Справа № 740/2969/21
Провадження № 3/740/1146/21
Іменем України
10 вересня 2021 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Карпусь І.М.,
за участю секретаря судового засідання Кубрак Н.М.,
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Сакун І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований по АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 471592 від 09.04.2021 ОСОБА_1 09.04.2021 о 13 год 25 хв по вул. Шевченко у м. Ніжині керував автомобілем Opel Vectra, номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння, розширення зіниць очей, тремтіння рук, медобстеження проводилось в Ніжинському наркодиспансері, чим порушив п.2.9А Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вини у скоєнні правопорушення не визнав та пояснив, що автомобілем керував, їхав з Борзнянського районного суду, де був у судовому засіданні по цивільній справі. В стані наркотичного сп'яніння не перебував, наркотичних речовин не вживав, на пропозицію поліцейських проходив огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, де проводилося тестування його біологічного середовища (сечі). Лікар повідомила, що за результатами тестування виявлено наявність наркотиків. З результатами тесту він не погодився, про що відразу повідомив присутніх.
Свідок ОСОБА_2 , яка працює лікарем-наркологом Ніжинського диспансерного наркологічного відділення КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня», пояснила, що проводила огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 . Він мав клінічні ознаки наркотичного сп'яніння, відображені нею в акті огляду. Також за допомогою швидкого тесту проведено дослідження біологічного середовища (сечі) ОСОБА_1 , за результатами якого виявлено наявність наркотичних речовин. За результатами огляду і тесту нею встановлено заключний діагноз «стан наркотичного сп'яніння». Зазначила, що використаний при дослідженні сечі ОСОБА_1 швидкий тест, є одним із методів лабораторного дослідження. Такі тести наявні в диспансерному відділенні, як вона вважає вони надходять для використання в роботі з КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня». Через недостатню кількість біологічного матеріалу (сечі) зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження у ОСОБА_1 у дві ємності не відбиралися, для проведення аналізу у токсикологічну лабораторію не направлялися. Такої лабораторії у Ніжині немає, вона знаходиться у Чернігові. Зразки іншого біологічного середовища (кров, слина тощо) не відбиралися.
Як слідує із відеозапису на оптичному диску, долученому до протоколу, зафіксовано спілкування ОСОБА_1 з лікарем-наркологом ОСОБА_2 та працівниками поліції у наркологічному диспансері. При повідомленні лікарем ОСОБА_1 позитивного результату тесту він висловив бажання провести повторне тестування, на що йому було повідомлено поліцейським та лікарем, що для цього він повинен придбати тест за свої кошти. З відеозапису вбачається, що поведінка і реакції ОСОБА_1 були сповільнені, дещо нечітка артикуляція при вимові.
Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.04.2021 під час огляду о 14 год 20 хв 09.04.2021 лікарем-наркологом Ніжинського диспансерного наркологічного відділення КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння. З висновком обстежуваний ОСОБА_1 був не згоден, про що свідчить відповідний запис та його підпис у висновку.
Відповідно до акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.04.2021 під час огляду ОСОБА_1 лікарем-наркологом вказаного медичного закладу встановлено, що він дещо збуджений, метушливий, настрій нестійкий, орієнтований в місці перебування, часі та власній особистості, змазаність мови, порушення ариткуляції, шкіра бліда, язик сухий, склери ін'єковані, 18 подихів за хвилину, пульс 95/хв, тахікардія, артеріальний тиск 140/100 мм рт. ст., зіниці Д = S, дещо розширені, реакція млява, ригідність м'язів, паталогічні рефлексии відсутні, міміка жвава, в позі Ромберга стійкий, пальце-носову пробу виконує, тремор кінчиків пальців рук, зі слів останній раз вживав амфетамін та марихуану напередодні за 2 дні, однак при уточнені чіткої відповіді не надав. За результатами огляду зроблено висновок про клінічні ознаки вживання психоактивної речовини. Зазначено результати проведення тестування біологічного середовища (сечі) тестом на виявлення 5 наркотиків "Sniper 5": маріхуана та амфетамін - «позитивний»; морфін, кокаїн, метамфетамін - «негативний». Встановлено заключний діагноз (за результатами огляду та тестів): стан наркотичного сп'яніння.
З результату імунохроматографічного дослідження №40 від 09.04.2021, складеного лікарем-наркологом ОСОБА_2 , вбачається, що за результатами дослідження сечі ОСОБА_1 тестом на 5 наркотиків отримано позитивний результат на амфетамін та марихуану.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи суд доходить наступного висновку.
Відповідно до підпункту "а" пункут 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, ч.1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність, серед іншого, за керування транспортними засобами особами в стані наркотичного сп'яніння.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є, зокрема, керування транспортним засобом особою в стані наркотичного сп'яніння, тобто докази мають бути спрямованими саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування в стані наркотичного сп'яніння.
ОСОБА_1 не заперечує, що керував автомобілем.
Водночас заперечує, що перебував у стані наркотичного сп'яніння. На підтвердження перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння суду надано висновок щодо результатів медичного огляду, акт медичного огляду, результат імунохроматографічного дослідження №40, відеозапис, протокол про адміністративне правопорушення.
Надаючи оцінку цим доказам суд враховує, що порядок огляду водіїв на стан наркотичного сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція).
Згідно із п. 3, 4 розділу І Інструкції ознаками наркотичного сп'яніння є: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло , сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови , почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Водночас відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції (ознаки наркотичного сп'яніння), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Тобто, огляд особи на стан наркотичного сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, відбувається виключно у медичному закладі, а не поліцейським на місці зупинки.
Порядок огляду водія на стан наркотичного сп'яніння врегульований розділом ІІІ Інструкції.
Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством (п. 3 розділу 3 Інструкції).
Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров'я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров'я, у якому проводився відбір біологічного середовища. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки інших біологічних середовищ (п. 7-13 розділу 3 Інструкції).
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду (пункти 15, 16 рзділу ІІІ Інструкції).
Згідно із п. 22. розділу ІІІ Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Таким чином огляд на стан наркотичного сп'яніння передбачає як огляд лікарем на предмет наявності клінічних ознак такого сп'яніння, так і лабораторне дослідження біологічного середовища обстежуваного.
Як вбачається із відеозапису ОСОБА_1 мав нормативно визначені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, сповільненість. Тому суд вбачає правомірним направлення його поліцейським на медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння і не вбачає підстав для сумнівів у обгрунтованості висновку лікаря-нарколога про наявність у нього клінічних ознак наркотичного сп'яніння.
Разом з тим, стан наркотичного сп'яніння може бути викликаний тільки внаслідок їх вживання. При цьому, людина може мати ознаки, схожі з ознаками наркотичного сп'яніння, і з інших причин, як то втома чи інші обставини.
Отже, неможливо достовірно і обгрунтовано констатувати у особи стан наркотичного сп'яніння без виявлення в організмі людини відповідних речовин.
Тобто, само по собі виявлення у водія ознак наркотичного сп'яніння, передбачених п.4 розділу І Інструкції, не доводить перебування водія у стані наркотичного сп'яніння, а є підставою для проведення огляду такого водія у встановленому законом порядку, що прямо вказано у п.2 розділу І Інструкції, за результатами якого відповідний стан сп'яніння знайде або не знайде підтвердження.
У даній справі для визначення того, чи знаходяться в організмі ОСОБА_1 такі речовини лікарем під час огляду використано швидкий тест біологічного середовища (сечі) ОСОБА_1 на виявлення 5 наркотиків «Sniper 5», який показав позитивний результат на марихуану та амфетамін. Щодо цього тесту суду надано сертифікат та декларацію про відповідність.
Однак, результати вказаного тесту не можуть прийматися судом як достатній доказ наявності в організмі обстежуваного наркотичних речовин, оскільки відповідно до інструкції з використання цього тесту він є однокроковим, горизонтально-проточним імунохроматографічним аналізом, а зразки із позитивним результатом повинні бути підтверджені більш специфічним методом, перевагу надають газовій хроматографії/масс-спектрофотометрії (ГХ/МС) або високоефективній рідинній хроматографії. Дані отримані в результаті тестування, є лише попереднім якісним результатом. Для отримання заключного результату необхідно використовувати більш специфічний альтернативний метод. Заключний діагноз повинен бути встановлений лікарем після оцінки всіх клінічних та лабораторних даних.
Крім того, пункти 7 та 8 розділу ІІІ Інструкції чітко, зрозуміло та доступно вказують на необхідність проведення лабораторних досліджень з метою виявлення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Попри те, що лікар-нарколог, яка проводила огляд, пояснила суду, що імунохроматографічне дослідження є одним із методів лабораторних досліджень, а швидкі тести наявні у диспансерному відділенні і постачаються вони, як вона вважає, централізовано, суд звертає увагу на те, що згідно із листом від 30.07.2021 № 01-04/744/1 генерального директора КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня», підрозділом якого є Ніжинське диспансерне наркологічне відділення, де і проводився огляд ОСОБА_1 , використання експрес тестів Інструкцією не передбачено, тому закладом їх закупівля не проводиться. Разом з тим, в додатку до вже іншого листа вказаної лікарні від 10.08.2021 № 715 суду надано копію сертифікату аналізу, який використовувався при дослідження матеріалу ОСОБА_1 .
Також цим же листом вказаної лікарні від 10.08.2021 № 715 суду надано інформацію про те, що лабораторне дослідження зразків біологічного матеріалу на визначення наркотичних засобів проводиться в клініко-діагностичній лабораторії лікарні, зразки біологічного матеріалу ОСОБА_1 до неї не доставлялись. Зазначено, що згідно методичних рекомендацій «Порядок відбору від живих осіб зразків біологічного матеріалу, поводження з ними та організація проведення токсикологічних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», розроблених Харківською медичною академією післядипломної освіти Українського центру наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України, узгоджених Департаментом розвитку медичної допомоги МОЗ України 18.01.2011, виявлення наркотичних та психотропних речовин проводиться методами: попередні - імунохроматографічні (експрес-метод (тест-смужка); підтверджуючі - тонкошарова хроматографія (сорбфіл пластини).
Отже, оскільки зразки біологічного матеріалу ОСОБА_1 лабораторно не досліджувалися, має місце порушення пункту 7 розділу ІІІ Інструкції, за яким це є обов'язковим, а п. 22. розділу ІІІ Інструкції однозначно встановлює, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Пояснення лікаря про неможливість направлення біоматеріалу ОСОБА_1 до лабораторії через його недостатність не спростовують висновків про допущені порушення Інструкції, адже іншого біологічного середовища у ОСОБА_1 не взято, тоді як предметом дослідження біологічного середовища можуть бути, окрім сечі, також слина, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки інших біологічних середовищ (п. 12-13 розділу 3 Інструкції).
Крім того, як вбачається з відеозапису, попри те, що після оголошення ОСОБА_1 результатів тесту він забажав пройти тест повторно йому не пропонувалося здати будь-який біологічний матеріал для направлення його на лабораторне дослідження. Натомість лікар йому повідомила, що повторний тест він може пройти якщо він придбає тест за свої кошти.
Отже, будь-яких відомостей щодо неможливості лікаря взяти біологічні зразки у ОСОБА_1 для лабораторного їх дослідження матеріали справи не містять.
Таким чином, під час розгляду справи судом встановлено, що огляд ОСОБА_1 у медичному закладі - Ніжинське диспансерне наркологічне відділення КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» на стан наркотичного сп'яніння проведений з порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 09 листопада 2015 року.
Зокрема порушено п.п. 7-8 розділу ІІІ Інструкції, які вказують на обов'язковість проведення лабораторних досліджень для визначення наркотичного засобу або психотропної речовини з метою виявлення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння, а тому відповідно до приписів п.22 Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння вважаються недійсними.
Конституційний Суд України у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При розгляді справи суд, відповідно до приписів ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Так згідно ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Загальноприйнятий європейський стандарт доказування поза розумним сумнівом, сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах "Кобець проти України" (п.43) та "Авшар проти Туреччини" (п. 282), "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року, "Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії" від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КупАП не доводиться сукупністю наявних у справі доказів, які не відповідають закону, не є переконливими, достатньо вагомими і узгодженими між собою, а відтак викликають у суду обгрунтований сумнів.
Зазначене є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст.251, 255, 280, 283, 284 КУпАП, суд
постановив:
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.М. Карпусь