печерський районний суд міста києва
Справа № 757/7288/21-ц
11 лютого 2021 року Суддя Печерського районного суду міста Києва Хайнацький Є.С., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зняття арешту з нерухомого майна в порядку цивільного судочинства, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась до суду з клопотанням про зняття арешту з нерухомого майна в порядку цивільного судочинства, у якому просить відкрити провадження та призначити справу до розгляду; скасувати арешт нерухомого майна, накладений постановою слідчого Печерського РУГУ Національної поліції України в м. Києві 05.06.2011 року у кримінальному провадженні № 12013110060002311 від 14.03.2013 року.
Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Перевіривши клопотання ОСОБА_1 з доданими до нього матеріалами, судом встановлено наступне.
Спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за Кримінально-процесуальним кодексом України (далі - КПК України 1960 року) та завершеного (вирок, постанова про закриття провадження) у порядку, передбаченому КПК України 1960 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц) або КПК України 2012 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11). Залежно від суб'єктного складу учасників цього спору його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства.
Вирішення питання про звільнення майна з-під арешту в порядку кримінального судочинства потребувало би відновлення кримінального провадження (кримінальної справи), яке закрито постановою органу досудового слідства у зв'язку з відсутністю складу злочину. Для такого відновлення необхідним є скасування процесуальних рішень, якими держава в особі уповноважених органів відмовилася від кримінального переслідування позивача. Початок нового розслідування додатково зумовить правову невизначеність у зв'язку з повторенням ризиків офіційної констатації злочинності поведінки позивача і таким чином призведе до погіршення його правового становища.
У постанові від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц Велика Палата Верховного Суду сформулювала загальний висновок щодо неможливості вирішення за правилами кримінального судочинства питання про звільнення майна з-під арешту після закриття кримінального провадження постановою органу досудового розслідування.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та не знятого за цим Кодексом після закриття кримінальної справи, слід розглядати за правилами цивільного судочинства. Натомість питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, має вирішувати слідчий суддя за правилами кримінального судочинства.
Такий правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року у справі № 727/2878/19.
Таким чином, враховуючи те, що спір має приватноправовий характер, спірні правовідносини пов'язані із захистом права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно, на яке накладено арешт в рамках кримінального провадження за правилами КПК України 1960 року та не знятого за цим Кодексом, суд виходить з того, що цей спір має вирішуватися судом за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Глава 1 «Письмові заяви учасників справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК України встановлює, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом (ст. 174 ЦПК України).
Заявами по суті є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо процесуальних питань учасники справи викладають у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Нормами ЦПК України не встановлено вичерпного переліку заяв, клопотань, які можуть бути подані учасниками справи з процесуальних питань. Але залежно від труднощів та проблем, які можуть виникнути при розгляді справи в суді, учасники справи мають право подавати, зокрема, такі заяви, клопотання: про відвід судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу; про заміну неналежного відповідача; про приєднання доказів до матеріалів справи; про витребування доказів; про виклик свідків; про призначення експертизи; про забезпечення доказів; про забезпечення позову; про виклик експерта; про забезпечення участі перекладача; про зупинення провадження у справі; про відкладення розгляду справи.
Статтею 183 ЦПК України встановлені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання з процесуальних питань.
Наряду з вказаними загальними нормами, які регламентують форму та зміст письмових заяв, клопотань, ЦПК України містить спеціальні норми, в яких передбачені вимоги до окремих видів клопотань.
З огляду на зазначене, ЦПК України передбачає подання учасниками процесу клопотань з процесуальних питань та не передбачає подання до суду клопотання, зокрема, про зняття арешту з нерухомого майна, накладеного в рамках кримінального провадження за правилами КПК України 1960 року та не знятого за цим Кодексом.
Ураховуючи наведене, суд роз'яснює ОСОБА_1 право подати до суду позовну заяву з додержанням вимог ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 42 цього Кодексу у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно ч. 1 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Отже, в позовній заяві необхідно визначити сторони, зокрема, вказати відповідача та, у разі необхідності залучення, третіх осіб, на права та обов'язки яких може вплинути рішення суду у даній справі.
Крім того, позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Зокрема, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Суд звертає увагу, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як визначено у ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270,00 грн.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 908,00 грн. на наступні реквізити:
Отримувач коштів УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA228999980313181206000026007
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Печерський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа) та надати документ, що підтверджує сплату судового збору.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
З огляду на те, що за правилами цивільного судочинства розглядаються спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та не знятого за цим Кодексом після закриття кримінальної справи, ОСОБА_1 необхідно також надати докази закриття кримінальної справи, в межах якої накладено арешт на спірне нерухоме майно.
Також, ОСОБА_1 , порушуючи питання про скасування арешту з нерухомого майна, накладеного постановою слідчого Печерського РУГУ Національної поліції України в м. Києві 05.06.2011 року у кримінальному провадженні № 12013110060002311 від 14.03.2013 року, не надала належним чином засвідченої копії зазначеної постанови слідчого.
Разом з тим, з цих матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 зверталась до начальника Печерського УП ГУНП у м. Києві із заявою, у якій, зокрема, просила закрити провадження № 12013110060002311 та видати витяг з ЄРДР для зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 177 ЦПК України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Як визначено у ч. 2 ст. 84 ЦПК України, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно долучити до позовної заяви відповідні докази, зокрема, належним чином засвідчені копії постанови слідчого Печерського РУГУ Національної поліції України в м. Києві 05.06.2011 року у кримінальному провадженні № 12013110060002311 від 14.03.2013 року та постанови про закриття провадження у кримінальній справі № 06-13765, або оформити клопотання про витребування доказів у відповідності до вимог ч. 2 ст. 84 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-19, 23, 49, 183, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про зняття арешту з нерухомого майна в порядку цивільного судочинства - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва (з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду) шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 11.02.2021 року.
Суддя Є.С. Хайнацький