31 серпня 2021 року Справа № 915/385/21
м.Миколаїв
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промхімскло", 54018, м. Миколаїв, проспект Богоявленський, буд. 47, кв. 3, ЄДРПОУ 25373713.
до відповідача: Управління Служби безпеки України в Миколаївській області, 54001, м. Миколаїв, вул. Спаська, 40, ЄДРПОУ 20001639.
про: відшкодування за рахунок державного бюджету моральної шкоди, завданої незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, у розмірі 1200000,00 грн,-
Суддя Ткаченко О.В.
За участю секретаря судового засідання Сьянової О.С.
Учасники справи до судового засідання не з'явились.
Суть спору: 25.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Промхімскло" звернулось до суду з позовом до відповідача держави Україна в особі Управління Служби безпеки України в Миколаївській області, в якій просить суд стягнути з Державної казначейської служби України на користь ТОВ "Промхімскло" на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями Управління Служби безпеки України в Миколаївській області, як органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, у розмірі 1200000,00 грн за рахунок коштів Державного бюджету шляхом списання у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається зокрема на приписи ст.ст. 3, 6, 8, 19, 55, 64, 68, 129 Конституції України; ст.ст. 3, 6, 11-16, 1166, 1176 ЦК України; ст.ст. 1, 2, 3, 4, 12 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2021, вищевказану позовну заяву (єдиний унікальний номер судової справи № 915/385/21) було передано на розгляд судді Ткаченку О.В
Ухвалою суду від 30.03.2021 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 27 квітня 2021 року о 10:00.
26.04.2021 до господарського суду від відповідача надійшов відзив, за змістом якого він вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити у їх задоволенні, вказуючи, що приписи Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" застосовуються на взаємовідносини державних органів та громадян та, відповідно, не стосуються юридичних осіб, як суб'єктів права на відшкодування шкоди. Крім того відповідач вважає недоведеними як протиправність дій чи бездіяльності (службових осіб) Управління Служби безпеки України в Миколаївській області, так і факт спричинення позивачу моральної шкоди, а також причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) заподіювача та спричиненою шкодою. Також необґрунтованим відповідач вважає і розмір заявлених до стягнення 1200000,00 грн моральної шкоди.
У підготовчому засіданні 27.04.2021 судом оголошувалась перерва до 27.05.2021 о 10:00.
07.05.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої позивач не погоджується з викладеною у відзиві позицією відповідача, вказуючи, що: - по-перше, за приписами ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень; - по-друге, відповідно до вимог ч. 7 ст. 1176 ЦК України порядок відшкодування шкоди завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, встановлюється законом, яким є Закон "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", а закону, яким би регулювався порядок відшкодування шкоди, завданої юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, не існує.; - по-третє, незаконними та такими, що діють право на відшкодування шкоди, позивач вважає усі дії здійснені органом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, при досудовому розслідуванні кримінального провадження № 12017150020002867, у тому числі:
1) повідомлення у листі від 23.06.2017 № 64/20-6973, що директор ТОВ «Роскосметика» ОСОБА_1 за попередньою змовою з директором ТОВ «Промхімскло» ОСОБА_2 разом із підконтрольними їм особами організували злочинну схему протиправного формування податкового кредиту з ПДВ для його подальшого незаконного відшкодування з Державного бюджету у великих розмірах;
2) визначення в листі від 03.07.2017 № 64/20-8741, що встановлено групу осіб, діяльність якої пов'язана з незаконним відшкодуванням ПДВ з державного бюджету …. До незаконної діяльності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (директор ТОВ «Промхімскло») залучили своїх родичів та знайомих …;
3) визначення в листі від 25.07.2017 № 64/20-8741, що додатково встановлені особи причетні до незаконного формування та відшкодування ТОВ «Роскосметика» ПДВ з державного бюджету. … До незаконної діяльності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (директор ТОВ «Промхімскло») та ОСОБА_3 залучили своїх родичів та знайомих …;
4) визначення в листі від 28.08.2017 № 64/20-9115, що додатково встановлені особи причетні до незаконного формування та відшкодування ТОВ «Роскосметика» ПДВ з державного бюджету. … До незаконної діяльності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (директор ТОВ «Промхімскло») та ОСОБА_3 залучили своїх родичів та знайомих …;
По-четверте, позивач додав копію Договору про надання адвокатом правової допомоги б/н від 20.03.2021, укладеного між адвокатом Бєліком В.Г. та ТОВ «Промхімскло».
27.05.2021 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 27.05.2021 постановлено закрити підготовче провадження у справі,
призначити справу №915/385/21 до судового розгляду по суті на 08 липня 2021 року о 11:00.
У судовому засіданні 08.07.2021 судом, враховуючи термін перебування головуючого у справі у період з 03.08.2021 по 29.08.2021 у відпустці, було оголошено перерву до 31.08.2021 о 10:00.
31.08.2021 до судового засідання від позивача надійшла заява від 30.08.2021 вих.№ 30-08 про розгляд справи за відсутності його представника.
Від відповідача 31.08.2021 також надійшла заява розгляд справи без участі його представника.
За змістом поданих заяв сторони підтримують свої вимоги і заперечення, які були подані ними до справи.
За приписами ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
31.08.2021 за наслідками розгляду справи після повернення з нарадчої кімнати судом було підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази, суд встановив наступне.
У відповідності до наданої копії листа від 29.06.2017 № 64/10-6785 УСБУ в Миколаївській області, яке адресоване керівнику Миколаївської місцевої прокуратури № 1, зазначено, що «управлінням у встановленому законом порядку отримані дані про можливу протиправну діяльність на території Миколаївської області групи осіб, пов'язану із незаконним відшкодуванням ПДВ з державного бюджету. Встановлено, що директор ТОВ «Роскосметика» ОСОБА_1 за попередньою змовою з директором ТОВ «Промхімскло» ОСОБА_2 разом із підконтрольними їм особами організували злочинну схему протиправного формування податкового кредиту з ПДВ для його подальшого незаконного відшкодування з Державного бюджету у великих розмірах. (а.с. 32-33)
29.06.2017 року прокурор Миколаївської місцевої прокуратури № 1 Олефір М.М. на підставі вищезазначеного повідомлення УСБУ в Миколаївській області вніс відомості про вчинення посадовими особами ТОВ "Роскосметика" та підконтрольних підприємств кримінального правопорушення за ознаками, передбаченими ч. 3 ст. 191 КК України, про що свідчить копія витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню № 12017150020002867. (а.с. 34-35)
У відповідності до листа № 64/20-6973 від 03.07.2017 року УСБУ в Миколаївської області на виконання доручення по кримінальному провадженню № 12017150020002867 повідомляє Миколаївську місцеву прокуратуру № 1 про встановлення групи осіб, діяльність якої пов'язана з незаконним відшкодуванням ПДВ з державного бюджету. (а.с. 29)
Листом від 12.07.2017 № 64/20-7366 УСБУ в Миколаївській області на виконання доручення по кримінальному провадженню № 12017150020002867 повідомляє Миколаївську місцеву прокуратуру № 1 про додатково встановлені посадові та фізичні особи, причетні до незаконного відшкодуванням ПДВ з державного бюджету. (а.с. 28)
За змістом наданого листа від 28.08.2017 року № 64/20-9115 УСБУ в Миколаївській області на виконання доручення по кримінальному провадженню № 12017150020002867 повідомлено Миколаївську місцеву прокуратуру № 1 про додатково встановлених посадових та фізичних осіб, причетних до незаконного формування та відшкодування ТОВ "Роскосметика" ПДВ з державного бюджету. (а.с. 22)
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 31.08.2017 у справі №490/7498/17 було задоволено клопотання прокурора Миколаївської місцевої прокуратури №1 від 31.08.2017 та надано дозвіл на проведення обшуку в рамках кримінального провадження №12017150020002867 від 29.06.2017 за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України. (а.с. 17-21)
За результатами обшуку 05.09.2017 за адресою: м. Миколаїв, вул. Казарського, 3/2 слідчим Центрального ВП ГУПП в Миколаївській області у позивача було вилучено речі і документи, які зазначено у відповідному описі (а.с.11-16).
Ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 29.12.2018 у справі №482/1777/18 задоволено клопотання директора ТОВ "Роскосметика" про скасування арешту майна, скасовано арешт тимчасово вилученого майна і документів, згідно з переліком наведеним у резолютивній частині ухвали. (а.с. 38-41)
Як свідчить лист Прокуратури Миколаївської області від 13.11.2017 № 04/2/2-151-17 07.11.2017 у кримінальному провадженні №12017150020002867 від 29.06.2017 за ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 358 КК України було змінено правову кваліфікацію з ч.3 ст. 191 КК України на ч. 2 ст. 212 КК України. (а.с. 50)
Як свідчить лист ГУ ДФС у Миколаївській області від 22.07.2019 № 3864/10/14-29-23-02, кримінальне провадження №12017150020002867 в частині кримінального правопорушення за ознаками ч.2 ст. 212 КК України було закрито згідно постанови слідчого від 14.06.2018 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. (а.с. 10)
Згідно повідомлення Головного слідчого управління Національної поліції України від 16.04.2020 №12393/24/3/2-2020 за результатами досудового розслідування кримінального провадження №12017150020002867, яке було розпочато 29.06.2017 за ч. 4 ст. 358 КК України, прийнято рішення про його закриття на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України. (а.с. 36-37)
Зазначені рішення органами прокуратури та суду не скасовано.
Враховуючи наведені обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з Державної казначейської служби України на користь ТОВ "Промхімскло" на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями Управління Служби безпеки України в Миколаївській області, як органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, у розмірі 1200000,00 грн за рахунок коштів Державного бюджету шляхом списання у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку.
Позивач вважає, що УСБУ у Миколаївській області незаконними діями, які полягали у повідомленні прокуратури щодо встановлення посадових та фізичних осіб, причетних до незаконного формування та відшкодування ТОВ «Роскосметика» ПДВ з державного бюджету та які викладені у листах від 23.06.2017 № 64/20-6973, від 03.07.2017 № 64/20-8741, від 25.07.2017 № 64/20-8741, від 28.08.2017 № 64/20-9115, завдали йому моральну шкоду у розмірі 1200000,00 грн, яка, на думку позивача, є достатньою на відшкодування його душевних та психічних страждань та для задоволення потреб, як потерпілої особи.
Встановивши обставини справи, суд не вбачає підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Положеннями статті 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
З пункту 3 частини 2 статті 11 цього Кодексу, вбачається, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Частиною першою статті 23 Цивільного кодексу України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина друга статті 23 ЦК України).
Тож під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, потрібно розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошення комерційної таємниці, також вчинення дій спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
За змістом частин 3, 4 статті 23 Цивільного кодексу України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно з частиною 1 статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У частині 2 статті 1167 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Отже, за змістом наведеної норми зобов'язання відшкодувати моральну шкоду виникає лише за умови, що ця шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності). Тобто заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 Цивільного кодексу України. Ці підстави характеризуються особливістю суб'єктивного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 Цивільного кодексу України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 Цивільного кодексу України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими і службовими особами ( статті 1173,1174 Цивільного кодексу України).
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.
Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.
Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України "Про порядок відшкодування шкоди," завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" шкода, завдана громадянинові внаслідок, зокрема, незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
Згідно з пунктом 1-1 частини 1 статті 2 Закону, право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках, зокрема, встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів.
Фактичною підставою для відшкодування моральної шкоди є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 1176 Цивільного кодексу України є шкода, протиправна поведінка та причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Згідно із статтею 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 225 ЦК, збитками є: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо) сторони, якій завдано збитків внаслідок порушення зобов'язання іншою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, якій завдано збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання іншою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 №920/715/17).
Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності таких збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Розглянувши подані позивачем в обґрунтування наявності підстав для стягнення шкоди докази, в тому числі, дослідивши зміст процесуальних документів, складених в рамках кримінального провадження, господарський суд доходить до висновку про відсутність в діях відповідача усіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення.
Так, суд наголошує, що позивачем не надано доказів неправомірності дій відповідача. Крім того, суд вважає недоведеним сам факт спричинення моральної шкоди у заявленому розмірі, оскільки до суду не надано належних та допустимих доказів, що у зв'язку з діями відповідача ділова репутація позивача була принижена або останнім були понесені збитки в його підприємницькій діяльності, або відбулось посягання на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку Товариства, розголошена комерційна таємниця, або вчинення дій спрямованих на зниження престижу чи підриву довіри до діяльності Товариства.
При цьому суд відзначає, що зазначення позивачем обставин щодо понесення ним психічних та душевних страждань не можуть бути прийняті до уваги, оскільки здатність відчувати такі страждання може належати тільки людині, а не суб'єкту господарювання.
Доводи позивача про наявність підстав для застосування норм Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» судом також відхиляються, оскільки відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові, а не юридичній особі.
З огляду на викладене позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 73, 74, 232, 233, 236-238, ГПК України, суд, -
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст рішення складено та підписано: 13 вересня 2021 року.
Суддя О.В. Ткаченко