65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про визнання вимог кредиторів
"08" вересня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/824/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,
за участі секретаря судового засідання Касьянової А.В.
розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Олійно-жирова компанія» про визнання вимог
у справі
за заявою кредитора: Велгевос Ентерпрайзес Лімітед (Республіка Кіпр, 3025, Лімасол, вул. Нафпліу, 15)
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю “Об'єднана торгівельна мережа” (65007, м. Одеса, 1-й Водопровідний провулок, буд. 2; код ЄДРПОУ 37680103)
про визнання банкрутом
у відкритому судовому засіданні за участю
представників сторін та учасників:
від ініціюючого кредитора: Архіпов О.Ю. (приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);
від боржника: не з'явився;
від заявників: ТОВ “Торговий дім “Олійно-жирова компанія” - Жила Ю.Ю. (приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції);
розпорядник майна боржника: не з'явився.
Судове засідання 08.09.2021р. проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду згідно ухвали Господарського суду Одеської області від 07.09.2021р.
Всі сторони та учасники були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштових відправлень.
Боржник незважаючи на належне повідомлення про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить підпис представника на розписці учасників справи та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке отримано засновником боржника ОСОБА_1 , у судове засідання 08.09.2021р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Колмиковою Т.О. подано клопотання від 08.09.2021р. про проведення судового засідання, призначеного на 08.09.2021р., без її участі у зв'язку із сімейними обставинами.
Історія справи
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.05.2020р. відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа”; визнано вимоги Велгевос Ентерпрайзес Лімітед до ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” в сумі 71 026 808, 08 грн., решту вимог, які складаються із пені в сумі 13 268, 48 грн. слід врахувати в шосту чергу та із судового збору в сумі 21 020 грн. - в першу чергу в реєстрі вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” строком на 170 календарних днів до 11.11.2020р.; призначено розпорядником майна боржника ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” арбітражного керуючого Нестеренка С.С. (т. 2 а.с. 89-100).
З метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, 26.05.2020р. здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет від за № 64839 (т. 2 а.с. 102-103).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.09.2020р. відсторонено арбітражного керуючого Нестеренка С.С. від виконання повноважень розпорядника майна ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа”; призначено розпорядником майна боржника ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” арбітражного керуючого Колмикову Т.О. (т. 5 а.с. 64-73).
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2021р. апеляційну скаргу арбітражного керуючого Нестеренко С.С. задоволено частково; ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.09.2020р. у справі №916/824/20 в частині призначення арбітражного керуючого Колмикової Т.О. розпорядником майна ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” скасовано; в решті ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.09.2020 р. у справі № 916/824/20 залишено без змін; справу № 916/824/20 направлено до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду зі стадії визначення кандидатури розпорядника майна.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.03.2021р. клопотання ініціюючого кредитора Велгевос Ентерпрайзес Лімітед (вх. №3-136/21 від 05.03.2021р.) про призначення розпорядником майна задоволено; призначено розпорядником майна боржника ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” арбітражного керуючого Колмикову Т.О. (т. 6 а.с. 119-122).
Зміст питань, що розглядаються судом. Заяви учасників
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Олійно-жирова компанія» (далі - ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія») звернулося із заявою за вх. №3-457/20 від 25.06.2020р. (т. 3 а.с. 8-10) з врахуванням уточнень до неї за вх. №3-606/20 від 17.08.2020р. (т. 3 а.с. 158-161) про визнання вимог на суму 66 823 678, 97 грн. та суму 4 204 грн. сплаченого судового збору; включення до реєстру вимог кредиторів ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” кредиторських вимог на суму 66 823 678, 97 грн. - до четвертої черги та 4 204 грн. - до першої черги у відповідності до ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства. Заявник зазначає, що 20.05.2020р. був укладений договір №20/05-20 про відступлення права вимоги між ним та ТОВ «Підволочиськ зерно», за яким ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» набуло право вимоги за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №ПЗ-18/04/17-Ф від 18.04.2017р., укладеного між ПП «Агрошанс 2014» та ТОВ «Підволочиськ зерно». 27.12.2018р. між ПП «Агрошанс 2014», ТОВ «Підволочиськ зерно» та ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” було укладено угоду переводу боргу №27/12/18-3, умовами якої визначено, що ПП «Агрошанс 2014» винен ТОВ «Підволочиськ зерно» борг у розмірі 55 550 530, 97 грн. згідно договору безвідсоткової поворотної допомоги №ПЗ-18/04/17-ф від 18.04.2017р. та договору №03/04-17-01 від 03.04.2017р. про відступлення права вимоги за договором поворотної фінансової допомоги №ПЗ-14/12/16-Ф від 14.12.2016р. Заявник зазначає, що 12.09.2019р. боржником було частково погашено заборгованість перед ТОВ «Підволочиськ зерно» на суму 10 000 грн., а тому з врахуванням договору №20/05-20 від 20.05.2020р. про відступлення права вимоги у ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” наявна заборгованість в сумі 7 270 530, 97 грн.
Заявник вказує, що між ним та ТОВ «Підволочиськ зерно» був укладений договір №21/05-20 від 21.05.2020р. про відступлення права вимоги, згідно якого ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» набуло право вимоги за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №ПЗ-29/05/17-Ф від 29.05.2017р., укладеного між ТОВ «Торговий дім «Санко» та ТОВ «Підволочиськ зерно», та за угодою №27/12/18-04 від 27.12.2018р. про переведення боргу, укладеною між ТОВ «Торговий дім «Санко», ТОВ «Підволочиськ зерно» та ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа”. Заявник зазначає, що наявна непогашена заборгованість боржника за договором №21/05-20 від 21.05.2020р. про відступлення права вимоги становить 59 553 148 грн. Заявник вказує, що враховуючи викладені обставини, загальний розмір заборгованості ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” становить 66 823 678, 97 грн.
Згідно відповіді на відзив (т. 8 а.с. 2-6) заявник, ознайомившись із запереченнями боржника, вважає їх необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсності, не підтверджені жодним доказом у відповідності до вимог ГПК України. Посилаючись на положення ч. 3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, заявник зазначає, що останній не передбачає обов'язкової наявності рішення про стягнення заборгованості за договором для заявлення заяви з кредиторськими вимогами до боржника в межах справи про банкрутство. Заявник вказує, що посилання боржника на спірність вимог ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» у контексті ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства не відповідають дійсності, так як ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” отримало право вимоги до ТОВ «Агрошанс 2014», проте не використало його; при цьому, керівником боржника навіть не було здійснено жодного заходу щодо можливого стягнення заборгованості за даними договорами чи принаймні подавши хоча б заяву з кредиторськими вимогами до ТОВ «Агрошанс 2014». Посилаючись на Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну №88 від 24.05.1995р., заявник зазначає, що виходячи з наявних в матеріалах доказів, керівником боржника не вживалось жодних заходів щодо отримання/відновлення первинної бухгалтерської документації, відновлення договорів підприємства, подання звітності до контролюючих органів та нормальної діяльності товариства майже протягом останніх 1, 5 років; за умови належного ведення бухгалтерського обліку керівником боржника, угоди про переведення боргу повинні були б відображені у бухгалтерському обліку товариства та відображатися в балансі товариства; кредитором долучалось до заяви з кредиторськими вимогами докази того, що борг ТОВ «Агрошанс 2014» та ТОВ «Санко» було переведено на ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа”, що відображається як в балансах, так і в картці розрахунку з контрагентами. Щодо посилання боржника стосовно відсутності погодження органами управління ТОВ «Підволочиськ зерно» та ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» у відповідності до ст. 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» на укладення договорів відступлення права вимоги №20/05-20 від 20.05.2020р. та №21/05-20 від 21.05.2020р., заявник зазначає, що дане спростовується відсутністю даного обмеження в статуті ТОВ «Підволочиськ зерно» та ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія».
Відповідно до пояснень (вх. №22516/21 від 27.08.2021р.) ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» вважає доводи боржника стосовно того, що порушення провадження у справі про банкрутство ПП «Агрошанс 2014» на підставі договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №ПЗ-18/04/17-ф від 18.04.2017р. та визнання даних вимог у справі №910/20146/20 суттєво впливає на вимоги заявника у справі №916/824/20, безпідставними, направленими на затягування процедур банкрутства ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” та такими, що не мають жодного відношення до кредиторських вимог ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія», заявлених у даній справі, з огляду на наступне. Вимоги, які стали підставою для відкриття провадження у справі №910/20146/20 про банкрутство ПП «Агрошанс 2014», ґрунтувались на договорі поруки від 29.01.2019р., укладеному між ПП «Агрошанс 2014» та ТОВ «Підволочиськ зерно», право вимоги за якими в подальшому було передано ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа”; ухвала Господарського суду м. Києва від 08.02.2021р., якою порушено провадження у справі про банкрутство ПП «Агрошанс 2014», не оскаржувалась. Посилаючись на положення ч. 1 ст. 526, ст. 554, ч. 1 ст. 559 ЦК України, заявник вказує, що ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» має право звернутися за стягненням заборгованості як до основного боржника, так і поручителя, і визнання вимог такого кредитора у справі про банкрутство основного боржника або поручителя не може вплинути на розмір вимог цього ж кредитора в іншій справі; враховуючи, що у справі №910/20146/20 про банкрутство ПП «Агрошанс 2014» вимоги ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» не погашалися, посилання боржника на дану справу не впливає на розмір вимог ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» у справі №916/824/20 про банкрутство ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа”.
