вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" вересня 2021 р. Справа № 911/1960/21
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянув матеріали справи
за позовом Державної екологічної інспекції Столичного округу
до Комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств м. Ржищева»
про стягнення 16291,35 грн
без виклику учасників справи
До Господарського суду Київської області звернулась Державна екологічна інспекція Столичного округу (далі - позивач) з позовною заявою № 8/07-33/1611 від 05.05.2021 до Комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств м. Ржищева» (далі - відповідач, КП «ККП м. Ржищева») про стягнення 16291,35 грн збитків, завданих державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.07.2021 відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи); сторонам встановлено строки для вчинення процесуальних дій у справі.
Через канцелярію суду від КП «ККП м. Ржищева» надійшов відзив за вих. № 117 від 30.07.2021 на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на наявність судового рішення, яким скасовано постанову Державної екологічної інспекції Столичного округу про накладення адміністративного стягнення № 001544 від 08.07.2019 про притягнення директора КП «ККП м. Ржищева» ОСОБА_1. до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 136,00 грн, а також встановлено, що відповідальною особою було заздалегідь вжито усіх можливих заходів для отримання відповідного дозволу, однак дозвіл не був виданий вчасно не з його вини.
Станом на дату ухвалення рішення у даній справі відповіді на відзив від позивача судом не отримано.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
На підставі наказу Державної екологічної інспекції Столичного округу від 13.06.2019 № 1061-П і направлення Державної екологічної інспекції Столичного округу на здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) від 18.06.2019 за № 3/1/001064, у період з 02.07.2019 по 08.07.2019, за адресою: 09230, Київська область, м. Ржищів, вул. Франка, буд. 3, Державною екологічною інспекцією Столичного округу проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання КП «ККП м. Ржищева» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт № 03-05/92.
Відповідно до змісту акта № 03-05/92 встановлено, зокрема, таке:
- КП «ККП м. Ржищева» здійснює діяльність на підставі Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та має ідентифікаційний код 36298332. Вид діяльності: 36.00 Забір очищення та постачання води; 38.11 Збирання безпечних відходів;
- на балансі КП «ККП м. Ржищева» перебувають 7 артезіанських свердловин, паспортизовані, з них 4 - діючі, 3 - резервні. Дозвіл на спеціальне водокористування від 10.04.2019 № 743/КВ/49д-19, терміном дії до 09.04.2024 (попередній дозвіл № 440/19 від 18.12.2015, терміном дії до 01.01.2019). У період з 01.01.2019 по 08.04.2019 здійснювалось водокористування при відсутності дозволу на спеціальне водокористування, чим порушено ст. 44. 48 Водного кодексу України. Водолічильне устаткування встановлено. Статистична звітність 2 ТП - водгосп (річна) за 2018 рік подано. Первинний облік забраної води ведеться.
Згідно з довідкою КП «ККП м. Ржищева» за вих. № 109 від 08.07.2019 про кількість води забраної з підземних джерел по КП «ККП м. Ржищева» у період з 01.01.2019 по 08.04.2019 забрано води з підземних джерел у кількості 16,1 тис. м3 (16068,8 м3).
З метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеної з 02 по 08 липня 2019 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Зінченко Р.А., Новіковою В.Ю. 08.07.2019 складено припис, який видано КП «ККП м. Ржищева».
За результатами перевірки відносно директора КП «ККП м. Ржищева» ОСОБА_1. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Новіковою В.Ю. складено протокол про адміністративне правопорушення № 001562 від 08.07.2019, а також винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 001544 від 08.07.2019, якою директора КП «ККП м. Ржищева» ОСОБА_1. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 48 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн.
Виявлене порушення зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення від 08.07.2019 № 001562, а саме: ОСОБА_1 , працює на посаді директора КП «ККП м. Ржищева», здійснив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 48 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тим, що о 9 год. 30 хв. 08.07.2019 відповідальною посадовою особою було допущено самовільне водокористування в період з 01.01.2019 по 08.04.2019, що є порушенням ст. 6, 44 Водного кодексу України.
У подальшому, як стверджує позивач, претензією від 12.07.2019 № 64/2019 Державною екологічною інспекцією Столичного округу запропоновано КП «ККП м. Ржищева» добровільно відшкодувати шкоду, заподіяну державі внаслідок самовільного користування води із підземних джерел, в розмірі 16291,35 грн.
