08 вересня 2021 року м. ЧернівціСправа № 926/3216/21
За позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Вижницького коледжу прикладного мистецтва ім. В.Ю. Шкрібляка, м. Вижниця
про стягнення 550,95 грн збитків
Суддя О.В. Гончарук
Секретар судового засідання - Фагурел А.В.
Представники сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
Обставини справи: Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Вижницького коледжу прикладного мистецтва ім. В.Ю. Шкрібляка, в якому просить стягнути 550,95 грн збитків за різницю між замовленим в квітні 2019 року обсягом природного газу (2,500 тис. куб. м.) та фактичним обсягом використаного відповідачем в квітні 2019 року (0,000 тис. куб. м.).
Позов обґрунтовується неналежним виконанням відповідачем п. 2.1. договору № 9738/19-ТЕ(Т)-38 від 02.01.2019 природного газу в частині невикористання в квітні 2019 року замовленого обсягу природного газу.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 03.08.2021 відкрито провадження у справі з призначенням її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 08.09.2021.
07 вересня 2021 року через службу діловодства Господарського суду Чернівецької області від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 3661) про розгляд справи по суті за його відсутності, в якій він просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У судове засідання 08.09.2021 представники сторін не з'явилися, що не перешкоджає вирішенню спору по суті, з огляду на те, що учасники провадження належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується наявними у справі доказами.
Розглянувши у судовому засіданні 08.09.2021 матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи 02.01.2019 між ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник) та Вижницьким коледжем прикладного мистецтва ім. В.Ю. Шкрібляка (споживач) було укладено договір № 9738/19-ТЕ(Т)-38 постачання природного газу, згідно умов якого постачальник зобов'язався поставити споживачеві природний газ, а споживач оплатити його на умовах договору.
Відповідно до п. 2.1. договору позивач зобов'язався передати відповідачу в період з 01.01.2019 по 30.04.2019 - 24,00 тис.куб.м., в тому числі по місяцях: січень - 7,500 тис.куб.м., лютий - 8,500 тис.куб.м., березень - 5,500 тис.куб.м., квітень - 2,500 тис.куб.м.
На виконання умов договору, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 144294,68 грн, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу.
Крім того, між сторонами також було укладено додаткову угоду №1 від 19.09.2019, якими частково вносилися зміни та доповнення до договору № 9738/19-ТЕ(Т)-38 від 02.01.2019 про постачання природного газу.
Відповідно до додаткової угоди №1 від 19.09.2019 до договору з 01 березня 2019 року застосовуються наступні пункти відповідних договорів: пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2) підп. 3.9.2 п.3.9, 3.13, 5.7, абз. п'ятий підп.5), п.6.2, підп. 8) п.6.2, підп.4) п.6.3, абз. третій підп. 2) п.6.4 цього договору. Відповідно, пункти 3.2.1, 3.4.1, 3.8.1, абз. 1) підп. 3.9.2 п.3.9, абзац четвертий підп. 5) п.6.2, абзац другий підп. 2) п.6.4 договору з 01 березня 2019 року втрачають чинність.
Пунктами договору, що застосовуються з 01.03.2019, передбачено, зокрема, наступне.
Пунктом 3.13 Договору передбачено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного відповідачем природного газу більше, ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п.2.1 Договору), відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки в порядку, визначеному п. 5.7 договору. При цьому, розмір збитків визначається таким чином:
- якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу. Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості невикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період;
- якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період.
Відповідач зобов'язався відшкодувати збитки за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою:
В = (Vф -Vп )х Ц х К ,
де: Vф - об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений позивачем Відповідачу протягом розрахункового періоду за цим договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу;
Vп - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в п. 2.1 Договору:
Ц - ціна природного газу за цим договором;
К - коефіцієнт, який дорівнює 0,5.
