Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1929/21
Номер провадження: 1-кс/511/668/21
10.09.2021 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, клопотання слідчого відділення № 1 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у в игляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Малодолинське Одеської області, українця, офіційно непрацюючого, не одруженого, з повною середньою освітою, громадянина України,зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 289 КК України, -
10 вересня 2021 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшло вищевказане клопотання, в обґрунтування якого слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що 08 вересня 2021 року до Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від мешканки АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що в період часу з 20:00 години 07 вересня 2021 року по 09:00 годину 08 вересня 2021 року невідома особа, шляхом вільного доступу, таємно заволоділа її автомобілем марки ВАЗ 21053, р/н НОМЕР_1 , білого кольору, який знаходився в смт Лиманське на вулиці напроти будинку БОС № 169.
Під час виїзду СОГ на місце пригоди, встановлено, що в ніч на 07 вересня 2021 року невстановлені особи незаконно заволоділи автомобілем марки ВАЗ 21053, р/н НОМЕР_1 , білого кольору, яким користується ОСОБА_7 , на якому зникли з місця пригоди.
07 вересня 2021 року у період часу з 02:00 год. по 03:00 год. під час перебування в смт Лиманське у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які знаходилися в смт Лиманське Роздільнянського району Одеської області та перебували в стані алкогольного сп'яніння, керуючись корисливими мотивами, виник раптовий злочинний умисел на скоєння незаконного заволодіння транспортним засобом, а саме: автомобілем ВАЗ-21053, білого кольору із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_9 , та яким фактично користується ОСОБА_7 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
В подальшому, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, прибули до автомобільної стоянки, що розташована навпроти п'ятиповерхового будинку БОС 169, де ОСОБА_8 за допомогою фізичної сили просунув руку через вікно водійської дверці та відчинив її, після чого потрапив до салону автомобіля, де за допомогою фізичної сили пошкодив замок запалювання та з'єднавши дроти завів вказаний автомобіль, після чого ОСОБА_5 зайняв місце водія та поїхали до с. Яски Біляївського району. Недоїзжаючи до с. Яски приблизно м. 200 ОСОБА_8 та ОСОБА_5 сховали вказаний автомобіль неподалік водойми, розпорядились останнім на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 289 КК України, про що йому повідомлено про підозру 09 вересня 2021 року.
Вина ОСОБА_5 , на думку сторони обвинувачення,. повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 08.09.2021; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 .
Враховуючи те, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 на теперішній час не обраний запобіжний захід, виникла необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_5 перебував у розшуку по кримінальному провадженню № 1202016038000157000 від 18.11.2020 за ч. 2 ст. 289 КК України; може переховуватись від органів досудового розслідування, з метою уникнення від покарання; незаконно впливати на свідків, потерпілого, у вигляді погроз адже йому достеменно відомі особи потерпілого та свідків; не зважаючи на те, що за результатами проведеного досудового розслідування по кримінальному провадженню №1202016038000157000 від 18.11.2020 за ч. 2 ст. 289 КК України, справу було направлено до суду з обвинувальним актом, щодо ОСОБА_5 та на даний момент триває судовий розгляд, останній здійснив, ще один корисливий злочин.
Згідно до п.п.1, 2, 4 ч.1 ст.176 КПК України застосування до ОСОБА_5 міри запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та особистої поруки, домашнього арешту, застави є недоцільним, оскільки зазначена особа мешкає за адресою АДРЕСА_1 та в подальшому може переховуватись від органів досудового розслідування, а також ОСОБА_5 , під час затримання намагався втекти з місця події.
Позиція учасників справи.
Слідчий та прокурор підтримали клопотання, просили задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 просив обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки він має міцні соціальні зв'язки та місце проживання, кається у вчиненому.
Захисник підтримав позицію підозрюваного.
Висновки слідчого судді за результатами розгляду клопотання.
Відділенням № 1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження № 12021162390000383 від 08 вересня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 289 КК України.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кембел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При дослідженні матеріалів клопотання, встановлено, що слідчим та прокурором доведено, що наразі наявні докази, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з вчиненням злочину, та їх кількість достатня для подальшого розслідування.
Крім того, дослідженні матеріали клопотання свідчать про те, що дійсно, наразі існують ризики, які передбачені диспозицією статті 177 КПК України, а саме: підозрюваний перебував у розшуку по кримінальному провадженню №1202016038000157000 від 18.11.2020 за ч. 2 ст. 289 КК України; може переховуватись від органів досудового розслідування, з метою уникнення від покарання; незаконно впливати на свідків, потерпілого, у вигляді погроз адже йому достеменно відомі особи потерпілого та свідків; не зважаючи на те, що за результатами проведеного досудового розслідування по кримінальному провадженню №1202016038000157000 від 18.11.2020 за ч. 2 ст. 289 КК України, справу 27.02.2021 року було направлено до суду з обвинувальним актом, щодо ОСОБА_5 та на даний момент триває судовий розгляд, останній підохрюєтьсчя у вчиненні ще одного корисливого злочину.
Згідно практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
При розгляді можливості застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, врахувавши особу підозрюваного, а також те, що відносно останнього на розгляді перебуває вже обвинувальний акт, офіційно не працює, та не має міцних соціальних зв'язків, слідчий суддя вважає, що наразі з метою запобігання встановленим ризикам буде недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою та застава.
При прийняті рішення, слідчим суддя врахував практику Європейського суду з прав людини щодо наявності ризиків, який неодноразово зазначав, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними». У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення ЄСПЛ за скаргою №26772/95 від 06.04.2000 року по справі «Лабіта проти Італії», пп. 162-165).
Слідчий суддя не погоджується з позицією слідчого та прокурора відносно неможливості застосувати до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. Оскільки норми діючого кримінально процесуального законодавства України передбачають перелік обставин, відповідно до яких слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні (частина 4 статті 183 КПК України).
На підставі викладеного, слідчий суддя вважає необхідним визначити заставу у розмірі п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2021 року), що наразі становить 113 500,00 гривень, та покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати на виклики до слідчого, прокурора, здійснюючих досудове розслідування; не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Норми права, які застосував слідчий суддя при розгляді клопотання.
Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Положенння частини другої статті 177 КПК України визначають, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Диспозиція частини першої статті 194 КПК України регламентує, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Пункт 4 частини другої статті 183 КПК України регламентує, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Пункт 2 частини п'ятої статті 182 КПК України регламентує, що розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно частини 2 статті 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 182, 183, 194, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого відділення № 1 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування на 60 днів з моменту затримання, тобто з 09 вересня 2021 року до 07 листопада 2021 року (включно), з утриманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», місцезнаходження юридичної особи: Люстдорфська дорога, 11, місто Одеса, Одеська область, 65059.
Одночасно визначити розмір застави у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2021 року) в сумі 113 500,00 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати на виклики до слідчого, прокурора, здійснюючих досудове розслідування; не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному.
Копію ухвали направити Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1