Справа № 651/323/21
Провадження № 2/651/87/21
іменем України
10.09.2021 року смт. Верхній Рогачик
Верхньорогачицький районний
суд Херсонської області в складі:
судді ЗАГРУННОГО В.Г.
секретаря ТАРАН О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Верхньорогачицького районного суду Херсонської області смт. Верхній Рогачик Верхньорогачицького (Каховського) району Херсонської області цивільну справу № 651/323/21 за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Чуміліна Юлія Євгенівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася до суду з позовною заявою в якій вказала, що 07.12.1992 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2 , який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Верхньорогачицького районного управління юстиції Херсонської області, актовий запис №7. Від подружнього життя неповнолітніх дітей не мають.
Спільне життя з відповідачем не склалося. Вони втратили почуття поваги та любові одне до одного. Можливості зберегти сім'ю немає. Подружні відносини між ними фактично припинилися, разом не проживають, не спілкуються, спільного господарства не ведуть, спору про поділ майна, що є їх спільною власністю не заявлено.
За таких обставин позивач вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе, оскільки суперечить її інтересам. На примирення не згодна і тому просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 .
Ухвалою від 10.08.2021 року провадження у справі відкрито та призначено до судового засідання в порядку спрощеного провадження на 11.00 годину 10.09.2021 року.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Чуміліна Юлія Євгенівна в судове засіданні не з'явилася, були належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи (а.с. 17). В даному випадку неявка сторони позивача не перешкоджає розгляду справи по суті. В матеріалах справи відсутні заперечення сторони позивача проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином відповідно до вимог п. 1 ч.8 ст. 128 ЦПК України (а.с.18), причину неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з"явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що ОСОБА_2 належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання з невідомих причин, не подав відзив та позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою сторін, суд вважає за можливе судове засідання проводити без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, оскільки згідно статті 24 Сімейного Кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Так, судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 07.02.1992 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Верхньорогачицького районного управління юстиції Херсонської області, актовий запис №7, що підтверджено відповідним свідоцтвом серії НОМЕР_1 , яке видано повторно (а.с. 7).
Від подружнього життя неповнолітніх дітей не мають.
У відповідності до ч.1 ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
За правилами ч.2 ст.3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Як вбачається із п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
У ст. 17 Закону України №3477-IV від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зазначено, що «суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Так, ч.1 ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя. Поняття «приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28 січня 2003 року, заява №44647/98).
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Таким чином, приймаючи до уваги, що причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 113 СК України особа яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Тому, з урахуванням відсутності будь-яких заяв позивача з даного приводу, суд вважає необхідним залишити ОСОБА_1 після розірвання шлюбу прізвище " ОСОБА_1 ".
Оскільки позивачем не заявлено вимогу про стягнення з відповідача на її користь понесених судових витрат, то дане питання, яке регулюється ч. 1 ст. 141 ЦПК України, розгляду не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 105 ч.3, 112, 113, 114 ч.2 СК України, ст.ст. 5, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 223, 264, 265, 280-282, 284, 289, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Чуміліна Юлія Євгенівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований 07.02.1992 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Верхньорогачицького районного управління юстиції Херсонської області, актовий запис №7.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, але не пізніше закінчення строку карантину. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, але не пізніше закінчення строку карантину. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя
Верхньорогачицького районного
суду Херсонської області В.Г. Загрунний