08.09.2021 р. Справа № 914/1797/21
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі
позивача-1: Північного офісу Держаудитслужби, м.Київ
позивача-2: Комунального некомерційного підприємства «Бершадська окружна лікарня інтенсивного лікування Бершадської міської ради», м.Бершадь Гайсинський район, Вінницька область
позивача-3: Бершадської міської ради, м.Бершадь Бершадський район, Вінницька область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Західнафтозбут», м.Львів
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 41 843,80 грн.
За участю представників:
від прокуратури: Панькевич .Р.В. - прокурор;
від позивача-1: не з'явився;
від позивача-2: не з'явився;
від позивача-3: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі позивача-1 Північного офісу Держаудитслужби, позивача-2 Комунального некомерційного підприємства «Бершадська окружна лікарня інтенсивного лікування Бершадської міської ради», позивача-3 Бершадської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Західнафтозбут» про 1) Визнання недійсною додаткової угоди №1 від 24.07.2020 до договору купівлі-продажу №232 ЗНТЛ від 15.06.2020, укладеної 24.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Західнафтозбут» та Комунальним некомерційним підприємством «Бершадська окружна лікарня інтенсивного лікування Бершадської міської ради»; 2) Визнання недійсною додаткової угоди №2 від 30.07.2020 до договору купівлі-продажу №232 ЗНТЛ від 15.06.2020, укладеної 30.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Західнафтозбут» та Комунальним некомерційним підприємством «Бершадська окружна лікарня інтенсивного лікування Бершадської міської ради»; 3) Стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 41 843,80 грн.
Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах справи ухвалах суду та відображено протоколах судових засідань.
Ухвалою від 14.07.2021 суд постановив продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 29.09.2021, відкласти підготовче засідання на 08.09.2021, відкласти розгляд клопотання позивача-1 про залишення позову без розгляду.
07.09.2021 до канцелярії суду від прокуратури надійшло заперечення за вих.№51/1-631вих21 від 03.09.2021 (вх.№20582/21), в якому викладено позицію прокуратури з приводу поданого позивачем-1 клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. До поданого заперечення долучено докази його надсилання 03.09.2021 всім учасникам справи.
Представник прокуратури в підготовче засідання 08.09.2021 з'явився, в судовому засіданні заперечив проти поданого позивачем-1 клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та просив відмовити у його задоволенні.
Позивачі 1, 2, 3 явку уповноважених представників в підготовче засідання 08.09.2021 не забезпечили. Їх явка не визнавалась судом обов'язковою.
Ухвала від 14.07.2021 про відкладення підготовчого засідання на 08.09.2021 надсилалась позивачам 1, 2, 3 на адреси вказані позовній заяві та у витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: позивачу-1: 04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, буд. 18; позивачу-2: 24400, Вінницька область, Бершацький район, м.Бершадь, вул.Будкевича, буд.2; позивачу-3: 24400, Вінницька область, Бершацький район, м.Бершадь, вул.Героїв України, буд.23.
Відповідач явку уповноваженого представника в підготовче засідання 08.09.2021 не забезпечив, проте, 07.09.2021 представником відповідача подано до канцелярії суду відзив на позовну заяву від 06.09.2021 (вх.№20621/21), з доказами надсилання 06.09.2021 вказаного відзиву з додатками всім учасникам справи.
Згідно пункту 10 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Позивач-1 з посиланням на правові висновки Верховного Суду, викладені у ряді прийнятих постанов (у томі числі постанові від 21.12.2018 у справі №922/901/17, постанові від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, постанові від 16.04.2019 у справі №925/650/18 та ін.), зазначив, що у прокурора відсутні підстави для представництва інтересів держави в особі Держаудитслужби, так як прокурор безпідставно діє як альтернативний суб'єкт звернення до суду, замінивши собою належного суб'єкта владних повноважень - позивача.
Крім того, позивач-1 у поданому клопотанні зазначив, що позицію Держаудитслужби щодо представництва інтересів держави за участю або без такої представників Держаудитслужби висвітлено в листі від 27.06.2019 №25-17/395-2019, та у відповіді на вказаний лист у листі Генеральної прокуратури України від 05.08.2019 №05/1-11616-19.
