просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
06 вересня 2021 року м.Харків Справа № 913/525/21
Провадження №33/913/525/21
За позовом керівника Щастинської окружної прокуратури Луганської області (вул.Центральна, 26, смт.Новоайдар, Щастинський район, Луганська область, 93500) в інтересах держави в особі позивача-1 - Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України (майдан Свободи, буд.5, Держпром, 4 під'їзд, 10 пов., м.Харків, 61022), позивача-2 - Новоайдарської селищної ради Луганської області (вул.Дружби 1, смт.Новоайдар, Щастинський район, Луганська область, 93500)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс Групп ЛТД” (вул.Ціліноградська, буд.58А, м.Харків, 61022)
про визнання недійсними додаткових угод до договору на постачання природного газу та стягнення 289 880 грн 26 коп.
Суддя Драгнєвіч О.В.
Секретар судового засідання Баштова М.О.
У засіданні брали участь:
від органу прокуратури: прокурор Ковальова І.І., посвідчення №057340 від 09.10.2020;
від позивача-1: представник не з'явився;
від позивача-2: представник не з'явився;
від відповідача: адвокат Марченко О.П., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №333 від 31.08.2021, ордер серії ВМ №1019171 від 31.08.2021.
Керівник Щастинської окружної прокуратури Луганської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою в інтересах держави в особі позивача-1 - Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України, позивача-2 - Новоайдарської селищної ради Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс Групп ЛТД” про визнання недійсними додаткових угод №1 від 21.01.2021, №2 від 26.01.2021, №3 від 29.01.2021, №4 від 29.04.2021 до договору на постачання природного газу №208/21 від 11.01.2021 та стягнення 289 880 грн 26 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
11.01.2021 за результатами проведення відкритих торгів між Новоайдарською селищною радою Луганської області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сервіс Групп ЛТД” укладений договір на постачання природного газу №208/21, обсягом до 210000 м3 на загальну суму 1 277 010 грн. на період поставки з 01.01.2021 по 31.12.2021. Згідно умов договору ціна за 1000 м3 природного газу становить 6081 грн. з ПДВ.
У подальшому, між замовником та постачальником укладено 4 додаткові угоди, кожною з яких передбачено збільшення ціни за одиницю товару, а саме згідно додаткових угод: №1 від 21.01.2021 ціна за 1000 м3 природного газу становить 6672 грн 00 коп. з ПДВ, а обсяг річного планового обсягу постачання природного газу зменшено до 191,398381 тис.куб.м.; №2 від 26.01.2021 ціна за 1000 м3 природного газу становить 7322 грн 00 коп., а обсяг річного планового обсягу постачання природного газу зменшено до 175,487585 тис.куб.м.; №3 від 29.01.2021 ціна за 1000 м3 природного газу становить 8037 грн 00 коп. з ПДВ., а обсяг річного планового обсягу постачання природного газу зменшено до 161,679973 тис.куб.м.; №4 від 29.04.2021 ціна за 1000 м3 природного газу становить 8430 грн 00 коп. з ПДВ., а обсяг річного планового обсягу постачання природного газу зменшено до 158,813906 тис.куб. м.
Додатковою угодою №5 від 30.06.2021, з 25.05.2021 сторони розірвали договір за ініціативою постачальника.
За твердженням прокурора, в порівнянні з тендерною пропозицією учасника відкритих торгів та укладеним договором від 11.01.2021, ціна природного газу була неправомірно збільшена на 38,6 %, що є більшим за пропозиції деяких інших учасників торгів, а обсяг закупівлі природного газу зменшився на 51186,094 м3.
Прокурор вважає, що внесення таких змін до основного договору без належного обґрунтування коливання ціни на ринку та без надання підтверджуючих документів, є підставою для визнання правочинів, на підставі яких підвищується ціна - недійсними.
Вказане свідчить про недобросовісні дії учасника торгів, які полягали у заниженні ТОВ “Сервіс Групп ЛТД” своєї тендерної пропозиції з метою забезпечення перемоги у тендері, а в подальшому безпідставне підвищення ціни за одиницю товару без підтвердження підстав коливання ціни на ринку у запропонованій пропорції.
На думку прокурора, коливання ринкової ціни на природний газ станом на дату внесення відповідних змін до договору шляхом укладення додаткових угод документально підтверджено не було, що свідчить про порушення вимог ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі ”.
