Провадження 2/557/327/2021
Справа 557/831/21
13 вересня 2021 року смт Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області у складі:
судді Оленич Ю.В.,
секретар судового засідання Лисанець М.В.,
номер справи 557/831/21,
учасники справи:
позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК»,
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Гоща за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У червні 2021 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву №б/н від 16 серпня 2007 року, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, який у подальшому збільшився до 10 000 гривень.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами» складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. 31 серпня 2007 року відповідачем також була підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду».
Позивач вказує, що свої зобов'язання за Договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, тоді як відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями.
Позивач зазначив, що відповідач користувався картковим рахунком та використовував кредитні кошти. У зв'язку із порушенням зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 12 травня 2021 року має заборгованість у сумі 11 165 гривень 97 копійок, з яких: 9236 гривень 87 копійок - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі: 0,00 гривень заборгованість за поточним тілом кредиту; 9236 гривень 87 копійок заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 гривень заборгованість за нарахованими відсотками; 1929 гривень 10 копійок заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 гривень заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 0,00 гривень нарахованої пені; 0,00 гривень нарахованої комісії.
Зважаючи на викладене та посилаючись на норми права, які містяться у ст.ст. 509, 525-527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у зазначеному вище розмірі за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 16 серпня 2007 року та судові витрати у розмірі 2270 гривні.
У строк, установлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 23 червня 2021 року вказана позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання, в якому просив розгляд справи проводити у його відсутності, зазначивши, що позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подав.
Суд, встановивши фактичні обставини справи, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню зважаючи на таке.
Судом установлено, що 31 серпня 2007 року ОСОБА_1 отримав кредитну картку «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» з лімітом 3000 гривень, шляхом підписання 16 серпня 2007 року анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Базова процентна ставка 36% річних (арк. спр. 21).
У даній анкеті-заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
Також, 31 серпня 2007 року відповідач підписав довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», відповідно до якої базова процентна ставка в місяць становить - 3% на місяць, розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості, але не менше 50 грн і не більше суми заборгованості, строк внесення платежів - щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним, порядок і розмір нарахування пені та штрафу за порушення зобов'язань за договором (арк. спр. 22).
Зі змісту вказаної довідки вбачається, що відповідач ознайомлений з фінансовими умовами кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів, що підтверджується його підписом у зазначеній довідці.
До кредитного договору банк додав витяг з Умов та Правил про надання банківських послуг в ПриватБанку, який позичальником не підписаний (арк. спр. 23-32).
Із довідок АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про надання кредитних карток (арк. спр. 20) та про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (арк. спр. 19) судом установлено, що ОСОБА_1 було видано кредитну картку, яка кілька разів була перевипущена, та по якій було встановлено кредитний ліміт у розмірі 3000 гривень, який неодноразово змінювався (арк. спр. 19).
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується в тому числі і випискою по рахунку, з якої убачається, що відповідач користувався кредитними коштами та періодично здійснював його погашення (арк. спр. 40-54).
У зв'язку з порушеннями відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором №б/н від 16 серпня 2007 року, останній згідно розрахунку заборгованості позивача (арк. спр. 5-18) станом на 12 травня 2021 року має заборгованість у сумі 11 165 гривень 97 копійок, з яких: 9236 гривень 87 копійок - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі: 0,00 гривень заборгованість за поточним тілом кредиту; 9236 гривень 87 копійок заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 гривень заборгованість за нарахованими відсотками; 1929 гривень 10 копійок заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 гривень заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 0,00 гривень нарахованої пені; 0,00 гривень нарахованої комісії.
Позивач, вказуючи на ухилення відповідача від виконання своїх зобов'язань і непогашення заборгованості за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «ПРИВАТБАНК», звернувся до суду за захистом таких з позовом про стягнення заборгованості.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України).
Як зазначено у частині першій статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).
Згідно із частинами першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Із матеріалів справи убачається, що до позовної заяви позивачем додана анкета-заява та «Довідка про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», які містять підпис позичальника.