Пунктом 5.7 договору передбачено, що відшкодування позивачу збитків, розрахованих відповідно до умов п. 3.13 договору, здійснюється наступним чином:
- позивач на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо відповідач порушив п. 3.9 Договору та не надав акт приймання передачі, то використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м.) та замовлених обсягів, визначених п. 2.1 Договору, розраховує збитки відповідно до п. 3.13.1 або 3.13.2 п.3.13 договору;
- позивач після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає Відповідачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків;
- відповідач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов'язаний відшкодувати позивачу вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.
Відповідно до підп. 8) п.6.2 договору (в редакції додаткової угоди від 26.11.2018 № 4), відповідач зобов'язаний, зокрема, відшкодувати позивачу збитки, розраховані відповідно до п.3.13 договору.
Відповідно до підп. 4) п.6.3 договору позивач має право вимагати від відповідача відшкодування збитків, що виникли через порушення відповідачем умов п. 2.1 договору у разі, якщо відхилення фактично використаних відповідачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених.
Вказані пункти Договору почали діяти з 01.03.2019р.
Відповідно з положеннями п. 1 Розділу VI Правил постачання природного газу (далі - Правила), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496 (із змінами), а саме: відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим (крім споживачів, постачання яким здійснюється в рамках виконання спеціальних обов'язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб'єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України Про ринок природного газу), постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках:
1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період;
2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою:
В = (Vф-Vп) х Ц х К,
де: Vф - об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу
протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу;
Vп - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період;
Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу;
К - коефіцієнт, який визначається постачальником та не може перевищувати 0,5.
Відповідно до п. 2.1 договору постачальник передає cпоживачу у квітні 2019 року замовлений обсяг природного газу в кількості 2,500 тис.куб.м.
В подальшому, споживання природного газу споживачем в квітні не відбулося.
Таким чином, відповідач в квітні 2019 року фактично спожив природний газ, в обсязі меншому на 2,500 тис.куб.м. (100%) ніж було узгоджено сторонами відповідно до п.2.1 договору.
В подальшому, позивачем на адресу відповідача відправлено акт-претензію за вих. № 26-1781-19 від 11.06.2019, (змінену в частині розрахунку суми збитків листом від 22.11.2019 за вих. № 26/10-4017-19), якою просив у відповідача сплатити збитки на підставі п. 3.13 та 5.7 договору та п. 1 Розділу VI Правил в розмірі 550,95 за різницю між замовленим в квітні 2019 обсягом природного газу (2,500 куб.м.) та фактичним обсягом використаного відповідачем в квітні 2019 природного газу за договором (0,000 куб.м.), згідно детального розрахунку наданого суду.
Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Стаття 22 ЦК України дає загальне для цивільного законодавства (як договірного так і деліктного зобов'язання) визначення збитків. Так, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною 1 цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Визначення поняття збитків наводиться також у частині 2 статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України), відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Стаття 225 ГК України конкретизує, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.
Суд вважає, що закріплення постановою НКРЄКП №2495 від 30.09.2015 права постачальника вимагати від споживача відшкодування збитків за недовикористання останнім замовленого об'єму природного газу не звільняє позивача від тягару доказування понесених збитків, що передбачено як Цивільним так і Господарським кодексами України.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Судом встановлено, що позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження факту збитків (реальних чи упущеної вигоди), спричинених порушенням відповідачем неналежним виконанням зобов'язань за договором, а погодження сторонами в договорі порядку визначення розміру збитків не звільняє від обов'язку кредитора довести повний склад цивільного правопорушення як підстави для застосування такої форми майнової відповідності, як відшкодування збитків.
Таким чином, враховуючи відсутність належних доказів на підтвердження реальності вчинення АТ "НАК "Нафтогаз України" витрат та недоведення зменшення майна АТ "НАК "Нафтогаз України" у результаті врегулювання небалансу, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Пунктом 2 частини 4 статті 129 ГПК України визначено, що у разі відмови в позові, судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи зазначене, судовий збір слід залишити за позивачем.
Інших судових витрат не заявлено.
Керуючись статтями 74, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Повне судове рішення складено 13.09.2021.
Суддя О.В. Гончарук