06.09.2021 Справа №607/15635/21
номер провадження 1-кс/607/5165/2021
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовомузасіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання адвоката ОСОБА_5 , подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021211040001033 від 25 липня 2021 року про зміну раніше застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого в СП «Тернопільський завод залізобетонних виробів і будівельних конструкцій», відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
Адвокат ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 під час кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12021211040001033 від 25 липня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням про зміну раніше застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час відносно ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12021211040001033 від 25 липня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
Так, ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на два місяці до 23 вересня 2021 року.
На думку сторони захисту, на даний час наявні всі передбачені законом підстави для зміни запобіжного заходу ОСОБА_4 , а подальше тримання під вартою є невиправданим. Зокрема захисник зазначає, що відбулося примирення між підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_6 про, що свідчить заява потерпілого ОСОБА_6 від 12 серпня 2021 року, якою потерпілий заявляє, що будь-яких претензій майнового та немайнового характеру до ОСОБА_4 не має та не буде мати у майбутньому. Поряд із цим, потерпілий повідомляє, що йому не заподіяно тілесних ушкоджень, а також не заподіяно жодної майнової чи немайнової шкоди. Між потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_4 відбулося примирення. Вказана нова обставина на думку сторони захисту нівелює ризик впливу на потерпілого, який мав місце під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Поряд із цим, захисник звертає увагу, що уже достатньо часу проводиться досудове розслідування, проведенні всі необхідні першочергові слідчі, процесуальні дії, що у свою чергу унеможливлює будь-який вплив підзахисним на його хід та результати.
А відтак, продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підзахисного ОСОБА_4 нівелюють гарантування останньому ефективної реалізації його конституційного права на судовий захист, не відповідають критеріям справедливості та співмірності, не забезпечують справедливого балансу інтересів особи, а тому суперечать вимогам статей 1, 3, 8, 21, 29, ч. 1 ст. 55 Основного Закону України.
Крім цього захисник також просить врахувати молодий вік ОСОБА_4 , наявність у нього постійного місця проживання, позитивних характеризуючих даних: зокрема, із акта обстеження житлово-побутових умов за адресою АДРЕСА_1 від 06 серпня 2021 року, вбачається, що підзахисний ОСОБА_4 зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , та здійснює догляд за своєю хворою матір'ю ОСОБА_8 1950 року народження; згідно довідки про стан здоров'я № 370 від 16 серпня 2021 року ОСОБА_8 (матір підзахисного) хворіє ІХС атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба II ст., що ускладнює основний діагноз - ДЗПII; також, як вбачається із характеристики дочірнього підприємства «Східний масив Плюс» приватного підприємства «Східний масив» від 26 липня 2021 року № 26/07/21-1 за час проживання за місцем реєстрації скарг від мешканців будинку на підзахисного ОСОБА_4 не надходило та останній норм життя не порушував; відповідно до довідки спільного підприємства Тернопільський завод залізобетонних виробів і будівельних конструкцій № 73 від 09 серпня 2021 року, спільне підприємство Тернопільський завод залізобетонних виробів і будівельних конструкцій 01 липня 2021 року уклав договір підряду із ОСОБА_4 . Згідно вказаного договору фізична особа виконувала роботи за які повинна була отримати винагороду після підписання акту виконаних робіт. Однак, вище вказаний акт на момент складання даної довідки не підписаний, оскільки підзахисний із 24.07.2021 року не з'являється на підприємстві. Вище на думку захисника свідчить про міцні соціальні зв'язки та характеризує індивідуальні властивості підзахисного як особистості та структурну особливість характеру виключно із позитивної та доброї сторони, як висновок відсутність потенційної суспільної небезпеки.
З огляду на вищезазначені обставини, захисник просить змінити раніше застосований відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні подане захисником клопотання підтримали з підстав у ньому викладених та просили задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечила з приводу поданого клопотання та зазначила, що у органу досудового розслідування відсутні відомості про зменшення ризиків для запобігання яким ОСОБА_4 було обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки заява потерпілого ОСОБА_6 датована 12 серпня 2021 року, однак 13 серпня 2021 року потерпілий допитувався та не повідомляв слідчому про примирення із підозрюваним, а тому просила відмовити у задоволенні клопотання.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими сторони обґрунтовують свою позицію, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
При цьому, кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
На переконання слідчого судді, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.
При цьому, зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, чи у зміні способу виконання цих обов'язків.
На думку слідчого судді, підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.
За змістом ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Так, відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021211040001033 від 25 липня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
28 липня 2021 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 23 вересня 2021 року.
Як вбачається зі змісту вказаної ухвали, слідчий суддя при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_4 , запобіжного заходу, прийшов до висновку, що підозра, пред'явлена останньому 26 липня 2021 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України є обґрунтованою та підтверджується долученими до клопотання доказами.
Також згідно вищезгаданої ухвали слідчим суддею враховано, визначені ст. 178 КПК України, і відповідно до наданих доказів прийнято до уваги відсутність у підозрюваного постійного місця роботи, оскільки це не підтверджено належними доказами, соціальні зв'язки підозрюваного, які не є міцними, а також те що ОСОБА_4 є учасником антитерористичної операції, проте беручи до уваги те, що останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення військового кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, слідчий суддя врахував ці обставини на противагу позитивній характеристиці ОСОБА_4 , як солдата та учасника АТО.