Боржник у відзиві на заяву ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» від 23.05.2021р. (вх. №13889/21 від 24.05.2021р.) (т. 7 а.с. 133-139) просить відмовити у визнанні грошових вимог у повному обсязі та відмовити у включенні до реєстру вимог кредиторів ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа”. Щодо заборгованості за договором відступлення права вимоги №20/05-20 від 20.05.2020р. боржник зазначає, що господарським судом міста Києва розглядається справа про банкрутство №910/20146/20 ПП «Агрошанс 2014» за заявою ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія», в якій грошовими вимогами останнього є заборгованість ПП «Агрошанс 2014» у розмірі 7 270 530, 97 грн. за договором поруки від 21.01.2019р., укладеним між ТОВ «Підволочиськ зерно» та ПП «Агрошанс 2014», за умовами якого ПП «Агрошанс 2014» поручається перед ТОВ «Підволочиськ зерно» за повне виконання зобов'язань ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №ПЗ-18/04/17-Ф від 18.04.2017р. Із викладеного боржнику не зрозуміло чи то ПП «Агрошанс 2014» чи то ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” стало бути винним ТОВ «Підволочиськ зерно» борги за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №ПЗ-18/04/17-Ф від 18.04.2017р. Згідно відзиву боржник не має ніякого уявлення стосовно обставин, викладених кредитором у поданій заяві та документів, які підписувались попередніми керівними органами боржника, описані в ній дії не вчинялись ОСОБА_1 (директором та учасником боржника на сьогоднішній день), оскільки останній придбав частку у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” лише 05.02.2020р., що підтверджується актом приймання-передачі; будь-які документи щодо фінансових результатів підприємства, фінансова звітність та будь-які первинні документи, що породжують права та обов'язки боржника ОСОБА_1 не передавались. Боржник ставить під сумнів реальність укладення договору переведення боргу №27/12/18-3 від 27.12.2018р. між ТОВ «Підволочиськ зерно», ПП «Агрошанс 2014» та ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа”, оскільки незрозуміло для чого боржнику приймати на себе борг третьої особи ПП «Агрошанс 2014», не маючи для цього будь-яких підстав та яким чином ТОВ «Підволочиськ зерно» пересвідчувалося, що ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” зможе виконати нібито реальне фінансове зобов'язання на велику суму грошових коштів; заявником не надано будь-яких доказів щодо виконання положень ст. 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», пп. й) п. 10.2 Статуту боржника та нічим не підтверджується, що згода загальних зборів учасників (чи рішення єдиного учасника) на вчинення правочинів, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, була; боржник ставить під сумнів справжність підписів керівника боржника на той час ОСОБА_2 зі сторони ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа”. Боржник вважає, що грошові вимоги кредитора носять спірний характер, оскільки відносно ним відсутнє судове рішення і вони не визнаються та заперечуються боржником, а тому такі підлягають оцінці у позовному провадженні, так як свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у позовному провадженні. Посилаючись на положення ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, боржник вказує, що арбітражний керуючий на виконання вимог зазначеного Кодексу, повинен звернутися до суду із заявою про визнання недійсним правочину, так як у випадку реальності укладання такого договору, наявна ситуація, в якій боржник в особі чинного на той час керівника, протягом трьох років до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе надзвичайно великі фінансові зобов'язання. Боржник зазначає, що відповідно до п. 3.2. договору відступлення права вимоги №20/05-20 від 20.05.2020р. за передані права вимоги ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» повинно сплатити ТОВ «Підволочиськ зерно» грошові кошти у розмірі 55 540 530, 97 грн. до 19.05.2021р., однак будь-які докази здійснення такої оплати у матеріалах справи відсутні.
Щодо заборгованості за договором відступлення права вимоги №21/05-20 від 21.05.2020р. боржник вказує, що не має ніякого уявлення стосовно обставин, викладених кредитором у поданій заяві та документів, які підписувались попередніми керівними органами боржника, описані в ній дії не вчинялись ОСОБА_1 (директором та учасником боржника на сьогоднішній день), оскільки останній придбав частку у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” лише 05.02.2020р., що підтверджується актом приймання-передачі; будь-які документи щодо фінансових результатів підприємства, фінансова звітність та будь-які первинні документи, що породжують права та обов'язки боржника ОСОБА_1 не передавались. Боржник ставить під сумнів реальність укладення договору переведення боргу №27/12/18-4 від 27.12.2018р. між ТОВ «Підволочиськ зерно», ТОВ «Торговий дім «Санко» та ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа”, оскільки незрозуміло для чого боржнику приймати на себе борг третьої особи ТОВ «Торговий дім «Санко», не маючи для цього будь-яких підстав та яким чином ТОВ «Підволочиськ зерно» пересвідчувалося, що ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” зможе виконати нібито реальне фінансове зобов'язання на велику суму грошових коштів; заявником не надано будь-яких доказів щодо виконання положень ст. 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», пп. й) п. 10.2 Статуту боржника та нічим не підтверджується, що згода загальних зборів учасників (чи рішення єдиного учасника) на вчинення правочинів, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, була; боржник ставить під сумнів справжність підписів керівника боржника на той час ОСОБА_2 за сторони ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа”. Боржник вважає, що грошові вимоги кредитора носять спірний характер, оскільки відносно ним відсутнє судове рішення і вони не визнаються та заперечуються боржником, а тому такі підлягають оцінці у позовному провадженні, так як свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у позовному провадженні. Посилаючись на положення ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, боржник вказує, що арбітражний керуючий на виконання вимог зазначеного Кодексу, повинен звернутися до суду із заявою про визнання недійсним правочину, так як у випадку реальності укладання такого договору, наявна ситуація, в якій боржник в особі чинного на той час керівника, протягом трьох років до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе надзвичайно великі фінансові зобов'язання. Боржник зазначає, що відповідно до п. 3.2. договору відступлення права вимоги №21/05-20 від 21.05.2020р. за передані права вимоги ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» повинно сплатити ТОВ «Підволочиськ зерно» грошові кошти у розмірі 59 553 148 грн. до 20.05.2021р., однак будь-які докази здійснення такої оплати у матеріалах справи відсутні.
Розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Колмиковою Т.О. надано відзив від 07.04.2021р. (вх. №9808/21 від 08.04.2021р.) (т. 6 а.с. 150-151), згідно якого кредиторські вимоги ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» підлягають задоволенню та включенню до реєстру вимог кредиторів ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” у наступній черговості: I черга реєстру вимог кредиторів - 4204 грн. (оплата судового збору за подання заяви про визнання кредитором); II черга реєстру вимог кредиторів - 66 823 678, 97 грн. (основне зобов'язання).
Обставини, встановленні судом
18.04.2017р. між ПП «Агрошанс 2014» та ТОВ «Підволочиськ зерно» був укладений договір №ПЗ-18/04/17-Ф безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (т. 3 а.с. 17-18), п.1.1. якого передбачено, що згідно з цим договором ТОВ «Підволочиськ зерно» передає ПП «Агрошанс 2014» в користування безвідсоткову поворотну фінансову допомогу на суму, що не повинна перевищувати 20 000 000 грн., а ПП «Агрошанс 2014» зобов'язується повернути її в повному обсязі в строк, передбачений п.2.2. цього договору.
Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. вказаного договору ТОВ «Підволочиськ зерно» зобов'язується передати ПП «Агрошанс 2014» в користування грошові кошти у розмірі, вказаному у п. 1.1. договору. Передача грошових коштів відбувається частинами згідно усної заявки у формі телефонограми ПП «Агрошанс 2014» шляхом перерахування на його поточний рахунок. Якщо усна заявка не виконана, повторна заявка робиться у письмовій форму. ПП «Агрошанс 2014» зобов'язується повернути надану фінансову допомогу не пізніше 31.12.2018р. Погашення фінансової допомоги може відбуватися шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Підволочинськ зерно» або на будь-який інший рахунок за його вказівкою.
На виконання умов вказаного договору ТОВ «Підволочиськ зерно» було перераховано ПП «Агрошанс 2014» безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в сумі 12 420 318 грн., про що свідчать виписки АТ «ОТП БАНК» (т. 3 а.с. 163-171), АТ «Укрексімбанк» (т. 3 а.с. 175-181), ПАТ «Промінвестбанк» (т. 3 а.с. 183-186), в яких у призначенні платежу зазначено «тимчас. безвідсот. поворот. фін. допом. зг. дог ПЗ-18/04/17-Ф від 18.04.2017р.», картка рахунку 3771 за 01.03.2017-29.05.2020р. (т. 3 а.с. 23-24).
Як вбачається із виписок АТ «ОТП БАНК» ПП «Агрошанс 2014» було повернуто безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в сумі 5 139 787, 03 грн. (т. 3 а.с. 172-174), в яких у призначенні платежу вказано «поверн. тимчас. безвідсот. поворот. фін. допом. зг. дог ПЗ-18/04/17-Ф від 18.04.2017р.».
27.12.2018р. між ПП «Агрошанс 2014», ТОВ «Підволочиськ зерно» та ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” була укладена угода переводу боргу №27/12/18-3 (т. 3 а.с. 25-26), п.п. А, В якої передбачено, що на дату цієї угоди ПП «Агрошанс 2014» винен ТОВ «Підволочиськ зерно» в сумі 55 550 530, 97 грн. згідно договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №ПЗ-18/04/17-Ф від 18.04.2017р. та договору №03/04-17-01 від 03.04.2017р. про відступлення права вимоги за договором поворотної фінансової допомоги №ПЗ-14/12/16-Ф від 14.12.2016р. ПП «Агрошанс 2014» може перевести борг або його частину на ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” за цією угодою за умови прийняття ТОВ «Підволочиськ зерно» такого переводу.
Відповідно до п.п.1,2 вказаної угоди, переведення боргу на зазначену дату, ПП «Агрошанс 2014» переводить суму боргу, вказану в п. А, а ТОВ «Підволочиськ зерно» приймає переведення боргу. ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” приймає таке переведення боргу, викладене в п. 1, змінюючи, таким чином, ПП «Агрошанс 2014» в зобов'язанні останнього сплачувати або іншим чином погашати борг ТОВ «Підволочиськ зерно».
Згідно п. 3 зазначеної угоди на виконання цієї угоди ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” замінює ПП «Агрошанс 2014» у відношеннях з ТОВ «Підволочиськ зерно» у справі сплати боргу.
Відповідно до виписки АТ «ОТП БАНК» ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” було здійснено оплату згідно угоди переводу боргу №27/12/18-3 від 27.12.2018р. в розмірі 10 000 грн. (т. 3 а.с. 162).
Згідно виписки АТ «Піреус Банк МКБ» рух коштів по рахунку з 23.04.2013р. по 07.10.2020р. ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа”, наданої на виконання вимог ухвали Господарського суду Одеської області від 07.10.2020р., боржником здійснено оплату згідно угоди переводу боргу №27/12/18-3 від 27.12.2018р. у розмірі 10 000 грн. (т. 5 а.с. 158-182).
20.05.2020р. між ТОВ «Підволочиськ зерно» та ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» був укладений договір №20/05-20 про відступлення права вимоги (т. 3 а.с. 27-30), відповідно до п. 1.1. якого ТОВ «Підволочиськ зерно» відступає, а ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» набуває права вимоги, належні ТОВ «Підволочиськ зерно» відповідно до (і) договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №ПЗ-18/04/17-Ф від 18.04.2017р. та (іі) договору №03/04-17-01 від 03.04.2017р. про відступлення права вимоги за договором поворотної фінансової допомоги №ПЗ-14/12/16-Ф від 14.12.2016р.
Відповідно до п. 1.2. зазначеного договору за цим договором ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» одержує право, замість ТОВ «Підволочиськ зерно» вимагати від ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” сплати грошових коштів у розмірі, визначеному в п. 2.1. цього договору.
Згідно п. 1.3. вказаного договору до ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» переходять права ТОВ «Підволочиськ зерно» у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, включаючи, але не обмежуючись, право на стягнення неустойки за порушення основних договорів ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” та право вимагати від третіх осіб виконання зобов'язань за основними договорами, забезпеченими неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
П. 2.1. зазначеного договору передбачено, що загальна вартість прав вимоги, що відступаються за цим договором, складає 55 540 530, 97 грн.
Відповідно до п. 2.2. вказаного договору сторони врахували, що 12.09.2019р. ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” погасив заборгованість перед ТОВ «Підволочиськ зерно» на суму 10 000 грн. Вказана сума не входить до загальної вартості прав вимоги, вказаної у п. 2.1. цього договору.
Згідно п. 3.2. зазначеного договору за передані права ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» в якості компенсації сплачує ТОВ «Підволочиськ зерно» грошові кошти у розмірі 55 540 530, 97 грн. в термін до 31.12.2021р.
П. 3.3. вказаного договору передбачено, що моментом переходу відступлених прав від ТОВ «Підволочиськ зерно» до ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» вважається дата підписання даного договору.
Відповідно до п. 4.1. зазначеного договору ТОВ «Підволочиськ зерно» зобов'язаний передати ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» документи, що підтверджують права вимоги за основними договорами, а саме: договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №ПЗ-18/04/17-Ф від 18.04.2017р. з будь-якими та всіма додатками і додатковими угодами, договір №03/04-17-01 від 03.040.2017р. про відступлення права вимоги за договором поворотної фінансової допомоги №ПЗ-14/12/16-Ф від 14.12.2016р. з будь-якими та всіма додатками і додатковими угодами, платіжні доручення, проведені банком та виписки по банківському рахунку ТОВ «Підволочиськ зерно», що підтверджують факт перерахування ТОВ «Підволочиськ зерно» боржнику суми поворотної фінансової допомоги в розмірі, передбаченому п. 2.1. цього договору, протягом трьох календарних днів з дня набрання чинності цим договором.
Згідно п. 6.1. вказаного договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Додатковими угодами №1 від 20.05.2020р. (т. 3 а.с. 31-32), №2 від 20.05.2020р. (т. 3 а.с. 33) вносились зміни до договору №20/05-20 про відступлення права вимоги.
Відповідно до додаткової угоди №1 21.01.2019р. ПП «Агрошанс 2014» та ТОВ «Підволочиськ зерно» уклали договір поруки, відповідно до п. 1.1. якого ПП «Агрошанс 2014» поручається перед ТОВ «Підволочиськ зерно» за повне виконання зобов'язань ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №ПЗ-18/04/17-Ф від 18.04.2017р. та договором №03/04-17-01 від 03.04.2017р. про відступлення права вимоги за договором поворотної фінансової допомоги №ПЗ-14/12/16-Ф від 14.12.2016р., як полягають у сплаті ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” заборгованості на користь ТОВ «Підволочиськ зерно» у загальному розмірі 55 550 530, 97 грн.
Згідно додаткової угоди №2 за передані права вимоги ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» в якості компенсації сплачує ТОВ «Підволочиськ зерно» грошові кошти у розмірі 55 540 530, 97 грн. в термін до 19.05.2021р.
20.05.2020р. між ТОВ «Підволочиськ зерно» та ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» був підписаний акт приймання-передачі документів до договору №20/05-20 про відступлення права вимоги (т. 3 а.с. 34).
ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» боржнику засобами поштового зв'язку було направлено повідомлення від 21.05.2020р. про відступлення прав вимоги, про що свідчать опис вкладення , фіскальний чек (т. 3 а.с. 35-37).
