Провадження № 2-з/760/906/21
Справа № 760/12502/21
про забезпечення позову
10 вересня 2021 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі судді
Зуєвич Л.Л., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Група Електроюа» /далі - ТОВ «Група Електроюа»/ (код ЄДРПОУ: 42869331; адреса: 03087, м. Київ, вул. Пітерська, буд. 5-А), про стягнення заборгованості,
Рух справи
13.05.2021 до Солом'янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 06.05.2021, за підписом позивача, в якій він просить стягнути з відповідача на свою користь:
- заборгованість по орендній платі за договором № 30-09-2020-5/2 оренди обладнання з обов'язковим викупом від 30.09.2020 в сумі 670 694,40 грн, три проценти річних в сумі 3 583,16 грн, а всього 674 277,56 грн;
- заборгованість по викупному платежу за договором № 30-09-2020-5/2 оренди обладнання з обов'язковим викупом від 30.09.2020 в сумі 4 451 616,00 грн, три проценти річних в сумі 12 440,13 грн, а всього 4 464 056,13 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Справа фактично передана судді по реєстру 17.05.2021.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 24.05.2021 вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.09.2021.
У судовому засіданні 07.09.2021 представник позивача звернувся з заявою про забезпечення позову. Судом було запропоновано подати таку заяву до канцелярії суду для здійснення її реєстрації в установленому порядку.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.09.2021 для розгляду заяви про забезпечення позову визначено суддю Зуєвич Л.Л. Відповідну заяву фактично передано судді по реєстру 09.09.2021.
Заява про забезпечення позову та її обґрунтування
В заяві про забезпечення позову, позивачем у порядку ст.ст. 149-152 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) ставиться питання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки ТОВ «Група Електроюа» (код ЄДРПОУ 42869331, м. Київ, вул. Пітерська, 5-А) відкриті в АТ «Банк Січ» (код ЄДРПОУ 37716841, м. Київ, вул. Володимирська, 63), в межах суми 5 138 333,69 грн.
Подана заява про забезпечення позову обґрунтована, зокрема, тим, що з Єдиного реєстру боржників, позивачу стало відомо, що станом на дату написання цієї заяви щодо відповідача відкрито 6 виконавчих проваджень про стягнення коштів з відповідача.
Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
За вказаних обставин заявник вважає, що існує нагальна необхідність у вжитті заходів забезпечення позову визначеним шляхом.
Мотиви суду
Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Суд враховує, що згідно з ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ст. 153 ч. 1 ЦПК України.
Згідно з п.п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
При цьому відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 № 911/949/20 арешт, накладений судом для забезпечення позову лише на майно, що належить або підлягає передачі відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб, не розповсюджує свою дію на відповідні грошові кошти, оскільки для їх арешту суд має вжити окремий захід забезпечення позову, передбачений цією нормою.
Суд враховує, що ч. 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 23.12.2020 №756/2609/20 (провадження № 61-11479св20) викладено правову позицію згідно з якою:
«Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу».
Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
У справі, що переглядається вимоги позивача мають майновий характер, між сторонами виник спір щодо стягнення грошових коштів.
Суд погоджується із доводами заявника про існування підстав для накладення арешту на грошові кошти відповідача на відкритих ним рахунках в банківській установі в межах суми, про стягнення якої подано позов, з огляду на те, що предметом спору є вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів.
При цьому береться до уваги, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач протягом усього часу не виконував вимоги укладеного договору оренди та наразі продовжує ухилятися від обов'язку щодо сплати грошових коштів, що, в свою чергу, дає підстави вважати, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Про наявність відкритого відповідачем рахунку в АТ «Банк Січ» свідчать матеріали справи (а.с. 13, 15), оскільки відповідні банківські реквізити вказувались відповідачем при укладені, зокрема, договору, на підставі якого виник спір у справі.
Враховуючи викладене суд вважає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки ТОВ «Група Електроюа», відкриті в АТ «Банк Січ», в межах суми позову, а саме: 5 138 333,69 грн, є співрозмірним з заявленими позивачем вимогами.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову, зокрема, за вмотивованим клопотанням учасника справи, якщо останній заперечуючи в ході розгляду справи спростує підстави для накладення арешту на грошові кошти на відкритих ним рахунках в банківській установі в межах оспорюваної суми, зазначивши, яким чином накладення арешту на грошові кошти на відкритих ним рахунках в банківській установі в межах оспорюваної суми порушує його права, вкаже про наявність у нього на відкритих ним рахунках в банківських установах достатньої кількості грошових коштів, про наявність іншого майна (із конкретизацією переліку та вартості), що в сукупності свідчитимуть про можливість реального та фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Наразі матеріалами справи імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позову в разі невжиття заходу до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача на відкритих ним рахунках в банківській установі в межах спірної суми, не спростована.
Щодо зустрічного забезпечення
Крім того, суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Враховуючи наведене правило процесуального закону суд має право, однак, він не зобов'язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача.
Випадки обов'язкового застосування зустрічного забезпечення встановлені ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відповідно до якої суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Зазначена правова позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.12.2018 у справі № 61-11274св18.
У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують обставини, за наявності яких суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення.
Крім того, у відповідності до ч. 6 ст. 154 ЦПК України відповідач не позбавлений права звернутись з клопотання про вжиття заходів зустрічного забезпечення надавши докази, які на його думку підтверджують наявність обставин для такого забезпечення.
Підсумки
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що з урахуванням предмету та підстав позову, з якими позивач звернувся до суду, мети забезпечення позову, заяву позивача в частині накладення арешту на грошові кошти в межах спірної суми слід задовольнити, оскільки невжиття таких заходів забезпечення позову може призвести у майбутньому до порушення прав позивача.
Суд роз'яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
За змістом ч. 11 ст. 153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Аналогічна норма міститься у п. 3 ч. 1 ст. 353 ЦПК України за змістом якої окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, зокрема, ухвали суду першої інстанції щодо забезпеченя позову.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 149-153, 157, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Група Електроюа» про стягнення грошових коштів - задовольнити.
Накласти арешт на банківські рахунки товариства з обмеженою відповідальністю «Група Електроюа» (код ЄДРПОУ: 42869331; адреса: 03087, м. Київ, вул. Пітерська, буд. 5-А), відкриті в Акціонерному товаристві «Банк Січ» (код ЄДРПОУ: 37716841; адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 63) в межах суми 5 138 333,69 грн (п'ять мільйонів сто тридцять вісім тисяч триста тридцять три гривні шістдесят дев'ять копійок).
Зазначити дані заявника (позивача): ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ).
Зазначити дані відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Група Електроюа» (код ЄДРПОУ: 42869331; адреса: 03087, м. Київ, вул. Пітерська, буд. 5-А),
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після її постановлення (ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Направити дану ухвалу всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову (які ідентифіковані судом) для вжиття відповідних заходів.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) або через відповідний суд (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 11 ст. 153 ЦПК).
Суддя Л. Л. Зуєвич