Справа № 504/3172/21
Провадження № 1-кс/504/864/21
08.09.2021смт.Доброслав
Слідчий суддя Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №1 ОРУП №2 ГУ НП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12021162330000666 від 05.09.2021 року, щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Южне Суворовського району м. Одеси, громадянину України, українцю за національністю, з неповною середньою освітою, не одруженому, який не працює, який проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
До Комінтернівського районного суду Одеської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП №1 ОРУП №2 ГУ НП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12021162330000666 від 05.09.2021 року, про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» Південного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України, строком у 60 діб, із визначенням застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 43 940,00гривень.
З клопотання та поданих матеріалів вбачається, що слідчим відділенням ВП №1 Одеського РУП №2 ГУ НП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №№12021162330000666 від 05.09.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 05 вересня 2021 року, біля 04.00 години, більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не можливо, ОСОБА_5 , перебував біля будинку АДРЕСА_2 та помітивши, що
в будинку відчинені вхідні двері, а проживаючі в ньому особи сплять у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням до житла.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5 , діючи умисно,
із корисливих мотивів та переслідуючи ціль незаконного збагачення, впевнившись, що за ними ніхто не спостерігає, а поряд відсутні власник та стороні особи, з метою таємного викрадення чужого майна, через незачинені вхідні двері проник до будинку АДРЕСА_2 та перебуваючи в приміщенні будинку ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів з ціллю незаконного збагачення таємно викрав з вищевказаного будинку мобільний телефон «Samsung» моделі (Galaxy J5) який перебував у використанні, вартість якого складає 1 500 гривень, мобільний телефон «DOOGEE» моделі (X90) який перебував у використанні, вартість якого складає 1 500 гривень, а також банківську картку «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , після чого з місця події зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми протиправними діями, ОСОБА_5 , спричинив потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 3000 гривень.
06 вересня 2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Підозра у вчиненні ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині підтверджується зібраними, на теперішній час, у ході досудового розслідування доказами, а саме:
Протоколом огляду місця події від 05.09.2021, в ході якого оглянуто місце скоєння кримінального правопорушення а саме:
АДРЕСА_2 .
Протоколом затримання ОСОБА_5 від 05.09.2021, в порядку
ст. 208 КПК України, в ході якого в останнього було виявлено та вилучено мобільний телефон «Samsung» моделі (Galaxy J5), мобільний телефон «DOOGEE» моделі (X90), банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_1 .
Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 06.09.2021, яка повідомила про обставини вчинення відносно неї кримінального правопорушення.
Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 06.09.2021, який повідомив про обставини кримінального правопорушення.
Іншими доказами у їх сукупності, які зібрані у ході досудового розслідування.
Іншими доказами у їх сукупності, які зібрані у ході досудового розслідування.
Злочин, який інкримінуються підозрюваному відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, у разі визнання підозрюваного ОСОБА_5 винним у кримінальному правопорушенні покарання йому загрожує у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримали у повному обсязі та наполягали на його задоволені.
Підозрюваний ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_8 заперечували проти задоволення клопотання, просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Дослідивши клопотання та вислухавши учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступного.
Ч. 1 ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред'явленої підозри, в зв'язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.
У відповідності з вимогами п. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлена ??наявність ризиків, передбачених в п.1, п.3, ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 ставиться: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконний вплив на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 не одружений, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків, з урахуванням тяжкості злочину та покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Зазначене беззаперечно може вказувати на наявність обґрунтованого побоювання у органів досудового розслідування та суду про небезпеку переховування підозрюваного.
Ризик незаконно впливати на свідків та потерпілого обґрунтовується тим, що
ОСОБА_5 відоме місце мешкання свідків та потерпілого, а тому підозрюваний шляхом залякування, погроз чи вмовляння може вплинути на свідків та потерпілих для того щоб останні змінили свої покази у кримінальному провадженні, так як під час судового розгляду вони ще не допитані, а відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства жоден доказ, зібраний під час досудового розслідування, не має наперед встановленої сили та досліджується безпосередньо під час судового розгляду.
Ризик знищити або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення є обґрунтованим, оскільки в ході досудового розслідування, на теперішній час, не встановлено місце знаходження частини викрадених речей, місце яких на разі встановлюється.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
Викладені обставини, на думку слідчого судді, свідчать про характер процесуальної поведінки підозрюваного в рамках даного кримінального провадження, в зв'язку з чим, з огляду на ступінь тяжкості інкримінованого останньому кримінального правопорушення та можливий розмір покарання, який останньому загрожує в результаті можливого подальшого визнання його винним у вчиненні безпосередньо судом, слідчий суддя не може виключати наявності в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, слідчий суддя вважає наявним існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваного на свідків та потерпілого в рамках даного кримінального провадження.
При цьому, показаннями таких осіб суд зможе безпосередньо обґрунтовувати своє рішення, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України, показання є процесуальним джерелом доказів.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зав'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.
При розгляді даного клопотання, виконуючи вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997, § 57).
Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови»
№ 35615/06 від 13.11.07 - Європейський Суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
ЄСПЛ підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Також, відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, в даному випадку ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до шести років, в цьому полягає суспільний інтерес.
Слідчий суддя бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, за яким тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
На думку слідчого судді, такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпека інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, за таких обставин слідчий суддя погоджується з думкою сторони обвинувачення, що зазначені ознаки дають підстави вважати можливим незаконний вплив на ще недопитаних свідків, ухилення від органів досудового слідства та/ або суду.
На думку слідчого судді конкретним суспільним інтересом, який превалює над принципом поваги до свободи особистості є й забезпечення конституційних засад спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні, а саме людини, її життя та здоров'я.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
На думку слідчого судді наявний обґрунтований ризик того, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового слідства
та/або суду, при цьому обґрунтованість цього ризику полягає в тому, що можливість призначення покарання підозрюваному у вигляді позбавлення волі, його вік та сімейний стан, відсутність офіційного місця роботи, може викликати загрозу втечі, про що також викладено правову позицію в рішенні ЕСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії».
Отже, на підставі вищевикладеного слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а відтак не приймає доводи захисника та підозрюваного щодо обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Також слідчий суддя вважає, що дійсно сама по собі тяжкість інкримінованого правопорушення не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, але станом на день розгляду даного клопотання існують обґрунтовані ризики того, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на ще недопитаних свідків та потерпілого, а тому більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення запобігання цих ризиків.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя вважає за необхідне обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Враховуючи те, що суд не вважає за можливе обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Таким чином, вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання та надавши правову оцінку всім доводам як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання.
Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість правопорушення у вчиненні якого він обвинувачується, обвинуваченому необхідно визначити розмір застави відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 43 940 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 3 Конституції України, ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183, 186, 309, 369, 372, 392, КПК України та дотримуючись практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ ВП №1 ОРУП №2 ГУ НП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12021162330000666 від 05.09.2021 року - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» Південного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України строком на 60 (шістдесят) діб.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з моменту фактичного затримання, тобто з 13:52 год., 05 вересня 2021 року.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію о 13:52 год., 03 листопада 2021 року.
Одночасно ОСОБА_5 визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 43 940 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA418201720355249001000005435, призначення платежу обов'язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, номер справи, ПІБ обвинуваченого.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов'язки:
-не відлучатися з АДРЕСА_1 , без дозволу суду;
-повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
-не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої.
-утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками по справі.
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Комінтернівський районний суд Одеської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала підлягає виконанню негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1