29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"13" вересня 2021 р. Справа № 924/535/21
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши справу у залі судового засідання № 206
за позовом акціонерного товариства "Таскомбанк", м. Київ
до фізичної особи-підприємця Костинюка Віктора Олександровича, м. Хмельницький
про стягнення 100832,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 0,09 грн заборгованості по відсоткам, 30478,43 грн заборгованості по комісії, 3081,37 грн пені, 1531,65 грн штрафу,
представники сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 31.05.2021р. відкрито провадження у справі № 924/535/21 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 22.06.2021р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 924/535/21 на 30 днів.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 17.08.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Акціонерне товариство "Таскомбанк" звернулося з позовом до господарського суду про стягнення з фізичної особи-підприємця Костинюка Віктора Олександровича 100832,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 0,09 грн заборгованості по відсоткам, 30478,43 грн заборгованості по комісії, 3081,37 грн пені та 1531,65 грн штрафу на підставі кредитного договору від 13.11.2019р. В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що відповідно до умов кредитного договору банк надав позичальнику кредит в сумі 110000,00 грн із терміном повернення не пізніше 12.11.2022р., а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов договору. Однак, умови кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором (зокрема графіком погашення кредиту) строки не повернуті. Як наслідок, станом на 12.04.2021р. заборгованість позичальника по кредитному договору становить 135923,54 грн. Також позивачем відзначено, що відповідно до умов договору банк має право вимагати дострокового повернення суми кредиту внаслідок неспроможності позичальника належним чином обслуговувати кредитне зобов'язання. Таким чином, із вищевикладеного, позивач вказує, що у зв'язку із закінченням строку кредитування позичальник був повідомлений про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни, однак зазначені порушення не були усунені, а заборгованість не була погашена.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, причин неявки та неподання доказів не повідомив.
Ухвали суду від 31.05.2021р., від 22.06.2021р., від 09.08.2021р. надіслані на адресу відповідача, однак повернуті до суду із відмітками "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього кодексу.
Згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Положеннями ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження. З наведеного, відповідач є такий, що належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, проте, відзиву на позов не подав та причин неявки та неподання відзиву не повідомив.
Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Враховуючи вищевикладене, розумність строків розгляду судового спору, суму позову, суд приходить до висновку про розгляд справи без участі відповідача та за наявними в матеріалах справи доказами.
Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.
13.11.2019р. фізичною особою-підприємцем Костинюком В.О. заповнено та підписано електронним підписом анкету-заяву про надання кредиту фізичній особі-підприємцю від 11.11.2019р., а саме: ПІБ позичальника - Костинюк В.О.; фактична адреса - АДРЕСА_1 ; бажана сума кредиту - 300000,00 грн, строк - 36 міс.; тип діяльності - роздрібна торгівля.
13.11.2019р. акціонерним товариством "Таскомбанк" (банк) та фізичною особою-підприємцем Костинюк В.О. (позичальник) укладено заяву-договір № ID7276319 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу"), відповідно до п. 1.1. якої за умови наявності вільних коштів банк зобов'язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п. 1.2. заяви-договору кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника, відкритий у АТ "Таскомбанк" з цільовим використанням на поповнення обігових коштів; придбання основних засобів; рефінансування кредиту іншого банку.
Згідно п. 2.1. заяви-договору розмір кредиту становить 110000,00 грн.
Як передбачено п. 2.3.1. заяви-договору, розмір процентної ставки за користування кредитом становить 0,0001% річних.
У відповідності до п. 2.3.2. заяви-договору розмір комісійної винагороди: є фіксованою та складає 2,99% від суми виданого кредиту.
Пунктом 2.4.1. заяви-договору передбачено, що погашення основного боргу за кредитом, сплата процентів - щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення договору, протягом 5 банківських днів, які передують календарному числу місяця, в яке було укладено договір, включно із цим числом.
Відповідно до п. 2.4.2. заяви-договору сплата комісійної винагороди за кредитом - щомісяця, починаючи з другого місяця, наступного за місяцем укладення договору, до календарного числа місяця, в яке було укладено договір, включно із цим числом. Сума комісійної винагороди за перший місяць кредитування сплачується у день надання кредитних коштів.
Згідно п. 2.4.3. заяви-договору сплата комісійної винагороди (за наявності) за видачу кредиту - одноразово і сплачується у день надання кредитних коштів.
Як передбачено п. 2.4.4. заяви-договору, сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у додатку 1 до цього договору та доступний клієнту у системі "ТАС24 Бізнес".
Строк кредиту: 36 місяців з дати укладення договору (п. 2.5. заяви-договору).
Пунктом 3.1. заяви-договору передбачено, що позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідній для сплати щомісячних платежів згідно графіку погашення кредиту.
Відповідно до п. 3.2. заяви-договору остаточне погашення за кредитом позичальник повинен здійснити не пізніше терміну зазначеного в п. 2.6. цього договору.
Згідно п. 3.3. заяви-договору у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права банку позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.
Як передбачено п. 4.1. заяви-договору, цей договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" та цінові параметри продукту є кредитним договором.
У відповідності до п. 4.2. заяви-договору цей договір є договором приєднання у визначенні статті 634 ЦК України, в зв'язку із чим:
умови цього договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку http://www.tascombank.ua та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому (п. 4.2.1. заяви-договору);
особа, що виявила намір укласти договір, не може запропонувати банку внести зміни до запропонованих умов договору або запропонувати включення до договору своїх умов (п. 4.2.2);
у випадку незгоди зі змістом та формою цього договору чи окремих його положень особа, яка виявляє намір укласти договір, має право відмовитись від його укладення (п. 4.2.3);
вимоги щодо зміни або розірвання цього договору, після набрання ним чинності, пред'являються і підлягають задоволенню відповідно до положень цього договору та законодавства України (п. 4.2.4).
Відповідно до пункту 4.3. заяви-договору строк дії договору встановлений в розділі 18 Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ "Таскомбанк.
Згідно із п. 4.4. заяви-договору дата підписання заяви-договору шляхом накладення електронних підписів обох сторін вважається датою укладення договору.
Відповідно до додатку 1 до заяви-договору № ID7276319 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") сторонами підписано графік погашення кредиту, відповідно до якого строк погашення кредиту становить 36 місяців, сума платежу за кредитом - 6345,01 грн щомісяця (всього 228404,17 грн), в тому числі основна заборгованість за кредитом - 3056,00 грн щомісяця (всього 110000,00 грн), комісія за управління кредитом - 3289,00 грн щомісяця (всього 118404,00 грн), проценти - 0,17 грн.
Згідно з пунктом 18.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до цих Правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт банк/ інтернет клієнт-банк "ТАС24/Бізнес", або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через веріфікований номер телефону, якій належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Відповідно до пункту 18.1.14 Правил при перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредиту на будь-які рахунки, утримувачем яких є сам власник поточного рахунку, або на будь-які платіжні картки (за винятком зарахувань заробітної плати на зарплатні картки банку), а також на погашення будь-яких інших кредитів, з суми кожного з проведених в рахунок кредиту перерахувань стягується комісійна винагорода від суми перерахувань згідно діючих Тарифних пакетів на розрахунково-касове обслуговування в банку. Клієнт доручає банку списувати суми такої комісійної винагороди, що підлягають до сплати банку, зі свого поточного рахунку.
Згідно з пунктом 18.1.15.1 Правил банк зобов'язується обслуговувати кредит клієнта в порядку, передбаченому цим розділом Правил.
Згідно з пунктами 18.1.16, 18.1.16.1 Правил клієнт зобов'язується використовувати кредит на цілі, зазначені у п.18.1.2. цього розділу Правил.
Пунктом 18.1.16.2 Правил передбачено, клієнт зобов'язується сплатити проценти та інші види винагороди банку за весь час фактичного користування кредитом згідно з п. 18.1.20.
