79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.09.2021 справа № 914/1655/21
Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Чорної І.Б., розглянувши справу
за позовом: Комунального підприємства «Блогоустрій Кременчука» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНДОР ЛОГІСТИК»
про: стягнення 15 595,20 грн.,
Представники
позивача: Запорожець В.В.;
відповідача: не з'явився;
11.06.2021р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Блогоустрій Кременчука» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНДОР ЛОГІСТИК» про стягнення 15 595,20 грн.
16.06.2021р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, ухвалив: вищевказану позовну заяву залишити без руху; надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.
02.07.2021р. на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№15355/21.
05.07.2021р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження; судове засідання призначити на 11.08.2021р.; явку представників сторін у судове засідання визнано обов'язковою.
11.08.2021р. на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити участь представника у судовому засіданні, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№18622/21.
У судове засідання 11.08.2021р. представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги.
Протокольною ухвалою від 11.08.2021р. суд постановив розгляд справи відкласти на 08.09.2021р.
Ухвалою, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, Господарський суд Львівської області викликав відповідача у цій справі та повідомляв про дату, час та місце проведення судового засідання, відкладеного на 08.09.2021р.
08.09.2021р. через систему «Електронний суд» до суду від позивача надійшла заява про вступ у справу представника, вказана заява зареєстрована відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№20816/21.
В судовому засіданні, яке відбулося 08.09.2021р. в режимі відеоконференції, прийняв участь представник позивача, відповідач не забезпечив участь повноважного представника, причин неявки суду не повідомив.
Відзиву від відповідача не надходило.
Приписами ч.ч.1 та 2 ст.27 ГПК України встановлено, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У свою чергу суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.05.2020р. у справі №922/1200/18 та від 04.06.2020р. у справі №914/6968/16.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Позиція позивача:
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю товару №28-БК від 25.02.2019р., внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 15925,20 грн.
Зокрема, позивач стверджує, що внаслідок невиконання відповідачем, як постачальником, своїх зобов'язань в частині забезпечення належного відпуску (отоварення) талонів (паливної картки) на АЗС, він не має змоги належним чином скористатися належним йому на праві власності товаром, який знаходиться на зберіганні в постачальника (відповідача).
Відповідно, на переконання позивача, спір виник в зв'язку з тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договором, в частині видачі товару на АЗС постачальника (570 літрів бензину на суму 15 595,90 грн.), тому сплачені за товар кошти підлягають поверненню позивачу в зазначеному розмірі.
Позиція відповідача:
Відповідач, повідомлений належним чином про відкриття даного судового провадження, стосовно заявлених вимог не заперечив, доказів на спростування викладених позивачем обставин, відзиву чи пояснень не подав.
Відповідач в судові засідання 11.08.2021р., 08.09.2021р. не з'явився, вимог ухвал Господарського суду Львівської області у даній справі не виконав.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
За результатами дослідження наданих позивачем доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:
25.02.2019 року між Комунальним підприємством «Благоустрій Кременчука» (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНДОР ЛОГІСТИК» (далі - постачальник, відповідач) було укладено договір про закупівлю товару № 28-БК (далі - договір № 28-БК).
Відповідно до пункту 1.1. договору № 28-БК постачальник зобов'язувався у 2019 році поставити покупцю товари, зазначені в п.1.2 Договору (бензин А-92), в кількості - 52 100 л, а покупець - прийняти і оплатити такі товари.
Згідно п.1.4., 1.5., 1.6. договору, поставка товару здійснюється частинами (партіями) згідно заявок покупця, залежно від його потреби в товарі шляхом здійснення заправки автотранспорту покупця товаром на автозаправник станціях, автозаправних комплексах постачальника (надалі АЗС постачальника). Постачальник зобов'язується здійснювати заправку автотранспорту та оплату за товар в порядку та терміни, передбачені цим договором. Заправка автотранспорту здійснюється на підставі ордерів - дозволів постачальника, надалі - талони, встановленого постачальником зразка, які є документами обов'язкової звітності. Довіреною особою постачальника для взаємовідносин по даному договору вважається особа - пред'явник талонів постачальника.
У відповідності до п.6.3 цього договору, постачальник зобов'язаний: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором (п.6.3.1), здійснювати заправку автотранспорту покупця на умовах цього договору (п.6.3.3). У разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку (п.9.2.).
У додатковій угоді № 3 від « 28» березня 2019 року до договору про закупівлю товару № 28 - БК від 25 лютого 2019 року, сторони вирішили змінити ціну товару та викласти п.3.2 договору в наступній редакції: « 3.2. Ціна за одиницю товару (1 літр) становить: Бензин А-92 - 27, 36 грн. (з ПДВ)», що не перевищує 10% зміни ціни за одиницю товару та зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
У специфікації (додаток № 1 до договору № 28-БК від 25.02.2019р.) ціна за одиницю виміру з ПДВ (грн.) товару (Бензин А-92) 600 л була встановлена у національній валюті України - 27, 36 на загальну суму 16 416, 00 грн.
Платіжним дорученням №15 від 09 квітня 2019р. позивач оплатив на виконання умов укладеного договору та згідно рахунку відповідача на оплату № 563 від 01.04.2019р. - 16 416, 00 грн. за товар (Бензин А-92) 600 л., що підтверджує видаткова накладна № 250319/1 від 01.04.2019р.
