08.09.2021 Справа № 914/1984/21
м.Львів
за позовом: Івано-Франківського обласного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття , м.Івано-Франківськ
до відповідача: Львівської обласної прокуратури, м.Львів
про стягнення коштів. Ціна позову: 93398,70 грн.
Суддя Кітаєва С.Б.
При секретарі Зарицькій О.Р.
Представники сторін:
від позивача: Гандзюк О.О. - представник;
від відповідача: Панькевич Р.В. - прокурор відділу;
Суть спору: Івано-Франківський обласний центр зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівської обласної прокуратури про стягнення коштів у розмірі 93398,70 грн.
Ухвалою суду від 07.07.2021 позовну заяву Івано-Франківського обласного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття залишено без руху.
20.07.2021, за вх.№16860/21, до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків. Відтак, ухвалою суду від 26.07.2021 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 08.09.2021.
Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу “Акорд”.
16.08.2021 за вх.№19054/21 в системі документообігу суду зареєстровано поданий відповідачем відзив на позовну заяву та за вх.№3321/21 зареєстровано клопотання про зупинення провадження у справі.
26.08.2021 за вх.№19598/21 в системі документообігу суду зареєстровано подану позивачем відповідь на відзив.
28.08.2021 за вх.№19880/21 в системі документообігу суду зареєстровано подані відповідачем заперечення на відповідь на відзив.
Представники позивача та відповідача в судове засідання 08.09.2021 з'явилися.
В ході проведення судового засідання представник відповідача надав усні пояснення по суті клопотання про зупинення провадження у справі. Зокрема, зазначив, що у провадженні Господарського суду Львівської області перебуває на розгляді справа № 914/1984/21 за позовом Івано-Франківського обласного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Львівської обласної прокуратури про стягнення заборгованості у розмірі 93 398, 70 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.06.2020 до Івано-Франківського обласного центру зайнятості, за наданням статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю, звернувся ОСОБА_1 , який до настання страхового випадку працював у прокуратурі Львівської області та був звільнений з роботи на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
Водночас, представник відповідача зазначив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі №380/5984/20 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури, прокурора Львівської області Діденко І.В. про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, поновлено позивача на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури з 24.06.2020.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 27.04.2021 вищевказане судове рішення змінено, поновлено ОСОБА_1 на цій же посаді у прокуратурі Львівської області. Рішення набрало законної сили, однак 21.05.2021 оскаржено до касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Судом касаційної інстанції рішення у адміністративній справі № 380/5984/20 про поновлення ОСОБА_1 на роботі не прийнято. Відтак, у випадку відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, судове рішення про стягнення грошових коштів з Львівської обласної прокуратури, відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», підлягатиме скасуванню за відсутністю підстав для виникнення обов'язків, передбачених вищевказаною статтею.
Представник позивача кінцево залишила клопотання на розсуд суду.
Розглянувши клопотання Львівської обласної прокуратури (вх.№3321/21 від 16.08.2021) про зупинення провадження у справі, заслухавши думки представників сторін, суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у справі №914/1984/21 є стягнення коштів у розмірі 93398,70 грн., допомоги по безробіттю, яка була виплачена ОСОБА_1 .
Водночас, у Львівському окружному адміністративному суду перебувала справа №380/5984/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора та Львівської обласної прокуратури, прокурора Львівської області Діденко І.В. про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 позовні вимоги задоволено, поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва досудового розслідування, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури з 24.06.2020.
В подальшому, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 27.04.2021 вищевказане судове рішення змінено.
Як вбачається зі змісту постанови, колегія суддів апеляційної інстанції погодилась з висновком суду першої інстанції про те, що позов в частині оскарження рішення комісії та наказу належить задовольнити, а рішення Другої кадрової комісії від 09.04.2020 № 359 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки» та наказ прокурора Львівської області № 946к від 23.06.2020 про звільнення ОСОБА_1 визнати протиправними та скасувати.
Встановлено, що суд першої інстанції вірно вказав, що правильними та ефективним способом поновлення порушеного права позивача є скасування оскарженого наказу та поновлення позивача на посаді, з якої його було незаконно звільнено.
Разом з тим, апеляційна інстанція дійшла висновку, що в даному конкретному випадку суд першої інстанції безпідставно поновив позивача в новоутвореній установі, а саме у «Львівську обласну прокуратуру» замість «прокуратури Львівської області», і, враховуючи те, що ОСОБА_1 згідно оскарженого наказу від 23 червня 2020 року наказом прокурора Львівської області № 946к звільнено з 23.06.2020 з посади прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Львівської області, згідно вимог частини 1 статті 235 КЗпП України, ОСОБА_1 , за висновками апеляційної інстанції, необхідно поновити саме на цій посаді, а тому, оскаржуване рішення в цій частині апеляційною інстанцією було змінено.
Надалі, зазначені рішення та постанова були оскаржені до касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та згідно інформації отриманої з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою від 25.08.2021 відкрито касаційне провадження у справі №380/5984/20.
Відповідачем у справі № 914/1984/21, тобто, особою, якій пред'явлено позовну вимогу про стягнення коштів у розмірі 93398,70 грн., є Львівська обласна прокуратура.
За постановою апеляційної інстанції у справі № 380/5984/20, ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Львівської області, однак, не поновлено на цю ж посаду у Львівську обласну прокуратуру, яка є відповідачем у справі №914/1984/21. Відповідно, питання відповідності нормам законодавства судових рішень першої та апеляційної інстанцій у справі № 380/5984/2 в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 , на даний час вирішується Верховним Судом.
Слід також зауважити, що жодного висновку судів ( чи окремого процесуального документа суду ) у справі №380/5984/20 стосовно процесуального правонаступництва працедавця, станом на даний час немає.
Зі змісту статті 11 ЦК України вбачається, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків законодавцем передбачено рішення суду. Разом з тим, скасування судового рішення у конкретній справі означає, що судовий акт, який скасовано, не породжує жодних правових наслідків з моменту його укладення. А відтак, скасоване судове рішення не може бути підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
З такою правовою позицією погоджувався Верховний Суд України у Постанові №15/118 від 24.06.2015 у справі №907/544/14.
Положеннями частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що саме судове рішення про поновлення працівника на роботі може бути правовою підставою для стягнення з працедавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному. Отже, обов'язок працедавця відшкодувати фонду соціального страхування суму виплат по безробіттю та наданих соціальних послугах виникає за наслідком прийняття судового рішення про поновлення працівника на роботі, а встановлення фактичних обставин скасування такого рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його укладення.
Законодавцем передбачено тільки три правові підстави згідно з частиною 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" щодо виникнення обов'язку з відшкодування фонду соціального страхування понесених ним витрат на оплату працівнику по безробіттю чи наданих йому соціальних послуг (за судовим рішенням про поновлення працівника на роботі; незаконна виплата безробітному суми забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю). Зазначені підстави не можуть тлумачитися розширено, а зокрема, з посиланням на чинність наказу працедавця про поновлення працівника на роботі за скасованим рішенням суду, оскільки таке рішення не породжує правових наслідків, а прийняття наказу є похідним від скасованого судового рішення.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.
Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку з'ясовує, як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти що мають преюдиціальне значення.
Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі, тобто господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу № 380/5984/20, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти що мають преюдиціальне значення.
Тобто, в даному випадку, справи є пов'язаними, оскільки в межах справи № 380/5984/20 вирішується питання про наявність правових підстав для поновлення ОСОБА_1 на роботі ( на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури) та від вирішення даного питання залежить обґрунтованість вимог позивача у даній справі про стягнення з Львівської обласної прокуратури виплаченої допомоги по безробіттю, у зв'язку з поновленням ОСОБА_1 на роботі згідно рішення суду.
Водночас, господарським судом не може самостійно бути вирішене питання щодо наявності та/або відсутності правових підстав для поновлення ОСОБА_1 на роботі у Львівській обласній прокуратурі, оскільки дана категорія спорів непідвідомча господарським судам.
Наведене свідчить про неможливість розгляду даної справи ( №914/1984/21) до завершення касаційного перегляду та прийняття рішення касаційним судом у справі №380/5984/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури, прокурора Львівської області Діденко І.В. про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Таким чином, на переконання суду, за результатом розгляду касаційним судом справи №380/5984/20 щодо визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 будуть встановлені правові підстави для стягнення суми допомоги виплаченої ОСОБА_1 по безробіттю, що є предметом спору у справі №914/1984/21.
Враховуючи предмет справи №914/1984/21, суд дійшов висновку, що існує об'єктивна неможливість розгляду судом цієї господарської справи до вирішення справи №380/5984/20, у зв'язку з чим суд вважав необхідним задовольнити клопотання відповідача і зупинити провадження у справі №914/1984/21 до прийняття судового рішення касаційним судом у справі №380/5984/20.
Керуючись ст.ст. 227, 234, 235 ГПК України, суд -
1. Клопотання відповідача від 13.08.2021 №15/2-1133вих-21 (вх.№3321/21 від 16.08.2021) - задоволити.
2. Зупинити провадження у справі №914/1984/21 до прийняття рішення касаційним судом у справі №380/5984/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури, прокурора Львівської області Діденко І.В. про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
3. Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України.
4. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст.256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали підписано 13.09.2021.
Суддя С.Б. Кітаєва