Справа № 523/8544/19
Провадження №2/523/2075/21
"31" серпня 2021 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Дяченко В.Г.,
секретар судового засідання - Єпутатова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про визнання права користування житловим приміщенням та зобов'язання укладення договору найму житлового приміщення,-
До Суворовського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_1 з позовом до Суворовської районної адміністрації ОМР про визнання права користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача до укладення договору найму житлового приміщення.
В обгрунтування своїх вимог позивачка посилалась на те, що вона з 2014 року без реєстрації разом зі своєю сім'єю проживала в спірній квартирі разом з ОСОБА_3 однією сім'єю, купувала продукти, ліки та оплачувала комунальні послуги. ОСОБА_3 отримала у користування зазначене вище житло на підставі рішення виконкому з видачею ордера на вселення.
З січня 2014 року позивач разом з своїм чоловіком проживала у зазначеній квартирі як член сім'ї наймача. З 01.07.2017 року по 10.04.2019 року позивач сплачує всі житлово-комунальні послуги, робить поточний ремонт, іншого житла не має, зазначене житло вважає своїм постійним місцем проживання.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
В березні 2021 року до суду звернулась ОСОБА_4 з заявою про залучення її до справи у якості третьої сторони, яка не заявляє самостійних вимог. Обгрунтовувала заяву тим, що вказана квартира належала померлим родичам, її місце проживання зареєстровано у вказаній квартирі та розгляд справи може вплинути на її права та інтереси.
20 квітня 2021 судом винесено ухвалу, якою задоволено заяву ОСОБА_2 , оголошено перерву.
10.06.2021 позивач та третя особа не з'явились, розгляд справи відкладено на 31.08.2021.
Третьою особою подано письмові пояснення зі своїми запереченнями на позов.
31.08.2021 позивач знов не з'явилась, третя особа подала заяву про розгляд справи без її участі, просила залишити позов без задоволення.
В судове засідання позивач не з'являлась неодноразово, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причини своєї неявки суду не повідомила, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутність відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
Місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
Місце проживання третьої особи - ОСОБА_2 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .
Докази сплати позивачем за послуги (а.с.10-12) не є допустимими доказами обставини наявності у позивача права користування спірною квартирою (ч.2 ст.78 ЦПК України), а тому суд їх відхиляє.
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5 , її матір'ю є ОСОБА_6 . Відповідно до витягів з реєстрів ДРАЦС № 00030900565, попереднє прізвище матері - ОСОБА_7 ; а матір'ю ОСОБА_7 є ОСОБА_8 . Тобто ОСОБА_9 є бабусею третьої особи по лінії матері.
При цьому, доказів родинних зв'язків між позивачем та ОСОБА_3 в матеріалах справи немає.
Стаття 17 Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, визначаєм, що забороняється зловживати правами, а саме, жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Відповідно до частини першої статті 9 Житлового кодексу України, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.
Відповідно до статті 61 Житлового кодексу України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.
Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Стаття 64 Житлового кодексу України визначає права та обов'язки членів сім'ї наймача.
Так, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. До інших осіб відносяться онуки у тому числі.
Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Зі змісту ст.64 ЖК України вбачається, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Відповідно до ч.2 ст.65ЖК України особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
За результатами аналізу наведених норм, можна дійти висновку, що для визнання за особою права користування житлом на підставі ст.ст.64,65 ЖК України необхідно встановити, що ця особа є членом сім'ї наймача, проживала в жилому приміщенні, вела з наймачем спільне господарство, нарівні з наймачем користувалася правами та несла обов'язки, що виплавають з договору найму.
Договір піднайму укладається в письмовій формі наймачем жилого приміщення, за згодою наймодавця ( ст.1 ЖК України).
Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 та члени її сім'ї проживали в спірній квартирі на підставі договору піднайму, не має.
Позивач, звертаючись до суду, просить визнати за нею право користування квартирою АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача укласти з позивачем договір житлового найму.
Відповідно ст. 58 ЖК України єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення є ордер.
Ордер за своєю правовою природою є актом індивідуального характеру, що видається органом, до компетенції якого входить його видача, на вселення громадян у вказане житлове приміщення. Ордер породжує з однієї сторони адміністративно-правові відносини між власником та житлово-експлуатаційною організацією, куди він здається, а з іншої сторони - цивільно-правові відносини між громадянином і житлово-експлуатаційною організацією.
Згідно зі ст. 58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.
В судовому засіданні не встановлено та позивачем не доведено наявність виданого на її ім'я ордера на квартиру АДРЕСА_1 , відсутність іншого місця проживання, також відсутні докази ведення спільного господарства позивачем з померлою ОСОБА_3 , а отже і відсутні підстави для визнання за нею права користування зазначеним житловим приміщенням.
За правилами частини 1 та 2 статті 61 ЖК Української РСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Враховуючи вищенаведене відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 5, 6, 10, 263-265 ЦПК України, -
Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 про визнання права користування житловим приміщенням та укладення договору найму житлового приміщення.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 03.09.2021 року.
Суддя