03.09.2021 Справа №607/2762/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі: головуючого-судді Братасюка В.М.,
за участю секретаря с/з Паславської Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в загальному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дитини, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Тернопільської районної державної адміністрації про визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 .На обґрунтування позову посилається на ту обставину, що починаючи із червня 2020року, дитина проживає разом із ним, переїзд від матері відбувся за її згодою тому просить позовні вимоги задовольнити.
ОСОБА_2 звернулася в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Тернопільської районної державної адміністрації про визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить визначити спосіб її участі у спілкуванні з дочкою та її вихованні, шляхом особистих побачень з дочкою кожного вівторка та четверга з 15.00 години до 19.00години, а також кожної суботи або неділі з 10.00 години до 20.00 години, без присутності батька ОСОБА_1 .
В судове засідання від представника позивача-відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та зустрічний позов визнає.
Представником відповідача-позивача подана заява про розгляд справи у його відсутності, зустрічний позов підтримує, не заперечує щодо задоволення первісного позову.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час і місце судового розгляду.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні обставини.
Встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі із 08.10.2005 року, який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільського суду 20.05.2020року.
В шлюбі у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 , виданим повторно Тернопільським міськрайонним відділом державної РАЦС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) 03.03.2020року.
Після розірвання шлюбу між сторонами дитина проживала з матір'ю ОСОБА_2 , проте починаючи з червня 2020 року по сьогоднішній день ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виявила бажання проживати з батьком ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім'ї №24 виданою 28.11.2021року Великобірківською селищною радою.
Мати ОСОБА_2 не заперечує щодо рішення дочки ОСОБА_3 проживати із батьком ОСОБА_1 , проте просить визначити спосіб її участі у спілкуванні з дочкою та її вихованні, шляхом особистих побачень з дочкою кожного вівторка та четверга з 15.00 години до 19.00години, а також кожної суботи або неділі з 10.00 години до 20.00 години, без присутності батька ОСОБА_1 , який також не має заперечень щодо таких вимог матері ОСОБА_2 .
Вирішуючи спір суд зазначає таке.
За правилами частини першої ст.161 Сімейного Кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із вимогами ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею 153 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до вимог ст.157 Сімейного Кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому із батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Статтею 9 Конвенції ООН про права дитини, від 20.11.1989 року, передбачено, що Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.
Європейський суд з прав людини в п. 47 та 50 рішення «Савіни проти України» від 18.12.2008 року, зазначає «Суд повторює, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 (див., зокрема, рішення у справі «МакМайкл проти Сполученого Королівства» (McMichael v. the United Kingdom) від 24 лютого 1995 року, п. 86, серія A, № 307-B)…. Зокрема, якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує (див., mutatis mutandis, справу «Хазе проти Німеччини» (Haase v. Germany), № 11057/02, п. 99, ЄСПЛ 2004-III (витяги).
За нормами ст.159 Сімейного кодексу України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий із батьків має право звернутись до суду з позовом про усунення цих перешкод.
З урахуванням наведених сторонами доказів, встановлених стосунків сторін спору, побажань відповідача-позивача з приводу визначення графіку, та віку дитини, котра є малолітньою й потребує турботи в рівній мірі як матері, так і батька, суд приходить до висновку про підставність як первісного та і зустрічного позову, шляхом задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265, 280 ЦПК України, ст.ст. 141, 153, 157, 159,160, 161 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Тернопільської районної державної адміністрації про визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною - задовольнити.
Встановити наступний порядок участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом особистих побачень з дочкою кожного вівторка та четверга з 15.00 години до 19.00години, а також кожної суботи або неділі з 10.00 години до 20.00 години, без присутності батька ОСОБА_1 .
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня складання повного тексту, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі через суд першої інстанції, у 30-денний строк з дня складання повного тексту, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач-відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Відповідач-позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .
Головуючий суддяВ. М. Братасюк