Справа № 751/4650/21 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/672/21
Категорія - Доповідач ОСОБА_2
10 вересня 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чернігові матеріали судового провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 липня 2021 року про відмову в задоволенні клопотання про приведення вироку у відповідність із законодавством України,
з участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7
засудженого ОСОБА_6
захисника - адвоката ОСОБА_8 .
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанцій обставини
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 липня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про приведення вироку суду у відповідність із законодавством України.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про вирішення питання, пов'язаного з виконанням вироку щодо засудженого ОСОБА_6 суд виходив з того, що наведені засудженим ОСОБА_6 доводи в обґрунтування клопотання очевидно не належать до питань, які вирішуються судом під час виконання вироку суду, оскільки питання допустимості доказу, а саме, явки з повинною, потребує дослідження та надання оцінки такому доказу по суті.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду та зобов'язати Новозаводський районний суд м. Чернігова розглянути клопотання про приведення вироку у відповідність із законодавством України по суті.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що рішення суду є необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам ст. 370 КПК України та практиці, установленій в рішеннях Європейського суду з прав людини.
Наголошує, що питання, яке ним ставиться перед судом, не стосується перегляду вироку, а є лише приведенням вироку у відповідність із законодавством України у відповідності до взятих на себе Україною міжнародних зобов'язань. Посилання суду на необхідність дослідження та наданні оцінки допустимості доказів є невірним трактуванням його вимог.
Крім того, на думку апелянта, ставлення судді ОСОБА_1 під час розгляду його клопотання є упередженим, оскільки він не мав бажання розглядати його вимогу по суті.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений та його захисник підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з викладених в ній підстав.
Прокурор у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги засудженого.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при ухваленні судового рішення
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого та його захисника, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Вироком апеляційного суду Чернігівської області від 09.08.2004 року ОСОБА_6 засуджений за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187, пп.1, 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ст.. 70 КК України до покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 16.11.2004 року вирок колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області від 09.08.2004 змінено, виключено з вироку вказівки суду про визнання обтяжуючою покарання обставину - вчинення ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 злочину за попередньою змовою групою осіб, в іншій частині вирок залишено без змін.
Згідно з ч.1 ст. 401 КПК України редакції 1960 року, вирок апеляційного суду набирає законної сили після закінчення строку на його касаційне оскарження, а в разі подання касаційної скарги чи внесення касаційного подання, вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи касаційною інстанцією.
Статтею 403 КПК України визначено, що вирок, який набрав законної сили є обов'язковим для всіх державних і громадських підприємств, установ і організацій, посадових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України.
Аналогічні положення щодо остаточності рішення Верховного суду, набрання вироком законної сили та його обов'язковості містяться і у чинному КПК України в редакції 2012 року, який підлягає застосуванню, а зокрема в ч.5 ст. 442, 532, 533 КПК України.
Згідно з п.14 ч.1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Саме в порядку визначеному п.14 ч.1 ст. 537 КПК України, засуджений ОСОБА_6 просив суд 1 інстанції привести вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 09.08.2004 року у відповідність до законодавства України шляхом вилучення з нього посилання як на доказ на явку з повинною, тобто, просить фактично переглянути законність допустимості доказу.
Про те, виходячи з аналізу вимог кримінального процесуального законодавства, в порядку виконання вироку суд не перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень, які набрали законної сили, також не вирішується питання, що стосуються суті вироку та належності допустимості доказів, зокрема явки з повинною, а лише вирішуються питання, що виникли після винесення вироку у процесі його виконання.
Крім того, законність вироку Апеляційного суду Чернігівської області від 09.08.2004 року відносно ОСОБА_6 , в тому числі і явки з повинною як доказу, була предметом перевірки судом касаційної інстанції, а суд 1 та апеляційної інстанції позбавлені процесуальної можливості їх повторної перевірки за результатами розгляду клопотання в порядку ст.ст. 537, 539 КПК України.
Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
Посилання ОСОБА_6 на норми національного законодавства, Європейську Конвенцію з прав людини та на рішення Європейського суду з прав людини не спростовують вищенаведеного.
Враховуючи викладене, здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, в обраний заявником спосіб є порушенням принципу правової визначеності як однієї з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд, оскільки вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 09.08.2004 року не може бути поставлено під сумнів, а здійснення його перегляду не є виправданим та обґрунтованим, тому висновки суду 1 інстанції про відмову в задоволенні клопотання засудженого про приведення вироку суду у відповідність із законодавством України є обґрунтованими, з чим погоджується і колегія суддів.
Також колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст. 75 КПК України, які б свідчили про упередженість судді суду 1 інстанції під час розгляду клопотання засудженого ОСОБА_6 , тому твердження апелянта в цій частині є необґрунтованими.
Тому, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 419, Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого - залишити без задоволення, а ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 липня 2021 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про приведення вироку у відповідність із законодавством України, , - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_11 ОСОБА_2 ОСОБА_4