СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/2768/20 пр. № 1-кп/759/287/21
13 вересня 2021 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ;
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження ЄРДР № 12019100080008682 від 15 грудня 2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, українець, гр-н України, освіта вища, неодружений, має на утриманні неповнолітню дитину, є особою з інвалідністю, не працює, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , не судимий, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
сторони провадження: прокурори - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинувачений - ОСОБА_7 , захисник - ОСОБА_8 ,
За невстановлених досудовим розслідуванням обставин ОСОБА_7 незаконно придбав без мети збуту наркотичний засіб, який продовжив зберігати при собі для власного вживання. 15 грудня 2019 року, приблизно о 14 год. 15 хв., ОСОБА_7 , знаходячись за адресою: м. Київ, бульвар Кольцова, 15 був викритий працівниками поліції та затриманий в порядку ст. 208 КПК України, у якого під час особистого обшуку було виявлено та вилучено 24 згортки з фольги та 1 (один) згорток з полімерного матеріалу чорного кольору всі з речовиною, яка у своєму складі містить наркотичний засіб, обіг якого обмежений - метадон (фенадон) у великому розмірі (масою 4,117 г).
Правова позиція сторони захисту.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у висунутому звинуваченні не визнав і пояснив, що мав залежність від вживання наркотичних засобів, яка тільки посилилася з часом через переживання з приводу тяжкої онкологічної хвороби цивільної дружини, яка наразі померла. 15 грудня 2019 року, приблизно о 13 год. 30 хв., він через телеграм канал, сплативши кошти в сумі 6 000 грн., придбав шляхом виявлення закладки за адресою: АДРЕСА_2 наркотичний засіб - метадон (фенадон) у близько двадцяти згортках та ще у подарунок декілька згортків (доз, яка за масою із вмістом наркотику дорівнює приблизно 0,25 г) виключно для власного вживання, тобто без мети збуту. Цієї партії йому тоді вистачило б днів на чотирнадцять, оскільки він вживав метадон кожного дня по одній, а то і дві дози. Коли він забрав придбаний пакунок, як пізніше дізнався, його побачив невідомий громадянин, який і викликав поліцію. Майже через декілька хвилин, коли він йшов додому, його зупинили працівники поліції та одягли наручники, запитали, чи має він при собі наркотичні речовини, на що він відповів «так, у кишені куртки». Поліцейський провели його поверхневий огляд, він добровільно показав, де в нього в кишені наркотики, які поліцейські не вилучали і які продовжували залишатися в незмінному стані до прибуття слідчої. У подальшому вони очікували слідчо-оперативну групу, він в цей період часу перебував у службовому автомобілі поліцейських в наручниках. Коли прибула слідчо-оперативна група та почала оформлювати вилучення в нього згортків з наркотиком, слідча наголошувала на тому, що він збував наркотик, а він це заперечував. На даний час пройшов курс лікування та позбувся залежності від наркотиків, категорично засуджує свої дії з їх придбання та вживання.
Сторона захисту наполягала на тому, що слідством не здобуто і не надано суду допустимих доказів наявності в ПРАВДИВОГО умислу на збут наркотичних засобів та його участі у цьому за наведених в обвинувальному акті обставин, оскільки в основу обвинувачення покладені припущення та недопустимі з цього приводу докази через порушення процедури їх зібрання. Тому захист просив ухвалити виправдувальний вирок та застосувати належну правову процедуру до особи, вчинення якою поставлених у провину кримінальних правопорушень не доведено.
Правова позиція сторони обвинувачення.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_7 обвинувачувався у тому, що він за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконний збут наркотичних засобів, придбавши з метою збуту наркотичний засіб у розфасованому вигляді, збував його шляхом розміщення закладок «схованок» у районах міста Києва, за що отримував грошову винагороду. 15 грудня 2019 року, приблизно о 14 год. 15 хв., знаходячись за адресою: м. Київ, бульвар Кольцова, 15, він був викритий поліцією та затриманий в порядку ст. 208 КПК України. У нього під час особистого обшуку було виявлено та вилучено 25 згортків з фольги та 1 (один) згорток з полімерного матеріалу чорного кольору з кристалоподібною речовиною, які незаконно зберігав при собі та які містять наркотичний засіб, обіг якого обмежений - метадон (фенадон), масою в речовині 0,165 г та 4,117 г, тобто у великому розмірі.
В обґрунтування винуватості ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, сторона обвинувачення подала докази, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду і містилися: у протоколах огляду та затримання обвинуваченого, під час яких в ОСОБА_9 були вилучені згортки з кристалоподібною речовиною, яка була досліджена експертами, результати чого відображені в їх висновках № 11-2/8424 та № 11-2/8460; у показаннях обвинуваченого, який не оспорював результатів свого особистого обшуку; у показаннях свідків - поліцейських ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які першими затримали обвинуваченого, та свідка ОСОБА_12 - понятого під час цього затримання. Під час виступу в судових дебатах прокурор вважав подані докази достатніми для того, щоб довести винуватість обвинуваченого.
Оцінка поданих сторонами доказів судом, мотиви, з яких суд відкинув окремі докази обвинувачення.
Суд повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі обставини даного провадження, об'єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов наступних висновків.
За даними витягу з ЄРДР станом на лютий 2020 року (т. 1 а. 42) дане кримінальне провадження № 12019100080008682 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, було відкрито 15 грудня 2019 року на підставі матеріалів правоохоронних органів про факт незаконного зберігання ОСОБА_13 з метою збуту наркотичного засобу - метадон.
Відкриття кримінального провадження відбулося на під ставі належного приводу (т. 1 а. 133).
Водночас, всі ці дані не можуть бути оцінені як докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_9 , а потребували безумовного підтвердження зібраними у подальшому під час розпочатого досудового розслідування даними. Однак, звертає на себе увагу те, що на момент відкриття провадження були відсутні дані про збут таких речовин з боку ОСОБА_9 , що набуло своє відтворення у фабулі попередньо зафіксованого правопорушення. Збут, як окрема кваліфікуюча ознака об'єктивної сторони юридичного складу злочину, не зазначається і в правовій кваліфікації дій обвинуваченого, що ставляться йому у провину за повідомленою підозрою (т. 1 а. 71, 113) та обвинувальним актом (т. 1 а. 4).
Згідно з даними протоколу затримання від 15 грудня 2019 року з додатками (т. 1 а. 57-61), ОСОБА_9 о 14 год. 15 хв. вказаного дня було затримано за адресою: м. Київ, бульвар Кольцова, 15 та під час його особистого обшуку, проведеного в порядку ст. 208 КПК України в присутності двох понятих, з кишень одягу затриманого було виявлено та вилучено 24 (а не 25, як вказано в обвинувальному акті) згортки з фольги та 1 (один) згорток з полімерного матеріалу чорного кольору з кристалоподібною речовиною. Сторони на відомості, які містять інші також вилучені в затриманого речі, не посилалися.
Вказані результати особистого обшуку затриманого ОСОБА_9 знайшли своє повне підтвердження під час безпосереднього дослідження даних відео фіксації цієї слідчої дії, розміщених на диску (запис, починаючи з 03 хв. 27 сек. - т. 1 а. 61).
Під час дослідження цих доказів обвинувачений визнав, що саме за вказаних обставин він був затриманий та проведений його особистий обшук, копію протоколу отримав, Скарг чи протестів на дії патрульних поліцейських та слідчого він, обвинувачений, не мав тоді і зараз також не має.
Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_14 - працівник патрульної поліції показав, що рік по тому патрулюючи з напарником ДЕНИСОВИМ в м. Києві біля проспекту Академіка Корольова, в обідній час отримали повідомлення по лінії «102», заявник повідомив, що бачить чоловіка, який нібито здійснює закладку з наркотиками за адресою: АДРЕСА_2 . На місці виклику заявник показав напрямок руху підозрілого чоловіка особи та описав його одяг. Прослідувавши за цим напрямком був затриманий обвинувачений, який визнав, що має при собі заборонену речовину - наркотик. Під час поверхневого огляду в лівому кармані куртки був виявлений чохол чорного кольору, в якому були згортки фольги, на що затриманий повідомив, що це метадон. На місце події була викликана слідчо-оперативна група, яка прибула хвилин через 40 і під час особистого обшуку вилучила в затриманого вказані заборонені речі.