Окрім цього, слідчий суддя встановив наявність ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що в сукупності із обґрунтованою підозрою і стало підставою для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимог Конвенції заарештована особа має право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов затримання, а рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватись на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання заявника під вартою; і суд має з'ясувати можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою (рішення ЄСПЛ у справі "Третьяков проти України").
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема п.80 судового рішення ЄСПЛ по справі Харченко проти України, де вказано, що попереднє тримання під вартою заявника тривало два роки і чотири місяці. Необхідно відзначити, що серйозність звинувачень, пред'явлених заявнику і ризик його втечі були висунуті в якості аргументів на етапі вирішення питання взяття заявника під варту. Після цього, прокурори і суди не наводили взагалі ніяких підстав для продовження тримання заявника під вартою та зазначали, що раніше обраний запобіжний захід був правильним. Проте згідно з пунктом 3 статті 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані національними судами. Інші підстави національні суди в цій справі не вказують. Крім того, національні владні органи не розглядали застосування інших запобіжних заходів, альтернативних утриманню під вартою.
Крім того, п.60 судового рішення ЄСПЛ по справі Елоев проти України та на яке у своєму клопотанні посилається сторона захисту, в якому зазначено, що, хоча переховування заявника протягом одного року було для органів влади достатньою причиною для тримання його під вартою на час попереднього слідства та судового слідства, тяжкість пред'явлених йому обвинувачень та ризик його втечі були єдиними підставами для суду не змінювати обраний заявнику запобіжний захід. Перше судове рішення щодо цього було прийнято через два роки та три місяці після його арешту. Проте згідно з пунктом 3 статті 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою. Суду необхідно враховувати, що обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п.4 ст.5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ у справі «Белевитський проти Росії», пункти 111-112 рішення від 01.03.2007 року).
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені ст. 178 КПК України (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Обґрунтовуючи клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, захисник посилалася, зокрема, на те, що між потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_4 відбулося примирення.
Як вбачається зі змісту заяви потерпілого ОСОБА_6 від 12 серпня 2021 року, потерпілий заявляє, що будь-яких претензій майнового та немайнового характеру до ОСОБА_4 не має та не буде мати у майбутньому. Поряд із цим, потерпілий повідомляє, що йому не заподіяно тілесних ушкоджень, а також не заподіяно жодної майнової чи немайнової шкоди. Вказана заява підписана також законним представником потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_9 . Прокурором в судовому засіданні підтверджено наявність вказаної заяви в матеріалах кримінального провадження.
Вказана нова обставина, а саме наявність заяви ОСОБА_6 свідчить про примирення між потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , що на думку слідчого судді нівелює ризик впливу на потерпілого, який мав місце під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Крім того, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи захисника, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчому судді не були відомі всі обставини, які характеризують ОСОБА_4 , зокрема те, що останній постійно проживає із своєю матір'ю, яка хворіє на ІХС атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічну хворобу ІІ ступеня, та здійснює догляд за нею, позитивно характеризується по місцю реєстрації та проживання, працює в СП «Тернопільський завод залізобетонних виробів і будівельних конструкцій», що свідчить про міцність соціальних зв'язків.
Однак, не зважаючи на зменшення обсягу ризиків передбачених ст. 177 КПК України для запобіганням яким відносно підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід, залишається достатньо підстав вважати, що підозрюваний у разі зміни запобіжного заходу, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливатиме на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Так, ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Щодо ризику впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, то ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання свідків, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду у судовому засіданні, а не надані ними в ході досудового розслідування, відтак з метою зміни ними своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань може впливати на вказаних осіб у непередбачений законом спосіб.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України встановлено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини 1 цієї статті, але не доведе обставин, передбачені пунктом 3 частини 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Зважаючи на наведене вище, за наслідками встановлених обставин та з урахуванням зазначених ризиків, за результатами розгляду клопотання, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , не доведення прокурором недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, приходжу до висновку про наявність підстав для зміни запобіжного заходу підозрюваному із тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце реєстрації та проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить довідка акта обстеження житлово-побутових умов за адресою АДРЕСА_1 від 06 серпня 2021 року.
Виходячи з положень ст.ст.176, 178, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи встановлені обставини, особу підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає за необхідне змінити раніше обраний відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт в певний період доби із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.
Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрюваного обов'язки, визначені даною нормою закону.
Згідно ч.5 ст.202 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у продовженні строку тримання під вартою, про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на інший запобіжний захід, про звільнення особи з-під варти у випадку, передбаченому частиною третьою статті 206 цього Кодексу, або у випадку закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 181, 194, 201, 202, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання адвоката ОСОБА_5 , подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну раніше застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021211040001033 від 25 липня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, задовольнити.
Змінити раніше застосований до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки:
-з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
-не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
-здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, а підозрюваний ОСОБА_4 негайно звільняється з-під варти та зобов'язується невідкладно прибути до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1
Встановити строк дії ухвали до 23 год. 59 хв. 23 вересня 2021 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1