Справа № 686/20795/21
Провадження № 1-кс/686/8857/21
10 вересня 2021 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Хмельницької обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Хмельницької обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування скарги вказує, що 14.07.2021 ним було подано до Генеральної прокуратури України заяву про наявність правових підстав для внесення відомостей до ЄРДР відносно судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_4 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 364, 383, 397 КК України.
Однак прокурор другого відділу ГП ОСОБА_5 , діючи всупереч ст. 214 КПК України перенаправив звернення до Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_6 , який перенаправив 29.07.2021 інформацію про злочин до ТУ ДБР в Хмельницькій області.
14.08.2021 на адресу ОСОБА_3 надійшов лист першого заст. керівника Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_7 , з якого стало відомо, що обласна прокуратура проігнорувала вимоги ст. 214 КПК України, оскільки повідомлення про злочин до ЄРДР внесено не було.
У діях ОСОБА_7 , який всупереч ст. 214 КПК України вчасно не розпочав досудове розслідування, вбачає ознаки посадової бездіяльності.
У скарзі ОСОБА_3 просить: зобов'язати уповноважену особу Хмельницької обласної прокуратури внести відомості до ЄРДР за заявою від 14.07.2021, яка надійшла до обласної прокуратури з Генеральної прокуратури України.
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, у скарзі вказав, що з огляду на вік та віддаленість місця проживання від суду, не заперечує проти вирішення скарги у його відсутності.
Прокурор, у судове засідання не з'явився, направив заяву розгляд скарги у його відсутності. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України це не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на наведені обставини, слідчий суддя вважає за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності скаржника та уповноваженої особи органу досудового розслідування.
Дослідивши матеріали скарги та сканокопії матеріалів за зверненням ОСОБА_3 , слідчий суддя дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги з таких підстав.
Із наданих сканокопій матеріалів за зверненням ОСОБА_8 слідує, що ОСОБА_3 звернувся із заявою від 14.07.2021 до Генерального прокурора України, яка була зареєстрована 14.07.2021 за № 163456-21, у якій вказав на вчинення, на його думку, злочинів, передбачених ст.ст. 364, 383, 397 КК України суддею Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_4 .
У заяві вказав, що суддя ОСОБА_4 , не дотримуючись, а відтак нехтуючи закріпленими в Законі нормами, які прямо забороняють будь-кому втручатися в професійну діяльність адвоката, умисно чинити такій діяльності перешкоди, а також без обґрунтованих підстав з метою чинення морального тиску, проявляючи не сумлінне виконання принесеної ним присяги судді та відкрито зловживаючи своїми повноваженнями, зловмисно звернувся до правоохоронних органів з вимогою порушити відносно ОСОБА_3 кримінальне провадження за ст. 376 КК України - втручання в діяльність судових органів, вчиняючи в такий спосіб тиск на скаржника.
Вказав, що йому відомо про те, що ГУ НП в Хмельницькій області за повідомленням ОСОБА_4 . 06.05.2021 розпочато відносно ОСОБА_3 досудове розслідування за ч. 1 ст. 376 КК України всупереч тому, що ОСОБА_4 не надано правоохоронним органам доказів щодо наявності в діях скаржника кваліфікуючих ознак втручання в його діяльність як судді з метою перешкодити виконання службових обов'язків.
ОСОБА_9 вважав, що ОСОБА_3 своїми зверненнями в інтересах трьох клієнтів - братів Добранських намагався, начебто, «спонукати його до ухвалення виправдовувального вироку» та начебто, «надавав рекомендації щодо перевірки обставин по вказаній справі». Вказане свідчить про те, що суддя ОСОБА_9 правомірну діяльність адвоката та офіційні звернення до суду щодо захисту прав трьох підсудних вважав втручанням в його діяльність.
ОСОБА_9 своє звернення до правоохоронних органів пов'язав з розглядом ним з 22 червня 2018 року матеріалів кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру №12017240100000184 про обвинувачення ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Зазначає, що укладена між ним та Добранськими угода передбачала надання: консультацій і роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та іншим документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; угодою не передбачалася участь захисника в судових засіданнях, про що ОСОБА_3 інформував суддю.
Суддя ОСОБА_9 інформував ОСОБА_3 про готовність визнати повноваження захисника Добранських по вказаній справі та жодного разу не вказав на незаконний на нього вплив, тиск або втручання в його дальність.
ОСОБА_9 вдався до незаконного втручання з метою вчинення на ОСОБА_3 психологічного та морального тиску, переслідуючи мету вчинити перешкоди до здійснення правомірної діяльності захисника згідно адвокатської угоди від 27.06.2019 року по відношенню до трьох підсудних, що призвело до порушення ОСОБА_4 встановлених ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гарантій діяльності ОСОБА_3 в результаті завідомо неправдивого повідомлення в квітні 2021 Генерального прокурора України та ВРП про вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ст. 376 КК України, яке полягало у втручанні діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
ВРП своїм рішенням від 15.06.21р. №1348/0/15-21 визнала письмове звернення ОСОБА_13 безпідставним, про що складено відповідні висновки, а ОСОБА_9 вдався до смутку, оскільки розуміє, що за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення ОСОБА_3 злочину та умисне втручання в діяльність адвоката буде нести відповідальність.