Отже, підписавши анкету-заяву та довідку про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», позичальник та банк обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Разом з тим суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 16 серпня 2007 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником грошові кошти, що підтверджується випискою по рахунку позичальника, не повернуті, а також зважаючи на вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд дійшов висновку про те, що позивач має право вимагати захисту своїх прав шляхом стягнення з відповідача фактично отриманої суми кредитних коштів у розмірі 9 236 гривень 87 копійок.
Що стосується вимог позивача про стягнення заборгованості за простроченими відсотками, то суд зауважує наступне.
Зі змісту анкети-зави від 16 серпня 2007 року та довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» від 31 серпня 2007 року убачається, що сторони обумовили базову процентну ставку за кредитом - 3% на місяць на залишок заборгованості (36% на рік) та порядок погашення заборгованості - щомісячними платежами у розмірі 7% від заборгованості, але не менше 50 грн і не більше суми заборгованості.
Водночас така заява позичальника не містить умов сплати процентів за несвоєчасне виконання зобов'язань у підвищеному розмірі.
Із наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що проценти на поточну заборгованість нараховані за період з 04 жовтня 2007 року по 31 березня 2015 року у розмірі 36 %, 30 %, 34,8 %, що обумовлено договором між сторонами та не перевищує визначений ними у такому договорі відсоток. З 01 квітня 2015 року по 31 травні 2015 року ставка зросла до 43,2 %, з 15 вересня 2016 року по 30 вересня 2019 року - ставка становила 42 %, з 01 липня 2019 року по 29 лютого 2020 року - ставка зросла до 84 %, з 01 березня 2020 року по 31 липня 2020 року - ставка становила 42 %, а з 01 серпня 2020 року по 12 травня 2021 року - 40,8 %, що перевищує обумовлену договором процентну ставку.
Між тим, матеріали справи не містять посилання на тип процентної ставки, застосованої Банком, позивачем не надано доказів узгодження сторонами змінюваної процентної ставки, порядку та періодичності її зміни, порядку розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу, інших вимог, передбачених законом для застосування змінюваної процентної ставки.
Банк не надав суду жодного належного доказу узгодження сторонами процентної ставки на рівні 40,8 %, 42 %, 43,2 %, 84 % річних та підстав її підвищення, також не надано жодного доказу сповіщення відповідача про збільшення процентної ставки.
Зміна розміру фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку позивачем з 01 квітня 2015 року по 12 травня 2021 року - у розмірі 40,8 %, 42 %, 43,2 %, 84 % відповідно на прострочену заборгованість є нікчемною, оскільки докази того, що збільшення розміру процентної ставки погоджено із відповідачем відсутні.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про безпідставність дій банку з приводу нарахування відповідачу збільшеної відсоткової ставки, неузгодженої належним чином.
Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
Оскільки, заборгованість за процентами за період з 04 жовтня 2007 року по 31 березня 2015 року (до неправомірного підвищення процентної ставки) була наявна у розмірі 283 гривні 99 копійок (колонка 12 розрахунку), тому така підлягає стягненню.
За вказаних обставин, суд прийшов переконання, що порушене право позивача, підлягає захисту, шляхом задоволення позову частково, а саме стягнення з відповідача на користь позивача фактично отриманої суми кредитних коштів - заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9236 гривень 87 копійок та заборгованості за процентами у розмірі 283 гривні 99 копійок.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд у відповідності до вимог частини першої статті 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1935 гривень 63 копійки судового збору, що є пропорційним розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (р/р НОМЕР_1 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором №б/н від 16 серпня 2007 року, яка виникла станом на 12 травня 2021 року, в сумі 9520 гривень 86 копійок та судовий збір у розмірі 1935 гривень 63 копійки, всього 11 456 (одинадцять тисяч чотириста п'ятдесят шість) гривень 49 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду або через Гощанський районний суд Рівненської області (відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», місце знаходиться: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 13 вересня 2021 року.
Суддя Ю.В. Оленич