Пунктом 18.1.20 визначено, що за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, встановленому Ціновими параметрами, зазначеними на Сайті Банку. Розрахунок процентів за користування кредитом проводиться щодня на фактичну заборгованість за кредитом, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не включається. Списання нарахованих процентів виконується з 1-го по 10-те число кожного місяця, за попередній місяць.
Відповідно до пункту 18.2.1.5 Правил у разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку, передбаченого п. 18.2.1.2., клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.
Відповідно до п. 18.2.2.2.5 Правил, клієнт доручає банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту для виконання зобов'язань з погашення кредиту, сплати комісії за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов'язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті банку, при настанні строку здійснення платежу згідно з заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі відсутності на поточних рахунках клієнта суми коштів достатньої для оплати чергового платежу за кредитом, клієнт доручає банку встановити овердрафт на поточний рахунок на суму, необхідну для сплати чергового платежу або використати кошти надані банком згідно та у порядку зазначеному в розділі 18.1 цих Правил.
Відповідно до п. 18.2.23.8. Правил банк, незалежно від настання строків виконання зобов'язань клієнтом за цим договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, право банку на отримання яких передбачено цим договором, при настанні умов, передбачених п. 18.2.2.2.5 цього договору, або порушення клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов договору з додатками до нього, що підписані сторонами, банком на адресу відповідача (29013, м. Хмельницький, вул. Прибузька, 6, кв. 6) надіслано повідомлення-вимогу № 4328/70 від 12.03.2021р. про дострокове повернення кредиту, а саме: 64160,00 грн - основного боргу, 0,01 грн - строкової заборгованості за відсотками, 36672,00 грн - простроченого боргу, 0,08 грн - простроченої заборгованості за процентами, 5015,33 грн - пені, 23900,43 грн - простроченої комісії, 3289,00 грн - строкової комісії. У повідомленні-вимозі зазначено, що повернення кредиту та сплата нарахованих процентів, а також штрафних санкцій (пеня, штраф) повинні бути здійснені позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення, але в будь-якому випадку не пізніше 45 календарних днів з дня направлення банком повідомлення позичальнику.
Вищевказане повідомлення-вимогу № 4328/70 від 12.03.2021р. акціонерним товариством "Таскомбанк" направлено відповідачу 20.04.2021р., що підтверджується списком згрупованих відправлень Укрпошта № 8144, фіскальним чеком від 20.04.2021р. та описом вкладення у цінний лист від 20.04.2021р.
Згідно банківської виписки по особовому рахунку за період 13.11.2019р. по 12.04.2021р. банком перераховано кошти згідно кредитної угоди № ID7276319 від 13.11.2019р. фізичній особі-підприємцю Костинюку В.О. в сумі 110000,00 грн (а.с. 32).
Також з наданих позивачем банківських виписок вбачається, що останнім нараховано відповідачу 0,12 грн заборгованості по відсотках за період з 13.11.2019р. по 01.02.2021р., 55913,00 грн комісії за кредитним договором за період з 13.11.2019р. по 14.03.2021р., 4631,93 грн штрафних санкцій, з яких 1531,65 грн штрафу за період з 22.10.2020р. по 29.03.2021р. та 3100,28 грн пені за період з 11.10.2020р. по 11.04.2021р.
Крім того, як слідує із банківських виписок по особовому рахунку за період 13.11.2019р. по 12.04.2021р. відповідачем здійснено погашення заборгованості:
1) згідно умов кредитного договору № ID7276319 від 13.11.2019р. (основний борг), а саме: 13.12.2019р. - 3056,00 грн, 13.01.2020р. - 3056,00 грн, 14.02.2020р. - 893,47 грн, 17.02.2019р. - 2162,53 грн, а всього 9168,00 грн;
2) за простроченими відсотками згідно умов кредитного договору № ID7276319 від 13.11.2019р., а саме: 13.12.2019р. - 0,01 грн, 13.01.2020р. - 0,01 грн, 14.02.2020р. - 0,01 грн, а всього 0,03 грн.
