Справа № 459/1432/17 Головуючий у 1 інстанції: Новосад М.Д.
Провадження № 22-ц/811/2931/20 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
Категорія:63
31 серпня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - Шандри М.М.
суддів: Левика Я.А., Приколоти Т.І.
секретаря: Бадівської О.О.
за участю: представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» - Стернюка В.А., представника Акціонерного товариства «Оператор газорозподільчої системи «Львівгаз» - Трухима С.В., представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» та Акціонерного товариства «Оператор газорозподільчої системи «Львівгаз» на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 27 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Львівгаз збут», ПАТ «Львівгаз», з участю третіх осіб Червоноградське РВ ТОВ «Львівгаз збут», Червоноградське відділення ПАТ «Львівгаз» про зобов'язання здійснити перерахунок та списати неіснуючу заборгованість,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії ПАТ «Львівгаз» та ТОВ «Львівгаз збут» неправомірними по нарахуванню неіснуючої заборгованості за спожитий газ за період, зазначений в позовній заяві; зобов'язати ПАТ «Львівгаз» та ТОВ «Львівгаз збут» провести відповідний перерахунок за спожитий газ з урахуванням фактично спожитого та оплаченого газу.
Свої вимоги мотивував тим, що до подорожчання тарифів за спожитий газ (квітень 2015 року) він використовував газ у великих об'ємах для обігрівання будинку та приготування їжі. Після значного подорожчання тарифів, почав використовувати твердопаливний котел, відповідно обсяги споживання газу значно зменшились. При цьому ним по мірі споживання газу самостійно подавались фактичні показники спожитого газу відповідно до законодавства. Відповідачі свідомо не брали до уваги показників приладів обліку газу та оплати проведені споживачем, натомість проводили нарахування за послуги газопостачання незрозумілим розрахунковим методом. Зазначав, що представники відповідача за період з 2014 по 05 серпня 2016 року у його помешкання для зняття показників лічильника не приходили. Останнє контрольне зняття показників лічильника контролером з зафіксованим показником 73390 відбулось 05.08.2016.
Відповідачем безпідставно нараховано борг за об'єми газу, який не був фактично спожитий та не відповідає фактичним об'ємам спожитого та сплаченого газу. У цьому випадку (виявлення розбіжностей в об'ємах спожитого та оплаченого газу) Відповідачі були зобов'язані провести звіряння спільно із Споживачем (позивачем), однак цього не було зроблено, хоча позивач неодноразово письмово звертався до Відповідачів з вимогою провести звіряння розрахунків, про що свідчать заяви від 16.05.2017, 24.11.2016, 22.02.2017, 07.08.2017,15.08.2017.
Акт контрольної перевірки від 26.03.2015 б/н складений з грубим порушенням законодавства щодо газопостачання, так як на ньому відсутній підпис споживача чи відмітка про відмову від підписання такого Акту, не зазначено дані свідків, у присутності яких складено Акт, відсутній його номер, відсутня відмітка про його вручення споживачеві (позивачу). Також в Акті невірно зазначена адреса позивача, тому його не можна брати до уваги.
26.05.2017 представниками Червоноградського відділення ПАТ «Львівгаз» було здійснено відключення газопостачання в його будинку за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено Акт № 26. Причиною виключення газу представники відповідача вказали - борг в сумі 21340,10 гривень. Заборгованість за газопостачання у нього відсутня, відповідачами вона нарахована безпідставно про що свідчать Дані про фактичні показники лічильника і квитанції про сплату за спожитий газ за період листопад 2014 року по вересень 2017 року. Суму боргу не визнає, дана заборгованість є неузгодженою, тому посилання в вищевказаному акті на це, як на підставу для виключення газопостачання вважав безпідставним. Додатково звертав увагу суду, що на даний час показники приладу обліку газу, який веде позивач та показники газопостачального підприємства збігаються, що було б неможливим у випадку існування заборгованості, яку йому виставило газопостачальне підприємство.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 27 серпня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Львівгаз збут», ПАТ «Львівгаз», з участю третіх осіб Червоноградське РВ ТОВ «Львівгаз збут», Червоноградське відділення ПАТ «Львівгаз» про зобов'язання здійснити перерахунок та списати неіснуючу заборгованість - задоволено.
Визнано протиправними дії ТОВ «Львівгаз збут», ПАТ «Львівгаз» щодо нарахування ОСОБА_1 заборгованості за послуги з газопостачання за період з 01.12.2015 по 27.08.2020 в сумі 20221, 40 грн.
Зобов'язано ТОВ «Львівгаз збут», ПАТ «Львівгаз» списати з особового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 заборгованість за послуги з газопостачання за період з 01.12.2015 по 27.08.2020 в сумі 20221, 40 грн та провести перерахунок з врахуванням фактично спожитого та оплаченого обсягу газу.
Стягнуто з ТОВ «Львівгаз збут» та ПАТ «Львівгаз» на користь ОСОБА_1 по 320 грн судового збору.
Вказане рішення оскаржило ТОВ «Львівгаз збут».
