вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" вересня 2021 р. Справа № 911/2653/21
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рококо Віол»
про визнання установчих зборів такими, що не відбулися, визнання недійсним та скасування протоколу, визнання недійсним та скасування пунктів, скасування державної реєстрації об'єднання, заборону бути керівником та займати посади в будь-яких органах управління юридичних осіб
встановив:
09.09.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшла позовна заява до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рококо Віол» про:
«- визнання установчих зборів співвласників новозбудованого багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 04.07.2021 такими, що не відбулись;
- визнання недійсним та скасування протоколу №1 установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 від 04.07.2021 (фактична дата формування протоколу 19.07.2021) на підставі якого 09.08.2021 за номером запису: 1003571020000007270 була здійснена державна реєстрація створення юридичної особи об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рококо Віол» (ОСББ «Рококо Віол»), код ЄДРПОУ 44278677;
- визнання недійсним та скасування: п. 3.2. Майно Об'єднання складається зі спільного майна співвласників:; п. 4.5. Члени Правління обираються в кількості семи осіб (шість членів Правління та Голова Правління, як керівник юридичної особи) Установчими зборами при створенні Об'єднання. В подальшому, Члени Правління можуть бути переобрані Загальними зборами співвласників Об'єднання. У разі смерті члена правління, визнання його померлим, безвісно відсутнім або недієздатним повноваження такого члена правління припиняються у Статуті об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рококо Віол» затвердженого Установчими зборами об'єднання співвласників «Рококо Віол» Протокол №1 від 04.07.2021;
- скасування державної реєстрації об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рококо Віол» (ОСББ «Рококо Віол»), код ЄДРПОУ 44278677 шляхом скасування запису від 09.08.2021 за номером запису: 1003571020000007270 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
- заборону ОСОБА_2 бути керівником та займати інши посади в будь яких органах управління юридичних осіб;
- заборону ОСОБА_3 бути керівником та займати інших посади в будь яких органах управління юридичних осіб».
Як слідує зі змісту вказаного вище позову, ОСОБА_1 зазначив, що він є власником квартири АДРЕСА_3 , тоді як у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань 09.08.2021 за номером запису 1003571020000007270 проведено державну реєстрацію створення юридичної особи Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рококо Віол» ідентифікаційний код 44278677 з місцезнаходженням: Україна, 08205, Київська обл., місто Ірпінь, вул. Чехова, будинок 11.
Позивач зауважив, що створення ініціативної групи, скликання установчих зборів, організація та проведення установчих зборів співвласників у новозбудованому багатоквартирному будинку, їх протокольне оформлення та подальша державна реєстрація об'єднання здійснено з порушеннями вимог чинного законодавства України, що призвело до порушень прав позивача як співвласника та власника квартири при створенні ОСББ у новозбудованому багатоквартирному будинку за адресою АДРЕСА_2 .
В розрізі вказаного вище позивач вказав, зокрема, що участь у зборах приймали дві особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які не були власниками квартир та нежитлових приміщень у багато квартирному будинку за адресою: АДРЕСА_2 , та які внесли в протокол №1 інформацію від себе, що квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 належать їм, а також самі себе обрали головою установчих зборів ( ОСОБА_2 ) та секретарем установчих зборів ( ОСОБА_3 ) і вирішили провести письмове опитування співвласників.
З огляду на вказане позивач зазначив, що «противоправна маніпуляцій з боку ОСОБА_2 нормативно правовими актів, голосуванням на установчих зборах, свідомістю співвласників та державного реєстратора дозволило їй стати протизаконно Головою Правління Об'єднання. Управляти та розпоряджатися чужим майном».
Водночас, разом з позовною заявою від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо виконання своїх повноважень голови правління об'єднання, зокрема: проведення засідання правління; від імені об'єднання укладення в межах своєї компетенції договорів і вчинення інших правочинів; розпорядження коштами об'єднання; наймання на роботу в об'єднання працівників; видачі довіреностей на представництво інтересів об'єднання іншим особам; відкриття і закриття рахунків об'єднання в банківських установах та інших фінансових установах, підписання банківських та інших фінансових документів.
