Справа № 766/14131/21
н/п 6/766/883/21
09.09.2021р. Херсонський міський суд Херсонської області в складі
головуючої судді Зуб І.Ю.,
при секретарі Щербань А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Найченка Олександра Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, заінтересована особа: Корабельний районний відділ державної виконавчої служби міста Херсона Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), -
16.08.2021 року до суду надійшла заява адвоката Найченка Олександра Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, заінтересована особа: Корабельний районний відділ державної виконавчої служби міста Херсона Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Подана заява мотивована тим, що ухвалою Комсомольського районного суду м. Херсона від 05.11.2014 року у справі №667/9104/14-ц задоволене подання Відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні про тимчасове обмеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України до моменту виконання зобов'язання за виконавчим листом №667/10370/13-ц виданим 23.04.2014 року Комсомольським районним судом м. Херсона про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості в розмірі 24 092,65 грн. Виконавче провадження №43831617 відкрите на підставі виконавчого листа №667/10370/13-ц, закінчено 28.08.2015 року на підставі вимог п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з повним фактичним виконанням. Таким чином на даний момент відсутні підстави для обмеження заявнику у праві виїзду за межі України.
З урахуванням викладених обставин, просить тимчасове обмеження громадянину ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України на підставі ухвали Комсомольського районного суду м. Херсона від 05.11.2014 року у справі №667/9104/14-ц - скасувати.
Представник заявника подав до суду заяву в якій просить справу розглядати без його участі, заяву задовольнити у повному обсязі.
Інші учасники, які беруть участь у справі в судове засідання повторно не з'явились, про розгляд справи повідомлялись.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заяву слід задовольнити з таких підстав.
05.11.2014 року ухвалою Комсомольського районного суду м. Херсона у справі №667/9104/14-ц задоволено подання Відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні про тимчасове обмеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту до моменту виконання зобов'язання за виконавчим листом №667/10370/13-ц виданим 23.04.2014 року Комсомольським районним судом м. Херсона про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості в розмірі 24 092,65 грн.
Відповідно до листа №45874 від 02.08.2021 року Корабельного відділу ДВС у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження, на виконанні відділу перебувало виконавче провадження ВП №43831617, відкрите на підставі виконавчого листа №667/10370, виданого 23.04.2014 року Комсомольським районним судом м. Херсона про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 24 092,65 грн. з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» закінчено 28.08.2015 року на підставі вимог п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (минулої редакції), у зв'язку з повним фактичним виконанням.
28.08.2015 року державним виконавцем Швагер М.В. Відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №43831617, відкритого на підставі виконавчого листа №667/10370 виданого Комсомольським районним судом м. Херсона 23.04.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 24 092,65 грн., на підставі вимог п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з повним фактичним виконанням.
Відповідно до положень ст. 377-1 ЦПК України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України) питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Відповідно до положень ч.ч.5,6 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 441ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання.
Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.
На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Права, викладені в пункті 1, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов'язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій, щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.
Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
Зокрема, у справі "Гочев проти Болгарії" Європейський Суд підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, яке обмежують свободу пересування наступним чином:
У відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв'язку з неоплаченими боргами, Європейський Суд у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише остільки, оскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (див. рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року за справою "Напияло проти Хорватії" (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78 - 82).
Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (див. рішення Європейського Суду за справою "Луордо проти Італії " (Luordo v. Italy), скарга N 32190/96, § 96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою "Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини" (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга N 41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою "Рінер проти Болгарії", § 121).
Надалі у пункті 50 вказаного рішення Європейський Суд з прав людини підкреслив, що у будь-якому випадку влада країни зобов'язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.
Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості (див. згадуване вище рішення європейського Суду за справою "Рінер проти Болгарії", §124 і згадуване вище рішення Європейського Суду "Фельдеш і Фельдешне Хайлик проти Угорщини", §35). Така перевірка має, як правило, проводитися судами принаймні, в останній інстанції, оскільки вони забезпечують найкращі гарантії незалежності, неупередженості й законності процедури (див. Рішення Європейського Суду від 25 січня 2007 г. за справою "Сіссаніс проти Румунії"), скарга № 23468/02, § 70).
Охоплення судової перевірки має дозволити суду взяти до уваги всі фактори, що відносяться до справи, включаючи ті, що стосуються співмірності обмежувального заходу (див. з необхідними змінами Рішення Європейського Суду від 23 червня 1981 р. за справою «Ле Комт, Ван Лювен та Де Мойер проти Бельгії» (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium), Series A, N 43, §60)...".
Тобто, застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов'язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.
Передбачені законом юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон можуть бути установлені судом не за наявність факту невиконання зобов'язання, установленого рішенням суду, а за ухилення від його виконання.
Оскільки законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду як захід забезпечення виконання судового рішення, та зважаючи на те, що на підставі вимог п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з повним фактичним виконанням закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №677/10370, на теперішній час примусове виконання судового рішення не здійснюється, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.
З огляду на викладене, доводи представника заявника є обґрунтованими та заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 260-261, 353-354, 441 ЦПК України, -
Заяву адвоката Найченка Олександра Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, заінтересована особа: Корабельний районний відділ державної виконавчої служби міста Херсона Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - задовольнити.
Скасувати тимчасове обмеження громадянину ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту, на підставі ухвали Комсомольського районного суду м. Херсона від 05.11.2014 року у справі №667/9104/14-ц.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду. У разі вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарга подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
СуддяІ. Ю. Зуб