справа № 732/652/21
провадження № 1-кп/732/68/21
10.09.2021 року місто Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , секретарі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня кримінальне провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021275440000701 від 07.03.2021 по обвинуваченню за ч.2 ст. 125 КК України
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кузничі Городнянського району Чернігівської області, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого робітником ТОВ „Лібра-М”, раніше не судимого,-
за участі учасників кримінального провадження:
прокурорів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4
Обвинувачений ОСОБА_4 06.03.2021 близько 10 години 00 хвилин, перебуваючи на території підприємства з виготовлення деревного вугілля ФОП „ ОСОБА_8 ”, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс ОСОБА_7 один удар металевим навісним замком в область волосистої частини голови, а потім, продовжуючи реалізовувати свій умисел на спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, знаходячись біля в”їзду до території цього ж підприємства дерев”яною палицею наніс йому ще два удари в область волосистої частини голови в результаті чого заподіяв потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді рани та садна волосистої частини голови, струсу головного мозку, які згідно висновку експерта № 11 від 13.04.2021 відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що спричинили короткочасний розлад здоров”я.
Обвинувачений у судовому засіданні свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав. У своїх показаннях суду розповів, що у приміщенні на території, яку він охороняє зберігались речі потерпілого, який раніше орендував таке приміщення. Після розірвання договору оренди ОСОБА_7 прибув на охоронювану ОСОБА_9 територію, і ОСОБА_4 вирішив запитати керуючого, чи можно пустити ОСОБА_7 , щоб він забра речі. До погодження з керуючим, на думку ОСОБА_4 він не мав права віддавати інструмент ОСОБА_10 . ОСОБА_10 зайшов у приміщення та сказав, що відсутня належна йому болгарка, образив ОСОБА_11 , назвавши його злодієм. У той час ОСОБА_4 тримав в руках металевий замок. У відповідь на образливі висловлювання ОСОБА_10 , з показань ОСОБА_4 він вдарив потерпілого цим замком в голову. До них підбіг ОСОБА_12 і скрутив руки ОСОБА_4 , продовжив тримати ОСОБА_4 до моменту, коли ОСОБА_13 пішов та сів у свій автомобіль. Із слів обвинуваченого, ОСОБА_14 помилково припустив, що він (обвинувачений) заспокоївся і залишив його. Тоді, як випливає з показань самого обвинуваченого, він наздогнав ОСОБА_7 з метою вдарити ще хоча б два рази, прихопивши з собою дерев”яну палицю. Коли наздогнав ОСОБА_7 , той вже сидів в автомобілі і від”їжджав, тоді ОСОБА_4 влучив в лобове скло, а потім у скло передніх водійських дверей. Коли скло вилетіло, він влучив палицею двічі в область голови потерпілого. Розуміє, що мав стриматися та не вчиняти такі дії, однак стверджує, що не міг заспокоїтись після слів потерпілого, який назвав його злодієм. Підтвердив, що обставини і події відбулись 06.03.2021 близько 10 години 00 хвилин.
Потерпілий ОСОБА_7 у суді розповів, що, дійсно він орендував приміщення на території підприємства з виготовлення деревного вугілля ФОП „ ОСОБА_8 ”, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 . Його тривалий час не пускали до приміщення після розірвання договору оренди і він не міг забрати свої речі. 06.03.2021 близько 10 години 00 хвилин він прибув на територію вказаного підприємства, де його зустрів ОСОБА_4 . Потерпілий перевірив свої речі та виявив відсутність болгарки, про що одразу і сказав ОСОБА_4 . Останній, сприйнявши його твердження як образу, одразу вдарив ОСОБА_10 по голові металевим замком. ОСОБА_14 відтягнув ОСОБА_11 і ОСОБА_7 пішов до свого автомобіля. ОСОБА_4 постійно погрожував ОСОБА_7 , що викличе бандитів і вб”є його. У той час, коли з місця, де був припаркований автомобіль ОСОБА_7 , він став від”їжджати, до нього підбіг ОСОБА_15 з дерев”яною палкою та розбив лобове скло і потім вікно передніх пасажирських дверцят, завдавши через розбите вікно удари по голові потерпілому. Від”їхавши на безпечне місце, потерпілий викликав поліцію. Цивільний позов у строк, передбачений ст. 128 КПК України потерпілим не заявлено. Примирення не відбулось. Під час судових дебатів потерпілий просив обрати обвинуваченому найсуворіше покарання.
