Іменем України
13 вересня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/736/21
Господарським судом Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за правилами спрощеного позовного провадження розглянуто справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Групп ЛТД",
вул. Цілиноградська, 58А, м. Харків, 61202;
пр. Людвіга Свободи, 52А, офіс 3, м. Харків, 61204;
електронна пошта: sgroup-ltd@ukr.net; 3168805555@mail.gov.ua;
до відповідача: Деснянської селищної ради,
вул. Ювілейна, 1а, смт. Десна, Чернігівська область, 17024;
електронна пошта: desnaselrada@ukr.net;
предмет спору: про стягнення 55157,87грн
без виклику (повідомлення) сторін
13.07.2021, на електронну адресу суду, надійшла позовна заява №64/20-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Групп ЛТД" (надалі ТОВ - "Сервіс Групп ЛТД") до Деснянської селищної ради про стягнення боргу в сумі 55157,87грн за поставлену в лютому 2021 року (18.02.2021-28.02.2021) електричну енергію в обсязі 22,820455тис.кВт.год за договором №64/20-ЕЛ про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу від 29.01.2020 (надалі - Договір) та акту прийому-передачі електричної енергії №1910 до нього.
Позовна заява №64/20-1 від 20.05.2021, складена з накладанням електронного підпису адвоката Макарова Сергія Олександровича, який діє на підставі ордера на надання правничої (правової) допомоги серія СВ №1004716, виданого 09.01.2020 на підставі договору №20/1 про надання послуг з правової (адвокатської) допомоги від 09.01.2020.
Ухвалою від 15.07.2021 даний позов прийнято до розгляду; відкрито провадження в справі №927/736/21; ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу встановлено 15-тиденний строк з дня її отримання для подання до суду відзиву на позовну заяву, в порядку статей 165, 178, 251 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), з доказами його направлення позивачу.
За витягом з офіційного сайту АТ «Укрпошта» «Відстеження трекінгу» за номером поштового відправлення №1400052430846 (залучений до матеріалів справи), вказана ухвала суду отримана відповідачем 17.07.2021. Таким чином, граничний строк для подачі ним відзиву на позов сплинув 02.08.2021.
Відповідач правом на подання мотивованого відзиву в установлений строк не скористався; проти позовних вимог не заперечив; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслав.
Згідно з частиною 2 статті 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За приписами статей 42, 43 ГПК України сторони повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні в них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Відтак неподання відповідачем відзиву на позов не є перешкодою для розгляду справи за наявними доказами, відповідно до статей 178, 251, 252 ГПК України.
Сторонами також не заявлено до суду будь-яких клопотань щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз'яснено при відкритті провадження в справі в ухвалі від 15.07.2021.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд
Відповідно до Законів України "Про ринок електричної енергії", "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг" ТОВ "Сервіс Групп ЛТД" є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) згідно з Постановою №2098 від 28.12.2018.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ "Сервіс Групп ЛТД" зареєстровано 08.08.2013 як юридична особа, одним із видів економічної діяльності якого є торгівля електроенергією, код КВЕД 35.14.
Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (надалі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Учасники ринку електричної енергії за статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.
За приписами частин 1-4 статті 276 ГК України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди. Пропозиції абонента щодо кількості та видів енергії, строків її відпуску є пріоритетними за наявності виробничих можливостей в енергопостачальника. Показники якості енергії узгоджуються сторонами шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов'язком для сторін договору. Строки постачання енергії встановлюються сторонами в договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила).
У п.2 вказаної постанови зазначено, що укладання договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною в додатку до цієї постанови.
Відповідно до п.1.2.15. Правил, для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов у цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
За п.3.1.7. Правил, договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.
Наведене узгоджується з умовами п.3.2.6. Правил, за яким укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.
Якщо сторони дійдуть згоди на інших умовах, які не передбачені публічними комерційними пропозиціями відповідного електропостачальника, вони мають укласти договір у паперовій формі, зазначивши умови комерційної пропозиції.
Договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка за об'єктом споживача або внесення змін до такого особового рахунка, про що споживач інформується в передбаченому договором порядку (п.3.2.14. Правил).
