просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
09 вересня 2021 року м.Харків Справа № 913/436/21
Провадження №16/913/436/21
За позовом Комунального підприємства "Жилбудсервіс", м.Щастя Луганської області
до Фізичної особи-підприємця Клімкова Олександра Івановича, м.Щастя Луганської області
про стягнення заборгованості 77291,35 грн
Суддя Шеліхіна Р.М.,
Секретар судового засідання - Соколенко Ю.О.,
У засіданні брали участь:
від позивача: представник не прибув;
від відповідача: представник не прибув.
Суть спору: позивач звернувся до Господарського суду Луганської області з вимогою до відповідача про стягнення основної заборгованості у розмірі 64800 грн 00 коп., штрафу в розмірі 4536 грн 00 коп, пені в сумі 5 248 грн 80 коп з 11.02.2021 по 31.05.2021, інфляційних втрат в сумі 2 275 грн 14 коп за період з лютого 2021 року по травень 2021 рік та 3% річних в сумі 431 грн 41 коп за період з 11.02.2021 по 31.05.2021, за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором аутсорсинга від 17.12.2020 №508.
Позивачем надано орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу, які позивач поніс і які очікує понести при розгляді даної справи, у зв'язку з чим просить суд також стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 40000,00 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.07.2021 господарський суд прийняв позов до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання призначено на 02.08.2021 о 12 год. 20 хв.
У судове засідання 02.08.2021 представники сторін не прибули.
Від позивача на електрону адресу суду надійшло клопотання від 02.08.2021 б/н про розгляд справи без участі представника позивача, яке суд розглянув та задовольнив.
Для належного розгляду справи та для забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов'язків, з метою повного, об'єктивного, всебічного розгляду справи, для надання часу відповідачу подати відзив на позовну заяву, а позивачу відповідь на відзив, суд ухвалою від 02.08.2021 відклав розгляд справи на 07.09.2021.
У судове засідання 07.09.2021 представники сторін не прибули.
Від відповідача через канцелярію суду 06.09.2021 надійшов відзив на позовну заяву від 01.09.2021, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову.
Відповідач вказує, що між ним та позивачем було укладено додаткову угоду від 23.12.2020 №1 до договору аутсорсинга від 17.12.2020 №508, якою пункт 4.1. договору викладено в наступній редакції: "4.1.Щомісячна винагорода виконавця за цим договором становить 21600 грн. без ПДВ. Винагорода сплачується не пізніше ніж на 10 день після повної щомісячної оплати послуг за Договорами з технічного обслуговування, по яким надавалася послуга аутсорсинга, а саме: від 16.12.2020 року «№470, 471, 472, 473, 474, 475, 476, 477, 478, 479, 480, 481, 482, 483, 484, 485, 486, 487, 488, від 17.12.2020 року №489, 490, 491, 492, 493, 494, 495, 496, 497, 498, 499, 500, 500, 501, 502, 503, 504, 505, 506, 507, від 23.12.2020 року №№523, 524, 525, 526, 527".
Відповідач стверджує, що у КП «Жилбудсервіс» перед ФОП Клімковим О.І.. наявна заборгованість за договорами з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем житлових будинків, які вказані у додатковій угоді від 23.12.2020 №1 до договору, у зв'язку з чим стягнення основного боргу, 3% річних, пені, інфляції та штрафу не підлягають задоволенню, оскільки строк з оплати послуг за договором аутсорисинга не почав свій перебіг.
Також у відзиві відповідач заперечує з приводу заявленої вимоги про стягнення з нього витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 40 000 грн та витрат по сплаті судового збору та вважає, що заявлений розмір витрат на правову допомогу адвоката неспівмірний зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.
До відзиву на позовну заяву відповідач додав копію додаткової угоди від 23.12.2020 №1 до договору аутсорсінга від 17.12.2020 №508, підписану представником позивача та відповідача і завірену у встановленому законом порядку.
Суд розглянув та долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву та додані до нього документи.
При розгляді спору, судом встановлено наступне.
Між Комунальним підприємством «Жилбудсервіс» (виконавець, позивач по справі) та Фізичною особою-підприємцем Клімковим Олександром Івановичем (замовник, відповідач по справі) укладено договір аутсорсинга № 508 (а.с.20-21).
Відповідно до п.1.1. Договору цей Договір укладено з метою оптимізації функціонування Замовника за рахунок зосередження ним зусиль на веденні основної діяльності.
Предметом цього Договору є, згідно Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 - 79900000-3 (Різні ділові та пов'язані з діловою сферою послуги), а саме: передача Замовником Виконавцю функцій адміністрування та збуту (пункт 1.2.).
Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконувати в інтересах Замовника передані за цим Договором функції Замовника. Замовник сплачує Виконавцю винагороду, в розмірі, порядку та строки, встановлені цим Договором (пункт 1.3.).
Замовник зобов'язується Оплачувати послуги Виконавця в порядку, строки та на умовах цього Договору (пункт 2.2.1.).
На підставі наданих послуг за цим Договором Сторони складають та підписують Акт про надання послуг (пункт 3.1).
Підписані Сторонами Акти про надання послуг є підтвердженням надання послуг Виконавцем Замовнику (пункт 3.2).
Акт про надання послуг складається і підписується Сторонами протягом 7 (семи) робочих днів з дня надання послуг (пункт 3.3).
Винагорода Виконавця за цим Договором становить: 21 600,00 грн. (двадцять одна тисяча шістсот гривень 00 коп.), в т. ч. ПДВ 20%. Винагорода сплачується щомісячно до 10 числа поточного місяця (пункт 4.1).
Винагорода сплачується Замовником шляхом перерахування суми, зазначеної в п. 4.1. у безготівковому вигляді на розрахунковий рахунок Виконавця (пункт 4.3).
Датою сплати грошових коштів вважається день зарахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця (пункт 4.4).
Цей договір набирає чинності 01 січня 2021 року і діє до 31 грудня 2021, а в частині фінансового зобов'язання до повного їх виконання сторонами (п.6.1. договору).
Додатковою угодою від 23.12.2020 №1 до договору аутсорсинга від 17.12.2020 №508 сторони виклали п.4.1. в наступній редакції: "4.1.Щомісячна винагорода виконавця за цим договором становить 21600 грн. без ПДВ. Винагорода сплачується не пізніше ніж на 10 день після повної щомісячної оплати послуг за Договорами з технічного обслуговування, по яким надавалася послуга аутсорсинга, а саме: від 16.12.2020 року «№470, 471, 472, 473, 474, 475, 476, 477, 478, 479, 480, 481, 482, 483, 484, 485, 486, 487, 488, від 17.12.2020 року №489, 490, 491, 492, 493, 494, 495, 496, 497, 498, 499, 500, 500, 501, 502, 503, 504, 505, 506, 507, від 23.12.2020 року №№523, 524, 525, 526, 527".
На виконання умов договору від 17.12.2020 №508 виконавцем були проведені роботи (надані послуги) замовнику, що підтверджується:
- актом № КП00000256 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2021 на загальну суму 21 600,00 грн;
- актом № КП00000499 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28 лютого 2021 року на загальну суму 21 600,00 грн;
- актом № КП00001006 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 березня 2021 року на загальну суму 21 600,00 грн.
Позивач свої зобов'язання щодо надання послуг за спірним договором виконав належним чином на загальну суму 64800,00 грн., що підтверджується вищевказаними актами здачі-приймання робіт (надання послуг), підписаними та скріпленими печатками з обох сторін без заперечень.
Відповідач за надані послуги відповідно до договору від 17.12.2020 №508 не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути борг в сумі 64800,00 грн.
За несплату за наданні послуги позивачем на підставі ст.625 ЦК України також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в сумі 2 275 грн 14 коп. за період з лютого 2021 року по травень 2021 рік, та 3% річних у сумі 431,41 грн за період за період з 11.02.2021 року по 31.05.2021 рік.
У відповідності до п.5.3. договору позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 5248,80 грн, та штраф у розмірі 4536,00 грн.
Відповідач у відзиві заперечує проти задоволення позову з наступних підстав.
Відповідач стверджує, що між ним та позивачем було укладено додаткову угоду від 23.12.2020 №1 до договору аутсорсинга від 17.12.2020 №508, якою пункт 4.1. договору викладено в наступній редакції: 4.1.Щомісячна винагорода виконавця за цим договором становить 21600 грн. без ПДВ. Винагорода сплачується не пізніше ніж на 10 день після повної щомісячної оплати послуг за Договорами з технічного обслуговування по яким надавалася послуга аутсорсинга, а саме: від 16.12.2020 року «№470, 471, 472, 473, 474, 475, 476, 477, 478, 479, 480, 481, 482, 483, 484, 485, 486, 487, 488, від 17.12.2020 року №489, 490, 491, 492, 493, 494, 495, 496, 497, 498, 499, 500, 500, 501, 502, 503, 504, 505, 506, 507, від 23.12.2020 року №№523, 524, 525, 526, 527. У зв'язку з тим, що у позивача наявна заборгованість за договорами з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем житлових будинків, які вказані у додатковій угоді від 23.12.2020 №1 до договору, стягнення основного боргу, 3% річних, пені, інфляції та штрафу не підлягають задоволенню, оскільки строк з оплати послуг за договором аутсорисинга не почав свій перебіг.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані позивачем докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність, вірогідність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За змістом ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2 ст.509 ЦК України).
