13.09.2021
Справа № 720/1738/21
Провадження № 3/720/764/21
13 вересня 2021 року суддя Новоселицького районного суду Чернівецької області Ляху Г.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
20 серпня 2021 року близько 19 години 46 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Пежо Людікс», без державного номерного знаку, в с. Слобода Чернівецького району Чернівецької області в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився без поважних для суду причин.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, а саме у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння повністю доказана дослідженими доказами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 098567 від 20 серпня 2021 року вбачається, що 20 серпня 2021 року близько 19 години 46 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Пежо Людікс», без державного номерного знаку, в с. Слобода Чернівецького району Чернівецької області в стані алкогольного сп'яніння, а саме результат тестування на спеціальний технічний засіб 0,69 проміле.
З наявної в матеріалах справи роздруківки приладу алкотестер Драгер від 20 серпня 2021 року щодо результатів огляду на стан сп'яніння вбачається, що після зупинки 20 серпня 2021 року ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Переглянутим в суді відеозаписом проходження ОСОБА_1 20 серпня 2021 року після зупинки працівниками поліції огляду на стан сп'яніння використаний технічний засіб показав наявність етилового спирту у видихуваному ОСОБА_1 повітрі в кількості 0.69 проміле.
Таким чином, оцінивши у сукупності дослідженні докази, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння повністю доказана та його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Слід зазначити, що огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським у відповідності до ст. 266 КУпАП, а саме з використанням спеціальних технічних засобів та із застосовуванням технічних засобів відеозапису, матеріали якого долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
З переглянутого в суді відеозапису з бодікамери поліцейського слідує, що ОСОБА_1 погодився із результатами огляду на стан сп'яніння на місці зупинки, оскільки вживав алкогольні напої перед поїздкою та не заперечував проти складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення по факту керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.
Дослідженні докази у вказаній справі є послідовними та доповнюють один одного, відповідають обставинам справи, а тому не викликають сумнів у їх достовірності та поза розумних сумнівів доводять вину ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що було зафіксовано поліцейським в порядку ч. 2 ст. 266 КУпАП з використанням спеціальних технічних засобів та із застосовуванням технічних засобів відеозапису.
А тому, приходжу до висновку, що працівник поліції складаючи протокол про адміністративне правопорушення, діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законом, а ОСОБА_1 не надав суду доказів, які б спростували обставини викладені у протоколі.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, особу порушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, а також його майновий стан.
Приймаючи до уваги наведене, приходжу до висновку про необхідність накладання на правопорушника адміністративного стягнення у виді штрафу із позбавленням права керування транспортними засобами, а також стягнути з нього на користь держави судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 221, 251, 268, 283, 284, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
Постановив:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 гривень.
Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її винесення через Новоселицький районний суд до Чернівецького апеляційного суду.
Суддя Ляху Г.О.