Відповідно до частини 1 статті 202 та частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Статтею 633 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець, взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Положення частини 1 статті 634 ЦК України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
З матеріалів справи вбачається, що 29.01.2020, між ТОВ «Сервіс Групп ЛТД» - (Постачальник) та Деснянською селищною радою (Споживач) укладено договір №64/20-ЕЛ про постачання/закупівлі електричної енергії споживачу (надалі - Договір), що є публічним договором приєднання, що встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, та є однаковими для всіх споживачів.
За пунктами 2.1., 2.2. Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача на об'єкти згідно з додатком 3, а Споживач сплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії (ДК 021:2015-09310000-5 «Електрична енергія») згідно з умовами цього Договору. Обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу Договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.
Сторони в п.2.3. Договору погодили, що обсяг, найменування, одиниці вимірювання електричної енергії визначаються умовами Договору та становить 460210кВт. В подальшому редакція даного пункту Договору неодноразово переглядалась сторонами шляхом підписання додаткових угод №№1-6, укладених у період з 02.03.2020 по 16.12.2020.
Зокрема, в додатковій угоді №6 від 16.12.2020 до Договору (п.2.3.), сторони погодили, що обсяг, найменування, одиниці вимірювання електричної енергії визначаються умовами Договору та становить 372026,228кВт.
Очікувана загальна вартість по Договору складає 805367,19грн, у т.ч. ПДВ - 134227,87грн, у межах кошторисних призначень (п.5.14. Договору, в редакції додаткової угоди №1 від 02.03.2020 до нього).
Цей Договір укладено на строк з 01.02.2020 та діє по 31.12.2020 (п.13.1. Договору).
При цьому, сторони в додаткових угодах №7 від 17.12.2020 та №8 від 25.01.2021, враховуючи частину 5 статті 36 (в новій редакції частина 6 статті 41) Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (зі змінами), дійшли згоди продовжити строк дії Договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початок наступного року (2021 року) в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в Договорі, а саме: 161073,44грн (з ПДВ).
За п.5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №2 до цього Договору. Інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті Постачальника (п.5.3. Договору). Ціна електричної енергії має зазначатись Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі в разі її зміни (п.5.4. Договору).
Відповідно до комерційної пропозиції, що є додатком 2 до цього Договору (в редакції додаткової угоди №6 від 16.12.2020 до нього), сторони встановили, що оплата рахунку Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений в рахунку, який не може бути меншим 10 (десяти) робочих днів, з моменту його отримання Споживачем, або протягом 10 (десяти) робочих днів від дати, зазначеної в комерційній пропозиції щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем. Аналогічні за змістом умови погоджені сторонами в п.5.7. Договору. При цьому, всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору.
За пунктами 5.5., 5.6. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору.
Споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами Договору (п.6.2.1. Договору).
На підтвердження фактичного споживання відповідачем активної електричної енергії в лютому 2021 року (18.02.-28.02.) позивач надав до суду акт №1910 прийому-передачі електричної енергії в об'ємі 22,820455кВт на суму 55157,87грн (з ПДВ).
Обсяг спожитої відповідачем у спірному періоді активної електроенергії визначений Постачальником на підставі даних оператора системи розподілу - АТ "Чернігівобленерго" (довідка №24/3027/01-14 від 12.05.2021), яким повідомлено, що фактичний обсяг розподіленої електричної енергії по споживачу - Деснянська селищна рада за період з 01.02.2021 по 28.02.2021, складає 59302кВтгод.
Актом звірки взаєморозрахунків за Договором №64/20-ЕЛ від 29.01.2020, складеним сторонами в двосторонньому порядку станом на 01.04.2021, за підписом керівника відповідача Осташевського Ю.В., засвідченого печаткою юридичної особи, підтверджено наявність у Деснянської селищної ради заборгованості за цим Договором у сумі 55157,87грн за актом №1910 (за лютий 2021 року).
Наведені обставини відповідачем не спростовуються.
Відповідно до статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Частинами 6, 7 статті 276 ГК України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), установлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
За висновком суду, на момент вирішення даного спору настав строк для проведення відповідачем остаточного розрахунку за спожиту в період з 18.02-28.02.2021 активну електроенергію за Договором, що станом на 01.03.2021 припинив свою дію, в зв'язку з закінченням строку, на який його укладено сторонами. При цьому, закінчення строку дії Договору не звільняє відповідача від обов'язку розрахуватись за спожиту ним електроенергію на час дії цього правочину.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача простроченої заборгованості в сумі 55157,87грн за спожиту активну електроенергію обсягом 22,820455кВт.год. у період з 18.02.-28.02.2021.
На день ухвалення судом рішення в справі доказів оплати боргу в сумі 55157,87грн відповідачем до суду не надано. Наявність простроченої заборгованості по оплаті вартості активної електроенергії спожитої в лютому 2021 року (18.02.-28.02.) в сумі 55157,87грн ним не спростовано.
Протиправна поведінка відповідача, що полягає в ухиленні від оплати вартості спожитої електроенергії, поставленої позивачем у спірному періоді, порушило права останнього на своєчасне отримання плати за поставлену електроенергію, що стало підставою даного позову.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті за електричну енергію спожиту в лютому 2021 року (18.02-28.02.) є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в сумі 55157,87грн.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до положень статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають установленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).
За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач доводи позивача не спростував. Доказів належного виконання договірних зобов'язань перед позивачем до суду не надав.
Враховуючи, що відповідач, у порушення статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України, взяті на себе зобов'язання не виконав, за спожиту активну електроенергію своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю в сумі 55157,87грн.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи зокрема відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.
За статтею 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (1); розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (2).
За статтею 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), що подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За приписами частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частинами 3 - 6 статті 126 ГПК України визначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) (1); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) (2); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (3); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (4).
Виходячи з аналізу вказаних статей для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен враховувати критерії складності справи, обсяг наданих адвокатом послуг, кваліфікації і досвіду адвоката, ціну позову, керуватися принципами розумності та справедливості.
У даній позовній заяві позивач повідомив, що орієнтовний розмір витрат на правову допомогу в межах цієї справи становить 4000грн. На підтвердження заявленого розміру витрат на правову допомогу надав: договір №20/1 від 09.01.2020 про надання послуг з правової (адвокатської) допомоги, укладений між ТОВ "Сервіс Групп ЛТД" та адвокатом Макаровим С.О.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН №000476 від 21.09.2018; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії СВ №1004716 від 09.01.2021; акт приймання-передавання наданих послуг від 28.04.2021 на загальну суму 40000,00грн ( у т.ч. за складання позовної заяви про стягнення заборгованості за договором №64/20 від 29.01.2020 - 4000,00грн); дублікат квитанції №2701648875 на суму 40000,00грн, у тому числі за складання даної позовної заяви.
Велика Палата Верховного Суду, правові висновки якої є обов'язковими для врахування судом першої інстанції, в силу частини 4 статті 236 ГПК України, вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Тобто, судові витрати на професійну правничу допомогу повинні бути фактичними, неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.
Суд, беручи до уваги ступінь складності справи, характер та обсяг наданих адвокатом послуг (включаючи підготовку справи до розгляду та подачу позову до суду), з огляду на те, що розгляд справи здійснювався судом за правилами спрощеного позовного провадження за письмовими доказами без проведення судового засідання, з урахуванням ціни заявленого позову, виходячи з принципу розумності, справедливості та пропорційності, керуючись частиною 4 статті 129 ГПК України, вирішив покласти на відповідача відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000грн, що документально обґрунтовані.
Виходячи з положень статті 129 ГПК України з огляду на задоволення позову в повному обсязі на відповідача покладено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00грн, сплаченого позивачем до Державного бюджету України при подачі позову до суду.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Групп ЛТД" (61202, м. Харків, вул. Цілиноградська, 58А, код ЄДРПОУ 38772399) до Деснянської селищної ради (17024, Чернігівська область, смт. Десна, вул. Ювілейна, 1а, код ЄДРПОУ 05389882) про стягнення 55157,87грн, задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Деснянської селищної ради (17024, Чернігівська область, смт. Десна, вул. Ювілейна, 1а, код ЄДРПОУ 05389882) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Групп ЛТД" (61202, м. Харків, вул. Цілиноградська, 58А, код ЄДРПОУ 38772399) 55157,87грн основного боргу, 2270,00грн судового збору та 4000грн витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя А.В. Романенко