Згідно п.5.1., 5.2 договору, факт передачі товару у власність покупця підтверджується підписанням уповноваженими представниками обох сторін видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця у момент підписання уповноваженими представниками обох сторін видаткової накладної.
Листом за вих. № 6837 від 12.06.2020р., постачальник здійснив заміну надісланих позивачем (для продовження строку дії) талонів «ІNTERCARD» в обсязі 570 літрів бензину А92.
Актом приймання - передачі паливних карток на заміну паливних карток бренду «ІNTERCARD» від 21 грудня 2020 року відповідач передав у власність, а позивач прийняв паливну картку «WOG» у кількості 1 (одна) шт. 7825 9900 0277 9270 а 92 570, термін дії 12/23.
Як зазначає позивач, внаслідок невиконання постачальником своїх зобов'язань в частині забезпечення належного відпуску (отоварення) талонів (паливної картки) на АЗС постачальника, зазначених в довідці про перелік АЗС від 01.02.2019. за вих. № 9908, про що неодноразово складалися відповідні Акти про неотоварення талонів (паливної картки), які покупцем не було отоварено, покупець не має змоги належним чином скористатися належним йому на праві власності товаром, який знаходиться на зберіганні в постачальника.
У квітні 2021 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про виконання умов договору № 28- БК від 25.02.2019р. щодо сплати на користь позивача 15 595, 20 грн., в порядку відшкодування вартості 570 літрів бензину А-92, оплаченого та переданого покупцем постачальнику на зберігання за договором (Матеріали справи містять належні докази відправлення).
Проте, у відповідь 12 квітня 2021 року за вх. 258 позивач отримав лист за вих. № 1803 від 06.04.2021р., в якому позивачу було запропоновано здійснювати відпуск пального частково до 31.12.2021 року, претензія позивача з вимогами повернути сплачені кошти за неотриманий товар відповідачем залишена без відповіді, кошти повернуто не було.
Відтак, покупець не зміг використати належно оплачених за договором і належних покупцю на праві власності по договору № 280-БК від 25.02.2019р. - 570 літрів пального, на загальну суму 15 595,20 грн., відповідно звернувся із даним позовом.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як слідує з матеріалів справи, позивачем, виконано умови договору в повному обсязі, платіжним дорученням №15 від 09 квітня 2019р. позивач оплатив на виконання умов укладеного договору та згідно рахунку відповідача на оплату № 563 від 01.04.2019р. - 16 416, 00 грн. за товар (Бензин А-92) 600 л., що підтверджує видаткова накладна № 250319/1 від 01.04.2019р.
Листом за вих. № 6837 від 12.06.2020р., постачальник здійснив заміну надісланих позивачем (для продовження строку дії) талонів «ІNTERCARD» в обсязі 570 літрів бензину А92.
Актом приймання - передачі паливних карток на заміну паливних карток бренду «ІNTERCARD» від 21 грудня 2020 року відповідач передав у власність, а позивач прийняв паливну картку «WOG» у кількості 1 (одна) шт. 7825 9900 0277 9270 а 92 570, термін дії 12/23.
Проте, позивач не зміг отримати 570 літрів пального по талонам (паливної картки) на суму 15 595,90 грн., придбаними за договором у відповідача. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
З системного аналізу умов договору та суті правовідносин між сторонами, вбачається, що під поставкою товару розуміється саме поставка палива, в свою чергу передача талонів (паливної картки) не свідчить про повне виконання умов договору поставки, а лише є формою виконання умов договору, пов'язаною із заправленням ТЗ (транспортного засобу) позивача паливом.
Позивач отримав талони (паливні картки), які не зміг обміняти на паливо на АЗС з вини відповідача, отже факт поставки палива за відповідною частиною талонів не відбувся з незалежних від позивача обставин.
Таким чином, відповідач не виконав умов договору в частині забезпечення можливості вільного обміну талонів (паливної картки) на товар, що не спростовано останнім належними та допустимими доказами.
Позивач стверджує, а відповідач не спростував таких тверджень, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНДОР ЛОГІСТИК» не виконало своїх зобов'язань з поставки товару.
Як вбачається із положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 2 статті 678 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
З наведеного вбачається, що покупцю належить право вимагати, повернення суми попередньої оплати за неотриманий товар.
Водночас, вартість талонів (паливної картки), які залишились у позивача, становить 15595,20 грн.
Відповідачем належними та допустимими доказами факту невиконання своїх зобов'язань за спірним договором не спростовано, а матеріали справи їх не містять, відтак суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНДОР ЛОГІСТИК» не виконало своїх зобов'язань за договором поставки товару.
Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про існування у відповідача зобов'язання повернути позивачу суму оплати за не поставлений товар в розмірі 15 595,20 грн.
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення 15 595,20 грн. підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:
Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням №2328 від 25.05.2021р. на суму 2 270,00 грн.
Згідно п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення, тому витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНДОР ЛОГІСТИК» (місцезнаходження: Україна, 79044, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ЄФРЕМОВА, будинок 84, квартира 1Б; ідентифікаційний код 39046990) на користь Комунального підприємства «Блогоустрій Кременчука» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (місцезнаходження: Україна, 39605, Полтавська обл., місто Кременчук, ВУЛИЦЯ 1905 РОКУ, будинок 27; ідентифікаційний код 03351958) кошти у розмірі 15 595,20 грн. та 2 270,00 грн судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повний текст рішення складено та підписано 13.09.2021 р.
Суддя М.Р. Король