Справа № 947/3959/21
Провадження № 1-кс/947/12097/21
10.09.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12020160000001193 від 13.10.2020 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Молдова, громадянина України, рома, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України, -
1. Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання з боку сторони обвинувачення.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у невстановленому досудовим слідством місці, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , переслідуючи корисливу мету у вигляді одержання стабільних незаконних прибутків від вербування та переміщення людей з метою їх експлуатації, керуючись метою вчинення злочинів, спрямованих на порушення конституційних прав людини - особисту волю, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, разом із іншими невстановленими особами за попередньою змовою між собою, вирішив зайнятись злочинною діяльністю, пов'язаною з пошуком, вербуванням та переміщенням осіб з уразливим станом через збіг тяжких особистих, сімейних або інших обставин через державний кордон України на територію Республіки Франція в місто Мелен, з метою їх експлуатації, шляхом втягнення у злочинну діяльність, яка полягала в їх зверненні до державних органів Республіки Франція з проханням надати їм правовий статус біженців, мотивуючи його недостовірною та вигаданою інформацією про нібито побоювання стати в Україні жертвами переслідувань за ознаками національності, належності до певної соціальної групи, політичних переконань тощо, з метою подальшого незаконного отримання останніми виплат з державного бюджету Республіки Франції, що відповідно до законодавства Республіки Франція призначаються для осіб, які звернулися з заявою про отриманням статусу біженця, на час проведення відповідної перевірки обґрунтованості підстав для надання такого статусу, розробивши при цьому план та алгоритм дій, для реалізації своєї злочинної діяльності, відомий всім учасникам групи.
Відповідно до заздалегідь розробленого та узгодженого плану на початку січня 2020 року ОСОБА_7 , виконуючи роль вербувальника, перебуваючи за адресою: Одеська область, м. Подільськ (точна адреса в ході слідства не встановлена), зустрівся із раніше не знайомим йому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В ході бесіди із потерпілим ОСОБА_7 вияснив, що останній знаходиться в скрутному матеріальному становищі, має на утриманні неповнолітніх дітей та шукає заробіток, тобто перебуває в уразливому стані та за збігом тяжких життєвих обставин не може повною мірою усвідомлювати свої дії. Реалізуючи злочинний умисел, він запропонував потерпілому ОСОБА_8 отримати грошові кошти в сумі 450 євро за поїздку до Республіки Франція, вказавши на вигідні умови пропозиції, однак не розкриваючи дійсних намірів такої поїздки та не зазначаючи, які саме дії йому необхідно буде здійснити за вказану грошову винагороду, таким чином створивши у потерпілого хибне уявлення про отримання високих заробітків за вчинення нескладних правомірних дій, скориставшись при цьому його скрутним матеріальним становищем, та домігся його добровільної згоди на переміщення до Республіки Франція.
Далі на початку лютого 2020 року ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, повідомив телефонним зв'язком потерпілого ОСОБА_8 про необхідність прибуття до м. Подільськ, Одеської області, де останній в подальшому зустрівся із ОСОБА_5 , який, виконуючи свою роль, яка полягала в організації переміщення потерпілого до м. Мелен Ресубліки Франція, встановив над потерпілим контроль у вигляді психологічного примусу, обумовленого безпорадністю стану останнього, та 05.02.2020 разом із потерпілим вирушив автомобілем марки «Мерседес Спрінтер» до Республіки Франція.
В подальшому ОСОБА_5 , використовуючи підневільний стан, який проявився в неможливості самостійно покинути межі Республіки Франція, у зв'язку із незнанням іноземних мов та відсутністю коштів для покриття витрат на поїздку до України, доставив ОСОБА_8 до м. Мелен, де передав останнього невстановленій в ході досудового слідства особі, з метою організації останньою особою звернення до компетентних держаних органів для отримання ним статусу біженця під вигаданою легендою про нібито побоювання стати в Україні жертвою збройного конфлікту на сході України, задля подальшого отримання потерпілим банківського рахунку та картки, призначених для нарахування та отримання грошових виплат, що призначаються для осіб, які звернулися за отриманням статусу біженця на період проведення перевірки такого звернення, з метою подальшого привласнення вказаних грошових коштів, що відповідно до законодавства Республіки Франції є кримінальним правопорушенням, яке кваліфікується як шахрайство, що передбачено статтями 313-2, 313-2 абзац 7, 313-1, 132-71 Кримінального кодексу Республіки Франція.
Далі, під контролем та керівництвом невстановленої досудовим слідством особи, яка діяла за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в середині лютого 2020 року (точного часу в ході слідства не встановлено), перебуваючи у м. Мелен Республіки Франція, знаходячись в уразливому стані, вимушено звернувся до компетентних держаних органів із заявою про отримання ним статусу біженця під вигаданою невстановленою досудовим слідством особою, яка діяла за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , легендою, яку він запам'ятав заздалегідь, про нібито побоювання стати в Україні жертвою збройного конфлікту на сході України та отримав банківську картку, призначену для нарахування та отримання грошових виплат, що призначаються для осіб, які звернулися за отриманням статусу біженця на період проведення перевірки такого звернення, яку невстановлена досудовим слідством особа, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , відібрала у потерпілого з метою подальшого привласнення вказаних грошових коштів.
Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 за попередньою змовою із невстановленою в ході досудового слідства особою у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у невстановленому досудовим слідством місці, переслідуючи корисливу мету у вигляді одержання стабільних незаконних прибутків від вербування та переміщення людей з метою їх експлуатації, керуючись метою вчинення злочинів, спрямованих на порушення конституційних прав людини - особисту волю, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, разом із іншими невстановленими особами за попередньою змовою між собою, вирішила зайнятись злочинною діяльністю, пов'язаною з пошуком, вербуванням та переміщенням осіб з уразливим станом через збіг тяжких особистих, сімейних або інших обставин через державний кордон України на територію Французької Республіки в місто Мелен, з метою їх експлуатації, шляхом втягнення у злочинну діяльність, яка полягала в їх зверненні до державних органів Французької Республіки з проханням надати їм правовий статус біженців, мотивуючи його недостовірною та вигаданою інформацією про нібито побоювання стати в Україні жертвами переслідувань за ознаками національності, належності до певної соціальної групи, політичних переконань тощо, з метою подальшого незаконного отримання останніми виплат з державного бюджету Французької Республіки, що відповідно до законодавства Французької Республіки призначаються для осіб, які звернулися з заявою про отриманням статусу біженця, на час проведення відповідної перевірки обґрунтованості підстав для надання такого статусу, розробивши при цьому план та алгоритм дій, для реалізації своєї злочинної діяльності, відомий всім учасникам групи.
Відповідно до заздалегідь розробленого та узгодженого плану в лютому 2020 року ОСОБА_5 , знаходячись в м. Подільськ, Одеської області (точна адреса в ході слідства не встановлена), зустрівся із раніше знайомим йому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Будучи обізнаним про те, що потерпілий не має постійного джерела доходу, тим самим перебуває в скрутному матеріальному становищі та за збігом тяжких життєвих обставин не може повною мірою усвідомлювати свої дії, реалізуючи злочинний умисел ОСОБА_5 запропонував останньому грошову винагороду в сумі 300 євро за поїздку до Французької Республіки, вказавши на вигідні умови пропозиції, однак не розкриваючи дійсних намірів такої поїздки та не зазначаючи, які саме дії йому необхідно буде здійснити за вказану грошову винагороду, таким чином створивши у потерпілого хибне уявлення про отримання високих заробітків за вчинення нескладних правомірних дій, скориставшись при цьому його скрутним матеріальним становищем, та домігся його добровільної згоди на переміщення до Французької Республіки.
В подальшому ОСОБА_5 діючи повторно, бажаючи досягнення постановленої мети, здійснив дії направлені на оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_9 , при цьому за власний кошт оплативши послуги за прискорену процедуру оформлення вказаного документа.
Далі, на початку лютого 2020 року ОСОБА_5 перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, повідомив телефонним зв'язком потерпілого ОСОБА_9 про необхідність прибуття до м. Подільськ, Одеської області, де зустрів останнього та виконуючи свою роль, яка полягала в організації переміщення потерпілого до м. Мелен Ресубліки Франція, встановив над потерпілим контроль у вигляді психологічного примусу, обумовленого безпорадністю стану останнього, та 05.02.2020 разом із потерпілим вирушив автомобільним транспортом до Французької Республіки.
В подальшому ОСОБА_5 , використовуючи підневільний стан, який проявився в неможливості самостійно покинути межі Французької Республіки, у зв'язку із незнанням іноземних мов та відсутністю коштів для покриття витрат на поїздку до України, доставив ОСОБА_9 до м. Мелен, де передав останнього невстановленій в ході досудового слідства особі, з метою організації останньою особою звернення до компетентних держаних органів для отримання ним статусу біженця під вигаданою легендою, задля подальшого отримання потерпілим банківського рахунку та картки, призначених для нарахування та отримання грошових виплат, що призначаються для осіб, які звернулися за отриманням статусу біженця на період проведення перевірки такого звернення, з метою подальшого привласнення вказаних грошових коштів, що відповідно до законодавства Французької Республіки є кримінальним правопорушенням, яке кваліфікується як шахрайство, що передбачено статтями 313-2, 313-2 абзац 7, 313-1, 132-71 Кримінального кодексу Французької Республіки.
Далі, під контролем та керівництвом ОСОБА_5 та невстановленої особи, потерпілий в період з 05.02.2020 року по 24.02.2020 року (точного часу в ході слідства не встановлено), перебуваючи в м. Мелен Французької Республіки, знаходячись в уразливому стані, вимушено звернувся до компетентних держаних органів із заявою про отримання ним статусу біженця під вигаданою ОСОБА_5 та невстановленою особою легендою, яку він запам'ятала заздалегідь та отримав банківську картку, призначену для нарахування та отримання грошових виплат, що призначаються для осіб, які звернулися за отриманням статусу біженця на період проведення перевірки такого звернення, яку ОСОБА_5 , застосовуючи психологічний вплив, вилучив у потерпілого з метою подальшого привласнення вказаних грошових коштів.
Оскільки на теперішній час в рамках даного кримінального провадження не зменшилися ризики, які існували на момент застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, а завершити досудове розслідування не видається за можливе з об'єктивних причин, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного.
2. Позиції учасників судового засідання.
Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, вказавши, що відсутні підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.
3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні вказаного клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
4. Висновки слідчого судді.
Вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
4.1. Обставини, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України.
12.04.2021 року відносно ОСОБА_5 складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, за кваліфікуючими ознаками - переміщення людини, вчинене з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану, за попередньою змовою групою осіб.
29.06.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри, а саме у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України, за кваліфікуючими ознаками:
- переміщення людини, вчинене з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану, за попередньою змовою групою осіб;
- вербування та переміщення людини, вчинене повторно, з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану, за попередньою змовою групою осіб;
Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред'явленої підозри, в зв'язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.
Крім того, слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.
4.2. Обставини, які свідчать про те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20.04.2021 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід - тримання під вартою строком до 17.06.2021 року, із визначенням розміром застави в розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681 000 (шістсот вісімдесят одна тисяча) гривень.
09.06.2021 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 було продовжено строком до 07.08.2021 року.
06.08.2021 року ухвалою Київського районного суду м. Одеси строк дії запобіжного заходу було продовжено до 13.09.2021 року.
Слідчий суддя враховує тяжкість інкримінованого підозрюваному ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, беручи до уваги, також суспільно-небезпечний характер такого кримінального правопорушення, кількість епізодів, у зв'язку з чим, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, продовжує існувати.
Крім того, слід взяти до уваги також те, що підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування та суду, оскільки слідчим суддею надавався дозвіл на затримання останнього, а також характеризуючи дані підозрюваного, відповідно до яких, останній не одружений, не працює, тобто не має постійного джерела прибутку та міцних соціальних зв'язків, що також вказує на продовження існування вищевказаного ризику.
Оскільки в рамках даного кримінального провадження наявні особи потерпілих, на показання яких сторона обвинувачення на теперішній час посилається в обґрунтування існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України, тому є достатні підстави вважати, що підозрюваний може на них впливати, з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжких злочинів, у зв'язку з чим, продовжує існувати ризику незаконного впливу на потерпілих.
Слідчий суддя також бере до уваги встановлену КПК України процедуру отримання свідчень від осіб, які є потерпілими, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Викладене свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для продовження строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
4.3. Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Як вбачається з ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 09.09.2021 року, строк досудового розслідування кримінального провадження №12020160000001193 від 13.10.2020 року було продовжено до 13.10.2021 року, оскільки за вказаними матеріалами досудового розслідування необхідно виконати ряд процесуальних дій, зокрема, отримати тимчасовий доступ до інформації яка зберігається в операторів мобільного зв'язку за номерами мобільних телефонів підозрюваних та потерпілих; провести аналіз вилученої у операторів мобільного зв'язку інформації; встановити та допитати в якості свідків працівників ДМС, які приймали документи для оформлення закордонних паспортів потерпілим; водіїв транспортних засобів, які здійснювали перевезення потерпілих та підозрюваних з України до Франції, а також інших осіб, які оформлювали потерпілим та підозрюваним документи, необхідні для перетину державного кордону України на виїзд до Франції; направити запит про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Французької Республіки та отримати на нього відповідь; отримати висновки експертів за результатами проведення психолого-психіатричних експертиз відносно потерпілих з метою встановлення уразливого стану останніх; отримати тимчасовий доступ до інформації із інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи «Аркан» щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон; отримати тимчасовий доступ тимчасовий доступ до речей та документів, які знаходяться у володінні Головного управління ДМС в Одеській області, щодо підозрюваних та потерпілих; прийняти рішення щодо розсекречення матеріалів проведених негласних (слідчих) розшукових дій; виконати вимоги ст.ст. 290, 291 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає встановленим наявність обставин, які перешкоджають завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
4.4. Неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжних заходів у вигляді застави, домашнього арешту та особистого зобов'язання є неможливим з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваною обов'язків.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом продовження дії відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
4.5. Вирішення питання щодо розміру застави.
В частині визначеного ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 20.04.2021 року розміру застави, слідчий суддя зазначає, що враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, обставини вчинення кримінальних правопорушень, суспільно-небезпечні наслідки ймовірного вчинення таких кримінальних правопорушень та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у їх вчиненні, беручи до уваги, встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що обраний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, у випадку її внесення, а тому такий розмір застави зміні не підлягає.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи те, що ризики не зникли та продовжують існувати, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд процесуальних дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному ОСОБА_5 строку тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.177, 182, 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 яке погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12020160000001193 від 13.10.2020 року - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 34 (тридцять чотири) дні, до 13.10.2021 року, з утриманням в Державній установі "Одеській слідчий ізолятор".
Розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 681 000 (шістсот вісімдесят одна тисяча) гривень - залишити без змін.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1