Справа № 463/2332/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/827/21 Доповідач: ОСОБА_2
06 вересня 2021 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 13 серпня 2021 року у кримінальному провадженні № 12021141050000086 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
встановила:
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу на ухвалу Личаківвського районного суду м. Львова від 13.08.2021, якою задоволено клопотання прокурора та продовжено ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 календарних днів, тобто до 12.10.2021 року включно.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого просить скасувати ухвалу суду першої інстанції якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Зазначає, що повний текст ухвали отримав лише 18.08.2021.
Апелянт інформує суд про те, що йому працівниками СБУ було повідомлено про активацію мобільного телефону марки APPLE Iphone X 25/ НОМЕР_1 , а це підтверджує що ОСОБА_9 телефон у потерпілого не викрадав.
Апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною і необ'єктивною.
Апелянт свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції необґрунтовано продовжив строк тримання під вартою ОСОБА_6 , оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, відсутні. Також захисник зазначає, що пред'явлена ОСОБА_6 підозра у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України є необґрунтована, оскільки доказами в кримінальному провадженні стверджується, що ОСОБА_6 30.01.2021 року о 22 год. 07 хв. не викрадав в потерпілого ОСОБА_10 телефону, який був викрадений раніше. Крім цього, захисник вказує, що органом досудового розслідування не правильно встановлено дані про ОСОБА_6 , який в дійсності працював, має постійне місце проживання.
Стосовно показів ОСОБА_11 , як свідка, то їх до уваги не слід брати так, як в подальшому він був визнаний обвинуваченим. Доказами грабежу є покази лише потерпілого ОСОБА_10 , але надана ним квитанція не містить даних що телефон саме йому належав. Інших даних обґрунтування вини ОСОБА_6 у справі немає. Обставини справи вказують на фабрикування матеріалів кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 , а тому підстав утримувати його під вартою немає.
Суд першої інстанції мотивував свою ухвалу, про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тим, що при вирішенні клопотання про продовження застосування запобіжного заходу обвинуваченому, з моменту взяття його під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та обстановка не змінилися і це дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого не може забезпечити більш м'який запобіжний захід. Крім цього, судом, при вирішенні клопотання, було враховано особу обвинуваченого ОСОБА_6 та тяжкість інкримінованих йому діянь.
Заслухавши доповідача, думку захисника - адвоката ОСОБА_7 , підтримане обвинуваченим ОСОБА_6 , про задоволення апеляційної скарги, міркування прокурора, яка просила залишити без задоволення апеляційну скаргу захисника обвинуваченого, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, вивчивши матеріали контрольного провадження, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності до ч.1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч.2 цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно з вимогами ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання колегії суддів, суддя суду першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Як вбачається з матеріалів провадження, суд при прийнятті рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 врахував положення вищенаведених норм процесуального закону та дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, обґрунтовано пославшись на те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та такі не зменшились, з врахуванням злочину, інкримінованого ОСОБА_6 та даних про особу обвинуваченого, є підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому обґрунтовано продовжив обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно з матеріалами контрольного провадження, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за попередньою змовою з іншою особою із застосуванням насильства щодо потерпілого. Максимальна міра покарання, за інкриміновані обвинуваченому злочин становить від 4 до 6 років позбавлення волі.
Як вбачається з клопотання про продовження строку тримання під вартою, таке відповідає вимогам ст. 199 КПК України, зокрема містить у собі короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_6 правову кваліфікацію кримінального правопорушення, виклад обставин, що дають підстави обвинувачувати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини , посилання на ризики, передбачені ст. 177 цього Кодексу, та обґрунтування того, що такі продовжують існувати та не зменшилися , обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Доводи захисника обвинуваченого про те, що прокурором не наведені нові ризики передбачені КПК, які б унеможливили застосування більш м'якого запобіжного заходу є безпідставними, оскільки судом було належним чином перевірено та досліджено матеріали клопотання, дані, які характеризують особу обвинуваченого, а також вмотивовані висновки та наведено обґрунтовані підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як в судовому засіданні судом першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_6 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржувана ухвала суду є законною й обґрунтованою, а тому підстав для задоволення апеляційних вимог захисника обвинуваченого не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
постановила :
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 13.08.2021 року, якою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, до 12 жовтня 2021 року включно - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: