Справа №155/299/21
Провадження №1-кп/155/138/21
13.09.2021 місто Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019030000000833 від 06.12.2019 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Заздрість Теребовлянського району Тернопільської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , одруженого, з повною загальною середньою освітою, українця, громадянина України, не працюючого, інваліда ІІ групи, на утриманні в якого перебуває одна малолітня особа, відповідно до ст.89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_6
ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що 05 грудня 2019 року близько 17 години 00 хвилин всупереч вимогам Правил дорожнього руху України, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, керуючи технічно несправним автомобілем марки «ВАЗ-21063» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який мав несправності ходової частини у вигляді відсутності переднього лівого амортизатора в місці конструктивного кріплення та встановлення на передню вісь автомобіля шин різних моделей з різним малюнком протектора, не пересвідчившись перед початком руху, що це буде безпечним та не створить небезпеки для інших учасників руху, рухаючись по автодорозі сполученням «Піща-Шацьк-Любомль-Володимир-Волинський-Павлівка-Горохів-Берестечко-Козин» в напрямку м. Берестечко, із сторони м. Горохів за 2 км від початку населеного пункту с. Смолява Горохівського (Луцького) району Волинської області проявив безпечність та неуважність під час руху, не вибрав безпечну швидкість руху транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не переконавшись, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на смугу зустрічного руху, в результаті чого відбулось зіткнення із автомобілем марки «КАМАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , що рухався у зустрічному напрямку до міста Горохів.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «ВАЗ-21063» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно висновку судово-медичного експерта №87 від 06 січня 2020 року отримав наступні тілесні ушкодження: синці, садна голови, садна кінцівок; крововиливи в м'які тканини грудної клітки; множинні переломи кісток лицевого черепу з крововиливом під м'які мозкові оболонки; множинні переломи ребер та хребта, з пошкодженням внутрішніх органів. Стосовно живої особи виявлені тілесні ушкодження ОСОБА_8 відносяться до категорії тяжких, як небезпечних для життя в момент заподіяння.
Смерть ОСОБА_8 наступила внаслідок поєднаної, тупої травми тулуба та голови, з множинними переломами кісток лицевого черепу з крововиливом під м'які мозкові оболонки та множинними переломами ребер та хребта, поєднаних з пошкодженням внутрішніх органів грудної та черевної порожнини.
У прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало грубе порушення ОСОБА_3 , Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету України №1306 від 10 жовтня 2001 року, а саме:
- п.2.3. для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу;
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
- 10.1 перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
- п.11.3 на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу;
- п.12.1 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
- п.13.3 під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху;
- п.31.1 технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації;
- п.31.4 забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:
- п.31.4.5 колеса і шини:
- г) на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиповані і неошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора - для вантажних автомобілів.
За таких обставин, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчинені необережних дій, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця і часу, про які зазначено в обвинувальному акті, з приводу пред'явленого йому обвинувачення показав, що дійсно 05.12.2019 близько 17.00, на автодорозі сполученням «Горохів-Берестечко», за 2 км від с. Смолява, Горохівського району, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно несправним транспортним засобом марки «ВАЗ-21063» реєстраційний номер НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем марки «Камаз», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку. Внаслідок автопригоди пасажир автомобіля марки «ВАЗ-21063» ОСОБА_8 помер на місці. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати.
Допитана в судовому засідання як потерпіла ОСОБА_5 підтвердила факт смерті ОСОБА_8 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 05.12.2019. Інших будь-яких обставини пригоди не повідомила, оскільки не була її учасником чи очевидцем. Зазначила, що претензій до обвинуваченого ОСОБА_3 не має, пробачила йому його вчинок, останній повністю відшкодував завдану злочином майнову та моральну шкоду, допомагає їй у веденні домашнього господарства. Просила не позбавляти ОСОБА_3 волі.
Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
У відповідності до вимог ст.ст.50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
До обставин, що відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відсутність у потерпілої претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого.
Призначаючи покарання, судом враховується також і те, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, причинний зв'язок з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, а саме, те, що останній вчинив ряд грубих порушень правил дорожнього руху які спричинили смерть особи, офіційно не працевлаштований, хоча раніше і засуджувався за вчинення умисних злочинів, однак на даний час, відповідно до ст.89 КК України не судимий, повністю і беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину, який є неумисним, має постійне місце проживання де позитивно характеризується, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває та за допомогою до них не звертався, є інвалідом ІІ групи, неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні, внаслідок отриманих в дорожньо-транспортній пригоді ушкоджень, потребує оперативного втручання, позицію потерпілої ОСОБА_5 , яка пробачила обвинуваченого і просила не позбавляти волі останнього.
Наведені вище обставини, на думку суду, вказують на можливість призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в мінімальних межах санкції ч.2 ст.286 КК України, у виді позбавлення волі.
Достатніх підстав для застосування щодо нього положень ст.75 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням, чи положень ст.69 КК України, яка передбачає призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом суд не вбачає, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння без отримання права на керування транспортним засобом і цим самим грубо порушив правила безпеки дорожнього руху, створивши серйозну загрозу життю і здоров'ю для його учасників. Протиправні дії обвинуваченого призвели до тяжких непоправних наслідків у вигляді смерті людини, тоді як відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя, здоров'я та безпека належать до найвищих соціальних цінностей, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку.
На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для виправлення та попередження вчинення як обвинуваченим ОСОБА_3 так і іншими особами нових правопорушень та відповідатиме вимогам ст.50 КК України.
Додаткове покарання, що передбачене санкцією частини 2 статті 286 КК України, судом не застосовується, оскільки в судовому засіданні встановлено, що посвідчення водія ОСОБА_3 не видавалось і права керування транспортними засобами він не має, що підтверджується також і повідомленням регіонального сервісного центру МВС у Волинській області (а.к.п.90).
Виходячи із даних про особу обвинуваченого та його належної процесуальної поведінки як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду, зважаючи на міру покарання, яка обирається судом, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням на останнього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
У відповідності до вимог ст.ст.100, 122, 174 КПК України суд вирішує долю речових доказів, арештованого майна та приймає рішення по питанню процесуальних витрат за проведення судових експертиз, які добровільно сплачені обвинуваченим під час судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 368-374, 376 КПК України,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
До вступу вироку в законну силу обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: повідомляти суд та інший державний орган, що відає виконанням вироку про зміну свого місця проживання; з'являтися на виклик до суду та іншого державного органу, що відає виконанням вироку.
Речові докази:
-автомобіль марки "ВАЗ-21063", р.н. НОМЕР_1 та переднє ліве колесо автомобіля марки "ВАЗ-21063", р.н. НОМЕР_1 - повернути за належністю законному володільцю - обвинуваченому ОСОБА_3 ;
-автомобіль «КАМАЗ» р.н. НОМЕР_2 - залишити за належністю законному володільцю - ОСОБА_9 .
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 грудня 2019 року, а саме: на автомобіль марки "ВАЗ-21063", р.н. НОМЕР_1 - скасувати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Горохівський районний суд Волинської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області ОСОБА_1