Свідок ОСОБА_16 повідомив, що як патрульний, прибув за викликом, виявив, що ОСОБА_7 перебуває приблизно за 50 метрів до території підприємства з виготовлення деревного вугілля ФОП „ ОСОБА_8 ”, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 . Лобове скло і скло передніх водійських дверей було розбито. Під час опитування потерпілий повідомив про обставини побиття його ОСОБА_4 . Коли поспілкувались з ОСОБА_4 , той вказав, що наведене сталось внаслідок того, що ОСОБА_7 назвав його злодієм. Тоді запросили групу дізнавачів і слідчих.
За даними протоколу огляду місця події дізнавачем був оглянутий, в тому числі і автомобіль потерпілого та зафікосавано виявлені пошкодження.
Механізм заподіяння тілесних ушкоджень, повідомлених в суді обвинуваченим і потерпілим відповідають повідомленим ними обставинам під час слідчих екпериментів за їх участі, проведених невдовзі після події кримінального правопорушення.
Дані, викладені у протоколах проведення слідчих експерементів від 20 квітня 2021, 28 квітня 2021 року, та зафіксовані на технічних носіях (відеофайлах) дублюють їх показання в суді, а ці показання суд сприймав безпосередньо при допиі вказаних осіб під час судового розгляду. Протоколом проведеного слідчого експеременту від 30.04.2021 за участі ОСОБА_12 фактично дублюються обставини відтвореного вище конфлікту між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .
Висновком експерта № 11 підтверджено, що з медичної документації, складеної одразу після події кримінального правопорушення, виявлено у громадянина ОСОБА_7 закриту черепно-мозкову травму, яка включає рани та садна волосистої частини голови, струсу головного мозку, які згідно висновку експерта № 11 відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що спричинили короткочасний розлад здоров”я (згідн п.2.3 правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).
Виявлене не протирічить можливості утворення таких тілесних ушкоджень за обставин, вказаних у обставинах провадження.
Таким чином, судом з'ясовано фактичні дані, що містяться у показаннях обвинуваченого, потерпілого, а також дані, які відображені у вище вказаних документах; оцінено такі докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності для вирішення питань, передбачених ст. 368 КПК України, в межах пред'явленого обвинувачення, яке підтверджено в судовому засіданні.
Суд дійшов об”єктивного висновку, що весь комплекс тілесних ушкоджень, які утворились у потерпілого утворились у потерпілого внаслідок обставин, вказаних у обвинувальному акті.
Майно (крадіжка, пошкодження) не є предметом цього кримінального провадження.
Судовий розгляд у відповідності до ч.1 ст. 337 КПК України проводився стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, де об”єктом посягання визначено здоров”я особи.
Дії ОСОБА_4 , які виразились у заподіянні умисних легких тілесних ушкоджень, шо спричинили короткочасний розлад здоров”я потерпілого, вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 125 КК України.
Обставини, які обтяжують або пом”якшують покарання винного відсутні.
При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, конкретні обставини провадження, особу винного - його вік, сімейний стан, позитивну характеристику за місцем проживання, відсутність попередніх судимостей. З огляду на встановлені обставини у їх сукупності, суд вважає, що обвинуваченому слід обрати покарання у виді громадських робіт, оскільки його виправлення можливе при застосуванні безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначатиметься органом самоврядування, що відповідатиме законній меті покарання.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні. Запобіжний захід не обирається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 127-129, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним за ч.2 ст. 125 КК України і призначити покарання у виді 160 (сто шістдесят) годин громадських робіт.
Копію вироку суду вручити обвинуваченому, потерпілому, прокурору.
На вирок може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду через Городнянський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_1