Справа № 368/542/21
2/368/483/21
Рішення
Іменем України
"10" вересня 2021 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Іванюти Т.Є.
при секретарі Вареник О.Л.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про зміну способу стягнення аліментів, -
встановив :
Позивачка звернулася до суду з даним позовом посилаючись на те, що за рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 22.11.2013 року з відповідача на її користь було стягнуто аліменти на утримання сина в розмірі 600 грн. щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 23ю10.2013 року і до досягнення сином повноліття.
На даний час син проживає разом з позивачкою, відповідач на аліменти не сплачує з моменту стягнення взагалі.
Згідно із ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 року було внесено зміни до СК України та збільшено мінімальний розмір аліментів до 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. А тому просить суд змінити спосіб стягнення аліментів та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , в розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно починаючи з 17.06.2021 року до досягнення дитиною повноліття.
В судовому засіданні позивачка свій позов підтримала та просила змінити спосіб стягнення аліментів.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити з слідуючих підстав.
Враховуючи положення ст.ст.8 - 11 ЦПК України, при вирішенні спору в межах заявлених вимог та відповідно до встановлених обставин справи на підставі доказів сторін суд застосовує Закони України, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Як зазначено у ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-12 від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно ч.1 ст.7 цієї Конвенції дитина реєструється зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачається, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до вимог ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
В судовому засіданні встановлено, що 05.10.2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований відділом РАЦСу Кагарлицького РУЮ Київської області, актовий запис № 156.
Від спільного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Оскільки спільне життя у позивача з відповідачем не склалось, шлюб між ними було розірвано на підставі рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 12.06.2013 р.
Також рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 22.11.2013 р. було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина у розмірі 600 грн. щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму встановленого законодавством для дітей відповідного віку, починаючи з 23.10.2013 року і до досягнення сином повноліття.
На даний час сторони проживають окремо. При цьому, неповнолітній син проживає з ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні. ОСОБА_2 не сплачує аліментів з моменту стягнення взагалі.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно із законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 р. було внесено зміни до Сімейного кодексу України та збільшено мінімальний розмір аліментів до 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 1 ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Отже, право змінювати спосіб стягнення аліментів є беззаперечним та належить тому з батьків, з яким проживає дитина.
Згідно ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років у 2021 році: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.
Розмір аліментів, який стягується з ОСОБА_2 на корить ОСОБА_1 на утримання дитини за рішенням Кагарлицького районного суду Київської області становить 600 гривень щомісячно і є нижчим мінімального розміру, встановленого ст. 182 Сімейного кодексу України.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 Сімейного кодексу України, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182 - 184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.
Відповідно до пунктів 1 і 2 статті 3 Конвенції про права дитини, що була ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
За змістом статті 18 Конвенції суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Враховуючи рівність прав та обов'язків щодо утримання батьками своєї дитини, розмір аліментів заявлений позивачкою до збільшення шляхом зміни способу стягнення аліментів, у розмірі 1/4 від заробітку (доходу) платника аліментів, ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідатиме інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку на даний час та відповідатиме вимогам чинного законодавства щодо розміру аліментів, які стягуються на користь дитини.
А тому, суд дійшов висновку, що слід змінити спосіб стягнення аліментів та стягнути з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подачі заяви і до досягнення сином повноліття.
Судовий збір стягнути з відповідача..
Керуючись ст.10, 89, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.180-182, 199 СК України, суд, -
Позов задоволити .
Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на утримання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно починаючи з 17.06.2021 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 908 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.273 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом 30 днів.
Повний текст рішення виготовлено 10.09.2021 року.
Суддя : Т.Є.Іванюта