Справа №155/1067/21
Провадження №2/155/612/21
6 вересня 2021 року місто Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Адамчук Г.М.,
за участю секретаря судового засідання - Ревуцької М.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Горохівської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідача, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно. Позивачка є спадкоємицею майна померлої тітки за заповітом. Остання постійно доглядала як за спадкодавцем до дня його смерті, так і за її майном, і вважала, що вона прийняла спадщину у встановлені законом строки. При зверненні до нотаріальної контори їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини та одночасно роз'яснено про необхідність зверненням до суду з відповідним позовом.
Вважаючи, що строк для прийняття спадщини пропущено з поважних причин, позивачка в своїй позовній заяві просила суд визначити їй додатковий строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_2 .
Позивачка, ОСОБА_1 , у підготовче судове засідання не з'явилася, однак у письмовій заяві просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримала повністю.
Представник відповідача, ОСОБА_3 , в підготовче судове засідання не з'явився, однак скерував до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, заявлені позивачем позовні вимоги визнав повністю.
Дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно з ч.1 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Статтею 1235 ЦК України надається право заповідачу на призначення спадкоємців.
Частиною 1 статті 1269 ЦК України, передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Причому, згідно з ч.1 ст.1270 ЦК України зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .
З заповіту, складеного ОСОБА_2 15 червня 2009 року, який було посвідчено секретарем Холонівської сільської ради Горохівського району Волинської області та зареєстровано в реєстрі за №12 вбачається, що вона все належне їй майно заповіла позивачці.
Довідкою Горохівської міської ради Луцького району Волинської області від 17 березня 2021 року за №100 стверджується, що заповіт від імені ОСОБА_2 посвідчувалися в сільській раді 15 червня 2009 року за №12. Заповіт не змінений і не скасований. Після смерті ОСОБА_2 спадкоємцем за законом є син ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а спадкоємицею за заповітом є ОСОБА_1 .
Відповіддю Горохівської державної нотаріальної контори №01-09/318 від 10 серпня 2021 року стверджується, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась.
Однак, відповіддю приватного нотаріуса від 9 квітня 2021 року стверджується, що ОСОБА_1 було відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини та роз'яснено про необхідність звернення до суду з відповідним позовом.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до п.26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за №7 «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що суди відкривають провадження у справі за позовом особи про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця за місцем відкриття спадщини, наявність обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку про прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Як роз'яснено у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
За таких обставин, на думку суду, заслуговують на увагу, як цілком підставні, доводи позивачки про те, що вона має право на спадщину за заповітом на майно померлого спадкодавця та пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини фактично через свою юридичну необізнаність.
Таку причину пропущення позивачем визначеного ч.1 ст.1270 ЦК України шестимісячного строку для прийняття спадщини суд вважає поважною і визначає позивачу додатковий строк тривалістю в один місяць з дня набрання даним рішенням суду законної сили для подання ним нотаріусу відповідної заяви про прийняття спадщини.
Тому визнання поважними причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини та визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини не буде порушувати права та законні інтереси інших осіб, суперечити принципам законності, добросовісності, розумності та справедливості (ст.3 ЦК України).
Водночас відмова у задоволенні позову, за наявності встановлених судом обставин, була б непропорційним втручанням у право особи на мирне володіння майном.
Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 19, ч.4 ст.206, ст.ст.247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.1268, 1269, 1272 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 строк тривалістю в один місяць з дня набрання законної сили ухваленим у даній справі рішенням суду для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
У відповідності до п.п.15.5) п.1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Головуючий