В додаток до претензії долучено Розрахунок розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води із підземних джерел, який виконано Державною екологічною інспекцією Столичного округу відповідно до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 20.07.2009 за № 389.
Оскільки, як вважає позивач, вказана претензія залишена відповідачем без задоволення Державна екологічна інспекція Столичного округу звернулась із відповідним позовом до суду.
Відповідач проти позову заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на недоведення позивачем факту заподіяння ним шкоди навколишньому природному середовищу, вжиття ним всіх необхідних заходів по вчасному отриманню дозволу на спеціальне водокористування та відсутність вини відповідача у вчиненні порушення природоохоронного законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до статей 66, 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Частиною першою ст. 149, статтею 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.
Абзацом першим преамбули Водного кодексу України передбачено, що всі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ екологічного розвитку і соціального добробуту.
Стаття 109 Водного кодексу України передбачає, що спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розглядаються, зокрема, державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства, геології, місцевими Радами, судом або третейським судом у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Водного кодексу України завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.
В силу вимог ст. 19 Водного кодексу України державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, іншими державними органами відповідно до законодавства України.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (п. 9 ч. 1 ст. 44, ст. 49 Водного кодексу України).
У преамбулі Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» вказано, що Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.
Статтею 15 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» визначено, що господарська діяльність у сфері питного водопостачання включає: централізоване питне водопостачання міст, інших населених пунктів; питне водопостачання за допомогою пунктів розливу питної води (в тому числі пересувних); виробництво фасованої питної води; питне водопостачання за допомогою індивідуальних та колективних установок (пристроїв) підготовки питної води.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», забезпечення споживачів питної води централізованим питним водопостачанням, а також за допомогою пунктів розливу питної води (в тому числі пересувних) або фасованою питною водою здійснюють підприємства питного водопостачання. Підприємство питного водопостачання провадить свою діяльність на підставі визначених документів, зокрема, дозволу на спеціальне водокористування або дозволу на користування надрами (у разі використання підземних вод).
Статтею 17 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» унормовано, що підприємство питного водопостачання провадить свою діяльність відповідно до порядку спеціального водокористування, пов'язаного із застосуванням водопровідних мереж, споруд, технічних пристроїв для забору води безпосередньо з водних об'єктів. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування визначаються ліміти та строки спеціального водокористування. Строки спеціального водокористування встановлюються органом, який видає дозвіл на спеціальне водокористування. У разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинне одержати згідно з законом дозвіл на користування надрами.
Як визначено пунктом 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного господарства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування.
Відповідно до ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Згідно з приписами ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;
б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності;
в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;
г) озстання складова - вина завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Тобто у даному випадку, зважаючи на заявлені позовні вимоги, мова йде про шкоду/збитки, яку завдано саме у зв'язку з недотриманням вимог закону (природоохоронного законодавства) і відповідно в силу прямої вказівки закону настає відповідальність у вигляді шкоди.
Суб'єктом відшкодування шкоди є особа, яка її завдала, у даному випадку, як вважає позивач, КП «ККП м. Ржищева».
Частина 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв'язку із наявністю вини іншої особи або у зв'язку із дією об'єктивних обставин).
Оскільки при вирішенні даного спору слід виходити з презумпції вини правопорушника, то саме відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах: від 12.09.2019 у справі № 908/1092/18, від 12.11.2019 у справі № 914/2436/18.
Як установлено судом, 08.07.2019 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Новіковою В.Ю. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 001544, якою директора КП «ККП м. Ржищева» ОСОБА_1. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн, з огляду на те, що ОСОБА_1. як відповідальною посадовою особою допущено самовільне водокористування у період з 01.01.2019 по 08.04.2019.
Не погодившись з указаною постановою, ОСОБА_1. оскаржив останню у судовому порядку.
Рішенням Ржищівського міського суду Київської області від 02.10.2019 у справі № 374/203/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Столичного округу Новікової Віри Юріївни, за участю третьої особи - Державної екологічної інспекції Столичного округу, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задоволено у повному обсязі; постанову про накладення адміністративного стягнення № 001544 від 08.07.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 136 грн, - скасовано, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.
Рішення Ржищівського міського суду Київської області від 02.10.2019 у справі № 374/203/19 набрало законної сили 16.10.2019.
Під час розгляду справи № 374/203/19 судом установлено такі обставини, зокрема:
- водопостачання води у місті Ржищів до січня 2019 року здійснювалося на підставі дозволу на спеціальне водокористування № 440/19 від 18.12.2015, термін дії якого був до 01.01.2019;
- заявку на розроблення нового дозволу на спеціальне водокористування було подано завчасно, відразу після виділення коштів Ржищівською міською радою Київської області. Новий дозвіл було отримано 10.04.2019 року, термін його дії до 09.04.2024;
- в період з 01.01.2019 по 08.04.2019 водопостачання води дійсно здійснювалося без дозволу на спеціальне водокористування, однак умови водокористування в цей період суттєво не змінились;
- КП «ККП м. Ржищева» у грудні 2017 року звернулося до Ржищівської міської ради Київської області з проханням подати на розгляд відповідних комісій Ржищівської міської ради Київської області пропозиції КП «ККП м.Ржищева» щодо включення видатків на заходи, що пов'язані з функціонуванням, реформуванням та розвитком водо-каналізаційного господарства, зокрема, і на оформлення дозволу на спеціальне водокористування;
- в листопаді 2018 року КП «ККП м. Ржищева» звернулося до Державного агентства водних ресурсів України з проханням розглянути та погодити Індивідуальні поточні технологічні нормативи використання питної води;
- в лютому 2019 року КП «ККП м. Ржищева» у зв'язку із закінченням 01.01.2019 терміну дії дозволу на спеціальне водокористування, заключенням договору № 2/12 від 10.12.2018 на отримання нового дозволу на спеціальне водокористування та з метою упередження накладення можливих штрафних санкцій екологічною інспекцією, звернулося до ПП «ЕКО ПРОДЖЕКТ» з проханням прискорити виконання вказаних робіт;
- рішенням Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області № 28 від 28.02.2019 «Про встановлення поточних індивідуальних технологічних нормативів використання питної води для КП «Комбінат комунальних підприємств м. Ржищева» встановлено поточні індивідуальні технологічні нормативи використання питної води строком на п'ять років;
- 10.04.2019 Державним агентством водних ресурсів України було видано дозвіл на спеціальне водокористування № 743/КВ/49д-19 водокористувачу КП «ККП м. Ржищева»;
- судом встановлено, що позивач заздалегідь вжив усіх можливих заходів для отримання відповідного дозволу, що підтверджується дослідженими вище письмовими доказами по справі, однак дозвіл не був виданий вчасно не з його вини.
Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд враховує установлені при розгляді справи № 374/203/19 обставини щодо заходів, вжитих відповідачем, спрямованих на своєчасне отримання дозволу на спеціальне водокористування, які, з урахуванням приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України, не підлягають доказуванню у даній справі.
Судом також досліджено наявний у матеріалах справи дозвіл на спеціальне водокористування від 10.04.2019 № 743/КВ/49д-19, строк дії якого - з 09.04.2019 по 09.04.2024. Зі змісту цього дозволу вбачається, що метою водокористування, зокрема, є: питні і санітарно-гігієнічні потреби; передача води населенню.
За приписами ст. 45 Водного кодексу України права інших водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористування, можуть бути обмежені з метою забезпечення охорони здоров'я людей та в інших державних інтересах. При цьому пріоритетність надається використанню вод для питних і побутових потреб населення, а саме такою господарською діяльністю займається відповідач.
Тобто, припинивши водопостачання для населення міста Ржищів, КП «Комбінат комунальних підприємств м. Ржищева» було б порушено права громадян, гарантовані Конституцією України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин першої, третьої ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
За висновками суду, у даному випадку позивачем не доведено наявності вини відповідача у здійсненні ним у період з 01.01.2019 по 08.04.2019 забору та використання підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування, оскільки, як установлено вище судом, відповідач довів, що ним здійснювалися дії щодо вжиття всіх необхідних заходів по вчасному отриманню дозволу на спеціальне водокористування за вказаний період.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Судові витрати, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Щоткін