Посилаючись на практику Верховного суду позивач-1 зазначає, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).
Одночасно позивач-1 наголошує, що обставини дотримання прокурором встановленої частинами 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом не залежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган держави (за його наявності), виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутись до суду з метою захисту інтересів держави.
Зазначив, що бездіяльність органу державного фінансового контролю не знайшла свого підтвердження, оскільки ним проводився моніторинг за результатами якого складено та оприлюднено висновок.
З огляду на вказане, позивач-1 просить залишити позов без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України та визнати неналежним позивачем Північний офіс Держаудитслужби.
Представник прокуратури заперечив, проти поданого клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, зокрема зазначив, що згідно частини 4 статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають прав втручатися в проведення закупівель. Фінансовий контроль в Україні здійснюється органами Державної аудиторської служби.
Статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державною фінансового контролю в Україні» визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель, який згідно статті 2 цього Закону є одним з головних завдань органу державного фінансового контролю, здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Відповідно до пункту 10 статті 10 Закону України «Про основні засаді здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансовою контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Разом з тим, Положенням про Державну аудиторську службу Україна затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016, та Положенням про Державну фінансову інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №310 від 06.08.2014, визначено, що здійснюючи моніторинг публічних закупівель Державна аудиторська служба України та Державна фінансова інспекція України, які є центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, мають право при виявленні випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та не виконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави, зокрема, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб; звертається до суду в інтересах держави; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства. Такого ж висновку дійшла Об'єднана палата Касаційного господарського суду при прийнятті постанови від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17.
Прокурор зазначив, що огляду на вказане, функції контролюючого органу не обмежуються лише проведенням моніторингу і констатацією наявності або відсутності порушення законодавств у сфері закупівель. У разі виявлення порушень контролюючим органом вживаються відповідні заходи до їх усунення.
Постановою Кабінету Міністрів України №266 від 06.04.2016 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» утворено як юридичну особу публічного права міжрегіональні територіальні органи, у тому числі Північний офіс Держаудитслужби.
При цьому, у складі Північного офісу Держаудитслужби утворено структурні підрозділи, одним із яких є Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області. Вказане також підтверджується долученим до матеріалів позовної заяви витягом ЄДРПОУ щодо Північного офісу Держаудитслужби.
Таким чином, на думку прокурора, органом який уповноважено здійснювати захист інтересів держави у сфері публічних закупівель у даному випадку, є Північний офіс Держаудитслужби.
Як стверджує прокурор, з метою виконання вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» Гайсинською окружною прокуратурою скеровано лист № 02.51/1-216вих-21 від 13.05.2021 до Північного офісу Держаудитслужби, у якому вказано про порушення, зокрема, вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо змін до істотних умов договору про закупівлю, а саме в частині збільшення ціни за одиницю товару, які було виявлено та описано у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA2020-05-05-000760-b, затвердженого 08.10.2020 начальником Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області. Тобто вказаним листом Північний офіс Держаудитслужби повідомлено про порушення, які виявлено його структурним підрозділом під час виконання контролюючих функції - моніторингу закупівлі. При цьому, у самому висновку контролюючого органу від 08.10.2020, який розміщено у відкритому доступ за посиланням https://prozоrrо.gov.ua/print/tenders/UA-2020-05-05-000760-b/monitorings/652eae94414b408a972b47617b35dd1b/conclusion/pdfb, вказано, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку.
У зв'язку з цим, прокуратурою й було надіслано лист № 02.51/1-216вих-21 від 13.05.2021 для з'ясування чи вживались (вживатимуться) заходи щодо усунення виявлених порушень, у тому числі шляхом оскарження у судовому порядку договору та додаткових угод до нього.
Листом Північного офісу Держаудитслужби № 262613-17/3701-2021 від 20.05.2021 вказаний вище лист Гайсинської окружної прокуратури скеровано до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, яким надано відповідь №260205-17/2372-2021 від 31.05.2021 про те, що Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області із позовними заявами не зверталось.
Прокурор зазначає, що таким чином, прокурором встановлено факт невжиття заходів уповноваженим органом протягом тривалого часу.
При цьому, як стверджує прокурор, про порушення інтересів держави уповноваженому органові було відомо під час проведення моніторингу закупівлі, тобто ще до направлення листа Гайсинською окружною прокуратурою. Зокрема, у розділі II. Констатуюча частина висновку від 08.10.2020 після опису поршень вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» вказано, що такі дії можуть призвести до недоотримання замовником активів та замовника зобов'язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень.
Отже, на думку прокурора, твердження Північного офісу Держаудитслужби про відсутність бездіяльності органу державного фінансового контролю лише з тих підстав, що ним проводився моніторинг закупівлі та складено висновок, не відповідає наведеним вище нормам законодавства та встановленим прокурором обставинам.
Прокурор зазначає, що враховуючи те, що Північним офісом Держаудитслужби, який є органом, уповноваженим на захист інтересів держави у даному випадку, не вжито заходів до визнання недійсними додаткових угод та повернення безпідставно отриманих коштів, у тому числі шляхом ініціювання подання такого позову підконтрольним об'єктом, а Комунальним некомерційним підприємством «Бершадська окружна лікарня інтенсивного лікування Бершадської міської ради» не вжито заходів до розірвання договорів за результатами моніторингу закупівлі, у Гайсинської окружної прокуратури на підставі статті 23 Закону України «Про прокуратуру» виникають підстави для вжиття заходів представницького характеру.
Відтак, на думку прокурора, прокуратурою виконано вимоги статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 53 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується листуванням та висновком від 08.10.2020, які долучено до позовної заяви в додатках.
Розглянувши подане представником позивача-1 клопотання про залишення позову без розгляду, заслухавши думку учасників справи (представник прокуратури заперечив проти поданого клопотання), дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.
Законом України від 02.06.2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30.09.2016 р., до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України врегульовано Законом України «Про прокуратуру».
Згідно статті 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Однією з функцій, що покладаються на прокуратуру є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом України «Про прокуратуру».
Представництво прокуратурою інтересів держави в суді врегульовано статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».
Так, зокрема згідно частини 1 статті 23 вказаного закону представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до абзацу першого та другого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Згідно абзацу першого та другого частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до часини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно частини 4 статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають прав втручатися в проведення закупівель. Фінансовий контроль в Україні здійснюється органами Державної аудиторської служби.
Статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державною фінансового контролю в Україні» визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель, який згідно статті 2 цього Закону є одним з головних завдань органу державного фінансового контролю, здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Відповідно до пункту 10 статті 10 Закону України «Про основні засаді здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансовою контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Положенням про Державну аудиторську службу Україна затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016, та Положенням про Державну фінансову інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №310 від 06.08.2014, визначено, що здійснюючи моніторинг публічних закупівель Державна аудиторська служба України та Державна фінансова інспекція України, які є центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, мають право при виявленні випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та не виконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави, зокрема, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб; звертається до суду в інтересах держави; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду при прийнятті постанови від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17.
Постановою Кабінету Міністрів України №266 від 06.04.2016 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» утворено як юридичну особу публічного права міжрегіональні територіальні органи, у тому числі Північний офіс Держаудитслужби. При цьому, у складі Північного офісу Держаудитслужби утворено структурні підрозділи, одним із яких є Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області.
Таким чином, органом який уповноважено здійснювати захист інтересів держави у сфері публічних закупівель у даному випадку, є Північний офіс Держаудитслужби.
В матеріалах справи міститься лист №02.51/1-216вих-21 від 13.05.2021 Гайсинської окружної прокуратури адресований начальнику Північного офісу Держаудитслужби Карабанову О.В., в якому вказано про порушення, зокрема, вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо змін до істотних умов договору про закупівлю, а саме в частині збільшення ціни за одиницю товару, які було виявлено та описано у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA2020-05-05-000760-b, затвердженого 08.10.2020 начальником Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області. У листі прокурор просив повідомити до 25.05.2021 його чи вживались (вживатимуться) заходи щодо усунення виявлених порушень, у тому числі шляхом оскарження у судовому порядку Договору та додаткових угод до нього.