3) за простроченою комісією згідно умов кредитного договору № ID7276319 від 13.11.2019р., а саме: 13.12.2019р. - 3289,00 грн, 13.01.2020р. - 3289,00 грн, 13.02,2020р. - 192,48 грн, 14.02.2020р. - 3096,52 грн, 13.03.2020р. - 333,57 грн, 20.03.2020р. - 2000,00 грн, 07.05.2020р. - 1000,00 грн, 18.05.2020р. - 2000,00 грн, 15.06.2020р. - 2234,00 грн, 17.06.2020р. - 4000,00 грн, 13.08.2020р. - 4000,00 грн, а всього 25434,57 грн.
Несплата відповідачем заборгованості за кредитом, стала підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема, договори та інші правочини.
Як передбачено ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зміст укладеного у даній справі заяви-договору № ID 7276319 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк", дає підстави вважати його договором приєднання.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.ч. 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Статтею 1067 Цивільного кодексу України встановлено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є заява-договір № ID 7276319 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу"), укладений шляхом приєднання відповідача до публічної оферти в результаті підписання заяви-договору № ID 7276319 за допомогою накладення електронного цифрового підпису.
Закон України "Про електронні довірчі послуги" врегульовує відносини, що виникають між юридичними, фізичними особами, суб'єктами владних повноважень у процесі надання, отримання електронних довірчих послуг, процедури надання цих послуг, нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також основні організаційно-правові засади електронної ідентифікації.
Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг" встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Приписами ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" встановлено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги". Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Згідно п. 2 ст. 29 Закону України "Про електронні довірчі послуги" центральний засвідчувальний орган надає кваліфіковану електронну довірчу послугу формування, перевірки та підтвердження чинності кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки кваліфікованим надавачам електронних довірчих послуг з використанням самопідписаного сертифіката відкритого ключа центрального засвідчувального органу.
Факт підписання між позивачем та відповідачем договору електронними цифровими підписами підтверджується копією протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 19.05.2021р., відповідно до якого заяву-договір № ID 7276319 підписано сторонами згідно виданих їм сертифікатів.
Так, положеннями п. 18.2.1.1. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк (продукт - "Кредит на розвиток бізнесу") передбачено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту кредит для фінансування поточної діяльності клієнта (поповнення оборотних коштів та придбання основних засобів), в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, щомісячну комісію за управління кредитом та інших винагород, право банку на отримання яких передбачено цим розділом Правил. Розмір процентів, комісій та додаткових винагород банку за надання кредиту встановлюється у Цінових параметрах продукту, які розміщені на офіційному сайті банку та є невід'ємною частиною цих Правил (надалі - Цінові параметри). Банк самостійно визначає розмір кредиту, який може бути наданий клієнту. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, щомісячна комісія, розмір щомісячних платежів, їх кількість та дати їх здійснення) вказуються в заяві-договорі про приєднання клієнта до цих Правил.
Як встановлено судом, кошти відповідачем в розмірі 110000,00 грн було отримано шляхом перерахування позивачем 13.11.2019р. на відповідний рахунок, зазначений в кредитному договорі (п. 1.2), що підтверджується відповідною випискою банку про рух коштів. Відтак позивач, як кредитодавець, свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору з додатками до нього, що підписані сторонами, банком на адресу відповідача (29013, м. Хмельницький, вул. Прибузька, 6, кв. 6) надіслано повідомлення-вимогу № 4328/70 від 12.03.2021р. про дострокове повернення кредиту, сплати процентів, пені та штрафних санкцій.
Доказів надання відповіді відповідачем на зазначене повідомлення-вимогу, або доказів задоволення вимоги та погашення заборгованості суду не подано.
Відповідач наявності заборгованості за тілом кредиту у розмірі 100832,00 грн. не заперечив, доказів на спростування позовних вимог або на підтвердження сплати заборгованості до матеріалів справи не долучив. Протилежного суду не довів.
