ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11485/21
провадження № 6/753/685/21
"30" серпня 2021 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді: Котвицького В.Л.,
при секретарі судових засідань: Яценко Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Києві подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ігнатенка Костянтина Едуардовича про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України без вилучення паспортного документу, -
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ігнатенко К.Е. звернувся до суду із поданням, в якому він просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 . Мотивуючи подання зазначив, що у нього на виконанні знаходиться виконавче провадження №63996000 з виконання рішення Дарницького районного суду м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 194 680,69 грн. відшкодування майнової шкоди та судового збору у сумі 1946,81 грн.
Боржник ОСОБА_1 ухиляється від належного виконання судового рішення та вживає всі можливі дії, які спрямовані на затягування та невиконання рішення суду. Будь-яких дій боржником на виконання не здійснено, судове рішення до теперішнього часу боржником не виконане, він ухиляється від сплати боргу, а тому приватний виконавець вважає, що потрібно вжити заходів та обмежити боржника у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документа до виконання зобов'язань покладених на боржника виконавчим листом №753/5880/18, виданим 18.12.2020 Дарницьким районним судом м.Києва.
Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
У судове засідання приватний виконавець не з'явився, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути подання без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали подання, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності вважає, що подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України», одним із заходів забезпечення виконання рішення може бути тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого, причому таке обмеження можливо на підставі судового рішення за поданням державного виконавця у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, поновлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясовувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 18 ЦПК України, судові рішення є обов'язковими для виконання на всій території України.
Дарницьким районним судом м.Києва 18.12.2020 було видано виконавчого листа №753/5880/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 194 680,69 грн. відшкодування майнової шкоди та судового збору у сумі 1946,81 грн.., а всього: 196 627,50 грн.
Постановою приватного виконавця Ігнатенка К.Е. від 24.12.2020 було відкрито виконавче провадження №63996000 з його примусового виконання. Зазначеною постановою зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Судом встановлено, що станом на момент звернення із поданням, боржником рішення суду не виконано, декларацію про доходи та майно боржником не надано, жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду з моменту відкриття виконавчого провадження не вчинено.
На сьогоднішній день сума заборгованості боржником не погашена та ним не вчиняються жодні дії для виконання рішення суду, що трактується не інакше, як ухилення від погашення існуючої заборгованості.
Ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов'язань судовим рішенням у виконавчому провадженні свідчить про невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», з якою передбачено, що боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Частинами 1-4 ст. 441 ЦПК України, визначено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Згідно п. 8 ст. 19 Закону України «Про державну прикордонну службу України», на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів, постановами державного виконавця; розшук у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в'їзду - виїзду осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань; виконання в установленому порядку інших доручень правоохоронних органів.
Отже, питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень у порядку, передбаченому ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 441 ЦПК України. Враховуючи наведені норми, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України застосовується у разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Суд вважає, що тимчасове обмеження права виїзду за межі України щодо боржника не порушить його права на вільне пересування і вважає, що застосоване обмеження відповідає усім трьом критеріям, про які йдеться у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Гочев проти Болгарії» («Gochevv.Bulgaria» від 26 листопада 2009 року), а саме:
1) обмеження ґрунтується на законі (п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст. 441 ЦПК України);
2) обмеження переслідує легітимну мету, передбачену у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: обмеження є необхідним в демократичному суспільстві для підтримання публічного порядку (в даному випадку - щодо обов'язковості виконання судового рішення) та з метою захисту прав інших осіб (в даному випадку - прав стягувача щодо ефективного виконання судових рішень);
3) обмеження перебуває в справедливому балансі між правами заявника та публічним інтересом (тобто є пропорційним меті його застосування): тимчасове обмеження заявника у виїзді за межі України не завдасть істотної шкоди майновим і немайновим правам заявника (в тому числі - більшої, аніж шкоди, яка заподіюється стягувачам внаслідок довготривалого невиконання боржником судових рішень) і сприятиме виконанню судових рішень і запобігатиме ухиленню заявника від виконання законних вимог державного виконавця щодо виконання судових рішень, які набрали законної сили.
Факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням підтверджується матеріалами подання приватного виконавця, а відтак подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Якубенка Я.В. підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 259, 260 ЦПК України, -
Подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ігнатенка Костянтина Едуардовича про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України без вилучення паспортного документу - задовольнити.
Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням Дарницького районного суду м.Києва на підставі виконавчого листа №753/5880/18 виданого 18.12.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 194 680,69 грн. відшкодування майнової шкоди та судового збору у сумі 1946,81 грн.., а всього: 196 627,50 грн.
Тимчасове обмеження права виїзду за кордон покласти на Державну прикордонну службу України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя В.Л. Котвицький