Допитаний судом свідок ОСОБА_15 - працівник патрульної поліції повністю підтвердив показання свідка СТАРУХІНА, уточнивши, що 15 грудня 2019 року вони разом у складі одного екіпажу отримали виклик посеред дня з повідомленням про чоловіка, який нібито заклав закладку з наркотиком. Через перебування поруч, майже відразу затримавши обвинуваченого, той добровільно зізнався, що має при собі наркотичні засоби, тому було прийнято рішення затримати обвинуваченого та викликати слідчо-оперативну групу. Обвинувачений опору не чинив.
Допитаний в судовому засіданні в порядку ч. 7 ст. 223 КПК України як свідок проведення відповідної слідчої (розшукової) дії свідок ОСОБА_12 показав, що рік по тому взимку в другій половині дня проходячи по бульвару Кольцова в м. Києві, був випадково залучений як понятий під час проведення огляду місця події, поліцейські його поінформували, що небайдужим громадянином був викритий обвинувачений, який закладав закладки наркотиків. Під час обшуку затриманого слідчі виявили та вилучили в обвинуваченого не один згорток із сипучою невідомою речовиною. Участь у цьому брав ще один понятий, був присутнім громадянин, який викликав поліцію. Всі дії фіксувалися на камеру. Як уточнив, свідок, з сумки затриманого обвинуваченого було вилучено з кишені десь біля 20 білих згортків з наркотиками, слідчий розгортав один згорток, в ньому була сипуча речовина. Також обвинувачений, якому роз'яснялися права, демонстрував учасником слідчої, де була закладка, біля першого під'їзду того самого будинку. Свідок ОСОБА_12 в суді підтвердив свої підписи на вказаному протоколі затримання.
Суд визнає відомості, які містить протокол затримання з додатками, в тому числі і результати проведеного в порядку ст. 208 КПК України особистого обшуку затриманого ОСОБА_9 , в узгодженій з ними частині показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 належними, допустимими та достовірними доказами, які кладе в основу даного вироку, а відтак для визнання за клопотанням захисту цих відомостей недопустимими правових підстав не знаходить.
Однак, суд оцінює критично, а відтак відхиляє показання свідка ОСОБА_12 про те, що обвинувачений демонстрував учасникам слідчої дії закладку біля першого під'їзду будинку поруч, оскільки ці обставини не зафіксовані в протоколі слідчої дії та серед даних її відео фіксації.
Також, суд в порядку ч. 6 ст. 97 КПК України оцінює як недопустимі, а відтак відкидає, показання всіх вказаних свідків, які вони повідомили з чужих слів - з пояснень особи, яка викликала поліцію, в частині нібито причетності ПРАВДИВОГО до закладання закладки з наркотиками, оскільки ці відомості не підтверджуються іншими допустимими доказами.
Згідно з висновком експерта № 11-2/8460 від 28 січня 2020 року (т. 1 а. 101-104) вилучена у ОСОБА_9 під час особистого обшуку 15 грудня 2019 року у 24 згортках з фольги та 1 (одному) згортку з полімерного матеріалу чорного кольору речовина (т. 1 а. 105-107) є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадон (фенадон) загальною масою у речовині 4,117 г.
Вказаний висновок складений експертом в межах своєї компетенції і є належно обґрунтованим, а тому суд також кладе його в основу свого вироку як допустимий та достовірний доказ, не знаходячи підстав для задоволення клопотання захисту про визнання його недопустимим.
Отже, суд вважає доведеним поза розумним сумнівом те, що ОСОБА_7 незаконно придбав та 15 грудня 2019 року на момент затримання зберігав при собі наркотичний засіб - метадон (фенадон) (у 24 згортках з фольги та 1 (одному) згортку з полімерного матеріалу чорного кольору) загальною масою у речовині 4,117 г, тобто у великому розмірі.