Поряд із цим, судом враховано правову позицію Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, що викладена у постанові від 06.03.2018р. по справі № 225/4626/15-ц, де зазначено, що банківська виписка з особового рахунку клієнта банку може слугувати документом, яких підтверджує проведення банком касових операцій, за умови зазначення в ній інформації про проведення банком таких операцій, сум і дат операцій та заповнення обов'язкових реквізитів.
На підставі наведеного, здійснивши перевірку здійсненого банком розрахунку заборгованості, врахувавши проведені часткові проплати відповідачем на суму 9168,00 грн основного боргу згідно банківських виписок по особовому рахунку за період 13.11.2019р. по 12.04.2021р., суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 100832,00 грн заборгованості за тілом кредиту.
Щодо нарахованих позивачем відсотків на суму заборгованості в розмірі 0,09 грн суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно положень ч. 3 ст. 346 ГК України кредити надаються банками під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків передбачених законом. Вказане узгоджується з положенням ст. 1054 ЦК України.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Як вбачається із п. 2.3.1. заяви-договору № ID 7276319 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк", сторони погодили, що розмір процентної ставки за користування кредитом становить 0,0001% річних.
Суд, здійснивши перевірку здійсненого банком розрахунку заборгованості відсотків, врахувавши проведені часткові проплати відповідачем на суму 0,03 грн за простроченими відсотками згідно банківських виписок по особовому рахунку за період 13.11.2019р. по 12.04.2021р., дійшов висновку про стягнення з відповідача 0,09 грн заборгованості за нарахованими відсотками.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості по комісії в розмірі 30478,43 грн суд зазначає наступне.
Згідно п. 2.3.2. заяви-договору № ID 7276319 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" розмір комісійної винагороди становить 2,99% від суми виданого кредиту (щомісячно).
Суд, здійснивши перевірку здійсненого банком розрахунку заборгованості по комісії, врахувавши проведені часткові проплати відповідачем на суму 25434,57 грн за простроченою комісією згідно банківських виписок по особовому рахунку за період 13.11.2019р. по 12.04.2021р., дійшов висновку про стягнення з відповідача 30478,43 грн заборгованості по комісії.
Стосовно стягнення з відповідача нарахованої пені за період з 11.10.2020р. по 11.04.2021р. в розмірі 3081,37 грн, то суд зазначає наступне.
За положеннями ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України
У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з п.п. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п. 3.3. заяви-договору № ID 7276319 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права банку позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.
Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, суд дійшов висновку, що позивачем заявлено пеню в межах суми допустимої до стягнення, відтак до стягнення з відповідача підлягає пеня в розмірі 3081,37 грн.
У поданій до суду позовній заяві АТ "Таскомбанк" заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 1531,65 грн за період з 22.10.2020р. по 29.03.2021р.
При цьому, правового обґрунтування законності нарахування та стягнення штрафу АТ "Таскомбанк" не надано.
Суд зазначає, що умовами заяви-договору № ID 7276319 також не передбачено право позивача на нарахування відповідачу штрафу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019р. у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) дійшла висновку, що підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не може вважатись договором приєднання у випадку відсутності у такій анкеті домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, а також відсутності підтверджень конкретних запропонованих Умов та правил банківських послуг.
