором.
Встановлено, що з 15 червня 2010 року до 01 серпня 2019 року обслуговуючою організацією було КП «Павлограджитлосервіс», а з 01 серпня 2019 року - ТОВ «ТБЦ «Оптімус».
Тобто, на момент залиття квартири в 2018 році обслуговуючою організацією та управителем було КП «Павлограджитлосервіс», який дійсно був зобов'язаний забезпечувати належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Позивачем додані до позовної заяві квитанції про сплату житлово-комунальних послуг на користь КП “Павлограджитлосервіс” ПМР.
Встановивши вказані обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що належним відповідачем у справі є саме обслуговуюча організація КП «Павлограджитлосервіс» до повноважень якої віднесено проведення поточного ремонту, а тому позовні вимоги до Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради Дніпропетровської області задоволенню не підлягають, як такі, що заявлені не до належного відповідача.
Поточний ремонт будинку - комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій інженерного обладнання.
Капітальний ремонт будинку - комплекс ремонтно-будівельних робіт, пов'язаних з відновленням або поліпшенням експлуатаційних показників будинку, із заміною або відновленням несучих або огороджувальних конструкцій, інженерного обладнання та обладнання протипожежного захисту без зміни будівельних габаритів об'єкта та його техніко-економічних показників.
Пунктом 1.2.6.11 Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 150 від 10 серпня 2004 року до поточного ремонту дахів і покрівель віднесено частковий ремонт покрівлі із рулонних матеріалів.
Встановлено, що позивач та інші мешканці неодноразово зверталися до відповідача та органів місцевого самоврядування з проханням провести ремонт покрівлі будинку.
Позивач просив відшкодувати шкоду, завдану після залиття його квартири в липні 2018 року та проведений ним самостійно ремонт покрівлі будинку над його квартирою.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 24 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач зобов'язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонту.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 вказаного закону, управитель зобов'язаний забезпечити здійснення профілактичних, поточних, капітальних і аварійних ремонтів (п. 8).
Згідно з ч. 2 ст. 21 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" виконавець зобов'язаний розглядати у визначений законодавством термін претензії і скарги споживачів (сплачувати споживачеві компенсацію за перевищення встановлених термінів проведення аварійно-відновних робіт (п. 8), своєчасно за власний рахунок проводити роботи по усуненню виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини (п.10).
Згідно зі ст. 20 вказаного Закону споживач має право: на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.
Відповідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до Висновку № 25 судової будівельно-технічної експертизи від 04 серпня 2020 року квартира АДРЕСА_1 розташована на останньому п'ятому поверсі п'ятиповерхового цегляного житлового будинку. Встановивши при обстеженні, що плями від дії рідини присутні не тільки на конструктивних елементах квартири, а на стелях під'їзду, в якому розташована дана квартира, експерт вказав, що затоплення квартири відбулось за рахунок проникнення рідини атмосферних опадів (дощу, мокрого снігу) в квартиру через перекриття верхнього поверху будинку, а саме: через кровельне покриття даху будинку над квартирою та під'їздом. Вартість ремонтно-будівельних робіт квартири АДРЕСА_3 визначалася розрахунковим методом, з урахуванням вимог ДСТУ Б.Д. 1.1-1-2013, в порядку і за формою, що встановлені (Реформуванням ціноутворення та взаємовідносин у будівництві» та здійснюються за допомогою автоматизованого комплексу АВК-5 (3.4.2*). В результаті проведених розрахунків, вартість ремонтно-будівельних робіт, разом з будівельними матеріалами, які необхідно виконати в квартирі, що виникли внаслідок її залиття, складає: 19581,30 грн.. В результаті проведених розрахунків, вартість ремонтно-будівельних робіт разом з будівельними матеріалами, які виконані над квартирою АДРЕСА_1 , складає: 14937,59 грн.. Виконані роботи та їх кількість вказані в дефектному акті; їх вартість вказана в додатку до висновку (кошторис на ремонтно-будівельні роботи з розрахунками загальновиробничих витрат та відомості ресурсів). Додаток № 2.
Встановивши, що в 2018 році на КП «Павлограджитлосервіс» було покладено обов'язок належного утримання будинку позивача, проведення поточного ремонту, в тому числі кровлі будинку, а також те, що матеріальна шкода завдана позивачу внаслідок залиття його квартири складає 19581,30 грн., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з КП «Павлограджитлосервіс» вказаної суми матеріальної шкоди, так як висновком експерта встановлено, що залиття квартири відбулось через перекриття 5 поверху, тобто з даху будинку через незадовільній стан покрівлі будинку, відсутність проведення поточного ремонту даху будинку над квартирою позивача.
При цьому, відмовляючи у стягненні вартості ремонтно-відновлювальних робіт кровлі над квартирою АДРЕСА_1 14937,59 грн., суд вірно виходив з недоведеності вказаних позовних вимог, так як вказану суму можливо стягнути лише у разі якщо вони були фактично затрачені позивачем. В підтвердження понесених витрат позивач посилався на Висновок експерта № 25 від 04 серпня 2020 року та копії накладних від 4, 5 червня 2015 року про придбання «стеклофлексу К- 4,0 ткань 10 м сланец серый” на суму 4460 грн.. Однак, в висновку експерта (додаток 2) визначено вартість ремонтно-будівельних робіт кровлі над квартирою позивача разом з будівельними матеріалами, але в переліку матеріалів не міститься такого матеріалу як «стеклофлекс К-4,0 Ткань 10м сланец серый”, не визначено коли проводились зазначені ремонтно-будівельні роботи. Відповідно до матеріалів справи поточний ремонт кровлі проводився відповідачем КП «Павлограджитлосервіс» в 2015 році, і позивач надає накладні про придбання матеріалів в 2015 році.
Оскільки, з наданих доказів не можливо встановити ким саме та коли було проведено частковий ремонт покрівлі над квартирою позивача, оцінений експертом, а з заявою про здійснення взаєморозрахунку після проведеного самостійно ремонту позивач до відповідача КП «Павлограджитлосервіс» та складання акту-претензії не звертався, належних та допустимих доказів фактично затрачених коштів, саме позивачем на ремонт покрівлі ним не надано, суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог.
При цьому, розглядаючи та частково задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди, суд вірно виходив з наступного.
Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Врахувавши тривалість порушення прав позивача, бездіяльність відповідача, який вчасно не проводив поточного ремонту даху, що в остаточному підсумку призвело до залиття квартири позивача та пошкодження його майна, взявши до уваги душевні страждання, пов'язані з пошкодженням майна, а також з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн..
Доводи апелянта в скарзі про те, що суд першої інстанції не повідомив його про розгляд справи, - колегія суддів вважає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що підприємство знало про наявність вказаного спору, подавало відзив на позовну заяву, однак доказів на спростування позовних вимог ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції не надало.
Твердження апелянта про те, що роботи з поточного ремонту покрівлі були виконані в 2011 та 2015 роках в межах діючого тарифу на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також те, що з заявою про здійснення взаєморозрахунку з викликом представника виконавця для складання акту-претензії позивач до відповідача не звертався, тому у останнього не було юридичних підстав для проведення взаємозаліку витрачених коштів, - колегія суддів також вважає безпідставними та необґрунтованими, так як відповідно до ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” балансоутримувач зобов'язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонту, забезпечити здійснення профілактичних, поточних, капітальних і аварійних ремонтів, своєчасно за власний рахунок проводити роботи по усуненню виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини. Доказів на підтвердження вказаного та спростування заявлених позовних вимог, апелянтом ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції надано не було.
Інші доводи апелянта колегією суддів перевірені та визнані такими, що не впливають на законність оскаржуваного рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..
Оскаржуване рішення як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
В зв'язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення, відповідно до ст. 141 ЦПК України, сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги поверненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Павлограджитлосервіс” - залишити без задоволення.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Судді: Н.М. Деркач
М.М. Пищида
І.Ю. Ткаченко