Суддя Попова В. О.
Справа № 644/3868/18
Провадження № 2-др/644/14/21
10.09.2021
10 вересня 2021 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Попової В.О.,
за участю секретаря Луценко К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Орджонікідзевського районного суду міста Харкова заяву представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього відповідача ОСОБА_2 - адвоката Черваньова А.Г.
про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 в особі представника - адвоката Горобець Алли Анатоліївни до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Варнікова Ксенія Вікторівна, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
встановив:
До суду звернувся адвокат Черваньов А.Г. в інтересах ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього відповідача ОСОБА_2 - в порядку ст.141 ч.8 ЦПК України про стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 50 000 гривень. В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 12.07.2021 року позов ОСОБА_3 в особі представника - адвоката Горобець Алли Анатоліївни - задоволено частково.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Частиною 4 ст.270 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
В судовому засіданні заявник адвокат Черваньов А.Г. підтримав свої вимоги наполягав на їх задоволенні, 09.09.2021 надав заяву про закінчення розгляду справи за його заявою у його відсутність.
Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином.
Згідно приписів ч.4 ст.270 ЦПК України розгляд питання про ухвалення додаткового рішення здійснюється судом без виклику осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 12.07.2021 року позов ОСОБА_3 в особі представника - адвоката Горобець Алли Анатоліївни - задоволено частково: визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/9 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частини автомобіля КІА СЕRАТО (2007), чорний, № двигуна НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .Стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_1 судовий збір в розмірі по 657 (шістсот п'ятдесят сім ) гривень з кожного. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
19 липня 2021 року представник ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього відповідача ОСОБА_2 - адвокат Черваньов А.Г. , подав заяву про відшкодування судових витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 50 000 гривень.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до положень частин 1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи та може бути зменшений судом за клопотанням іншої сторони. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат.
Судові витрати пов'язані з розглядом справи, в тому числі витрати на правничу допомогу, у разі відмови в позові покладаються на позивача (ч.2 ст.141 ЦПК України).
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, процесуальний закон передбачає доведення розміру витрат на професійну правову допомогу шляхом подання стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, а також надання доказів понесення таких витрат та їх співмірності у випадку заперечень проти їх розміру іншої сторони.
З матеріалів справи вбачається, що до закінчення судових дебатів в суді представник ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього відповідача ОСОБА_2 - адвокат Черваньова А.Г. зробив відповідну заяву про відшкодування судових витрат на правничу допомогу та подав докази протягом п'яти днів після ухвалення рішення.
Заперечень проти заяви представник позивача не подав, позицію щодо заяви не висловив. А відтак, з урахуванням положень частин 5 та 6 ст.137 ЦПК України, яка покладає на іншу сторону обов'язок доведення неспівмірності витрат, суд не аналізує співмірність заявлених витрат на правничу допомогу.
01 березня 2021 року між ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього відповідача ОСОБА_2 , та адвокатом Черваньова А.Г. укладено договір про надання правової допомоги .
Матеріали справи містять копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги.
Водночас, представником ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Черваньовим А.Г. не подано до суду докази здійснення відповідачем витрат для надання правничої допомоги, на необхідність подання яких прямо вказує ч.3 ст.137 ЦПК України. Зокрема, суду не надано документи, що свідчать про оплатугонорару, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку чи інший банківський документ, касові чеки, квитанції або інші платіжні документи). Додані до заяви рахунок - фактура №1 від 12.07.2021 року (т.3 а.с.49), не є доказом оплати, а є лише адресованою відповідачу пропозицією оплати; довідка №1 від 12.07.2021 року, (т.3, а.с.50) також не є оформленим у встановленому законом порядку доказом про оплату гонорару.
Відсутність доказів здійснення відповідачем витрат для надання правничої допомоги унеможливлює її відшкодування (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).
Такий же висновок міститься у постанові Верховного Суду від 09 червня 2020 року у справі № 466/9758/16-ц, де, залишаючи без змін додаткову постанову апеляційного суду про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу у зв'язку із відсутністю доказів їх оплати, Верховний Суд зазначив, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані в тому числі документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, а відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у їх відшкодуванні.
Аналогічна правова позиція щодо необхідності надання суду документів, що свідчать про оплату гонорару, оформлених в установленому законом порядку, сформульована в цілому ряді постанов Верховного Суду: від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц; від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18; від 09 жовтня 2020 року у справі № 509/5043/17 та інших.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§ 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§ 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§ 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними.
За таких обставин, враховуючи відсутність доказів здійснення ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього відповідача ОСОБА_2 , витрат для надання правничої допомоги, підстави для задоволення заяви та ухвалення додаткового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.141, 270 ЦПК України, -
ухвалив:
Відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього відповідача ОСОБА_2 - адвоката Черваньова А.Г.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення . Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Повний текст рішення складено 10.09.2021.
Суддя: Попова В.О.