Крім того, Верховним Судом у постанові від 17.07.2020р. по справі № 910/8189/19 було наголошено, що у справі № 342/180/17-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 24.09.2014р. у справі № 6-144цс14, та, посилаючись на положення ст.ст. 207, 626, 628, 638, 626, 1054, 1055, 633, 634, 1056-1, 1048, 1049, 1050, 549, 551 Цивільного кодексу України, дійшла наступних висновків: визначальним для укладення договору приєднання є не безпосередньо вид чи характеристика умов, щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід'ємну складову змісту договору та стверджувати про узгодженість дій та волевиявлення учасників цивільних правовідносин й відповідність певним стандартам поведінки; умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений; умови та правила надання банківських послуг, розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), належним доказом бути не можуть, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування; враховуючи, що позивач вимоги про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання з підстав та у розмірах, установлених актами законодавства, зокрема ст.ст. 625, 1048 Цивільного кодексу України не заявляв, позовні вимоги аргументовані умовами кредитного договору з посиланням на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення заборгованості за процентами за користування чужими коштами та пені за порушення умов кредитного договору, та відмовила у цій частині у задоволенні позову
При цьому, Верховним Судом у постанові від 17.07.2020р. по справі № 910/8189/19 було відхилено доводи АТ КБ "Приватбанк" про наявність у юридичної особи в силу свого правового статусу можливості усвідомлювати значення та наслідки своїх дій, а, отже, про відсутність підстав для застосування висновку по справі № 342/180/17-ц. Так, Верховний Суд дійшов висновку, що під час вирішення спору слід виходити з наданого Великою Палатою Верховного Суду тлумачення норми права, а не суб'єктного складу сторін спору.
Враховуючи вищевикладені висновки Верховного Суду, суд зазначає про відсутність правових підстав для врахування наданого позивачем витягу з Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" під час вирішення питання про стягнення штрафу, оскільки доказів на підтвердження ознайомлення фізичної особи-підприємця Костинюка Віктора Олександровича із вказаним витягом матеріали справи не містять. Крім того, суд зазначає, що підстави та умови, за яких АТ "Таскомбанк" має право вимагати стягнення штрафу наданими суду Правилами обслуговування корпоративних клієнтів у будь-якому випадку також не передбачено.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення із відповідача штрафу у розмірі 1531,65 грн за період з 22.10.2020р. по 29.03.2021р.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частин 1 і 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України унормовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 100832,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 0,09 грн заборгованості по відсоткам, 30478,43 грн заборгованості по комісії, 3081,37 грн пені по кредитному договору від 13.11.2019р. У задоволенні позову в частині стягнення 1531,65 грн штрафу суд відмовляє.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам (98,87%).
Крім того, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача понесені судові витрати.
За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед яких витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У тексті позовної заяви позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, відповідно до якого він планує понести орієнтовні витрати в розмірі 2500,00 грн. за надання правової допомоги.
Згідно з частиною восьмою статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Аналіз положень даної норми дозволяє дійти висновку, що судові витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження судових витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
У даному випадку матеріали справи не містять жодного документального підтвердження (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також доказів на підтвердження факту надання таких послуг) понесення відповідачем будь-яких судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В матеріалах справи наявна лише копія договору № 3 від 19.02.2021 про надання правової допомоги.
Про свій намір надати суду докази витрат на професійну правничу допомогу у порядку, встановленому частиною восьмою статті 129 ГПК України, представник позивача суду не заявляв.
За таких обставин правові підстави для покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов акціонерного товариства "Таскомбанк", м. Київ до фізичної особи-підприємця Костинюка Віктора Олександровича, м. Хмельницький про стягнення 100832,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 0,09 грн заборгованості по відсоткам, 30478,43 грн заборгованості по комісії, 3081,37 грн пені, 1531,65 грн штрафу задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Костинюка Віктора Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства "Таскомбанк" (м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, ідентифікаційний код 09806443) 100832,00 грн (сто тисяч вісімсот тридцять дві гривні 00 коп.) заборгованості по тілу кредиту, 0,09 грн (09 коп.) заборгованості по відсоткам, 30478,43 грн (тридцять тисяч чотириста сімдесят вісім гривень 43 коп.) заборгованості по комісії, 3081,37 грн (три тисячі вісімдесят одну гривню 37 коп.) пені, 2244,35 грн (дві тисячі двісті сорок чотири гривні 35 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
В решті позову в частині стягнення 1531,65 грн штрафу відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13.09.2021 року.
Суддя С.В. Заверуха
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи;
2, 3 - позивачу (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, б. 30; 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, б. 30, каб. 414);
4 - відповідачу (АДРЕСА_1).
Всім рекоменд. з повідомленням.