ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4651/21
провадження № 2/753/5218/21
"19" серпня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Котвицького В.Л.
за участю:
секретаря судового засідання: Яценка Ю.О.
представника позивача: Яценко Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобудова" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
встановив:
У березні 2021 року позивач ТОВ «Новобудова» звернулось до суду із позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 20.07.2021, у сумі 11 354 грн з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги вказує, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 . Вказаний будинок обслуговує житлово-експлуатаційна організація ТОВ «Новобудова». Позивач вказує, що відповідач користується та отримує в повному обсязі послуги з утримання будинку та прибудинкової території, однак не виконує свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за період з 01.06.2019 по 01.07.2021 на суму 10 104,44 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, а також 319,82 грн - 3 % річних та 930,44 грн - індекс інфляції.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 18.03.2021 відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти проведення заочного розгляду та постановлення у справі заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, його представник про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить розписка (а.с.90). Разом з тим, 14.06.2021 відповідачем подано до суду відзив на позов, відповідно до якого відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ТОВ «Новобудова» є юридичною особою, статутною метою діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг мешканцям будинків та іншим юридичним та фізичним особам, експлуатація та обслуговування житлового фонду, внутрішньобудинкових інженерних мереж, систем та обладнання об'єктів соціально-побутового призначення, в тому числі технічне обслуговування, реконструкція, капітальний і поточний ремонти та інше.
Відповідно до рішення правління АТ ХК «Київміськбуд» № 197/0/5-06 від 24.10.2006 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 передано для експлуатації та обслуговування ТОВ «Новобудова».
Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , а відтак є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються за вказаною адресою.
27.12.2019 між ТОВ "Новобудова" та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 було укладено договір №1-Б про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Статтею 151 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
За приписом статті 162 ЖК Української РСР плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими у встановленому порядку тарифами.
Згідно пунктів 5, 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.
Постановою КМУ від 01.06.2011 за № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово - комунальні послуги», затверджено Порядок формування тарифів на житлово - комунальні послуги (далі - Порядок).
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а ст.525 ЦКУ передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Разом з тим, з наданого позивачем розрахунку заборгованості видно, що відповідач не належним чином виконує свої зобов'язання перед позивачем з оплати спожитих житлово-комунальних послуг, в результаті чого за період з 01.06.2019 по 01.07.2021 утворилась заборгованість у сумі 10 104,44 грн.
Відповіді до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Інфляційна складова боргу відповідно до розрахунку ціни вимоги становить 930,44 грн.
Крім того, згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір 3% річних з простроченої суми відповідно до розрахунку ціни вимоги становить 319,82 грн.
Частинами 1, 2, 3 та 4 ст.12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.
Щодо посилання відповідача у відзиві на той факт, що він не проживає у квартирі АДРЕСА_1 , суд вважає необхідним зазначити, що непроживання відповідача у квартирі, яка належить йому на праві власності, та факт відсутності його реєстрації у цій квартирі не звільняє його, як власника квартири, від обов'язку нести витрати по оплаті наданих житлово-комунальних послуг. Такий висновок, зокрема, міститься у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 757/29813/17-ц, який відповідно до вимог ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" повинен обов'язково враховуватися судами першої та апеляційної інстанцій.
Також у відзиві відповідач зазначає на те, що між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини. З даного приводу слід зазначити, що як встановлено судом 27.12.2019 між ТОВ "Новобудова" та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 було укладено договір №1-Б про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Вказаний договір в силу прямої вказівки норм ч. 11 ст. 10, ч. 5 ст. 11 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та ч. 1 ст. 15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є обов'язковим для виконання усіма співвласниками (як фізичними, так і юридичними особами), тобто житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, незалежно від наявності підпису кожного із співвласників на такому договорі.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2270,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 66 - 67, 162, 175, 179 Житлового кодексу України, статтями 3, 11, 13, 15, 16, 322, 509, 525 - 527, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтями 141, 274-279, 280-282, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобудова" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» (ЄДРПОУ 32917247) заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги за період з червня 2019 року по липень 2021 року у сумі 11 354,69 грн., а також судовий збір у сумі 2270,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя В.Л. Котвицький