У подальшому, заява ОСОБА_3 була скерована до Хмельницької обласної прокуратури, де зареєстрована 27.07.2021 за № 18139-21.
З Хмельницької обласної прокуратури заяву ОСОБА_3 було направлено до ТУ Державного Бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, де вона була зареєстрована 02.08.2021 за № Б-3208.
Листом за вих. № Б-3208/14-01-01-21 від 09.08.2021 ОСОБА_3 було направлено листа за підписом начальника першого СВ ТУ Державного Бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_14 , яким йому фактично відмовлено у внесенні відповідних відомостей до ЄРДР у зв'язку із відсутністю обставин, які б вказували на ознаки складу злочинів.
Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Положеннями частини 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). Вказане узгоджується з позицією, викладеною у згаданому Узагальненні ВССУ N 9-49/0/4-17 від 12.01.2017, за якою КПК дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень. Вказана інформація необхідна для визначення того, що ставиться питання про вчинення саме кримінального правопорушення та можливості спрямувати орган досудового розслідування на його розкриття, зібрання відповідних доказів.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_15 від 17.06.2020, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що "встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту".
Також і Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 Верховний Суд у складі колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
Отже ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписом ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.
Звертаючись із заявою про вчинення, на думку ОСОБА_3 , суддею ОСОБА_4 злочинів, ОСОБА_3 пов'язує факт звернення ОСОБА_4 із заявою про вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ст. 376 КК України до правоохоронних органів та до ВРП із заявою про втручання в діяльність судді із здійснення правосуддя із тим, що діючи у такий спосіб ОСОБА_4 вчинив дії, які слід кваліфікувати як втручання в діяльність захисника та завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.
Також вважає, що визнання ВРП письмового звернення ОСОБА_13 безпідставним призвело до усвідомлення суддею факту настання відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення ОСОБА_3 злочину та умисне втручання в діяльність адвоката.
Диспозицією статті 383 КК України передбачено притягнення до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому, дізнавачу або органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення.
Об'єктивна сторона цього злочину полягає в завідомо неправдивому, тобто такому, що не відповідає дійсності, повідомленні про вчинення злочину, яке направлене суду, прокурору, слідчому або органу дізнання.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
На переконання слідчого судді, заява ОСОБА_3 про вчинення суддею Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_4 злочину, передбаченого ст. 383 КК України, не містить ознак, які вказують на умисне, завідомо неправдиве повідомлення суддею про вчинення ОСОБА_3 злочину.
Сам ОСОБА_3 у своїй заяві вказує, що ГУ НП в Хмельницькій області за повідомленням ОСОБА_4 06.05.2021 розпочато відносно ОСОБА_3 досудове розслідування за ч. 1 ст. 376 КК України. У межах вказаного провадження і буде надана оцінка доводам заявника - судді ОСОБА_4 щодо наявності або відсутності ознак складу злочину у діях ОСОБА_3 .
На даному етапі будь-яких ознак, які б вказували на умисне, завідомо неправдиве викладення відомостей суддею ОСОБА_4 у повідомленні про вчинення ОСОБА_3 злочину, заява ОСОБА_3 від 14.07.2021 не містить.
Не свідчить про таке і факт відмови ВРП у вжитті заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_4 , оскільки звернення у встановленому ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» порядку із повідомленням про втручання в діяльність судді не є зверненням до правоохоронних органів, про що йдеться у диспозиції ст. 383 КК України.
Окрім того, звернення до ВРП із повідомленням про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, яке містить суб'єктивний виклад сформульованих ініціатором звернення обставин, що, на його думку, свідчить про таке втручання та обґрунтовує підстави звернення, відповідно до ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язком судді і не може бути підставою для вжиття у подальшому до судді заходів реагування.
Також не містить заява ОСОБА_3 ознак, які б вказували на наявність у діях судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_4 ознак об'єктивної сторони складу злочинів, передбачених ст. 364 та ст.397 КК України
За таких обставин, вважаю, що заява ОСОБА_3 не містить конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, що дають підстави для кваліфікації дій за відповідними статтями Кримінального кодексу України. У тексті заяви не зазначено відомостей, які б вказували на їх злочинний характер, а тому неможливо зробити висновок про те, що у цій заяві містилось повідомлення про вчинення злочину.
З огляду на викладене, представник органу досудового розслідування обґрунтовано відмовив ОСОБА_3 у внесенні відповідних відомостей до ЄРДР.
Керуючись статтями 214, 303- 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Хмельницької обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Хмельницького
міськрайонного суду ОСОБА_1