Справа № 373/1316/21
Номер провадження 2/373/742/21
13 вересня 2021 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Опанасюка І.О.,
за участю:
секретаря судових засідань Олійник Ю.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 373/1316/21 за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк»- адвокат Ногай Д.С. звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжного картки) у розмірі 20792 грн 09 коп. Також просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2270 грн. 00 коп., як сплачений судовий збір при поданні позову.
Позов обґрунтовано тим, що 07.09.2010 між банком та ОСОБА_1 на підставі заяви про приєднання № 567250916/250820 було укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу, який містить в собі, в тому числі, елементи Кредитного договору, умови якого викладені в Розділі ХХІІ цього Договору.
Шляхом підписання цієї заяви відповідач беззастережно приєднується до договору в редакції, яка на день підписання цієї заяви про приєднання розміщена на інтернет-сторінці банку www.oschadbank.ua та укладає з банком договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку, договори банківського вкладу, кредитного договору, умови надання інших послуг та підтверджує своє ознайомлення з умовами договору.
На умовах договору п. 3.6 заяви банк відкрив відповідачу поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях України за тарифним пакетом «МІЙ КОМФОРТ», тарифів за обслуговування поточних рахунків з використанням платіжних карток розміщених на сайті банку та на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях установ банку. Банк надав відповідачу платіжну картку типу MasterCard Debit World Pay Pass та персональний ідентифікаційний код.
Відповідно до заяви на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії від 07.09.2020 відповідач підтвердив, що підписав, ознайомився і погодився із Умовами користування кредитною лінією, паспортом споживчого кредиту, таблицею сукупної вартості кредиту, тарифів які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 3.3. заяви відповідач погодився, що йому може бути встановлено максимальний розмір кредиту 250000 грн 00 коп., з процентною ставкою 55 % річних, 0,001 % річних за користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду у випадку безготівкового розрахунку за товари та послуги , 60% річних за перевищення витратного ліміту по поточному рахунку (несанкціонований овердрафт), періодичність сплати процентів щомісячно.
Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» свої зобов'язання за вказаним договором виконав повністю, надав ОСОБА_1 кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії на платіжну картку.
Проте, відповідач порушив умови Договору щодо повернення кредиту та сплати процентів, у зв'язку з чим утворилася заборгованість станом на 15.06.2021 у розмірі 20792 грн 09 коп., що складається з наступного: 17018 грн 98 коп.- заборгованість за основним боргом (кредитом) ; 3718 грн 44 коп.- проценти за користуванням кредитом; 36 грн 37 коп. - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту): 18 грн 30 коп. - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.
Ухвалою від 26.08.2021 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз'яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.
У встановлений судом строк відповідачем, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України.
Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов'язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
На підтвердження укладення кредитного договору позивачем надана копія Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) № 567250916/250820 підписана 07.09.2020 ОСОБА_1 відповідно до якої , відповідач уклав з АТ «Державний ощадний банк України» Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб за умовами тарифного пакету «Мій комфорт».
Також, 07 вересня 2020 року між ПАТ «Ощадбанк» в особі Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» та відповідачем було підписано заяву на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії (кредиту), про що свідчать копії даної заяви. За умовами даної заяви відповідач погодився, що йому може бути встановлено максимальний розмір кредиту 250000 грн 00 коп., з процентною ставкою 55 % річних, 0,001 % річних за користування кредитними коштами протягом Грейс- періоду у випадку безготівкового розрахунку за товари та послуги , 60% річних за перевищення витратного ліміту по поточному рахунку (несанкціонований овердрафт), періодичність сплати процентів щомісячно.
У заяві про приєднання № 56725091/250820 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та заяві про встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії (Кредиту) відповідно до умов Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, що підписані відповідачем, не зазначений розмір бажаного ліміту та розмір встановленого ліміту, не зазначені строки кредитування.
Крім цього, позивач надав копію договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб з додатками (Додаток №1 Умови користування кредитною лінією (кредитом), додаток №5 Паспорт споживчого кредиту), таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит за БП «Моя кредитка» на умовах тарифного пакету «Мій комфорт», виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 25.08.2020 до 15.06.2021. , положення про філію-Одеське обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».
Роздруківка Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб із інтернет сторінки банку www.oschadbank.ua , що додана до позову, не містить підпису відповідача ОСОБА_1 , про ознайомлення з умовами договору, а тому не можна його розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 07 вересня 2020 року шляхом підписання заяви про приєднання № 567250916/250820 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).
Будь-яких інших письмових доказів, що підписані відповідачем та містять узгодження між ним та позивачем відповідальності у виді пені за прострочення виконання зобов'язань за договором, матеріали справи не містять. За таких обставин, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Паспорт споживчого кредиту, що є додатком до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб, містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача. Крім цього, він не підписана споживачем ОСОБА_1 та містить запис про те, що ця інформація зберігає чинність та є актуальною станом на дату підписання заяви про приєднання до цього договору 17.01.2020, тоді як предметом судового розгляду є заява про приєднання від 07.09.2020, отже даний паспорт кредиту не може слугувати доказом погодження між сторонами умов надання кредиту.
Також позивачем надано розрахунок заборгованості за основним боргом, процентами, комісією, пенею, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання станом на 15.06.2021 за договором №10811406 від 25.08.2020, що не відповідає номеру договору зазначеному у позовній заяві та приєднаного до матеріалів справи.
Таким чином, суд не приймає вказаний розрахунок заборгованості, як належний та допустимий доказ у розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (ч. 1 ст. 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ч.8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 9 квітня 1985 року № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні у справі щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви приєднання та Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, оскільки цей Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ «Ощадбанк» дотримав вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Зазначене повністю узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 3 липня 2019 року (справа № 342/180/17), а також Верховний Суд у постанові від 18 вересня 2019 року (справа № 388/1073/16-ц).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 78 ЦПК України визначено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Стаття 80 ЦПК України визначає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частинами 1, 2 ст.83 ЦПК України передбачено подання доказів сторонами та іншими учасниками справи безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факту укладення із відповідачем договору на умовах, зазначених позивачем, та факту видачі кредиту саме за заявою про приєднання №567250916/250820 від 07.09.2020, що свідчить про недоведеність порушення відповідачем прав позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, й відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому, відсутність відзиву на позов із запереченнями відповідача суд не розцінює як визнання позовних вимог, оскільки подання заперечень на позов є правом, а не обов'язком відповідача і не звільняє позивача від доведення певних обставин як то передбачено ч. 3 ст. 12 та ч.1 ст.81 ЦПК України.
Судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, в силу ст. 141 ЦПК України відшкодуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд
В задоволенні позову Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття відповідної постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу ХIIІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги можуть подаватися учасниками справи через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.
Учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» - місцезнаходження: вул. Госпітальна, 12 Г, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00032129;
відповідач - ОСОБА_1 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя І. О. Опанасюк