Справа № 526/2390/20 Номер провадження 22-ц/814/2084/21Головуючий у 1-й інстанції Киричок С. А. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
07 вересня 2021 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі:
головуючого судді: Одринської Т.В.
суддів: Панченко О.О., Пікуля В.П.,
розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: КП «Гадяч-житло» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на рішення Гадяцького районного суду Полтавської областівід 22 червня 2021 року,
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири, у розмірі 16 349 грн. та моральну шкоду у розмірі 10 000 грн та зобов'язати відповідача усунути пошкодження мережі водопостачання і водовідведення у своїй квартирі.
Позов мотивовано тим, що більше п'яти років відповідач, який проживає поверхом вище, постійно затоплює належну їй квартиру. Згідно акту обстеження, затвердженого Начальником комунального підприємства «Гадяч - житло» від 28.10.2020 року, встановлено факт залиття кімнат та встановлено необхідність проведення поточного ремонту залитих кімнат або покриття витрат на проведення ремонту. Причиною залиття приміщень стало незадовільне технічне обслуговування ОСОБА_2 своєї квартири. Вказаним актом встановлено, що відповідач категорично відмовився надати доступ до внутрішньої квартирної системи водопостачання та водовідведення, чим перешкоджає ліквідувати можливе пошкодження ділянки турбопроводу.
Зазначає, що відповідач своєю бездіяльністю завдав їй та її родині, окрім майнових збитків, ще й моральні, оскільки протягом п'яти років постійно затоплює належну їй квартиру, на зауваження та пропозицію усунути завдану шкоду не реагує. Моральну шкоду оцінює в 10 000 грн.
Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 22 червня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: КП «Гадяч-житло» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди -відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено вину відповідача у завданні майнової шкоди, а відтак відсутні підстави для її відшкодування. Вартість витрат, необхідних на відновлення пошкоджень, належними доказами не доведено. Суд не знайшов підстав для задоволення позову в частині моральної шкоди.
З вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилася ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу, вважає оскаржуване рішення таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що вина у залитті квартири позивача доведена належними та допустимими доказами. Вважає, висновок суду першої інстанції щодо відсутності вини відповідача помилковим, оскільки у даних деліктних зобов'язаннях діє презумція вини, яку відповідач не спростував.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вказує на те, що позивачем не було доведено його вини у затопленні квартири, тому висновок суду про відмову в задоволенні позову вважає обгрунтованим. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 28 жовтня 2020 інженером по житлу КП «Гадяч - житло» Касьяненко Н.В. в присутності інженера КП «Гадяч-житло» Пінчука О.В. , слюсаря-сантехніка Дементьєва О.В. , жителів будинку АДРЕСА_1 , які проживають в квартирах НОМЕР_1 - ОСОБА_1 та квартирі НОМЕР_2 - ОСОБА_2 складено акт обстеження квартири, затверджений начальником КП «Гадяч-житло» Самченко Г.М. (а.с. 4)
Згідно вищезазначеного акту встановлено, що 28.10.2020 о 08 год 30 хв проведено комісійне обстеження квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 , згідно заяви власника по факту постійного затоплення у ванній кімнаті та туалеті. Причиною залиття приміщень стало незадовільне технічне обслуговування внутрішньо квартирної каналізаційної системи у квартирі НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 . Для ліквідації наслідків залиття приміщень необхідно надати вільний доступ до каналізаційної системи у квартирі НОМЕР_2 .
Комісією встановлено, що ОСОБА_2 категорично відмовляється надати доступ до внутрішньо квартирної системи водопостачання та водовідведення, чим перешкоджає встановити характер залиття та ліквідувати пошкоджені ділянки трубопроводів.
Цього ж дня при обстеженні квартири НОМЕР_1 виявлені пошкодження стелі у туалеті та ванній кімнаті: стеля у туалеті - 1,4 кв.м; стеля у ванній 2,7 кв.м. Комісія вирішила провести поточний ремонт залитих кімнат або покрити витрати на проведення ремонту за рахунок ОСОБА_2 . Як зазначено в акті від підпису ОСОБА_2 відмовився.
Згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва вартість ремонту квартири НОМЕР_1 ОСОБА_1 згідно акту обстеження КП «Гадяч-житло» від 28 жовтня 2020 складає 16 349 грн. (а.с. 5-10).