Таким чином, сторонами, всупереч інтересів держави та, зокрема територіальної громади, без належного підтвердження підстав, в порушення вимог Закону та положень укладеного договору, укладено додаткові угоди до договору, якими суттєво зменшено обсяги предмету закупівлі та збільшено ціну за одиницю товару, що в свою чергу не відповідає вимогам тендерної документації.
Отже, прокурор вважає, що додаткові угоди №1 від 21.01.2021, №2 від 26.01.2021, №3 від 29.01.2021, №4 від 29.04.2021 до договору підлягають визнанню недійсними, адже вони не відповідають вимогам, встановленим Законом, спотворюють результати торгів та нівелюють економію, на яку розраховував замовник за результатами проведеної закупівлі; споживачем недоотримано необхідний обсяг природного газу, проте надмірно сплачено бюджетні кошти.
З посиланням на приписи ст.ст.203, 215-216, 236, 670, 712 Цивільного кодексу України прокурор просить визнати недійсними вказані додаткові угоди до договору та стягнути з відповідача сплачені бюджетні кошти на загальну суму 289 880 грн 26 коп.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2021 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.
Ухвалою суду від 10.08.2021 підтверджено підстави представництва керівником Щастинської окружної прокуратури Луганської області інтересів держави в особі позивачів - Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України, Новоайдарської селищної ради Луганської області, заявленим позовним вимогам; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 06.09.2021; встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
В судове засідання 06.09.2021 прибув прокурор та представник відповідача, позивачі повноважних представників не направили, однак, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Від відповідача 03.09.2021 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про передачу справи до іншого суду за територіальною підсудністю, в якому останній просить передати справу № 913/525/21 з Господарського суду Луганської області до Господарського суду Харківської області за підсудністю.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що предметом даного спору є розгляд питання про визнання недійсними додаткових угод до договору на постачання природного газу № 208/21 від 11.01.2021. У вказаному договорі не визначено місце його виконання, а сам прокурор, обґрунтовуючи свої вимоги щодо визначення підсудності, не навів пункт договору, в якому визначено його місце виконання.
Згідно з п. 1.3 договору на постачання природного газу № 208/21 від 11.01.2021 визначено, що постачання газу здійснюється для потужностей споживача за наступними адресами - далі наводиться перелік адрес, що знаходяться в Луганській області.
Відповідач посилається на те, що газ в певних точках потужностей споживача з'являється не раптово, вказана речовина потребує специфічних умов для зберігання та транспортування, тому природний газ прямує певним маршрутом від позивача, який його титульним власником, до споживача. Тому договір постачання природного газу за весь строк існування такого договору виконується, як стверджує відповідач, періодами безперервно в різних географічних місцях. Зокрема: газ зберігається не за місцем перебування/реєстрації відповідача чи позивача, а за місцем знаходження сховища газу, потім за допомогою газорозподільних систем газ транспортується від місця його зберігання до місця його споживання. Тобто місце виконання договору про постачання природного газу не може бути, на думку відповідача, визначено однією географічною локацією.
Відповідач вважає, що в цьому випадку не підлягає застосуванню ч. 5 ст. 29 ГПК України, а підлягають застосуванню загальні правила територіальної підсудності, визначені ч.1 ст.27 ГПК України, а отже спір підлягає розгляду за місцезнаходженням відповідача - Господарським судом Харківської області.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання, прокурор заперечував проти його задоволення .
Розглянувши подане відповідачем клопотання про передачу справи до іншого суду за територіальною підсудністю, суд зазначає наступне.
За загальними правилами ч.1 ст. 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс Групп ЛТД” є адреса: вул.Ціліноградська, буд.58А, м.Харків, 61022.
Проте ч.1 ст.29 ГПК України передбачено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої ст.30 цього Кодексу.
Стаття 29 ГПК України визначає випадки, коли саме позивач має право вибору підсудності справ.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст.29 ГПК України встановлено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
За загальним правилом, місце виконання зобов'язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі, сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов'язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.
При цьому слід враховувати, що правила зазначеної вище ч.5 ст.29 ГПК України застосовуються, зокрема до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці.