29.05.2017р. між ТОВ «Торговий дім «Санко» та ТОВ «Підволочиськ зерно» був укладений договір №ПЗ-29/05/17-Ф безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (т. 3 а.с. 38-39), п.1.1. якого перебачено, що згідно з цим договором ТОВ «Підволочиськ зерно» передає ТОВ «Торговий дім «Санко» в користування безвідсоткову поворотну фінансову допомогу на суму, що не повинна перевищувати 61 000 000 грн., а ТОВ «Торговий дім «Санко» зобов'язується повернути її в повному обсязі в строк, передбачений п. 2.2. цього договору.
Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. вказаного договору ТОВ «Підволочиськ зерно» зобов'язується передати ТОВ «Торговий дім «Санко» в користування грошові кошти у розмірі, вказаний у п. 1.1. договору. Передача грошових коштів відбувається частинами згідно усної заявки у формі телефонограми ТОВ «Торговий дім «Санко» шляхом перерахування на його поточний рахунок. Якщо усна заявка не виконана, повторна заявка робиться у письмовій форму. ТОВ «Торговий дім «Санко» зобов'язується повернути надану фінансову допомогу не пізніше 31.12.2018р. Погашення фінансової допомоги може відбуватися шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Підволочинськ зерно» або на будь-який інший рахунок за його вказівкою.
Додатковою угодою №21/01/19-4 до договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №ПЗ-29/05/17-Ф від 29.05.2017р. вносились зміни в п. 2.2. (т. 3 а.с. 40).
На виконання умов вказаного договору ТОВ «Підволочиськ зерно» було перераховано ТОВ «Торговий дім «Санко» безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в сумі 60 678 000 грн., про що свідчать виписки АТ «Укрексімбанк» (т. 3 а.с. 46-53), АБ «Південний» (т. 3 а.с. 54-74), в яких у призначенні платежу зазначено «тимчас. безвідсот. поворот. фін. допом. зг. дог ПЗ-29/05/17-Ф від 29.05.2017р.», картка рахунку 3771 за травень 2017р. - травень 2020р. (т. 3 а.с. 41-44).
Як вбачається із виписок АБ «Південний» (т. 3 а.с. 75-76), АТ «ОТП БАНК» (т. 3 а.с. 95, 97, 98) ТОВ «Торговий дім «Санко» було повернуто безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в сумі 1 114 852 грн., в яких у призначенні платежу зазначено « поверн. тимчас. безвідсот. поворот. фін. допом. зг. дог ПЗ-29/05/17-Ф від 29.05.2017р.».
27.12.2018р. між ТОВ «Торговий дім «Санко», ТОВ «Підволочиськ зерно» та ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” була укладена угода переводу боргу №27/12/18-4 (т. 3 а.с. 100-101), п.п. А, В якої передбачено, що на дату цієї угоди ТОВ «Торговий дім «Санко» винен ТОВ «Підволочиськ зерно» в сумі 59 563 148 грн. згідно договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №ПЗ-29/05/17-Ф від 29.05.2017р. ТОВ «Торговий дім «Санко» може перевести борг або його частину на ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” за цією угодою за умови прийняття ТОВ «Підволочиськ зерно» такого переводу.
Відповідно до п.п.1, 2 вказаної угоди, переведення боргу на зазначену дату ТОВ «Торговий дім «Санко» переводить суму боргу, вказану в п. А, а ТОВ «Підволочиськ зерно» приймає переведення боргу. ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” приймає таке переведення боргу, викладене в п. 1, змінюючи, таким чином, ТОВ «Торговий дім «Санко» в зобов'язанні останнього сплачувати або іншим чином погашати борг ТОВ «Підволочиськ зерно».
Згідно п. 3 зазначеної угоди на виконання цієї угоди ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” замінює ТОВ «Торговий дім «Санко» у відношеннях з ТОВ «Підволочиськ зерно» у справі сплати боргу.
Відповідно до виписки АТ «ОТП БАНК» ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” було здійснено оплату згідно угоди переводу боргу №27/12/18-4 від 27.12.2018р. в розмірі 10 000 грн. (т. 3 а.с. 162).
Згідно виписки АТ «Піреус Банк МКБ» рух коштів по рахунку з 23.04.2013р. по 07.10.2020р. ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа”, наданої на виконання вимог ухвали Господарського суду Одеської області від 07.10.2020р., боржником здійснено оплату згідно угоди переводу боргу №27/12/18-4 від 27.12.2018р. у розмірі 10 000 грн. (т. 5 а.с. 158-182).
21.05.2020р. між ТОВ «Підволочиськ зерно» та ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» був укладений договір №21/05-20 про відступлення права вимоги (т. 3 а.с. 102-104), відповідно до п. 1.1. якого ТОВ «Підволочиськ зерно» відступає, а ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» набуває права вимоги, належні ТОВ «Підволочиськ зерно» відповідно до (і) договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №ПЗ-29/05/17-Ф від 29.05.2017р. та угоди №27/12/18-04 від 27.12.2018р. переводу боргу за договором поворотної фінансової допомоги №ПЗ-29/05/17-Ф від 29.05.2017р.