В матеріалах справи міститься лист-відповідь №262613-17/3701-2021 від 20.05.2021 Північного офісу Держаудитслужби адресований Гайсинській окружній прокуратурі, з якого вбачається що останній області із позовною заявою не зверталось.
Як вбачається з матеріалів справи, про порушення інтересів держави уповноваженому органові було відомо під час проведення моніторингу закупівлі, тобто ще до направлення листа Гайсинською окружною прокуратурою. Зокрема, у розділі II. Констатуюча частина висновку від 08.10.2020 після опису поршень вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» вказано, що такі дії можуть призвести до недоотримання замовником активів та замовника зобов'язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень.
У зв'язку з цим позов пред'явлено прокурором в інтересах держави, оскільки Північним офісом Держаудитслужби, який є органом, уповноваженим на захист інтересів держави у даному випадку, не вжито заходів до визнання недійсними додаткових угод та повернення безпідставно отриманих коштів, у тому числі шляхом ініціювання подання такого позову підконтрольним об'єктом, а Комунальним некомерційним підприємством «Бершадська окружна лікарня інтенсивного лікування Бершадської міської ради», не вжито заходів до розірвання договорів за результатами моніторингу закупівлі, що зумовлює необхідність звернення з цим позовом прокурора.
Враховуючи положення статті 23 Закону України «Про прокуратуру», даним фактом підтверджується не здійснення захисту інтересів держави Північним офісом Держаудитслужби, що виявляється в усвідомленій пасивній поведінці.
Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду від 06.02.2019 р. у справі № 927/246/18.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 р. у справі №912/2385/18 (провадження №12-194гс19).
Відкриваючи провадження у цій справі, суд встановив відповідність поданої прокурором позовної заяви вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
На думку суду прокурором дотримано встановлену частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» процедуру, що в силу положень статей 44, 53 Господарського процесуального кодексу України наділяє прокурора процесуальною дієздатністю, відтак підстави для залишення позову без розгляду відсутні.
З огляду на вищенаведені обставини суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання позивача-1 про залишення позову без розгляду.
У відповідності до пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Керуючись статтями 13, 42, 181-183, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання позивача-1 про залишення позову без розгляду.
2. Відкласти підготовче засідання на 29.09.21 о 12:30 год.
3. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань № 3, другий поверх.
4. Явка представників учасників справи у судове засідання не визнається судом обов'язковою. При цьому учасники справи мають виконати вимоги суду щодо подання процесуальних документів.
5. Учасникам справи: за наявності заяв та клопотань, надати такі заяви чи клопотання до суду разом з доказами направлення копій вказаних заяв та/чи клопотань на адресу всіх учасників справи.
6. Запропонувати прокуратурі та позивачам у строк, визначений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, надати відповідь на відзив.
7. Запропонувати учасникам справи:
- враховуючи критичну ситуацію, що склалась у зв'язку з відсутністю достатнього фінансування на відправку поштової кореспонденції, з метою своєчасного повідомлення учасників справи про день та час судового засідання, а також для отримання процесуальних документів, сторони можуть зареєструватись в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду) розміщеній на офіційному веб порталі Судової влади України за адресою: mail.gov.ua. Для цього потрібно подати заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі Судової влади України. Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua. Крім того, подавати всі необхідні для розгляду справи документи до господарського суду можна через особистий кабінет, відкритий у системі “Електронний суд”;
- у разі звернення до суду з клопотаннями, заявами, вказувати номер телефону, а також адресу електронної пошти.
- з урахуванням епідеміологічної ситуації в України, учасники справи мають право подати до суду клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності по наявних у справі матеріалах.
8. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Повний текст ухвали
складено 13.09.2021
Суддя Ю.О. Сухович