ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
13 вересня 2021 року Справа № 923/713/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. розглянувши справу
за позовом: Приватного підприємства "Дукат-Агро", м. Херсон, смт. Комишани, код ЄДРПОУ 34074426,
до: Фермерського господарства "Рисовод", смт. Каланчак, Каланчацький район, Херсонська область, код ЄДРПОУ 34891116,
про стягнення 247761,81 грн.
Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи.
Обставини справи.
26 травня 2021 року приватне підприємство "Дукат-Агро" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Фермерського господарства "Рисовод" про стягнення заборгованості у розмірі 247761,81 грн., з якої: 157040,00 грн. - сума основного боргу, 11335,91 грн. - сума пені, 31408,00 грн. - сума 20% штрафу, 27280,10 грн. - сума 25 % річних, 12092,08 грн. - сума інфляційних втрат та 8605,72 грн. - проіндексована сума вартості товару. Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем умов Договору купівлі-продажу № 2 від 16 березня 2020 року, в частині проведення розрахунків за поставлений товар. За твердженням позивача, відповідачу згідно умов договору було поставлено товар, ФГ "Рисовод" було частково здійснено оплату за поставлений товар, залишок несплаченої заборгованості за підрахунками позивача становить 157040,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.21 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.
Ухвалою від 28 травня 2021 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 923/713/21 визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин та заперечення (в разі надходження відповіді на відзив), а позивачу - відповідь на відзив та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України у встановлені строки.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 28.05.2021 була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
На адресу суду повернулось поштове повідомлення з відміткою про вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачу (т.1 а.с. 40).
Представником позивача отримано ухвалу суду про відкриття провадження у справі за клопотанням безпосередньо в приміщені Господарського суду Херсонської області.
Днем вручення судового рішення, згідно п.3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
За таких обставин, суд вважає, що представники сторін належним чином були повідомлені про розгляд даної справи.
Ухвалою суду від 08 липня 2021 року продовжено строк розгляду справи № 923/713/21 на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та визначено здійснити розгляд справи впродовж розумного строку.
У зв'язку тимчасовим припиненням господарським судом Херсонської області відправки поштової кореспонденції, учасники судового процесу повідомлені про судовий розгляд шляхом надсилання ухвали суду від 08.07.2021 на електронні адреси учасників процесу.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
За приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Суд зазначає, що з моменту відкриття провадження у справі, у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, подання відзиву чи звернення з клопотанням про продовження строків розгляду справи, тощо.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги відсутність протягом тривалого часу будь-яких клопотань від сторін у справі, в яких останні заперечували б проти розгляду даної справи по суті, враховуючі, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, суд,
Матеріали справи свідчать, що 16 березня 2020 року між приватним підприємством "Дукат-Агро" (надалі - продавець або позивач) і Фермерським господарством "Рисовод" (надалі - покупець або відповідач) був укладений Договір купівлі-продажу №2 (надалі - Договір).
За умовами Договору продавець зобов'язується передати у власність покупця насіння сільськогосподарських культур, засоби захисту рослин (мінеральні добрива) (надалі - товар), покупець в свою чергу зобов'язується прийняти зазначений товар, і оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором (Додатках або Специфікаціях до нього), відповідно до п.1.1. Договору.
Сторонами Договору досягнуто згоди з його істотних умов, визначено предмет договору, порядок передачі товару, ціну, порядок проведення розрахунків, якість товару та інші умови договору.
Пунктом 9.1. Договору визначено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами й діє до 31 грудня 2020 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Доказів про відмову від Договору чи його розірвання у визначеному законодавством порядку суду не надано.
Відповідно до п. 1.2. Договору найменування, одиниця виміру, ціна за одиницю товару, кількість товару, визначається у Додатку(ах) та/або Специфікації(ях) до Договору, які є його невід'ємною частиною.
Сторонами Договору досягнуто згоди, що загальна сума договору складається з сум, вказаних у накладних на передачу товару (видаткових), найменування та кількість якого зазначена у додатку(ах) та/або специфікації(ях) договору (п. 3.1.).
Пунктом 3.2. Договору визначено, що ціна товару встановлена за домовленістю сторін у національній валюті України, але сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті - Долар США та встановлюють, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті у гривні згідно умов 3.3. Договору.
Сума у гривні, що підлягає сплаті покупцем на виконання ним зобов'язань по договору, визначається шляхом множення вартості товару в доларах США, на комерційний курс гривні до долару США, який буде встановлений міжбанківським валютним курсом продажу долара США до гривні, який щоденно розміщується за адресою на інтернет-сторінці (http//minfin.com.ua/currency/mb/), на момент виставлення рахунку Продавцем. Виставлений рахунок вважається дійсним протягом 2(двох) банківських днів. В разі, якщо курс міжбанку гривні змінився, покупець, у день здійснення платежу (переказування коштів на розрахунковий рахунок Продавця) самостійно, без пред'явлення йому рахунку Продавцем, проводить його перерахунок з урахуванням встановленого міжбанком курсу гривні до долару США на день здійснення платежу та ініціює переказ продавцю перерахованої суми платежу. При переказуванні перерахованої суми платежу покупець зобов'язується у призначенні платежу (у т.ч.) вказати суму збільшення ціни товару, але цей платіж з перерахунком не може бути меншим від суми платежу за товар на дату коли мав бути здійснений платіж за Договором згідно виставленого рахунку (п. 3.3. Договору).
Згідно пункту 3.4. Договору, загальна сума договору складається із суми вартості товару згідно всіх накладних на передачу товару (видаткових), підписаних в рамках цього Договору, що є його невід'ємною частиною.
Учасниками договору визначено наступний порядок оплати товару. Покупець здійснює оплату за товар, на умовах, передбачених у Додатку(ах) та/або Специфікації(ях) до нього. (п.3.5. Договору). Оплата здійснюються шляхом перерахування покупцем безготівкових грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок продавця, згідно виставлених рахунків, якщо інше не передбачено у Додатку(ах) та/або Специфікації(ях) до цього Договору. (п.3.6. Договору). Сторони домовились вважати датою оплати товару - дату зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця (п.3.7. Договору). При здійсненні оплати покупець зобов'язується вказувати у призначенні платежу конкретне зобов'язання, тобто №, дату рахунку, або договору купівлі-продажу в рамках якого здійснюється оплата. Якщо покупець цього не дотримується, то продавець має право сам, на власний розсуд, визначити по якому договору купівлі-продажу чи будь-якому іншому зобов'язанню зарахувати оплату покупця. (п. 3.8. Договору).
Пунктом 2.9. Договору сторони домовилися вважати датою поставки повару - дату вказану у накладній(их) на передачу товару видатковій(их)), а в разі передачі товару перевізниками організаціями зв'язку - дату відповідного Акту(ах) прийому-передачі товару, підписаних уповноваженими представниками продавця та уповноваженими представниками перевізника або організації зв'язку.
У випадку порушення термінів або умов оплати поставленої продукції покупець зобов'язаний, на вимогу продавця сплатити останньому пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення, а також на суму прострочення згідно ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі 25% річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним додатком до договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати (п.6.6. Договору).
За умовами п. 6.9. Договору у разі порушення строків оплати більше ніж на 30 календарних днів, покупець крім пені, передбаченої п.6.6. Договору, зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 20% від суми несвоєчасно оплаченого товару.
За твердженням позивача, на виконання умов Договору ПП "Дукат Агро" було продано у власність ФГ "Рисовод" засоби захисту рослин/насіння с/г культур/мінеральні добрива/мікродобрива по ціні, в кількості та асортименті згідно Договору та додатку № ДА-00000014 від 16.03.2020 року до нього на загальну суму 321300,00 грн., на умовах оплати визначених у відповідному додатку до Договору.
Позивач вказує, що зазначений вище товар було прийнято відповідачем, що підтверджується видатковою накладною № 9 від 01.04.2020 та товарно-транспортною накладною № Р9 від 01.04.2020.
Проте, всупереч договірним зобов'язанням відповідач оплату в повному розмірі за отриманий товар у встановлені Договором строки не провів, станом на 26.04.2021 року оплатив лише частину отриманого товару в сумі - 164260,00 грн.
За розрахунками позивача залишок заборгованості відповідача за поставлений позивачем товар становить 157040,00 грн.
На підтвердження своїх тверджень, позивачем додано до матеріалів позовної заяви копії наступних документів: Договір купівлі-продажу № 2 від 16.03.2020, додаток до Договору, рахунок на оплату № 14 від 16.03.2020, видаткову накладну № 9 від 01.04.2020, товарно-транспортну накладну № Р9 від 01.04.2020, акт звірки взаєморозрахунків.
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 4 від 07.01.2020 з вимогою сплатити суму заборгованості у розмірі 157040,00 грн., яка залишена відповідачем без відповіді і реагування.
У зв'язку з порушення відповідачем строків проведення розрахунків за поставлений товар, позивачем нараховано та заявлено до стягнення суму проіндексованої вартості товару у розмірі 8605,72 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 12092,08 грн., суму 25% річних у розмірі 27280,10 грн., суму пені у розмірі 11335,91 грн. та суму 20 % штрафу за порушення строків оплати товару у розмірі 31408,00 грн.
Оскільки відповідачем не виконані договірні зобов'язання, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 247761,81 грн. заборгованості.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства "Дукат Агро" підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами
Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами у справі укладений договір, який за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу.
За приписами статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша статті 691 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріали справи свідчать, що позивачем продано відповідачу засоби захисту рослин/насіння с/г культур/мінеральні добрива/мікродобрива по ціні, в кількості та асортименті згідно Договору та додатку № ДА-00000014 від 16.03.2020 року до нього, на загальну суму 321300,00 грн. Згідно додатку № ДА-00000014 від 16.03.2020 до Договору сторонами погоджено наступні умови оплати :часткова оплата 20% від загальної вартості товару у сумі 64260,00 грн. протягом 10 днів з моменту відвантаження товару. Залишкова оплата від загальної вартості товару у сумі 257040,00 грн. у строк до 15.08.2020. Строк поставки до 04.04.2020. Одночасно сторони Договору домовились про зміну ціни на товар згідно наступного способу: у разі якщо комерційний курс гривні до іноземної валюти - (Долар США) збільшити в порівнянні до комерційного курсу гривні до іноземної валюти - (Долар США), що діяв на момент фактичного відвантаження Товару, Продавець має право вимагати від покупця сплати проіндексованої суми вартості Товару у гривні по Договору.
Проіндексована сума вартості Товару у гривні встановлюється як (А1 + А0) х СП = ПСП.
Матеріалами справи підтверджено, що ПП "Дукат Агро" на виконання умов Договору поставлено ФГ "Рисовод" товар, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією видаткової накладної № 9 від 01 квітня 2020 року на загальну суму 321300,00 грн.
Факт поставки позивачем товару відповідачу також підтверджується доданою до матеріалів справи копією товаро-транспортної накладної № Р9 від 01.04.2020 за якою поставлено товар на суму 321300,00 грн.
Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №14 від 16.03.2020 на суму 321300,00 грн.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем здійснено частково розрахунок за поставлений товар - на загальну суму 164260,00 грн., зазначене підтверджено доданими до матеріалів справи копією платіжного доручення № 471 від 10.04.2020 на суму 64260,00 грн. та копією платіжного доручення № 34 від 31.07.2020 на суму 100000,00 грн., а також доданим до матеріалів справи актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2020 по 27.01.2021. Залишок заборгованості становить 157040,00 грн.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням приписів п. 3.5. Договору та ч.1 ст. 530 ЦК України відповідач зобов'язаний був здійснити розрахунок з позивачем за придбаний товар в строк до 15.08.2020, однак відповідачем не було виконано вказаних вимог Закону та Договору.
Доказів сплати, заперечень або спростування заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 157040,00 грн., відповідачем суду не надано.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 157040,00 грн., є доведеними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, 25% річних, проіндексованої вартості товару, пені та штрафу, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частинами першою, другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже при нарахуванні інфляційних та річних основними складовими частинами нарахування є сума заборгованості, період заборгованості та розмір процентів та коефіцієнтів, які діють у такий період.
Право на нарахування проіндексованої вартості товару сторони узгодили в п. 3.2., п. 3.3. Договору та додатку № ДА-00000014 від 16.03.2020 року до Договору.
Право на нарахування пені та річних сторони узгодили в п. 6.6. Договору, відповідно до умов якого за прострочення платежів Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення зобов'язання від суми заборгованості за колений день прострочення платежу, а також проценти на суму прострочення згідно ст. 625ЦК України у розмірі 25% річних.
Крім того, у разі порушення строків оплати більше ніж на 30 календарних днів, покупець крім пені, передбаченої п.6.6. Договору, зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 20% від суми несвоєчасно оплаченого товару (п. 6.9. Договору).
Судом перевірено правильність виконаних позивачем розрахунків інфляційних втрат, 25% річних, проіндексованої вартості товару, пені та штрафу (т. 1, а.с. 25), та встановлено, що вони є вірними.
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми пені у розмірі 11335,91 грн., суми 20% штрафу у розмірі 31408,00 грн., суми 25 % річних у розмірі 27280,10 грн., суми інфляційних втрат у розмірі 12092,08 грн. та суму проіндексованої вартості товару у розмірі 8605,72 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач, позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 3716,41 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фермерського господарства "Рисовод" (75800, Херсонська обл., Каланчацький р-н, селище міського типу Каланчак, вул. Леніна, будинок 4, код ЄДРПОУ 34891116) на користь Приватного підприємства "Дукат-Агро" (73490, Херсонська обл., місто Херсон, селище Комишани, вул. Радянська, будинок 95-А, код ЄДРПОУ 34074426) суму основного боргу у розмірі 157040,00 грн., суму пені у розмірі 11335,91 грн., суму 20% штрафу у розмірі 31408,00 грн., суму 25 % річних у розмірі 27280,10 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 12092,08 грн., суму проіндексованої вартості товару у розмірі 8605,72 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 3716,41 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення підписано 13.09.2021.
Суддя С.В. Нікітенко