65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"10" вересня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2750/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А., розглянувши заяву Релігійної організації «Німецька Євангелічно-Лютеранська громада «Примирення» в місті Полтава» від 09.09.2021 (вх. № 4-70/21 від 09.09.2021) про забезпечення позову до подачі позовної заяви, особа, яка може отримати статус учасника справи Релігійна організація «Церковне Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України» (65023, м. Одеса, вул. Новосельського, 68, код ЄДРПОУ 20955066)
Релігійна організація «Німецька Євангелічно-Лютеранська громада «Примирення» в місті Полтава» подала до Господарського суду Одеської області заяву (вх. № 4-70/21 від 09.09.2021), в якій просить до подання позовної заяви заборонити державним реєстраторам Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, а також будь-яким іншим органам і суб'єктам державної реєстрації вчиняти в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи - Релігійна організація «Церковне Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України» (ідентифікаційний код юридичної особи: 20955066) реєстраційні дії щодо державної реєстрації зміни керівника, змін до відомостей про керівника юридичної особи та/або про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи.
В обґрунтування вказаної заяви Релігійна організація «Німецька Євангелічно-Лютеранська громада «Примирення» в місті Полтава» зазначає, що вона є учасником Релігійної організації «Церковне Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України» (далі - НЄЛЦУ) та приймає активну участь у релігійній і адміністративній діяльності НЄЛЦУ.
Заявник зазначає, що 25.08.2021 у м. Дніпро відбувся Синод НЄЛЦУ у якому від імені Релігійної організації «Німецька Євангелічно-Лютеранська громада «Примирення» в місті Полтава» приймав участь ОСОБА_1 .
За твердженням заявника, вказані відомості є недостовірними та свідчать про фальшування документів, що можуть бути подані державному реєстратору з метою внесення змін до відомостей про НЄЛЦУ, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Заявник зазначає, що Рішенням Загальних Зборів «Німецької Євангелічно-Лютеранської громади «Примирення» в місті Полтава» від 27.12.2020 ОСОБА_1 було виключено з членів громади та з цього часу він немає ніякого відношення ані до Заявника, ані до НЄЛЦУ, а тим паче не є проповідником релігійної громади м. Полтави.
Релігійна організація «Німецька Євангелічно-Лютеранська громада «Примирення» в місті Полтава» має намір оскаржити до суду прийняті 25.08.2021 у м. Дніпро, а саме, рішення щодо управлення НЄЛЦУ, зокрема, про припинення повноважень чинного Єпископа НЄЛЦУ ОСОБА_2 та призначення Єпископським візитатором ОСОБА_3 .
Заявник зазначає, що вищевказаними діями ОСОБА_1 та інших осіб було порушено його право на участь в управлінні НЄЛЦУ та вирішенні усіх питань, що стосуються діяльності Церковного Управління та наразі існує ризик подання документів, що містять недостовірні відомості щодо волевиявлення Заявника для проведення державної реєстрації змін до відомостей про керівника (Єпископа) НЄЛЦУ в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що матиме наслідком істотне ускладнення виконання рішення суду про скасування рішень «Синоду» НЄЛЦУ від 25.08.2021 - Заявнику доведеться звертатись з окремим позовною вимогою про скасування державної реєстрації зміни керівника НЄЛЦУ та залучати до участі у праві у якості заінтересованих третіх осіб усі інші 23 релігійні громади-члени НЄЛЦУ.
Заявник також в своїй заяві про забезпечення позову зазначає про відсутність підстав для зустрічного забезпечення.
До заяви про забезпечення позову додано Протокол 1-го засідання Синоду Релігійної організації "Церковне Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України" VIII-го скликання (ідентифікаційний код юридичної особи: 20955066) від 25.08.2021 відповідно до якого прийняті наступні рішення, зокрема:
- висловити недовіру Президії Синоду Релігійної організації "Церковне Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України" у складі: Гросс О.М., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , і припинити їх повноваження з 25 серпня 2021 р.;
- обрати Президію Синоду Релігійної організації "Церковне Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України" у складі: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
- затвердити результати виборів Президентом Синоду Релігійної організації "Церковне Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України" ОСОБА_12 , її заступником - ОСОБА_8 , а секретарем - Вітренко Лариси Анатоліївни;
- підтвердити повноваження Галімової Любові Анатоліївни (як новообраного Президента Синоду) та Вітренко Лариси Анатоліївни (як секретаря Президії Синоду) на підписання протоколу засідання Синоду Релігійної організації "Церковне Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України";
- висловити недовіру ОСОБА_13 , якого у незаконний спосіб було обрано Єпископом НЄЛЦУ та призначено керівником Релігійної організації "Церковне Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України" і припинити його повноваження як Єпископа та керівника Релігійної організації "Церковне Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України" 25-м серпнем 2021р.;
- призначити ОСОБА_14 Єпископським візиатором Релігійної організації "Церковне Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України" з 26 серпня 2021р. строком на 1 (один) рік;
- призначити ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Жевтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 10 квітня 1998р., реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , керівником Релігійної організації "Церковне Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України" з 26 серпня 2021 р., строком на 1 (один) рік;
- уповноважити ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 10 квітня 1998р., реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на вчинення необхідних дій для проведення державної реєстрації змін до відомостей про Релігійну організацію "Церковне Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України" (ідентифікаційний код юридичної особи - 20955966), які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у порядку, установленому чинним законодавством.
Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, доказів, поданих в її обґрунтування, господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви Релігійна організація «Німецька Євангелічно-Лютеранська громада «Примирення» в місті Полтава» про забезпечення позову, виходячи з наступного.
Згідно із частиною четвертою статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у пункті 73 постанови від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, згідно із яким, спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом) відносяться до спорів щодо управління такою юридичною особою і мають розглядатись у порядку господарського судочинства.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із пунктами 2, 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що таким заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Відповідно до частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Згідно із частиною першою статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006 № 3477-IV при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 вказаної Конвенції передбачено, зокрема, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі “Пантелеєнко проти України” (п. 77, Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2004 у справі “Шмалько проти України” (п. 43, Заява № 60750/00) наголосив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує “право на суд”, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина “судового розгляду” (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97 р., Reports of Judgments and Decisions 1997-II, с. 510, п. 40).
Невжиття заходів забезпечення позову Релігійної організації «Німецька Євангелічно-Лютеранська громада «Примирення» в місті Полтава» може унеможливити ефективне поновлення порушених прав, за захистом яких вона планує звернутись до суду, у випадку задоволення позову, оскільки заявник не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду, що являється передумовою для постановлення ухвали згідно статтей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до підпункту 8 пункту 4 Положення про Державну службу України з етнополітики та свободи совісті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 812, ДЕСС відповідно до покладених на неї завдань: проводить відповідно до законодавства реєстрацію: статутів (положень) релігійних центрів, управлінь, монастирів, релігійних братств, місіонерських товариств (місій) та духовних (релігійних) закладів освіти;
релігійних організацій як юридичних осіб.
Суд вважає що вид забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, а також будь-яким іншим органам і суб'єктам державної реєстрації вчиняти в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи - Релігійна організація «Церковне Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України» (ідентифікаційний код юридичної особи: 20955066) реєстраційні дії щодо державної реєстрації зміни керівника, змін до відомостей про керівника юридичної особи та/або про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, є адекватними, тобто, співмірними відповідно вимогам, на забезпечення яких вони вживаються та прямо стосується майбутнього предмету спору.
Згідно із частиною шостою статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Частинами першою та четвертою статті 141 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
З урахуванням відсутності у суду інформації з приводу можливих збитків Релігійної організації «Церковне Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України» у зв'язку із вжиттям заходів забезпечення позову, правові підстави для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, вказана особа не позбавлена права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду в порядку та протягом строків, встановлених статтею 141 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини сьомої статті 145 Господарським процесуальним кодексом України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Суд роз'яснює, що відповідно до частини третьої статті 138 Господарського процесуального кодексу України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Керуючись статтями 136-138, 140, 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Релігійної організації «Німецька Євангелічно-Лютеранська громада «Примирення» в місті Полтава» від 09.09.2021 (вх. № 4-70/21 від 09.09.2021) про забезпечення позову до подачі позовної заяви - задовольнити.
2. Заборонити державним реєстраторам Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, а також будь-яким іншим органам і суб'єктам державної реєстрації вчиняти в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи - Релігійна організація «Церковне Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України» (ідентифікаційний код юридичної особи: 20955066) реєстраційні дії щодо державної реєстрації зміни керівника, змін до відомостей про керівника юридичної особи та/або про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи.
Стягувачем за цією ухвалою є: Релігійна організація «Німецька Євангелічно-Лютеранська громада «Примирення» в місті Полтава» (36000, м. Полтава, вул. Коцюбинського, 54-А, код ЄДРПОУ 26436054).
Боржником за цією ухвалою є: державні реєстратори юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріуси, інші акредитовані суб'єкти посадові особи, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державні реєстратори Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, а також будь-які інші органи і суб'єкти державної реєстрації.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.
Ухвала набрала законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її постановлення.
Суддя Шаратов Юрій Анатолійович