Відповідно до п. 1.2. зазначеного договору за цим договором ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» одержує право, замість ТОВ «Підволочиськ зерно» вимагати від ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” сплати грошових коштів у розмірі, визначеному в п. 2.1. цього договору.
Згідно п. 1.3. вказаного договору до ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» переходять права ТОВ «Підволочиськ зерно» у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, включаючи, але не обмежуючись, право на стягнення неустойки за порушення основних договорів ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” та право вимагати від третіх осіб виконання зобов'язань за основними договорами, забезпеченими неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
П. 2.1. зазначеного договору передбачено, що загальна вартість прав вимоги, що відступаються за цим договором, складає 59 553 148 грн.
Відповідно до п. 2.2. вказаного договору сторони врахували, що 12.09.2019р. ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” погасив заборгованість перед ТОВ «Підволочиськ зерно» на суму 10 000 грн.
Згідно п. 3.2. зазначеного договору за передані права ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» в якості компенсації сплачує ТОВ «Підволочиськ зерно» грошові кошти у розмірі 59 553 148 грн. в термін до 20.05.2021р.
П. 3.3. вказаного договору передбачено, що моментом переходу відступлених прав від ТОВ «Підволочиськ зерно» до ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» вважається дата підписання даного договору.
Відповідно до п. 4.1. зазначеного договору ТОВ «Підволочиськ зерно» зобов'язаний передати ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» документи, що підтверджують права вимоги за основними договорами, а саме: договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №ПЗ-29/05/17-Ф від 29.05.2017р. з будь-якими та всіма додатками і додатковими угодами, угоду №27/12/18-04 від 27.12.2018р. переводу боргу за договором поворотної фінансової допомоги №ПЗ-29/05/17-Ф від 29.05.2017р. з будь-якими та всіма додатками і додатковими угодами, платіжні доручення, проведені банком та виписки по банківському рахунку ТОВ «Підволочиськ зерно», що підтверджують факт перерахування ТОВ «Підволочиськ зерно» боржнику суми поворотної фінансової допомоги в розмірі, передбаченому п. 2.1. цього договору протягом трьох календарних днів з дня набрання чинності цим договором.
Згідно п. 6.1. вказаного договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
21.05.2020р. між ТОВ «Підволочиськ зерно» та ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» був підписаний акт приймання-передачі документів до договору №21/05-20 про відступлення права вимоги (т. 3 а.с. 105).
Норми права, що підлягають застосуванню
Ч 1 ст. 3 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З 21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до абз. 10 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Грошове зобов'язання згідно абз. 4 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до п. 14.1.257. ст. 14 Податкового кодексу України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків визначені договори та інші правочини.
Ст.509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до визначень термінів, що містяться у ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підпунктом 2.1. пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. (далі - Положення), визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Відповідно до підпунктів 6.7. пункту 6 Положення зберігання первинних документів та облікових регістрів, що пройшли обробку і були підставою для складання звітності, а також бухгалтерської та іншої звітності, оформлення і передачу їх до архіву забезпечує головний бухгалтер підприємства, установи або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства.
Безготівкові розрахунки здійснюються їх учасниками відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України №22 від 21.01.2004р., (далі - Інструкція) (пункт 1.3. Інструкції).
Відповідно до визначення термінів, що містяться у п. 1.4. Інструкції розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.
Згідно з п. 1.13. Інструкції під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді. Ця Інструкція встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів: меморіального ордера; платіжного доручення; платіжної вимоги-доручення; платіжної вимоги; розрахункового чека; інкасового доручення (розпорядження).
Основні вимоги щодо бухгалтерського обліку та бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України встановлює Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України № 75 від 4.07.2018р. (далі - Положення).
Відповідно до підпункту 14 пункту 3, пунктів 41, 42, 57, 59, 60, 62 Положення підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи, які містять відомості про операцію. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Банк обов'язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: 1) особові рахунки та виписки з них; 2) аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій; 3) книги реєстрації відкритих рахунків; 4) оборотно-сальдовий баланс / оборотно-сальдову відомість. Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Ч. 2 ст. 76 ГПК України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Ч.ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Висновки суду
Під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог суд в силу наведених вище норм має з'ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання.
Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19).
Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови: від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Особливістю провадження у справах про банкрутство є те, що в межах цього провадження суди розглядають багато різних спорів, щодо яких законодавцем визначено окремі процедури та особливості їх розгляду в межах єдиної процедури банкрутства. Одним з різновидів таких спорів є розгляд спірних вимог конкурсного кредитора, який оспорюється боржником або іншим кредитором боржника. Відтак, при розгляді спірних вимог кредиторів суди повинні керуватися спеціальними нормами законодавства про банкрутство, які визначають обов'язки конкретного кредитора щодо доказування розміру кредиторських вимог, визначають обсяг доказування, предмет доказування спірних кредиторських вимог, право суду відмовити у визнанні спірних вимог внаслідок неподання заявником документів, що їх підтверджують. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18.
Судом встановлено, що заборгованість боржника перед заявником виникла на підставі договорів безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, укладених між ТОВ «Підволочиськ зерно», ПП «Агрошанс 2014» та ТОВ «Торговий дім «Санко» та угод переведення боргу, укладених між ТОВ «Підволочиськ зерно», ПП «Агрошанс 2014» ТОВ «Торговий дім «Санко», та ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа”, права вимоги за якими було відступлено ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» у відповідності до договорів про відступлення права вимоги.
На виконання умов договорів поворотної фінансової допомоги ТОВ «Підволочиськ зерно» перерахувало ПП «Агрошанс 2014» та ТОВ «Торговий дім «Санко» грошові кошти, про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки з особових рахунків. ПП «Агрошанс 2014» та ТОВ «Торговий дім «Санко» передбачені зобов'язання за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги виконано частково та в подальшому борг був переведений на ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа”, яким частково здійснено оплату боргу.
При цьому, факт часткової оплати ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” грошових коштів згідно угод переводу боргу не заперечується сторонами та підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з особових рахунків.
Доказів повернення грошових коштів згідно угод переводу борг у повному обсязі боржником не надано.
За загальним правилом доказом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку. Доказом підтвердження проведення розрахунків між юридичними особами у їх господарській діяльності, зокрема проведення оплати товару у певній господарській операції, є розрахункові документи, що відповідають встановленим законом вимогам.
Отже, аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що банківські виписки з особових рахунків клієнтів банку є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку особи (клієнта банку), вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Крім того, банківська виписка з особового рахунку особи, яка є учасником спірної господарської операції, є не лише доказом здійснення оплати, а підтверджує також факт проведення такої операції банком, тобто є доказом дійсності цієї операції.
Наявні в матеріалах справи банківські виписки з особового рахунку відповідають встановленим законом вимогам та у даному випадку є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують реальність здійснених господарських операцій.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018р. у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
На момент розгляду заяви ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» судом не встановлено, а в матеріалах справи відсутні докази недійсності правочинів, на підставі яких виникли грошові вимоги заявлених кредиторів, а відтак діє встановлена у ст. 204 ЦК України презумпція правомірності правочину.
Щодо твердження боржника стосовно справи про банкрутство №910/20146/20 ПП «Агрошанс 2014» за заявою ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія», суд зазначає, що звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов'язання боржником.
Стосовно твердження боржника щодо не передачі попереднім керівником первинних документів, суд зазначає, що боржником не надано доказів щодо вжиття заходів стосовно отримання/відновлення первинної бухгалтерської документації та такі обставини не впливають на факт наявності боргу.
Щодо звернення арбітражного керуючого із заявою про визнання недійсним правочину суд зазначає, що це є правом, а не обов'язком арбітражного керуючого.
Інші заперечення боржника судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують наявність заявленого боргу.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом (відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2019р. по справі №910/18618/17).
Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити. Договір відступлення права вимоги може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов'язок нового кредитора надати старому кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги. Відтак, у разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним.
Отже, виходячи із загальних правил та положень ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора. Обсяг цих прав та умови визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора. Тобто новий кредитор отримує право вимагати виплати, в розмірі, що існував на момент підписання договору цесії (відступлення права вимоги) (відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2020р. по справі №925/1204/15).
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі „Серявін та інші проти України” вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітися як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі „Трофимчук проти України”).
Визначальною датою для розподілу конкурсних та поточних вимог кредиторів є 25.05.2020р. дата відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” та офіційне повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство на веб-порталі Верховного суду від 26.05.2020р. за №694839.
Тридцятиденний строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, для подання заяв конкурсних кредиторів закінчився 24.06.2020р.
Приймаючи до уваги те, що грошові вимоги ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» підтверджені первинними документами (банківськими виписками з особових рахунків), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, суд визнає грошові вимоги ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» до ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” в сумі 66 823 678, 97 грн. із задоволенням у четверту чергу у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.
Стосовно вимоги ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» про визнання суми сплаченого судового збору в розмірі 4204 грн. суд зазначає, що такий збір не є грошовим зобов'язанням у відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, однак зазначається в реєстрі вимог кредиторів із черговістю задоволення вимог кредиторів - перша згідно п.1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись ст.ст. 1, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України суд
Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Олійно-жирова компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Об'єднана торгівельна мережа” (65007, м. Одеса, 1-й Водопровідний провулок, буд. 2; код ЄДРПОУ 37680103) в сумі 66 823 678, 97 грн. із задоволенням у четверту чергу.
Ухвала є підставою для внесення відомостей до реєстру вимог кредиторів у відповідності до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвала набирає законної сили 08 вересня 2021 р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Повну ухвалу складено та підписано 13 вересня 2021р.
Копію ухвали надіслати: ТОВ “Об'єднана торгівельна мережа” (65007, м. Одеса, 1-й Водопровідний провулок, буд. 2), ТОВ “Торговий дім “Олійно-жирова компанія” (08171, Київська область, Києво-Святошинський р-н, с. Хотів, вул. Промислова, 3-б.), розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Колмиковій Т.О. (65065, м. Одеса, а/с 61).
Суддя Л.І. Грабован