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та при винесенні оскаржуваного рішення не взяв до уваги доводи ТОВ “Львівгаз збут” та надані ним відповідні докази щодо порушення Позивачем норм Кодексу ГРМ в частині неподання Позивачем до AT “Львівгаз” даних про споживання газу за своєю адресою та не забезпечення доступу працівникам Товариства для зняття фактичних показів лічильника, тим самим неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. Вважає, що також суд неправильно протлумачив норми чинного законодавства України в частині обов'язку споживача сплачувати ТОВ “Львівгаз збут” за надані послуги з постачання природного газу - відповідно до обсягів спожитого природного газу, за даними, отриманими від Оператора ГРМ. Звертає увагу на те, що зобов'язавши ТОВ «Львівгаз збут», ПАТ «Львівгаз» списати з особового рахунку позивача заборгованість за послуги з газопостачання за період з 01.12.2015 по 27.08.2020 в сумі 20221, 40 грн та провести перерахунок з врахуванням фактично спожитого та оплаченого обсягу газу, Червоноградський міський суд Львівської області неправомірно втрутився у законне право ТОВ “Львівгаз збут” на списання боргу. Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Також вказане рішення оскаржило АТ «Оператор газорозподільчої системи «Львівгаз».
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги докази щодо порушення Позивачем норм Кодексу ГРС в частині неподання до AT «Львівгаз» даних про споживання газу за своєю адресою та не забезпечення доступу працівникам Товариства для зняття фактичних показів лічильника, тим самим неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що при винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції неправильно застосував норми чинного законодавства України: не застосував абзац 2 пункту 4 глави 4 розділу IX Кодексу ГРС, хоча позивачем не доведено надання показань лічильників газу станом на 01 число щомісяця у спірний період. Звертає увагу на те, що всупереч встановленим обставинам щодо порушення Позивачем п. 17 Правил надання населенню послуг з газопостачання, в частині не надання показань лічильника, абз. 1 п. 4 глави 4 розділу IX Кодексу ГРС суд прийшов до необґрунтованого висновку щодо протиправності дій Товариства по нарахуванню заборгованості за величинами середньомісячного споживання та застосуванню абзацу 2 пункту 4 глави 4 розділу IX Кодексу ГРС. Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
23.11.2020 та 26.01.2021 на апеляційну скаргу відповідачів надійшов відзив позивача ОСОБА_1 .
Позивач зазначає, що надсилав банківські квитанції про оплату послуг з зазначенням показників лічильника безпосередньо в абонентський відділ ТОВ «Львівгаз збут».
Жодного разу представники відповідача, незважаючи на його численні звернення не з'явилися для проведення звіряння фактичних показників лічильника. Відповідачі ухились від цього та надсилали на його адресу формальні відписки з актом, в якому зазначалась лише сума нарахувань без фіксації показників лічильника та сум сплати.
Наголошує, що з квітня 2015 став набагато менше використовувати природній газ у зв'язку з використанням твердопаливного котла, каміну та нагрівальних електроприладів.
Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» - Стернюка В.А. та представника Акціонерного товариства «Оператор газорозподільчої системи «Львівгаз» - Трухима С.В., в підтримання апеляційних скарг, заперечення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення з наступних підстав.
Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 .
У статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; норми споживання комунальних послуг (далі - норми споживання) - кількісні показники споживання комунальних послуг, які використовуються для розрахунків за спожиті комунальні послуги у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Згідно з главою 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2494 (далі Кодекс), оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» є Оператором ГРМ.
Відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 N 2246 «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання», розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання є календарний місяць. Плата за надані протягом розрахункового періоду послуги з газопостачання вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено інший строк. Споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за надані послуги з газопостачання. Споживач несе відповідальність згідно із законодавством, крім іншого, за несвоєчасне та/або не в повному обсязі внесення плати за надані послуги з газопостачання, самовільне підключення до системи газопостачання, зривання пломб на газових приладах та пристроях, опломбованих газопостачальним або газорозподільним підприємством.
Зняття показників лічильника газу проводяться споживачем щомісяця на 1 число місяця, що настає за розрахунковим та зазначається споживачем у платіжних документах. Газопостачальне та газорозподільне підприємство мають право контролювати правильність зняття показань та оформлення позивачем платіжних документів.
Судом встановлено, що ТОВ «Львівгаз» надсилав на адресу позивача попередження без вихідної дати про припинення газопостачання, в якому зазначав заборгованість за послуги газопостачання.
Частинами 1, 2 статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З робочих листів про контрольне зняття показників лічильника та роздруківки по особовому абонентському рахунку ОСОБА_1 вбачається, що контрольне зняття показників лічильника позивача було за адресою: АДРЕСА_2 , між тим, позивач проживає по АДРЕСА_2 (довідка Межирічанської сільської ради від 28.03.2018 № 136). Тому, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що за таких обставин неможливо встановити чи дані показники стосувались позивача, чи іншого споживача.
Відповідно до ч.1 п.1 гл. 7 розд. VI Кодексу ГРМ, в редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин, оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках: 1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу; 2) відсутність підтвердженого обсягу природного газу по об'єкту споживача та/або його постачальнику; 3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання; 4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»; 5) неповернення Оператору ГРМ заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу чи розірвання договору розподілу природного газу; 6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ; 7) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт; 9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ; 10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об'єкту споживача, що не є побутовим); 11) в інших випадках, передбачених законодавством.
З акту контрольної звірки б/н від 26.03.2015, вбачається, що на ньому відсутній підпис споживача, або відмітка про відмову від підпису, не зазначено адреси, за якою складено акт та даних свідків, які підписали цей акт, тому суд першої інстанції обґрунтовано не взяв такий до уваги.
26.05.2017 представниками відповідача було здійснено відключення газопостачання в будинку позивача за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено Акт №26. Причиною виключення газу зазначено - борг в сумі 21340,10 гривень. Проте, враховуючи, що відповідачами не надано доказів здійснення контрольного зняття показників лічильника у будинку позивача, суд дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільчої системи «Львівгаз» залишити без задоволення.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 27 серпня 2020 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено:10.09.2021.
Головуючий
Судді