За таких обставин, суд виключає з обвинувачення ОСОБА_9 посилання в обвинувальному акті на нібито виявлений та вилучений при ньому також під час особистого обшуку 15 грудня 2019 року ще один (нібито 25-тий) згорток з фольги (із вмістом метадону (фенадону) за висновком експерта № 11-2/8424 - 0,165 г), оскільки ці фактичні обставини, які викладені в обвинувальному акті, свого підтвердження не знайшли.
Суд в порядку ч. 1 ст. 89 КПК України з підстав, передбачених ч. 1 ст. 86 КПК України, визнає недопустимими доказами всі дані, які були встановлені (одержані) органом досудового розслідування під час проведення 15 грудня 2019 року огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , і відображені у протоколі огляду місця події від 15 грудня 2019 року (т. 1 а. 49-52) оскільки в пряме порушення вимог ч. 5 ст. 104 та ч. 7 ст. 223 КПК України даний протокол не підписаний одним з понятих, якого сам слідчий вважав за потрібне запросити.
Допитаний з цього приводу свідок ОСОБА_12 також підтвердив відсутність свого підпису на тих сторінках вказаного протоколу, на яких відображено власне перебіг самої процесуальної дії та її результати, визнав, що з вказаним документом не знайомий.
Відсутність даних фіксації цієї слідчої дії технічними засобами, щодо проведення якої в протоколі наявна вказівка, унеможливлює усунення вказаного недоліку, що перетворює його з формального на істотний, оскільки обґрунтовані сумніви сторони захисту з приводу достовірності результату такого огляду розвіяти неможливо, а відтак вони тлумачаться на користь обвинуваченого.
Відтак, суд за вимогами ч. 2 ст. 86 КПК України при поставленні даного вироку суду не використовує вказані недопустимі докази, в тому числі, як похідні виявлені речові докази (т. 1 а. 93-95), які виявлені за результатами огляду місця події від 15 грудня 2019 року, а також одержані за результатами їх експертного дослідження та зафіксовані у висновку експерта № 11-2/8424 від 16 грудня 2019 року (т. 1 а. 89-92) відомості, і не посилається на них.
Суд, керуючись правилами ч. 1 ст. 337 КПК України, констатує, що твердження в обвинувальному акті про те, що реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконний збут наркотичних засобів, ПРАВДИВИЙ, отримавши за невстановлених обставин наркотичний засіб у розфасованому стані, збував його шляхом розміщення закладок «схованок» у районах міста Києва, за що отримував грошову винагороду, - є неконкретизованим настільки, що в принципі не може бути покладеним в основу обвинувачення. Так, не визначені час та місце всіх описаних вище подій, в тому числі нібито встановлені факти збуту, не вказано конкретний предмет злочину, не розкрито спосіб та розмір отримання грошової винагороди. Посилання на факти як на підтвердження вказаних загальних обставин обвинувальний акт не містить, згаданий же в ньому окремий згорток із вмістом метадону (фенадону) 0,165 г в акті пропонується розглядати як вилучений під час особистого обшуку затриманого, що не знайшло свого об'єктивного підтвердження. Суд не вправі самостійно вигадувати обставини, які могли б пояснити походження вказаного окремого згортку з наркотичною речовиною. До того ж, як вже зверталася увага, збут, як окрема кваліфікуюча ознака об'єктивної сторони юридичного складу злочину, не зазначається в правовій кваліфікації дій обвинуваченого, що ставляться йому у провину за обвинувальним актом. Відтак, суд виключає вказівку на згадані фактичні обставини з обсягу обвинувачення як недоведену.
Що ж стосується поставленої у провину обвинуваченому нібито наявної у його діях, пов'язаних із незаконним придбанням та збереженням наркотичних засобів, мети збуту, яка згадується в обвинувальному акті, то в цій частині результати судового розгляду свідчать про таке.