Предметом спору у цій справі є вимоги про визнання недійсними додаткових угод №1 від 21.01.2021, №2 від 26.01.2021, №3 від 29.01.2021, №4 від 29.04.2021, укладених сторонами до договору №208/21 на постачання природного газу від 11.01.2021 та стягнення у відповідності до положень ст.670 ЦК України надмірно сплачених грошових коштів за вказаним договором у сумі 289 880 грн 26 коп.
Надаючи оцінку доводам обох сторін щодо правильності визначення територіальної підсудності спору, судом враховано наступне.
Як вбачається зі змісту заявлених позовних вимог, спір у цій справі виник з договору №208/21 на постачання природного газу від 11.01.2021, зокрема щодо правомірності укладення до нього ряду додаткових угод та здійснення оплати за ними.
З огляду на специфіку укладеного між сторонами договору постачання природного газу, виконувати його через його особливість можна тільки в певному місці, що відповідає вимогам ч.5 ст.29 ГПК України.
Крім того, наявні у справі матеріали, умови тендерної документації замовника, свідчать про те, що замовником було детально визначено строк поставки природного газу та місце поставки в додатку 3 до тендерної документації, зокрема вказано перелік закладів замовника, з адресами місцезнаходження, в подальшому споживача - Новоайдарської селищної ради, з місцезнаходженням в Луганській області.
В подальшому вказані умови процедури закупівлі природного газу знайшли своє закріплення, зокрема в умовах укладеного між сторонами договору, в п.п.1.3., 1.5.
Предметом договору на постачання природного газу №208/21 від 11.01.2021 є постачання природного газу у погоджених обсягах у 2021 році, споживачем якого є Новоайдарська селищна рада Луганської області.
В п.1.3 договору сторони визначили, що постачання газу здійснюється для потужностей споживача за вказаними в договорі адресами місцезнаходження об'єктів споживача, які як вбачається, також знаходяться в Луганській області за конкретними адресами.
Згідно п.1.5 договору передача газу за цим договором здійснюється саме на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування.
Натомість споживач у відповідності до умов п.4.2. договору постачання зобов'язується провести розрахунок по оплаті місячної вартості фактично спожитого газу до 10 числа місяця наступного за розрахунковим на підставі рахунків та підписаних актів приймання-передачі.
Суд вважає помилковими доводи відповідача, що з огляду на те, що природний газ потребує специфічних умов для зберігання та транспортування, прямує певним маршрутом від позивача, який є його титульним власником, до споживача, тому договір постачання природного газу за весь строк існування такого договору виконується періодами безперервно в різних географічних місцях.
Наразі між сторонами укладено саме договір постачання природного газу, а не зберігання, траспортування, тощо.
Суд зауважує про те, що природний газ є речовиною, яка споживається в момент його отримання споживачем, якій зокрема не властиві індивідуальні ознаки.
Предметом укладеного договору постачання природного газу є саме придбання споживачем відповідного обсягу газу у визначений договором період (тобто можливість здійснення щомісячного відбору погодженого між сторонами обсягу природного газу з трубопроводу саме на межах балансової належності об'єктів споживача, адреси місцезнаходження яких чітко визначені сторонами в договорі, п.п.1.3., 1.5. договору), обов'язок забезпечення можливості чого (відібрання природного газу у відповідний період у визначеному обсязі) взяв на себе та гарантував за договором постачальник - відповідач.
Зазначене спростовує доводи відповідача про те, що договір постачання природного газу виконується в різних географічних місцях.
Враховуючи особливості укладеного договору поставки природного газу, та можливість його виконання саме у визначеному сторонами місці - згідно п.1.5. договору на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (адреси місцезнаходження яких в Луганській області визначені в п.1.3. договору та погоджені сторонами), суд дійшов висновку про відсутність підстав для визначення підсудності спору за загальними правилами підсудності.
З огляду на зазначене, суд вважає, що прокурор правомірно звернувся до Господарського суду Луганської області із відповідним позовом, дотримуючись правил територіальної підсудності, встановлених ч.5 ст.29 ГПК України.
За вказаних обставин, у задоволенні клопотання відповідача про передачу справи до Господарського суду Харківської області за територіальною підсудністю слід відмовити.
Керуючись ст.ст.29, 182-183, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс Групп ЛТД” про передачу справи до іншого суду за територіальною підсудністю відмовити.
У відповідності до положень ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали підписано 13.09.2021.
Суддя О.В. Драгнєвіч