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В даному спорі правовідносини сторін врегульовані договором аутсорсинга від 17.12.2020 №508, який є чинним і обов'язковим для сторін під час його виконання.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу врегульовано Главою 63 Цивільного Кодексу України.
Частиною 1 ст.901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 4.1. договору аутсорсинга від 17.12.2020 №5028, з урахуванням додаткової угоди від 23.12.2020 №1, укладеною сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов'язань по сплаті за наданні позивачем послуги - винагорода сплачується в розмірі 21600,00 грн не пізніше ніж на 10 день після повної щомісячної оплати послуг за Договорами з технічного обслуговування по яким надавалася послуга аутсорсинга, а саме: від 16.12.2020 року «№470, 471, 472, 473, 474, 475, 476, 477, 478, 479, 480, 481, 482, 483, 484, 485, 486, 487, 488, від 17.12.2020 року №489, 490, 491, 492, 493, 494, 495, 496, 497, 498, 499, 500, 500, 501, 502, 503, 504, 505, 506, 507, від 23.12.2020 року №№523, 524, 525, 526, 527.
З даного пункту договору вбачається, що замовник взяв на себе зобов'язання зі сплати послуг за договором аутсорсинга від 17.12.2021 №508 лише після повної оплати послуг за договорами з технічного обслуговування по яким надавалася послуга аутсорсинга, а саме: від 16.12.2020 року «№470, 471, 472, 473, 474, 475, 476, 477, 478, 479, 480, 481, 482, 483, 484, 485, 486, 487, 488, від 17.12.2020 року №489, 490, 491, 492, 493, 494, 495, 496, 497, 498, 499, 500, 500, 501, 502, 503, 504, 505, 506, 507, від 23.12.2020 року №№523, 524, 525, 526, 527.
Судом встановлено, що позивач надав відповідачу послуги, передбачені договором аутсорсинга від 17.12.2021 №508, що належним чином - в порядку ст.ст.73-79 ГПК України - підтверджено матеріалами справи, зокрема актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 64800,00 грн (а.с.22-24), які підписані повноважними представниками обох сторін. Проте, в матеріалах справи відсутні докази належного виконання позивачем своїх зобов'язань за договорами з технічного обслуговування, по яким надавалися послуги аутсорсинга, передбаченими п.4.1. договору, в редакції, викладеній з урахуванням додаткової угоди. В матеріалах справи відсутні належні докази, які підтверджують виникнення у відповідача зобов'язань по сплаті позивачу за наданні послуги, передбачені договором аутсорсинга від від 17.12.2021 №508.
Відтак, суд позбавлений можливості встановити дотримання Комунальним підприємством "Жилбудсервіс" положень п.4.1. Договору, зокрема повної оплати послуг за договорами з технічного обслуговування, по яким надавалася послуга аутсорсинга.
За таких обставин, вимоги позивача є необґрунтованими. Приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів, які підтверджують факт оплати позивача послуг за договорами з технічного обслуговування, по яким надавалася послуга аутсорсинга, суд дійшов висновку про відмову у позові.
З приводу стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, які позивач поніс при розгляді даної справи в сумі 40000,00, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач, заявляючи вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу, зазначає, що такі витрати склали 40 000,00 грн.
Відповідно до положень ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно з положеннями пункту 4 статті 1, частини третьої статті 27 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має також виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд також враховує, що даний спір, який розглядався за правилами спрощеного позовного провадження, є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв'язку із неналежним виконанням договору надання послуг та не потребує вивчення великого обсягу доказів.
Тому розмір понесених витрат на правову допомогу повинен враховувати принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
У підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу представником Комунального підприємства "Жилбудсервіс" надано суду лише детальний опис наданих послуг з зазначенням кількості витраченого часу без вказання ціни, та з посиланням на договір про надання правової допомоги від 11.05.2021, який відсутній в матеріалах справи.
Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено порядок розподілу судових витрат.
Частиною 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови у позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, з урахуванням того, що позивачем не надано доказів в підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, та з огляду на те, що судом прийнято рішення про відмову в задоволенні позову, суд відмовляє позивачу в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 40000,00 грн.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір в сумі 2270,00 грн покладається на позивача в повному розмірі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.46, 73-74, 76-80, 129, 233, 236-238, 240-242 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2.Судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено і підписано 13.09.2021.
Суддя Р. Шеліхіна