Справа 556/761/21
Номер провадження 1-кп/556/107/2021
Рядок статзвіту № 21
09.09.2021
Володимирецький районний суд Рівненської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілих, цивільних позивачів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого, цивільного відповідача ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Володимирець кримінальне провадження №12021186230000062 по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, з середньою-спеціальною освітою, раніше не судимого, -
за ч.1 ст.125 КК України;
ОСОБА_7 заподіяв потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження при наступних обставинах.
Так, 20.04.2021 близько 17 години поблизу с. Біле Вараського району Рівненської області, а саме на земельній ділянці сільськогосподарського призначення, ОСОБА_7 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин під час конфлікту з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителями с. Біле, Вараського району, діючи умисно, предметом який зовні схожий на дерев'яні граблі, тримаючи їх обома руками з розмаху наніс один удар в область голови ОСОБА_5 та наніс один удар в область голови ОСОБА_4 .. Внаслідок вказаної події: ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді припухлості м'яких тканин в скроневій ділянці справа, які згідно висновку судово-медичного експерта №27, від 22.04.2021 відносяться до легких тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді поверхневої забійної рани потилиці, які згідно висновку судово- медичного експерта №28, від 22.04.2021 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в заподіянні легких тілесних ушкоджень, ОСОБА_7 , вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.125 КК України.
Будучи допитаним в судовому засіданні, ОСОБА_7 повністю визнав свою вину у вчиненому та пояснив, що 20.04.2021 близько 17-ї години він перебував на земельній ділянці, що поблизу с. Біле Вараського району Рівненської області. Під час виконання господарських робіт він помітив, що на межі його земельної ділянки яка межує із земельною ділянкою братів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 закопані стовпи, що йому не сподобалось після чого він взяв витягнув і викинув один із стовпів. Далі до нього підійшов першим ОСОБА_5 а згодом і його брат ОСОБА_4 .. В подальшому між ним та братами Осмоловичами виник словесний конфлікт через межі земельної ділянки, оскільки останні почали звинувачувати його в тому, що він постійно займає частину їхньої земельної ділянки. В ході конфлікту брати почали погрожувати йому фізичною розправою після чого він не витримав і наніс тілесні ушкодження обом братам, а саме наніс по одному удару в область голови кожному з братів дерев'яними граблями які тримав в руках. Удари наносив з розмаху тримаючи граблі обома руками. Більш ніяких тілесних ушкоджень братам ОСОБА_9 він не наносив. Після нанесених ударів граблі пошкодилися, а саме розсипались на різні частини. Безпосереднім свідком даної події був ОСОБА_10 . По закінченню конфлікту всі розійшлися по домівках.
Потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що приблизно о 17:00 год. 20.04.2021 року він разом зі своїм братом ОСОБА_4 перебували в себе на земельній ділянці поблизу с. Біле, де досаджували картоплю. По сусідству з лівої сторони знаходиться земельна ділянка ОСОБА_11 жителя с. Біле. Кожного року під час оброблення землі ОСОБА_12 постійно відгорує частину його земельної ділянки. В результаті чого він вкопав стовп на межі. Однак 20.04.2021 року ОСОБА_7 , син власника сусідньої земельної ділянки, самовільно взяв та викинув вкопаний стовп на межі. Він побачивши це, підійшовши до нього спитав, навіщо він це робить та відштовхнув від стовпа. Однак ОСОБА_13 на ґрунті неприязних відносин, схопивши граблі, почав наносити йому удари в область голови та рук. Даними граблями ОСОБА_13 наніс один удар по голові, в результаті чого, в нього на голові утворилась розсічина. Після чого підбіг його брат ОСОБА_14 і ОСОБА_13 , відразу почав наносити удари по ньому, в область голови та по тілі. Він підбіг та почав відштовхувати ОСОБА_15 , однак він розвернувся та пішов далі виривати стовпи. Підтримав свій цивільний позов про стягнення моральної шкоди, не заперечував проти обрання міри покарання відносно ОСОБА_7 у вигляді громадських робіт.
Потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що приблизно о 17:00 год. 20.04.2021 року він разом зі своїм братом ОСОБА_5 перебували в себе на земельній ділянці поблизу с. Біле, де досаджували картоплю. По сусідству з лівої сторони знаходиться земельна ділянка ОСОБА_11 жителя с. Біле. Кожного року під час оброблення землі ОСОБА_12 постійно відгорує частину їхньої земельної ділянки. В результаті чого він разом з баратом вкопав стовп на межі. Однак 20.04.2021 року ОСОБА_7 , син власника сусідньої земельної ділянки, самовільно взяв та викинув вкопаний стовп на межі. Його брат побачивши, що ОСОБА_13 викинув стовп, підійшовши до нього та спитав, навіщо він це робить та відштовхнув його від стовпа. Однак ОСОБА_13 на ґрунті неприязних відносин, схопивши граблі, почав наносити братові удари в область голови та рук. Даними граблями ОСОБА_13 наніс один удар по голові, та в брата почала текти кров. Після чого він підбіг, щоб відштовхнути ОСОБА_16 , однак останній відразу почав наносити удари по ньому вказаними граблями які тримав в руках, в область голови та по тілі. Підтримав свій цивільний позов про стягнення моральної шкоди, не заперечував проти обрання міри покарання відносно ОСОБА_7 у вигляді громадських робіт.
Крім показань обвинуваченого та потерпілих, вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена сукупністю інших досліджених судом доказів, в т.ч.
- витягом з ЄРДР кримінального провадження №12021186230000062 (т.1 а.с.1-2);
- рапортом ЄО (т.1 а.с.6);
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (т.1 а.с.7);
- заявою ОСОБА_5 про залучення до провадження як потерпілого (т.1 а.с.9);
- заявою ОСОБА_4 про залучення до провадження як потерпілого (т.1 а.с.26);
- висновком судово-медичної експертизи №27 від 22.04.2021 (т.1 а.с. 31), з якого вбачається, що у потерпілого ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді припухлості м'яких тканин в скроневій ділянці справа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вказані рани виникли від дії тупого предмету, можливо, від удару рукою, ногою;
- висновком судово-медичної експертизи №28 від 22.04.2021 (т.1 а.с. 14), з якого вбачається, що у потерпілого ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді поверхневої забійної рани потилиці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вказані рани виникли від дії тупого предмету, з обмеженою поверхнею;
- протоколами слідчих експериментів з потерпілим ОСОБА_4 (т.1 а.с.32-33), свідком ОСОБА_10 (т.1 а.с. 41-46) та підозрюваним ОСОБА_7 (т.1 а.с. 61-65), під час яких учасники кримінального провадження та свідок показали, в які частини тіла потерпілого наносились удари;
Проаналізувавши вказані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_7 повністю доведена в ході досудового розслідування та знайшла своє підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження.
Кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч.1 ст.125 КК України є правильною.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 у відповідності до п.1) ч.1 ст.66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 судом не встановлено
Обвинувачений ОСОБА_7 позитивно характеризується за місцем проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Враховуючи сукупність вказаних обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід обрати міру покарання у межах санкції ч.1 ст.125 КК України у вигляді громадських робіт.
З приводу заявленого потерпілими цивільного позову судом встановлено наступне.
Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_17 заявили позов про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, на загальну суму 10000 грн., тобто по 5000 грн. кожному. В обґрунтування позову та на його підтримку в судовому засіданні зазначили, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень вони зазнав фізичного болю та моральних страждань, перенесли емоційний стрес.
Обвинувачений ОСОБА_7 визнав позов про відшкодування моральної шкоди частково, в судовому засіданні його захисник, представник цивільного відповідача пояснив, що глибина та інтенсивність моральних страждань потерпілих не була настільки глибокою, як вони стверджують.
У відповідності до ст.1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній особі, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, при наявності вини.
Як вбачається з Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних та фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
З урахуванням обставин справи, суд приходить до висновку, що внаслідок отримання тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заподіяно моральну шкоду, яка полягає у фізичних та душевних стражданнях, болю, пригніченні, втраті часу, порушенні звичного життя, відносин з оточуючими та в сім'ї, необхідності затрачання зусиль для відновлення здоров'я та звичних життєвих зв'язків.
При визначенні розміру шкоди суд враховує тривалість та інтенсивність обмеження життєвої активності потерпілого, ступінь порушення звичних для них життєвих зв'язків та зусилля по їх відновленню.
Враховуючи викладене, виходячи з вимог розумності, справедливості та виваженості, суд приходить до висновку, що заявлений потерпілими позов про стягнення моральної шкоди на суму 10000 грн не відповідає глибині та інтенсивності моральних страждань, не є співмірним із втратами, понесеними потерпілими, у зв'язку з чим стягненню з обвинуваченого підлягає моральна шкода в сумі по 4000 грн. кожному з потерпілих, і на цю суму цивільний позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 368, 373-374 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і призначити покарання у вигляді 100 (сто) годин громадських робіт.
Позов потерпілих задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 в користь ОСОБА_5 , в рахунок відшкодування моральної шкоди кошти в сумі 4000 (чотири тисячі) грн.
Стягнути із ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 в користь ОСОБА_4 , в рахунок відшкодування моральної шкоди кошти в сумі 4000 (чотири тисячі) грн.
На вирок може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд протягом 30 днів з дня проголошення.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, направити копію вироку потерпілому.
Суддя: