Справа № 715/1840/21
Провадження № 6/715/65/21
13 вересня 2021 року смт. Глибока
Глибоцький р1айонний суд Чернівецької області
у складі головуючого судді Маковійчук Ю.В.
секретар судового засідання Затолошна Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Глибоцького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про видачу дублікату виконавчого листа,-
Глибоцький РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) звернувся до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа, посилаючись на те, що на виконанні у Глибоцькому РВ ДВС у Чернівецькому районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-567/2010 виданого 03.01.2012 року Глибоцьким районним судом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 . Виконавче провадження відкрито 08.09.2014 року у відповідності до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», за заявою стягувана. На даний момент виконавчий лист по вище вказаній справі втрачено при пересиланні.
Просить суд, ухвалити рішення яким видати Глибоцькому РВ ДВС у Чернівецькому районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції дублікат виконавчого листа 2-567/2010 виданого 03.01.2012 року Глибоцьким районним судом, про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в сумі 606 746,16 грн
Представник заявника в судове засідання не з'явився, однак направив на адресу суду заяву, в якій підтримав вимоги, просив їх задовольнити та розгляд заяви провести у його відсутності.
Боржник, стягувач будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явилися без поважних для суду причин, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.
Суд, дослідивши подану заяву та додані до неї матеріали, а також матеріали цивільної справи, вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 24 листопада 2010 року позовні вимоги ПАТ «Фінростбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задоволено повністю, стягнуто у солідарному порядку на користь банку суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 605 016 грн. 16 коп., судовий збір у розмірі 1700 грн. 00 коп. та витрати на ІТЗ у розмірі 30 грн. На виконання вказаного рішення, 03.01.2012 року банку було видано виконавчі листи №2-567/2010, які в подальшому було направлено на виконання.
Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 07 травня 2019 року заяву ОСОБА_2 про заміну сторони стягувача, видачу дубліката виконавчих листів та поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів задоволено повністю. Замінено ПАТ «Фінростбанк» його правонаступником - ОСОБА_2 у виконавчому провадженні щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-567/2010 виданого 03.01.2012 року Глибоцьким районним судом Чернівецької області, відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Видано дублікат виконавчого листа №2-567/2010 від 03.01.2012 року. Поновлено ОСОБА_2 строк на пред'явлення до виконання виконавчого листа виданого Глибоцьким районним судом Чернівецької області №2-567/2010 від 03.01.2012 року.
На даний момент виконавцем при пересиланні втрачено вище вказаний виконавчий лист.
Вирішуючи дану заяву, суд виходить з того, що повне виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом, про що звертає увагу Конституційний Суд України (абзац другий п. 3 мотивувальної частини рішення КС України № 11-рп/2012 від 25 квітня 2012 року).
Право на отримання кінцевого результату є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися, як складова частина судового розгляду (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року).
Європейський суд з прав людини наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).
У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом п. 17.4 Перехідних Положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це, до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Отже, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 08 квітня 2019 року у справі № 2-1118/09 та від 30 січня 2020 року у справі № 405/12449/13-ц.
Відповідно до пункту частини 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Отже, встановлено, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання на час звернення заявника до суду із заявою про видачу його дублікату не закінчився.
За змістом положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
У відповідності до частин першої, п'ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов до висновку, що наявні підстави для видачі дубліката виконавчого листа.
Керуючись ст.ст.12, 13, 18, 43, 49, 259-261, 354 ЦПК України, -
Заяву Глибоцького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) - задовольнити.
Видати Глибоцькому відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції дублікат виконавчого листа 2-567/2010, виданий 03.01.2012 року Глибоцьким районним судом, про стягнення боргу з ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 на користь ТОВ «Фінросбанк» в сумі 606 746,16 грн.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.
Суддя: