Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"13" вересня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/588/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання Б. Рижого, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісмаш" про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісмаш"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція",
про стягнення 212 525,11 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: С. Шолом, виписка з ЄДРЮОФОПГФ,
У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лісмаш" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", про стягнення 184 596,00 грн основного боргу, 22 019,07 грн інфляційних та 5 910,58 грн 3% річних за договором поставки № 53-122-01-20-09749 від 02.06.2020.
Рішенням Господарського суду Рівненської області у справі № 918/588/21 від 25.08.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісмаш" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", задоволено, стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (промзона, м. Вараш, Рівненська область, 34400, ідентифікаційний код 05425046), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісмаш" (79044, м. Львів, вул. Чупринки, буд. 87 кв. 3А, ідентифікаційний код 32052971) 184 596,00 грн основного боргу, 22 019,07 грн інфляційних, 5 910,58 грн 3% річних та 3 187,88 грн судового збору.
01.09.2021 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісмаш" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі.
Ухвалою суду від 02.09.2021 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісмаш" про ухвалення додаткового рішення у справі призначено на 13.09.2021.
06.09.2021 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісмаш" надійшла заява про проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції, а також визначено суд, якому необхідно забезпечити її проведення.
Ухвалою суду від 06.09.2021 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісмаш" про участь у судовому засіданні 13.09.2021 в режимі відеоконференції задоволено, доручено Пустомитівському районному суду Львівської області забезпечити проведення судового засідання у справі № 918/588/21, яке відбудеться 13.09.2021.
08.09.2021 від представника Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", надійшла заява про проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка задоволена ухвалою суду від 09.09.2021.
У судове засідання 13.09.2021 з'явився представник відповідача, представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному ч. 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Одночасно із поданням позовної заяви позивачем подано попередній розрахунок судових витрат, за яким розмір фіксованого гонорару за надання професійної правничої допомоги становив 15 000,00 грн.
Як установлено судом із матеріалів справи, позивача у цьому судовому провадженні представляв адвокат Зарічний Іван Ярославович, на підтвердження чого долучено договір про надання правової допомоги № 1-0106/21-ц від 01.06.2021, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 14.08.2017, ордер серії ЛВ № 177107 від 01.06.2021.
01.06.2021 між адвокатом Зарічним Іваном Ярославовичем (виконавець) та позивачем (замовник) укладено договір про надання правової допомоги № 1-0106/21-ц, за п. 1.1., 1.2. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе доручення замовника про надання йому юридичної допомоги, обумовленого замовником виду та в його інтересах, на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов'язується оплатити послуги виконавця та у випадку необхідності відшкодувати фактичні витрати, пов'язані із виконанням договору. Доручення замовника полягає у наданні йому правової допомоги та у представництві інтересів замовника в суді, а також інших органах, установах, організаціях, підприємствах всіх форм власності з усіма правами, якими наділений позивач згідно з чинним законодавством України щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 53-122-01-20-09749 від 02.06.2020.
Відповідно до п. 2.1. договору виконавець бере на себе виконання такої правової роботи: представляти у встановленому порядку інтереси замовника в суді, а також в інших органах, установах, організаціях, підприємствах всіх форм власності у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісмаш" до Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергетична компанія «Енергоатом» про стягнення заборгованості за договором поставки № 53-122-01-20-09749 від 02.06.2020, бере участь у підготовці процесуальних документів у справі, підписує та подає заяви, позовні заяви, клопотання, скарги, письмові пояснення, заперечення, інші документи; бере участь у збиранні доказів; надає консультації по веденню справи; підписує та подає всі необхідні документи; користується усіма без винятку процесуальними правами представника, передбаченими чинним законодавством.
12.07.2021 сторонами укладено додаткову угоду до договору про надання правової допомоги № 1-0707/21-ц від 07.07.2021, за умовами якої оплата гонорару здійснюється на умовах відстрочення платежу, але у будь - якому випадку протягом п'яти календарних днів після набрання рішенням законної сили.
У розділі 4 договору та п.1. додаткової угоди сторони погодили фіксований розмір гонорару за надання професійної правничої допомоги у розмірі 15 000,00 грн.
