Справа №:755/14106/21
Провадження №: 2/755/6881/21
про залишення позовної заяви без руху
"08" вересня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
До Дніпровського районного суду м. Києва 19.08.2021 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2021.
06.09.2021 суддею фактично отримано відповідь на запит, що був направлений у порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України, про надання інформації щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.
Як убачається із заявлених позовних вимог, позивач просить суд: визначити додатковий строк для подання нею до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в один місяць з дати набрання рішенням суду законної сили.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, доходжу наступного.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
У відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За нормою ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до змісту позовної заяви, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на належні йому квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку в Бориспільському районі Київської області, а також пенсійні накопичення на банківському рахунку. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є його дочка, позивач по справі, та дружина, відповідач ОСОБА_2 . Відповідач у встановлений законом шестимісячний термін звернулася до органів нотаріату з заявою про прийняття спадщини, а позивач не змогла цього зробити з об'єктивних причин, оскільки протягом останніх років проживає у країні Ізраїль та через загострення військово-політичної кризи, а також у зв'язку з заходами уряду країни з протидії поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, вона змогла прибути в Україну лише наприкінці червня 2021 року. 30.06.2021 позивач звернулася до органів нотаріату з заявою про прийняття спадщини та листом від 24.07.2021 приватним нотаріусом Опанасенком К.І. їй було повідомлено про пропущення відповідного строку на прийняття спадщини.
Відповідно до п. 42 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Таким чином спір, що виник між сторонами має предметом встановлення наявності поважних причин для пропуску строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини та має виключну підсудність за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Однак, із матеріалів позовної заяви убачається, що до неї не долучено доказів вартості об'єктів спадкового майна, що унеможливлює перевірку дотримання позивачем правил підсудності при зверненні з цим позовом до Дніпровського районного суду м. Києва.
Таким чином, позивачу, з дотриманням приписів ч. 1 ст. 177 ЦПК України, слід надати суду наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема щодо вартості об'єктів спадкового майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суддя доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без руху.
Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.
Суддя: