13 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/2780/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРКУРІЙ ІНТЕР СЕРВІС" (далі - ТОВ "МЕРКУРІЙ ІНТЕР СЕРВІС", позивач, скаржник)
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2019 та
постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2021
у справі № 904/2780/19
за позовом ТОВ "МЕРКУРІЙ ІНТЕР СЕРВІС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" (далі - ТОВ "МЕТАЛУРГТРАНС", відповідач)
про стягнення заборгованості в розмірі 400 662, 36 грн,
ТОВ "МЕРКУРІЙ ІНТЕР СЕРВІС" 09.08.2021 (згідно з відміткою на поштовому конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить, зокрема скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2021 у справі № 904/2780/19; прийняти нове рішення, яким стягнути з ТОВ "МЕТАЛУРГТРАНС" грошові кошти в розмірі 100 478,15 грн, що складається з заборгованості зі сплати орендної плати за Договором орендного користування № 28\04-2016 від 28.04.2016 в розмірі 93 855,06 грн; пені в розмірі 5 676,92 грн; 3 % річних від простроченої суми в розмірі 946,18 грн; cтягнути з ТОВ "МЕТАЛУРГТРАНС" на користь ТОВ "МЕРКУРІЙ ІНТЕР СЕРВІС" неустойку за порушення обов'язку повернути об'єкт оренди в розмірі 300 184,20 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 28.08.2021 для розгляду касаційної скарги у справі № 904/2780/19 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Булгакової І.В., Колос І.Б.
Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України, а також щодо сплати судового збору в порядку і розмірі передбаченому Законом України "Про судовий збір", Верховний Суд встановив таке.
Суд касаційної інстанції зазначає, що касаційну скаргу ТОВ "МЕРКУРІЙ ІНТЕР СЕРВІС" подано у справі, ціна позову якої не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
У поданій касаційній скарзі ТОВ "МЕРКУРІЙ ІНТЕР СЕРВІС" зазначає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права, зокрема невірним тлумаченням статей 16, 628, 762, 785 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) та статті 286 Господарського кодексу України, а також порушенням норм процесуального права.
При цьому, скаржник у касаційній скарзі звертає увагу на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 20.11.2012 у справі № 12/75-2167-33/75-4/180, від 18.04.2011 у справі № 30/190, від 18.04.2011 у справі № 30/191, від 26.11.2011 у справі № 5005/2712/2011, від 28.02.2017 року у справі №910/12949/16 та Верховного Суду від 04.06.2018 у справі № 926/2119/17, від 27.07.2018 у справі № 925/1358/17, від 07.05.2018 у справі № 910/9078/17, від 06.03.2019 у справі № 905/1851/17, від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу «правової визначеності», що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Аналіз статті 287, пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України дає підґрунтя для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, визначений у абзаці першому частини другої цієї статті (п.1, 2, 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України) є загальним для судових рішень, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 Кодексу, а відтак має наводитись учасниками справи і в тому випадку, коли обґрунтовуються наявність випадків передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України щодо можливості касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проте подана касаційна скарга хоча і містить посилання на обставини даної справи, неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, які регулюють дані правовідносини, та порушення судом норм процесуального права, покликання на правові висновки Верховного Суду України та Верховного Суду щодо застосування норми права, однак оформлена з порушенням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки не містить посилань на конкретну підставу (підстави) для відкриття касаційного провадження, передбачених частиною другою статті 287 ГПК України (п.1, 2, 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України) у зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права.
З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу касаційного оскарження.
У зв'язку з наявністю підстав для залишення касаційної скарги без руху, для належного оформлення скаржником поданої скарги у відповідності до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з положеннями пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Предметом позову у цій справі є одна вимога майнового характеру про стягнення заборгованості в розмірі 400 662, 36 грн, з яких: 93 855,06 грн - сума боргу, 5 676,92 грн - пеня, 946,18 грн - 3% річних, 300 184,20 грн - неустойка.
З урахуванням викладеного на час подання касаційної скарги скаржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 12 019,88 грн (400 662, 36 х 1.5% = 6 009,94 х 200% = 12 019,88 грн ).
Натомість, звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, скаржник наведеного вище не врахував та не сплатив судовий збір у встановленому законом порядку і розмірі, що підтверджується також переліком додатків до касаційної скарги.
Виходячи з вищенаведеного, Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у розмірі 12 019,88 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування податку, збору, платежу "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання заяви де необхідно зазначати підставу (підстав) касаційного оскарження судового рішення (судових рішень), визначених (визначені) у конкретному пункті (пунктах) частини другої статті 287 ГПК України (п.1, 2, 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України), а також надати документ на підтвердження сплати судового збору в розмірі 12 019,88 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Враховуючи, що касаційна скарга містить недоліки, Суд вважає за необхідне залишити її без руху, а відтак, заявлене в тексті касаційної скарги клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, розглядатиметься у разі належного усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 123, 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтею 4 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРКУРІЙ ІНТЕР СЕРВІС" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2021 у справі № 904/2780/19 - залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕРКУРІЙ ІНТЕР СЕРВІС" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка,6.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕРКУРІЙ ІНТЕР СЕРВІС" , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова