Справа № 947/27167/21
Провадження № 1-кс/947/12342/21
10.09.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання дізнавача сектору дізнання Відділу поліції №4 Одеського районного Управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12021167480000487 від 09.09.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -
Як вбачається з клопотання, 09.09.2021 до чергової частини відділу поліції №4 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області надійшов рапорт від т.в.о. заступника командира полку 1 взводу 1-ї роти 2-го батальйону УПП в Одеській області ДПП ст. лейтенанта поліції ОСОБА_5 про те що 09.09.2021 близько 01:30, за адресою м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 170/2 за порушення ПДД було зупинено автомобіль марки Citroen Jumper д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який пред'явив посвідчення водія серія НОМЕР_2 із явними ознаками підробки. СОГ в присутності двох понятих вказане водійське посвідчення вилучено протоколом огляду місця події для подальшого направлення до Одеського НДЕКЦ (ЖЄО 15303).
Відомості за даним фактом внесено до ЄРДР за №12021167480000487 від 09.09.2021 за попередньою правовою кваліфікацією злочину за ч. 4 ст. 358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.09.2021 року, за адресою: АДРЕСА_1 , проведено огляд місця події, в ході якого було виявлено посвідчення водія на ім'я ОСОБА_6 серія НОМЕР_2 , яке було вилучено та поміщено до експертного сейф-пакету №SUD1009213 із пояснювальним написом та підписами понятих.
На теперішній час дізнавачем планується призначення криміналістичних експертиз по вищезазначеній вилученій речовині.
09.09.2021 року дізнавачем винесено постанову про визнання речовими доказами вилученого документу, а саме: посвідчення водія на ім'я ОСОБА_6 серія НОМЕР_2 , яке було вилучено та поміщено до експертного сейф-пакету №SUD1009213 із пояснювальним написом та підписами понятих.
У зв'язку з викладеним сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
Від дізнавача надійшла заява про розгляд клопотання без його участі.
Власник майна до судового засідання не з'явився, про дату та час судового засідання сповіщений.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, положення ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 107 КПК України, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 09.09.2021 року, за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 170-А, проведено огляд місця події, в ході якого було виявлено посвідчення водія на ім'я ОСОБА_6 серія НОМЕР_2 , яке було вилучено та поміщено до експертного сейф-пакету №SUD1009213 із пояснювальним написом та підписами понятих.
Так, слідчим суддею встановлено, що вилучене посвідчення водія, відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки посвідчення містить в собі ознаки підробки, та можливо зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, виявити які вдасться лише за допомогою проведення додаткових слідчих дій, а також містять в собі відомості щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою збереження речових доказів, яке має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучені речі, можуть бути речовими доказами в рамках кримінального провадження.
При цьому, оскільки майно є речовим доказом в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту майна.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання дізнавача сектору дізнання Відділу поліції №4 Одеського районного Управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12021167480000487 від 09.09.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на посвідчення водія на ім'я ОСОБА_6 серія НОМЕР_2 , яке було вилучено та поміщено до експертного сейф-пакету №SUD1009213 із пояснювальним написом та підписами понятих.
Виконання ухвали покласти на дізнавача сектору дізнання Відділу поліції №4 Одеського районного Управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1