Із фактичних обставин справи судом установлено, що 27.08.2021 між адвокатом та позивачем підписано акт приймання - передачі наданих послуг, у якому визначено вид наданих послуг, а саме: попереднє опрацювання наданих позивачем матеріалів (договору, видаткових накладних, ярлика на придатну продукцію, виписки по рахунку позивача). Вивчення та аналіз судової практики у подібних правовідносинах - 1 год. Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу - 30 хв. Підготовка та подання (надсилання) позовної заяви, формування додатків до позовної заяви, підготовка примірника копії позовної заяви з додатками для відповідача та надсилання - 3 год. Подання клопотання про надання доступу до матеріалів електронної справи у системі електронний суд. Відстеження надходження нових документів до суду - 30 хв. Участь адвоката у судових засіданнях, з урахування часу добирання в обох напрямках, у т.ч. в режимі відеоконференції - 2 год. Підготовка до розгляду справи по суті у судовому засіданні (2 засідання) - 2 год. Підготовка документів щодо надання правової правничої допомоги - 1 год. Зустрічі адвоката та клієнта (замовника послуг) з метою погодження та підписання складених адвокатом заяв, клопотань тощо - 1 год.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заявив клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, згідно з яким витрати позивача на правничу допомогу документально не підтверджені. Справа не є складною, не потребує додаткових експертиз, аналізу судової практики, складнощів при формуванні правової позиції не виникає, оскільки судова практика є сталою, отже, рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин, а відтак обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) у цій справі мінімальним, що, у свою чергу, свідчить про неспівмірність, нерозмумність та невідповідність критеріям реальності заявленої суми витрат на правничу допомогу з боку позивача. Вказане також підтверджується наказом Державної судової адміністрації України № 622 від 21.12.2018 "Про затвердження Загального класифікатора спеціалізації суддів та категорій справ".
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
Згідно зі ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Порядок розподілу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, врегульовано ст. 129, 130 ГПК України.
Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в своїй постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 дотримується позиції, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Водночас у ч. 5 наведеної норми встановлено критерії, за якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від зазначеного загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При цьому суд має оцінювати щодо відповідності зазначеним критеріям поведінку/дії/бездіяльність обох сторін. Суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, у випадках, визначених положеннями ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.
Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними ч. 5-7, 9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.06.2018 у справі № 904/8478/16).
З аналізу судової практики Верховного Суду можна дійти висновку, що сторона у справі, крім заяви про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, поданої відповідно до ч. 4, 5 ст. 126 ГПК України, має право подати заперечення щодо розподілу (співмірності) судових витрат (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 910/23017/17, додаткова постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 911/1803/17).
Верховний Суд звертав увагу (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17), що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, як зазначено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, від 13.02.2019 у справі № 911/739/15, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, а за наявності заперечень позивача щодо співмірності заявленої суми компенсації також має бути обґрунтовано, що такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумним і виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами.
Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи. Слід також у порядку ст. 86 ГПК України давати належну оцінку доказам фактичного надання стороні адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг (додаткова постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 922/749/18).
Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З огляду на викладене суд, ураховуючи доцільність понесених позивачем витрат, з урахуванням складності цієї справи та обсягу наданої послуги, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача з огляду на таке.
У вказаній справі проведено два судових засідання, з яких представник позивача брав участь в одному судовому засіданні у режимі відеоконференції, представником позивача підготовлена одна заява по суті справи - позовна заява. Викладені в акті прийому-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги деякі послуги, а саме: попереднє опрацювання наданих позивачем матеріалів, вивчення та аналіз судової практики, розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, зустрічі адвоката з клієнтом з метою погодження та підписання складених заяв, клопотань тощо (п. 1, 2) охоплюються підготовкою та поданням позовної заяви (п. 3), а подання клопотання про надання доступу до матеріалів справи, участь адвоката в судових засіданнях, підготовка до розгляду справи по суті у судовому засіданні тощо - поняттям представництва інтересів позивача в суді. При цьому слід зазначити, що формування додатків до позовної заяви, підготовка примірника копії позовної заяви з додатками для відповідача та надсилання тощо не є професійною правничою допомогою в розумінні норм процесуального права, оскільки такі дії не потребують спеціальних професійних навичок, відповідно, не підлягають відшкодуванню. У матеріалах справи відсутня інформація про вартість затраченого адвокатом часу. Окрім того, справа не є складною, складнощів при формуванні правової позиції не виникає, оскільки судова практика є сталою, тощо.
Надавши оцінку усім доданим до заяви доказам з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, її важливості для позивача, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, врахувавши клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що документально підтвердженими, справедливими, розумними та співмірними є витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
У ст. 126 ГПК України установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 221, 244 ГПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісмаш" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги, задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (промзона, м. Вараш, Рівненська область, 34400, ідентифікаційний код 05425046), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісмаш" (79044, м. Львів, вул. Чупринки, буд. 87 кв. 3А, ідентифікаційний код 32052971) 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні решти вимог заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги, відмовити.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісмаш" (79044, м. Львів, вул. Чупринки, буд. 87 кв. 3А, ідентифікаційний код 32052971).
Відповідач: Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (промзона, м. Вараш, Рівненська область, 34400, ідентифікаційний код 05425046).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне додаткове судове рішення складене та підписане 13.09.2021.
Суддя О. Андрійчук