Жодних допустимих доказів на підтвердження цієї версії стороною обвинувачення не надано. Сам обвинувачений категорично заперечував наявність в себе умислу на збут виявлених при ньому наркотичних засобів та будь-яку участь у такому збуті, і ці дані не спростовані.
Крім того, суд бере до уваги відсутність даних і про те, що ПРАВДИВИЙ причетний до виготовлення наркотичних речовин, їх тривалого збереження у постійно визначених місцях (за місцем проживання тощо), він сам вживав метадон і з цього приводу притягувався до кримінальної відповідальності, проходив відповідне лікування, пов'язане, в тому числі, з легальним вживанням цієї речовини в медичних цілях (т. 1 а. 172-178), поданими доказами не встановлено будь-якої домовленості ПРАВДИВОГО з третіми особами про придбання чи збут наркотичного засобу. За таких обставин лише дані про великий розмір виявленого наркотичного засобу, який до того ж є умовним, оскільки не перевищує навіть чверті від максимальної межі, а також має логічне пояснення періодом активного вживання з боку обвинуваченого, не доводить поза розумним сумнівом наявність мети в обвинуваченого на збут такої речовини.
Ст. 62 Конституції України передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Вказане встановлено і в ст. 17 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, в тому числі винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, форма вини, мотив і мета вчинення злочину, покладається на слідчого, прокурора і лише в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Враховуючи викладене, суд виключає вказівку на вказану мету збуту з обсягу висунутого обвинувачення як недоведену.
За таких обставин, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме, верховенства права та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний поданий сторонами доказ та їх сукупність, вважає, що за результатами даного судового розгляду доведено поза розумним сумнівом допустимими та достатніми доказами, що ОСОБА_7 незаконно придбав для власного вживання, тобто без мети збуту, та 15 грудня 2019 року на момент затримання незаконно зберігав при собі без мети збуту наркотичний засіб - метадон (фенадон) (у 24 згортках з фольги та 1 (одному) згортку з полімерного матеріалу чорного кольору) загальною масою у речовині 4,117 г, тобто у великому розмірі, а тому вказані дії обвинуваченого, керуючись правилами ч. 3 ст. 337 КПК України, перекваліфіковує з ч. 2 ст. 307 КК України на ч. 2 ст. 309 КК України.
Призначення покарання.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_16 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України не є тяжким, дані про його особу, який не судимий, хоча вже притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України (т. 1 а. 121), є особою з інвалідністю (т. 1 а. 118), має хронічні захворювання кінцівок (т. 1 а. 138-170), в медичних цілях отримував метадон, добровільно пройшов лікування від залежності (т. 1 а. 172-178), працевлаштований, характеризується позитивно, на обліку лікаря психіатра не перебуває (т. 1 а. 120), відтак відсутні сумніви в його осудності. Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_16 , суд визнає його щире каяття у межах фактично доведеного в суді правопорушення та активне сприяння в його розкритті. Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
Беручи до уваги вказані обставини, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_9 в умовах без ізоляції від суспільства, а тому призначивши йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України, знаходить правові підстави застосувати до нього правила ст. 75 КК України та звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком, оскільки саме таке рішення, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нового кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 337, 368, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, за якою призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки: - повідомляти сектор КМВ з питань пробації про зміну місця свого проживання; періодично з'являтися для реєстрації до сектору КМВ з питань пробації.
Речові докази: наркотичний засіб - метадон (фенадон) (маса у речовині - 0,165 г) та метадон (фенадон) (маса у речовині - 4,117 г), які зберігаються в камері схову речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві - знищити.
Накладений арешт на майно обвинуваченого (т. 1 а. 64) - скасувати, особисті речі обвинуваченого - повернути останньому.
На підставі ч. 2 ст. 122 КПК України стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведені експертизи № 11-2/8460 в сумі 3 454 грн. 22 коп. на користь держави.
Судові витрати за проведені експертизи № 11-2/8424 в сумі 942 грн. 06 коп. віднести на рахунок держави.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
СУДДЯ ОСОБА_17