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з відсутності доведення вини відповідача, у залитті квартири позивача та доказів підтвердження витрат.
Колегія суддів з таким висновком суду погодитися не може, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно із ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року НОМЕР_1 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Частиною першою статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Висновок суду першої інстанції про те, що акт комісії КП «Гадяч - житло» від 28.10.2020 року є неналежним доказом наявності вини відповідача у залитті квартири, не заслуговують на увагу, оскільки цей акт відповідає вимогам, встановленим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій». В акті зазначено: дата та місце складання; прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода; висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття (п.2.3.6, Додаток №4 до Правил від 25.08.2005 року № 927/11207)(а.с.4).
Наданий позивачем акт відповідає вимогам законодавства, викладені в ньому дані підтверджуються іншими доказами в їх сукупності та відповідачем не спростовані.
Посилання суду першої інстанції на недоведеність вини ОСОБА_2 у заподіянні ОСОБА_1 шкоди внаслідок залиття квартири, є неспроможними, оскільки у деліктних зобов'язаннях діє презумпція вини, а відповідач не довів свою невинуватість.
На підтвердження розміру спричиненої майнової шкоди позивачка надала локальний кошторис на будівельні роботи, а також зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкту будівництва на поточний ремонт квартири НОМЕР_1, в будинку № АДРЕСА_1 , в цінах станом на 11.12.2020 року та дефектний акт. У вказаних кошторисах чітко визначено обсяг ремонтних робіт, пов'язаних із залиттям квартири та обсяг ремонтних робіт на відновлення пошкоджених стелі та стін, визначена їх вартість (а.с. 5-9).
Відповідно ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Зазначений позивачем розмір завданих збитків у сумі 16 349 грн. відповідачем не спростовано, як і не доведено відсутності його вини у затопленні квартири позивачки.
Колегія суддів вважає, що позивачем надано належні та достані докази які підтверджують факт спричинення їй шкоди внаслідок залиття її квартири, яке сталося з вини відповідача.
Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, колегія суддів виходить з наступного.
Загальні положення про відшкодування моральної шкоди закріплені в ст. 23, 1167 ЦК України.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з порушенням права власності, інших цивільних прав при настанні негативних наслідків.
Колегія суддів вважає, що наявні підстави для відшкодування моральної шкоди завданої відповідачем позивачу залиттям квартири. Враховуючи бездіяльність відповідача, тривалість часу та зусиль позивача на відновлення порушеного права, виходячи з вимог розумності та справедливості, колегія суддів вважає достатнім стягнути на користь позивача у рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, про те, що обов'язок з ремонту спільного майна багатоквартирного будинку покладається на управителя, є безпідставними, оскільки шкоду позивачу завдано внаслідок неправомірних дій відповідача та із його вини.
Вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання ОСОБА_2 усунути пошкодження мережі водопостачання і водовідведення у своїй квартирі НОМЕР_2, по АДРЕСА_1 , для запобігання протікання води у квартирі НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, оскільки на момент розгляду справи в суді відсутні дані про наявність пошкодження мережі водопостачання і водовідведення у квартирі НОМЕР_2 .
Крім того, обов'язок по належному утриманню майна покладається на власника відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно зі статтею 319 ЦК України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).
Відповідно до вимог статті 177 Житлового кодексуУкраїни громадяни зобов'язані бережно ставитись до санітарно-технічного обладнання.
Особи, які є власниками житла або такі, які проживають у такому, повинні стежити за належним станом сантехприладів.
Згідно з положеннями статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади, пристрої, обладнання, що вийшли із ладу з його вини.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд, має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Гадяцького районного суду Полтавської областівід 22 червня 2021 року скасувати, ухвалити нове, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди - задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки для проведення ремонту в розмірі 16349 грн.та в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн.В іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 374,376,381,382 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Гадяцького районного суду Полтавської областівід 22 червня 2021 року скасувати. Ухвалити нове рішення .
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в розмірі 16349 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн.
В іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текс постанови виготовлено 07.09.2021 року.
Головуючий Т.В. Одринська
Судді О.О. Панченко
В.П. Пікуль