Справа № 712/10007/21
Провадження № 1-кс/712/4920/21
10 вересня 2021 року слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси скаргу адвоката ОСОБА_4 на затримання ОСОБА_6 ,
В провадження слідчого судді Соснівського районног суду м.Черкаси надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 , який є захисником та діє в інтересах ОСОБА_6 , про незаконне затримання, у якій він, посилаючись на ст. 3,8, 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 208 КПК України, просив визнати незаконним затримання ОСОБА_6 .
Скаргу обґрунтовував тим, що 08 вересня 2021 року працівниками Черкаського РУМ ГУНП в Черкаській області біля будинку, який розташований за адресою; АДРЕСА_1 було затримано громадянина ОСОБА_6 , про що складено протокол від 08.09.2021 року затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину. Вказував, що затримання ОСОБА_6 є незаконним та необґрунтованим та складений без дотримання вимог законодавства. Так, підставою затримання стало те, що особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення. Датою затримання вказано 08.09.2021 року об 17 год. 30 хв.
Також, слідчим було повідомлено, що ОСОБА_6 затримано у зв'язку з тим, що з автомобіля марки «Мерседес» вийшло четверо осіб, які почали порушувати громадський порядок з застосуванням вогнепальної зброї чим вчинили злочин, передбачений ч.4 ст.286 КК України (вказані відомості не знайшли свого відображення в протоколі затримання).
Вказані відомості не відповідають дійсності. Так, 08.09.2021 року ОСОБА_6 після візиту до приватного нотаріуса вийшов з приміщення будівлі, яка розташована за адресою6 АДРЕСА_1 разом зі своїм знайомим та дружиною, ніяких дій на порушення громадського порядку не вчиняв. Під час особистого обшуку, у ОСОБА_6 предметів, які б могли бути ідентифіковані, як вогнепальна зброя або предметів схожих на вогнепальну зброю вилучено не було у зв'язку з їх відсутністю. Таким чином, у працівників поліції відсутні докази того, що ОСОБА_6 порушував громадський порядок, з використанням вогнепальної зброї.
В судовому засіданні адвокати затриманого ОСОБА_6 - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 скаргу підтримали, просили задовольнити. Вказували, що час затримання, який вказаний в протоколі затримання , а саме - 17.30 не відповідає фактичним даним щодо затримання, яке фактично відбулось близько 16.00.
Прокурор та слідчий заперечували проти скарги пояснили, що затримання підозрюваного ОСОБА_6 відбулось на місці вчиненні злочину. Співробітники патрульної поліції, які приїхали на інший виклик та по іншому зверненню громадян, вказали на групу озброєних осіб, які з'ясовували стосунки, серед яких був озброєний ОСОБА_6 . Припиняючи порушення закону працівники поліції забезпечили знаходження на місці події причетних до конфлікту до прибуття на місце події слідчо-оперативної групи та документування злочину. Відповідно, слідчим було оформлено протокол затримання особи в порядку ст.208 КПК України.
Вивчивши матеріали скарги, долучені до неї документи та дослідивши матеріали кримінального провадження слідчий суддя вважає, що доводи, викладені в скарзі на незаконне затримання не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до ч. 4 ст. 208, п. 6 ч. 3 ст. 42 КПК України, підозрюваний має право вимагати перевірки обґрунтованості його затримання.
Згідно з п. 4 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікань встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Положеннями ст. 208 КПК України передбачено, що уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду, затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз'яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом. Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов'язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.
Відповідно до ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Аналіз наведених норм свідчить, що слідчий суддя повинен перевірити законність фактичних підстав затримання. Крім того, за приписами ст. 206 КПК України, слідчий суддя може прийняти рішення лише про звільнення особи у разі його незаконного затримання.
Слідчим суддею встановлено, що протокол затримання ОСОБА_6 від 08.09.2021 року о 17 год. 30 хв. складений відповідно до вимог КПК України, містить посилання на передбачені законом підстави для затримання особи без ухвали слідчого судді відповідно до положень ст. 208 КПК України.
Як вбачається з протоколу затримання, ОСОБА_6 був затриманий на підставі п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України, а саме, «якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення».
Так, згідно наявних матеріалів затримання ОСОБА_6 відбулось у спосіб та в порядку, встановленим чинним кримінально-процесуальним законодавством. Цьому передувало надходження заяви (повідомленння) про злочин до правоохоронних органів, посилання на ОСОБА_6 , як на особу, яка брала участь в конфлікті та застосування передбачених Законом України «Про Національну поліцію» заходів поліцейського примусу з метою припинення правопорушення.
Твердження захисників про невідповідність часу затримання ОСОБА_6 в протоколі затримання реальному часу, коли фактично відбулось затримання на час розгляду даної скарги документами та іншими матеріалами не підтверджено.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення скарги адвоката ОСОБА_4 , який є захисником та діє в інтересах ОСОБА_7 на незаконне затримання.
Керуючись ст.ст. 3, 8, 29, 55 Конституції України, ст.ст. 206-213, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 на затримання ОСОБА_6 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений 13.09.2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19