В основу обґрунтування відповідно поданої заяви ОСОБА_1 покладено викладені у позовній заяві обставини незаконності створення ОСББ «Рококо Віол».
До того ж позивач зазначив, що противоправне маніпулювання членів ініціативної групи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на свій розсуд нормативно-правовими актами, введення співвласників в оману та порушення державним реєстратором ст. 19 Конституції Україні дозволило Широковій Світлані Олександрівні стати протизаконно головою правління об'єднання, управляти та розпоряджатися чужим майном.
З огляду на вказане вище, за доводами позивача, невжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті дозволить ОСОБА_2 , протиправно обраної головою правління об'єднання, продовжить управляти, розпоряджатися чужим майном та вчиняти адміністративно - господарські операції, що в подальшому ускладнить у новозбудованому багатоквартирному будинку відновлення становища, яке існувало до порушення прав та інтересів позивача та третіх осіб.
Також позивач вказав, що метою забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача і третіх осіб від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, у тому числі для попередження потенційних труднощів і наслідків у подальшому виконанні рішення як для позивача, третіх осіб так і відповідача (оплата послуг, заробітна платня, працевлаштування, невиконання договорів та інше), а також визначених ст. 28 Закону про ОСББ щодо ліквідації об'єднання.
Приписами ст. ст. 136, 137, 140 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Так, з огляду на вищевикладені норми процесуального законодавства, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є, зокрема, уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
В немайнових спорах має досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд, зокрема, має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Так, обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.09.2020 у справі №921/40/20.
Однак обрані позивачем заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо виконання своїх повноважень голови правління об'єднання не відповідають предмету позову в частині вимог про визнання установчих зборів такими, що не відбулися, визнання недійсним та скасування протоколу, визнання недійсним та скасування пунктів, скасування державної реєстрації об'єднання, оскільки приписи ст. 137 ГПК України передбачають, зокрема, можливість забезпечення позову шляхом заборони іншим особам вчиняти дії саме щодо предмета спору.
Водночас заявником не доведено, що обрані ним заходи забезпечення позову, зокрема, в частині вимог про заборону бути керівником та займати посади в будь-яких органах управління юридичних осіб спрямовано на ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Судом визнаються неспроможними доказово непідтверджені та такі, що носять характер ймовірних припущень, доводи заявника, зокрема, про вчинення ОСОБА_2 дій з розпорядження чужим майном та подальше ускладнення відновлення становища, яке існувало до порушення прав та інтересів позивача та третіх осіб, позаяк позивач не може обґрунтовувати порушення власних прав та охоронюваних законом інтересів через призму правомочностей інших осіб - співвласників будинку, поза межами представництва.
Наведені ж позивачем обставини та доводи, покладені в основу обгрунтування позовних вимог, є спірним предметом дослідження за позовом у даній справі, а тому не є достатніми підставами для вжиття заходів забезпечення позову у розумінні ст. 136 ГПК України.
В розрізі вказаного вище суд звертає увагу позивача на викладену у постанові Верховного Суду від 11.08.2021 у справі №920/1245/20 правову позицію, згідно якої:
- ліквідація юридичної особи - це встановлена законом процедура, результатом якої є припинення діяльності юридичної особи, і першочерговою умовою ліквідації законодавство визначило саме рішення її учасників про ліквідацію;
- скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) за рішенням суду не є тотожною самій ліквідації юридичної особи, яка відбувається в порядку, передбаченому п. 2 ч. 1 ст. 110 ЦК України, і не призводить до припинення ОСББ з огляду на вимоги ст. 25 Закону № 755-IV, якою визначається порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій.
Отже, позивачем не доведено, що обрані ним заходи забезпечення позову спрямовано на ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З огляду наведеного, оскільки обрані позивачем заходи забезпечення позову не відповідають предмету позову, а також не спрямовані на ефективний захист або поновлення порушених прав заявника, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала складена та підписана 13.09.2021, набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.А. Ярема