справа № 752/19949/16-ц
провадження №: 4-с/752/113/21
Іменем України
06.09.2021 року Голосіївський районний суд м. Києва
у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.,
секретаря - Воробйова І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: старший державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ямборко В'ячеслав В'ячеславович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання неправомірними дій та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою про визнання неправомірними дій та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, заінтересовані особи: старший державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ямборко В'ячеслав В'ячеславович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у цивільній справі № 752/19949/16-ц за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та вселення.
Свою скаргу заявник обґрунтовує тим, що заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30.01.2018 у справі № 752/19949/16-ц позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та вселення задоволено. Про наявність указаного заочного рішення у справі ОСОБА_1 дізнався лише 13.03.2018, отримавши вказане заочне рішення засобами поштового зв'язку. 13.03.2018 ОСОБА_1 подав заяву про перегляд заочного рішення у справі № 752/19949/16-ц. 02.07.2018 ОСОБА_1 із Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо про існування ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 04.05.2018 з тексту якої, серед іншого вбачається, що 02.03.2018 на підставі зазначеного рішення було видано виконавчі листи. Тобто, до набрання заочним рішенням законної сили Голосіївським районним судом м. Києва вже було видано виконавчі листи. 24.07.2018 ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу на заочне рішення від 30.01.2018 у справі № 752/19949/16-ц. За наслідками її розгляду було прийнято постанову Київського апеляційного суду від 15.11.2018. В подальшому постановою Верховного Суду 18.12.2019 у справі № 752/19949/16, провадження № 61-2185св19, постанову Київського апеляційного суду від 15.11.2018 було скасовано.
Заявник зауважує, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 63719690 від 25.11.2020 є незаконною, а дії державного виконавця при її винесенні є неправомірними, оскільки виконавчий документ, за яким було відкрито виконавче провадження № 63719690 не відповідає вимогам передбаченим п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII, що є підставою для його повернення стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просить визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ямборко В'ячеслава В'ячеславовича при винесенні 25.11.2020 постанови про відкриття виконавчого провадження № 63719690 по примусовому виконанню виконавчого листа № 752/19949/16, виданого 02.03.2018 Голосіївським районним судом м. Києва про вселення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у квартиру АДРЕСА_1 ; зобов'язати старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ямборко В'ячеслава В'ячеславовича скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.11.2020 року № 63719690 по примусовому виконанню виконавчого листа № 752/19949/16, виданого 02.03.2018 Голосіївським районним судом м. Києва про вселення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у квартиру АДРЕСА_1 .
В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату та місце розгляду заяви повідомлений в установленому законом порядку.
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце розгляду заяви повідомлена в установленому законом порядку. Надала до суду заяву, в якій просила провести розгляд справи за її відсутності.
Решта учасників процесу у судове засідання не з'явились, поважності причин неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку, відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України, неявка сторін, не є перешкодою для розгляду поданої заяви.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для справи і вирішення її по суті, вважає, що подана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30.01.2018 позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та вселення задоволено. Вселено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у квартиру АДРЕСА_2 . Зобов'язано ОСОБА_1 надати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ключі від всіх замків на вхідних дверях квартири АДРЕСА_2 . Зобов'язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перешкод у користуванні жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 1102,40 грн судового збору в різних частинах.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 04.05.2018 задоволено заяву ОСОБА_3 , виправлено описку у виконавчих листах, виданих Голосіївським районним судом м. Києва 02.03.2018 у цивільній справі № 752/19949/16-ц.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 26.06.2018 залишено без задоволення заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення в справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та вселення.
Постановою Київського апеляційного суду від 15.11.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30.01.2018 - без змін.
Постановою Київського апеляційного суду від 15.11.2018 ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 04.05.2018 в частині задоволення заяви ОСОБА_3 про виправлення описки у виконавчому листі, виданому Голосіївським районним судом м. Києва від 02.03.2018 та зазначення в ньому ідентифікаційних номерів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 скасована та постановлена у цій частині нова ухвала про відмову в задоволенні цих вимог.
Постановою Верховного Суду від 18.12.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 15.11.2018 скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 30.06.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30.01.2018 залишено без змін.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.12.2020 в задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та вселення - відмовлено.
Постановою старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ямборко В'ячеслава В'ячеславовича від 24.11.2020 про закінчення виконавчого провадження постановлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 752/19949/16-ц виданого 02.03.2018 щодо зобов'язання ОСОБА_1 надати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ключі від всіх замків на вхідних дверях квартири АДРЕСА_2 - закінчити.
Окремою Постановою старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ямборко В'ячеслава В'ячеславовича від 24.11.2020 про закінчення виконавчого провадження постановлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 752/19949/16-ц виданого 02.03.2018 щодо зобов'язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перешкод у користуванні жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_2 - закінчити. Постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження виділити в окремі виконавчі провадження.
Постановою старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ямборко В'ячеслава В'ячеславовича від 25.11.2020 про відкриття виконавчого провадження постановлено відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 752/19949/16-ц виданого 02.03.2018 щодо вселення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у квартиру АДРЕСА_2 .
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 4 Закону встановлено вимоги до виконавчого документа, де в п.4 ч.1 передбачено, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
Пунктом 6 ч. 4 ст. 4 Закону встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 32 Конституції України й ч. 1 ст. 302 ЦК України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.
Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2-рп/2012, відповідно до п. 1 якого збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя, таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Разом із тим п.3 ч.3 ст. 18 Закону з метою захисту інтересів стягувача виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Тому відсутність у виконавчому документі реєстраційного номеру облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків) боржника не є підставою для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання.
Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної у постанові №471/283/17-ц від 22 серпня 2018, частинами першою та другою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до абз. 9, 10, 11 п. 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015 №8 «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» при розгляді скарг на відмову у відкритті виконавчого провадження за відсутності індивідуального ідентифікаційного номеру боржника - фізичної особи, судам слід враховувати правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 25.06.2014 справа № 6-62цс14.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Юрій Миколайович Іванов» проти України суд повторює, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь - якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення «ОСОБА_5 проти Італії»). Згідно п. 18 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК України. Виходячи зі змісту даної статті, у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Суд, звертає увагу, що Постановою Київського апеляційного суду від 15.11.2018 ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 04.05.2018 в частині задоволення заяви ОСОБА_3 про виправлення описки у виконавчому листі, виданому Голосіївським районним судом м. Києва від 02.03.2018 та зазначення в ньому ідентифікаційних номерів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 скасована та постановлена у цій частині нова ухвала про відмову в задоволенні цих вимог, то суд приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.
Згідно вимог ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З урахуванням викладеного суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 63536542, яка оскаржується, старший державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ямборко В'ячеслав В'ячеславович діяв у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та в межах своїх повноважень, тому суд вважає, що з боку останнього права чи свободи заявника вказаними діями та рішенням порушені не були, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 259, 260 ЦПК України, -
В задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: старший державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ямборко В'ячеслав В'ячеславович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Онанко Юрій Анатолійович, про визнання неправомірними дій та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Ю.Ю. Мазур